Ухвала

від 11.08.2023 по справі 340/5995/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 340/5995/20

адміністративне провадження № К/990/27064/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі №340/5995/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі №340/5995/20.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Верховний Суд зазначає, що перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню, визначений частинами першою-третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України:

- відповідно до частини першої у касаційному порядку оскаржується рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог після його перегляду в апеляційному порядку або постанови суду апеляційної інстанції щодо суті позовних вимог;

- відповідно до частини другої - окремо визначені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку

- відповідно до частини третьої - окремо визначені ухвали суду апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України для кожної із зазначеної вище груп судових рішень визначені відповідні підстави касаційного оскарження.

Так, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (тобто, судових рішень по суті позовних вимог), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті (тобто, для ухвал суду першої та апеляційної інстанції щодо процесуальних питань), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У цьому випадку оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, право на оскарження якої передбачено частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим підставою касаційного оскарження визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Суд наголошує, що зазначив невідповідну підставу касаційного оскарження, оскільки підстава касаційного оскарження, що визначена пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачена для касаційного оскарження судових рішень по суті позовних вимог, тоді як у цьому випадку предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції з процесуальних питань.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Керуючись статтями 248, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі №340/5995/20 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Дашутін