Рішення

від 01.08.2023 по справі 926/1841/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

01 серпня 2023 року Справа № 926/1841/23

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,

за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцірембуд» (58023, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Комунальників, 8, код 03333452),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ),

до Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Центральна площа, 1, код 36068147)

про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,

представники:

від позивача адвокат Підгорна Л.Є.;

від відповідача ОСОБА_3 ;

від третіх осіб не з`явилися.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцірембуд» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради, в якому просить:

1) визнати незаконним і скасувати пункт 1 рішення сесії Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині припинення права постійного користування обласному колективного виробничого підприємства (товариства) «Чернівцірембуд» на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 2,1814 га, наданої для виробничих потреб;

2) визнати повністю незаконними і скасувати пункти 1.1, 1.3, 1.4 і 1.5 рішення сесії Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 24 листопада 1998 року № 549/16 Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» надано в постійне користування три земельні ділянки: 1) ділянка № НОМЕР_1 , яка розташована по АДРЕСА_3 , площею 1,2108 га, з цільовим призначенням для виробничих потреб; 2) ділянка АДРЕСА_4 , площею 2,1814 га, з цільовим призначенням для виробничих потреб; 3) ділянка АДРЕСА_5 , площею 0,1874 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку.

На підставі вищевказаного вище рішення 01 квітня 1999 року Чернівецькою міською радою видано ОКВП «Чернівцірембуд» державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 001165.

Земельні ділянки по АДРЕСА_3 та по АДРЕСА_6 вибули з постійного користування ОКВП «Чернівцірембуд» у зв`язку з відчуженням та виділенням будівель, споруд і приміщень, які на них розташовані, іншим фізичним і юридичним особам.

Рішенням Чернівецької міської ради від 18 вересня 2001 року № 820/19 у ОКВП «Чернівцірембуд» вилучено частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,2230 га, відтак у постійному користуванні залишилася земельна ділянка площею 1,9584 га.

У червні 2004 року змінилася організаційно-правова форма позивача з Обласного колективного виробничого підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю в результаті реорганізації шляхом перетворення.

Рішенням Чернівецької міської ради № 875 від 30.05.2013 припинено Обласному колективному виробничому товариству «Чернівцірембуд» право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 площею 2,1814 га; визнано таким, що втратив чинність пункт 6 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 1998р. № 549/16 в частині надання Обласному колективному виробничому товариству «Чернівцірембуд» у постійне користування земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 2,1814 га, а також визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування землею, виданий ОКВТ «Чернівцірембуд» 01.04.1999.

Вважає виданий позивачу державний акт на право постійного користування землею від 01.04.1999 серії І-ЧВ № 001165 чинним і таким, що підтверджує право на землекористування, а рішення сесії Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року №875 про припинення права постійного користування земельної ділянки площею 2,1814 га по АДРЕСА_2 , в частині незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Згідно заяви про зміну (уточнення) позовних вимог від 05.06.2023 позовні вимоги викладено в такій редакції:

1) визнати незаконним і скасувати пункт 1 рішення 36 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині припинення права постійного користування обласному колективному виробничому підприємству (товариству) «Чернівцірембуд» на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,9584 га, з наданої для виробничих потреб площі 2,1814 га;

2) визнати незаконними і скасувати пункти 1.1, 1.3, 1.4 і 1.5 рішення 36 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині, що стосується земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,9584 га, із наданої відповідно до пункту 6 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 24.11.1998 № 549/16 обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» у постійне користування земельної ділянки для виробничих потреб площею 2,1814 га згідно виданого державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1999, серії І-ЧВ №001165, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №1073.

У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив з огляду на таке:

1) невідповідність позовних вимог одна одній та фактичним обставинам справи. Так, відповідно до пункту 1 оскаржуваного рішення припиняється право постійного користування Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_3 , площею 1,2108 га, наданої для виробничих потреб; вул. Комунальників, 8, площею 2,1814 га, наданої для виробничих потреб; вул. Нікітіна Павла старшого лейтенанта, 2, площею 0,0386 га, наданої для виробничих потреб; вул. Полетаева Федора, 12, площею 0,1874 га, наданої для обслуговування житлового будинку, в зв`язку зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи. Позивач у своїй позовній заяві першою вимогою просить визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування лише в частині припинення права постійного користування обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 2,1814 га, проте другою позовною вимогою просить визнати повністю незаконними і скасувати пункти 1.1, 1.3, 1.4 і 1.5 цього рішення. Таким чином, одна позовна вимога суперечить іншій в частині наміру позивача поновити своє нібито порушене право;

2) відсутнє порушене або оспорюване право позивача. Акт на право постійного користування землею від 01.04.1999 серія I- ЧВ №001165 виданий саме Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд». Оскаржуваним рішенням Чернівецької міської ради від 30.05.2013 № 875 припинялося право постійного користування земельними ділянками за адресами: вул. Комунальників, 4, вул. Комунальників, 8, вул. Нікітіна Павла старшого лейтенанта, 2 та вул. Полетаева Федора, 12 Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд».

В свою чергу, твердження Позивача про те, що він є правонаступником Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд», не підтверджене належними та допустимими доказами а навпаки, спростовується тим, що відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 09.05.2023 №391413472064 ТОВ «Чернівцірембуд» (код юридичної особи 03333452) зареєстровано 13.10.1994. В графі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» значиться, що дані відсутні, а, отже, під час державної реєстрації юридичної особи не було жодних правових підстав для зазначення обставин правонаступництва. Крім того, в матеріалах справи наявна довідка Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації від 18.07.2017 №1408, яка видана Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» про те, що після обстеження на місці 12.07.2016 та проведення комплексу робіт встановлено, що нежитлові будівлі по вул. Комунальників, 8 в м. Чернівці відповідають вказаним технічним характеристикам. Зазначена довідка, на думку відповідача, є прямим підтвердженням, що в 2016 році (момент обстеження), так само як і в 2017 році (дата надання довідки) Обласне колективне виробниче підприємство «Чернівцірембуд» є самостійним суб`єктом господарювання, що спростовує твердження про правонаступництво. Відтак, позивач не був землекористувачем відповідно до акту на право постійного користування землею від 01.04.1999 серія 1-ЧВ №001165, не був суб`єктом земельних правовідносин, якому припинили право постійного користування земельними ділянками згідно з оскаржуваним рішенням, крім того, він не є власником будівель, що розташовані по вул. Комунальників, 8 у м. Чернівцях, а, отже, підстави для звернення до суду у нього відсутні;

3) позивачем пропущено строк позовної давності. Твердження позивача про те, що йому стало відомо про порушення його прав оскаржуваним рішення лише в березні 2023 року, не відповідає дійсності та спростовується заявою позивача від 10.04.2013 № 01/87, поданою через дозвільний офіс Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради № 04/01- 08/1-1233/0 від 10.04.2013, в якій він просив внести зміни до державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1999 №1073 та перезакріпити земельні ділянки у зв`язку зі зміною власників нерухомого майна; роздруківкою з програми по забезпеченню здійснення контролю відділу міської ради та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно якого відправлення вручено уповноваженому з прізвищем «Корбут» від ТзОВ «Чернівцірембут» 06.07.2013. Крім того, Чернівецькою міською радою доведено до відома територіальної громади, в тому числі й позивача, оскаржуване рішення шляхом його оприлюднення 05.06.2013 на офіційному веб-порталі. Однак у разі якщо суд дійде висновків про обґрунтованість позовних вимог, просить застосувати наслідки пропуску позовної давності та відмовити в позові.

На спростування заперечень відповідача позивач надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що ТОВ «Чернівцірембуд» створено у червні 2004 року в результаті перетворення /реорганізації/ Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд». Передача, набуття прав, обов`язків і функцій внаслідок зміни організаційно-правової форми господарського товариства відбувається на основі рішень, внесення змін до статутних і установчих документів юридичної особи, а не внаслідок запису у відповідному розділі ЄДРПОУ, який створено пізніше, після внесення таких змін щодо підприємства. Набуте право постійного користування на землю ОКВП «Чернівцірембуд» згідно Державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1999 серії І-ЧВ № 001165 у відповідності до вимог Закону не підлягає припиненню у випадку зміни організаційно-правової форми підприємства, а переходить до правонаступника. Зміна організаційно-правової форми господарського товариства не є ліквідацією юридичної особи, тобто підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

З приводу посилання відповідача на пропуск строку позовної давності зазначає, що доказів направлення позивачу рекомендованим листом саме витягу зі спірного рішення відповідачем не надано, особа Корбут не уповноважувалася товариством на отримання будь-якої поштової кореспонденції на її ім`я, представником позивача не була, із журналу обліку вхідної та вихідної кореспонденції за липень-жовтень 2013 року вбачається, що даний лист до ТОВ «Чернівцірембуд» не надходив, у журналі не облікований. Доводи відповідача, що підприємство мало змогу дізнатись з оприлюдненої інформації на сайті з моменту її оприлюднення є помилковими, оскільки це є правом особи і не скасовує обов`язку органу місцевого самоврядування повідомляти у встановлені законом строки заявника про прийняті рішення із направленням відповідних їх копій або витягів.

Крім того, позивач не передбачив та не міг передбачити можливість ухвалення рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , так як звертався із клопотанням про припинення права постійного користування земельними ділянками за іншими адресами та вважав, що рішення може бути прийняте лише по суті заявленого клопотання. Позивач не передбачив та не міг передбачити факт прийняття рішення відповідачем з питання, яке він не ініціював та не порушував перед ним, що є поважною причиною пропуску позовної давності.

Про наявність спірного рішення позивач дізнався тільки в 2023 році з листа Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради № 24/01-03/1-4. До цього часу позивач користувався земельною ділянкою згідно виданого акту, щорічно сплачував відповідний податок на землю. Крім того, у 2016 році він здійснив формування землі із внесенням відомостей до Державного земельного кадастру. Такі дії вказують про добросовісність його поведінки.

Окремо позивачем подано заяву про поновлення строку звернення в суд із позовною заявою, в якій наведено аргументи щодо поважності причин пропуску строку давності, аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позов.

Третя особа ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначила, що оспорюване рішення Чернівецької міської ради не зачіпає, не порушує та не обмежує її права, свободи та інтереси. Із площу землі, яка нележала ТОВ «Чернівцірембуд» вона отримала від Чернівецької міської ради в оренду земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:35:003:0029 площею 0,0239 га, з цільовим призначенням для обслуговування виробничих будівель по АДРЕСА_2 , на якій розташоване належне їй нерухоме майно. Вказаною землею вона користується і володіє по даний час. Зазначена земельна ділянка є індивідуально визначеним майном та у склад і площу земельної ділянки, що належить ТОВ «Чернівцірембуд» на праві постійного користування не входить і до земельної ділянки товариства будь-якого відношення не має. Просила подальший розгляд справи здійснювати без її участі.

Третя особа ОСОБА_2 своїм правом на подачу письмових пояснень не скористався.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою суду від 04.05.2023 прийнято позовну заяву ТОВ «Чернівцірембуд» до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 24.05.2023 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропоновано надати відповідь на відзив.

16.05.2023 відповідачем до суду подано відзив, в якому він проти позову заперечив, водночас зазначив, що якщо суд дійде висновку про наявність порушеного права позивача просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

У свою чергу 23.05.2023 ТОВ «Чернівцірембуд» подало до суду відповідь на відзив та заяву про поновлення строку звернення в суд із позовною заявою, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку позовної давності.

За клопотанням відповідача у зв`язку з неотриманням відповіді на відзив та заяви про поновлення строку на подачу позову в судовому засіданні 24.05.2023 оголошено перерву до 07.06.2023.

05.06.2023 позивачем до суду подано заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій позовні вимоги викладено в такій редакції:

1) визнати незаконним і скасувати пункт 1 рішення 36 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині припинення права постійного користування обласному колективному виробничому підприємству (товариству) «Чернівцірембуд» на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,9584 га, з наданої для виробничих потреб площі 2,1814 га;

2) визнати незаконними і скасувати пункти 1.1, 1.3, 1.4 і 1.5 рішення 36 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині, що стосується земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,9584 га, із наданої відповідно до пункту 6 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 24.11.1998 № 549/16 обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» у постійне користування земельної ділянки для виробничих потреб площею 2,1814 га згідно виданого державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1999, серії І-ЧВ №001165, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №1073.

06.06.2023 Чернівецькою міською радою до суду подано заперечення на заяву про поновлення строку звернення в суд із позовною заявою.

Ухвалою суду від 07.06.2023 прийнято до розгляду заяву про зміну (уточнення) позовних вимог від 05.06.2023; залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 20.06.2023; зобов`язано ТОВ «Чернівцірембуд» надіслати третім особам копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази такого надіслання надати суду до початку підготовчого засіданням та запропоновано третім особам надати пояснення на позов.

20.06.2023 адвокатом позивача до суду подано заяву на виконання вимог ухвали із доказами вручення копії позовної заяви з додатками третім особам, а ОСОБА_1 подано письмові пояснення на позов, в яких просить подальший розгляд справи здійснювати без її участі.

За наслідками підготовчого засідання 20.06.2023 суд призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 18.07.2023.

Ухвалою від 18.07.2023 відкладено розгляд справи по суті на 01.08.2023.

Треті особи у судове засідання 01.08.2023 не з`явилися. Згідно Трекінгів Укрпошти ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, поштове відправлення з ухвалою суду, адресоване ОСОБА_2 , повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

По суті позовних вимог адвокат позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, причини пропуску строку позовної давності визнати поважними, натомість представник відповідача визнала обґрунтованість позовних вимог, однак проти позову заперечила з підстав пропуску строку позовної давності.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.

У жовтні 1994 року створено і зареєстровано Обласне колективне виробниче підприємство «Чернівцірембуд», ідентифікаційний код юридичної особи 03333452.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 24 листопада 1998 року № 549/16 Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» надано в постійне користування три земельні ділянки: 1) ділянка № НОМЕР_1 , яка розташована по АДРЕСА_3 , площею 1,2108 га, з цільовим призначенням для виробничих потреб; 2) ділянка АДРЕСА_4 , площею 2,1814 га, з цільовим призначенням для виробничих потреб; 3) ділянка АДРЕСА_5 , площею 0,1874 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку.

На підставі вищевказаного вище рішення 01 квітня 1999 року Чернівецькою міською радою видано Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 001165 на загальну площу 3,5796 га, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 1073.

Упродовж 2000-2001 років до правоустановлюючого документа на землю позивача були внесені зміни щодо землекористування. Зокрема, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 19.07.2000 № 540/14 ОКВП «Чернівцірембуд» надано додатково в постійне користування земельну ділянку площею 0,0368 га з цільовим призначенням для виробничих потреб, яка розташована по АДРЕСА_7 .

Земельні ділянки по АДРЕСА_8 та АДРЕСА_7 вибули з постійного користування ОКВП «Чернівцірембуд» у зв`язку з відчуженням та виділенням будівель, споруд і приміщень, які на них розташовані, іншим фізичним і юридичним особам.

Рішенням Чернівецької міської ради від 18 вересня 2001 року № 820/19 у ОКВП «Чернівцірембуд» вилучено частину земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 0,2230 га, відтак у постійному користуванні залишилася земельна ділянка площею 1,9584 га.

У червні 2004 року змінилася організаційно-правова форма позивача з Обласного колективного виробничого підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю. Зі змісту статуту товариства в редакції 2017 року (п. 1.2) вбачається, що ТОВ «Чернівцірембуд» створено в результаті реорганізації шляхом перетворення Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд» (код ЄДРПОУ 03333452) та є правонаступником всіх прав та обов`язків останнього.

Згідно довідки відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Чернівецької міської ради № 392-01-05/1-10 від 29.05.2023 рішення про припинення в результаті реорганізації шляхом перетворення ОКВП «Чернівцірембуд» код ЄДРПОУ 03333452 на ТОВ «Чернівцірембуд» код ЄДРПОУ 03333452 було прийнято засновниками Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд» на загальних зборах, що підтверджується протоколом №1 від 31 травня 01 червня 2004 року загальних зборів засновників ТОВ «Чернівцірембуд». У пункті 1.2 розділу І статуту ТОВ «Чернівцірембуд» зазначено, що товариство створюється в результаті перетворення (реорганізації) Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд» та є правонаступником всіх прав та обов`язків останнього.

У зв`язку з вибуттям частини земельних ділянок з постійного користування 10.04.2013 ТОВ «Чернівцірембуд» звернулось із листом № 01/87 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про внесення змін щодо його землекористування і Державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1999 та вилучити та перезакріпити земельні ділянки по АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 за іншими суб`єктами.

30 травня 2013 року 36 сесією Чернівецької міської ради VI скликання прийнято рішення № 875 «Про припинення Обласному колективному підприємству «Чернівцірембуд» права постійного користування земельними ділянками за адресами: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 у зв`язку зі зміною організаційно-правової форми», яким вирішено:

« 1. Припинити право постійного користування обласному колективному виробничому товариству «Чернівцірембуд» на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_3 площею 1,2108 га, АДРЕСА_2 площею 2,1814 га, АДРЕСА_7 площею 0,0386 га, наданих для виробничих потреб, АДРЕСА_6 площею 0,1874 га, наданої для обслуговування житлового будинку, в зв`язку зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи.

1.1 Визнати таким, що втратив чинність, пункт 6 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 24.11.1998 р. № 549/16 «Про надання і передачу земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками та внесення змін в раніше прийняті рішення» в частині надання Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» у постійне користування земельних ділянок за адресами: АДРЕСА_3 площею 1,2108 га, АДРЕСА_2 площею 2,1814 га, АДРЕСА_7 площею 0,0386 га, наданих для виробничих потреб, АДРЕСА_6 площею 0,1874 га, наданої для обслуговування житлового будинку.

1.3. Визнати таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування землею, виданий Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» 01.04.1999, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1073.

1.4. Земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_2 площею 1,9584 га, АДРЕСА_11 площею 0,1874 га зарахувати до земель запасу міста.

1.5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцірембуд» як правонаступника прав та обов`язків Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд» вподовж місяця з дня отримання витягу із цього рішення звернутись до міської ради із зверненням щодо оформлення в установленому законом порядку право оренди або право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 площею 1,9584 га.

2. Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради до 20.06.2013 р. направити ТОВ «Чернівцірембуд» лист-повідомлення із витягом із цього рішення.

Листом №24/01-03/1-4 від 31.01.2023 «Про оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку» Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив ТОВ «Чернівцірембуд», що земельна ділянка по вул. Комунальників, 8 площею 1,9584 га зараховано до земель запасу міста та зобов`язано ТОВ «Чернівцірембуд» як правонаступника прав та обов`язків Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд» впродовж місяця з дня отримання витягу із цього рішення звернутись до міської ради із зверненням щодо оформлення в установленому законом порядку право оренди або право власності на вказану земельну ділянку.

Згідно наявних в матеріалах справи рахунків про сплату податку на землю, платіжних інструкцій та виписки по банківському рахунку ТОВ «Чернівцірембуд» як користувачем зазначеної земельної ділянки сплачувався земельний податок за період з 2010 по 2023 роки.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Стаття 22 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року № 561-XII (чинного на час видачі державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (Постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року).

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Разом із тим, відповідно до статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Такий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року по справі № 906/392/18.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005.

Як установлено судом, 01 квітня 1999 року Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЧВ № 001165 на загальну площу 3,5796 га, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 1073.

Обласне колективне виробниче підприємство «Чернівцірембуд» у червні 2004 року змінило організаційно-правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівцірембуд» шляхом перетворення (реорганізації). Також здійснено перереєстрацію статуту вказаної юридичної особи, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався.

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернівцірембуд» є правонаступником всіх прав та обов`язків Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд».

Вирішуючи даний спір про припинення права користування Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» на земельну по вул. Комунальників, 8 площею 1,9584 га, суд виходить з того, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України.

Оскільки в оспорюваному рішенні не зазначено відповідний пункт ст. 141 Земельного кодексу України, то, проаналізувавши суть спору та позиції сторін, суд дійшов висновку, що припинення права позивача відбулося з урахуванням приписів п. «в» ст. 141 ЦК України.

Відповідно до п. "в" ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Наведені приписи слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення підприємства допускається лише у випадку, коли припинення останнього виключає правонаступництво.

Підстав припинення позивачу права користування спірною земельною ділянкою судом не встановлено, відмову від землекористування, згоду на припинення постійного користування землею чи згоду на вилучення земельної ділянки як Обласне колективне виробниче підприємство «Чернівцірембуд», так і його правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцірембуд» не надавали, будь-які докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, з моменту видачі Державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1999 в ОКВП «Чернівцірембуд» виникло право постійного користування земельними ділянками згідно з планом землекористування та в межах, встановлених зазначеним актом (з подальшими змінами до нього), яке перейшло до позивача як правонаступника його прав та обов`язків.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, яким визнано неконституційним пункт 6 Прикінцевих положень Земельного кодексу України від 25.10.2001, право постійного користування земельними ділянками є безстроковим, громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, приймаючи рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою ОКВП «Чернівцірембуд», яке є безстроковим та набуте згідно з державним актом, міська рада припинила право постійного користування земельною ділянкою без належних на те законодавчо встановлених підстав.

Припинення позивачу права постійного користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 і визнання таким, що втратив чинність пункту 6 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 24 листопада 1998 р. №549/16,є незаконним і порушує право позивача на користування земельною ділянкою під власним нерухомим майном, що є підставою для визнання його незаконним та скасування.

Щодо зарахування спірних земельних ділянок до земель запасу, то відповідно до ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України у запасі можуть перебувати земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам. Переведення до земель запасу передбачено цим Кодексом тільки вразі ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні. Отже пункт 1.4 рішення сесії Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині зарахування земельної ділянки по АДРЕСА_2 площею 1,9584 га до земель запасу також суперечить чинному законодавству.

Крім того, пунктом 1.5 оспорюваного рішення Чернівецької міської ради № 875 від 30 травня 2013 року зобов`язано ТОВ «Чернівцірембуд» як правонаступника прав та обов`язків Обласного колективного виробничого підприємства «Чернівцірембуд», впродовж місяця з дня отримання витягу з цього рішення, звернутись до міської ради із зверненням щодо оформлення в установленому законом порядку право оренди або право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 площею 1,9584 га. Вказаний пункт також підлягає скасуванню, як незаконний, оскільки є похідним від вказаних вище положень спірного рішення та обґрунтувань його протиправності.

V. Позовна давність.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За умовами статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Тобто перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідач послався на пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, зазначаючи, що факт надсилання 06.07.2013 копії спірного рішення підтверджується роздруківкою з програми по забезпеченню контролю виконання і направлення рішення та рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового листа ТОВ «Чернівцірембуд» уповноваженій особі Корбут. Крім того, позивач міг дізнатися про прийняте рішення з оприлюдненої інформації на офіційному веб-порталі міської ради, доступ до якого є відкритим. Також зазначив, що 10.04.2013 позивачем подано заяву через дозвільний офіс Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради № 04/01- 08/1-1233/0 від 10.04.2013, в якій він просив внести зміни до державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1999 №1073 та перезакріпити земельні ділянки у зв`язку зі зміною власників нерухомого майна, відтак він усвідомлював неминучість розгляду своєї заяви та прийняття рішення за результатами її розгляду. Враховуючи викладене, відповідач просив відмовити у позові у повному обсязі та застосувати позовну давність.

У свою чергу позивач подав заяву про поновлення строку звернення в суд із позовною заявою, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку позовної давності, посилаючись на те, що про наявність спірного рішення позивач дізнався тільки в 2023 році з листа Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради № 24/01-03/1-4, докази того, що саме витяг зі спірного рішення відповідачем було направлено позивачу рекомендованим листом, в матеріалах справи відсутні.

Цивільний кодекс України у статті 267 передбачає можливість визнання судом поважними причини пропуску позовної давності, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Вирішення питання щодо визнання поважними причини пропуску позовної давності перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для визнання їх поважними.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Частиною 5 статті 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Проаналізувавши аргументи сторін щодо спливу строку позовної давності, перевіривши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

У пункті рішення спірного рішення Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради зобов`язано до 20.06.2013 направити ТОВ «Чернівцірембуд» лист-повідомлення із витягом із цього рішення.

Чернівецька міська рада стверджує про факт надсилання 06.07.2013 (з порушенням строків, визначених в рішенні) копії спірного рішення, що підтверджується роздруківкою з програми по забезпеченню контролю виконання і направлення рішення та рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового листа ТзОВ «Чернівцірембуд» уповноваженій особі Корбут.

Разом з тим, докази, що вказаним рекомендованим повідомленням направлено позивачу саме супровідний лист із витягом із спірного рішення, відповідачем не надано. Роздруківка із програмного забезпечення не підтверджує направлення позивачу супровідного листа із спірним рішенням. Представником відповідача зазначено, що супровідний лист №04/01-08/3-04/1/2272 від 03.07.2013 (реквізити зазначені в скріншоті програмного забезпечення відповідача) який направлявся рекомендованим повідомленням не зберігся у зв`язку із закінченням термінів зберігання.

Суд погоджується з доводами відповідача, що підприємство мало змогу дізнатись з оприлюдненої інформації на офіційному веб-порталі з моменту її оприлюднення, однак це є правом особи і не скасовує обов`язку органу місцевого самоврядування повідомляти у встановлені законом строки заявника про прийняті рішення із направленням відповідних їх копій або витягів.

Крім того, позивач не передбачав та не міг передбачити можливість ухвалення рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 , так як звертався із клопотанням від 10 квітня 2013 року про припинення права постійного користування земельними ділянками за іншими адресами та вважав, що рішення може бути прийняте лише по суті заявленого клопотання. Позивач не передбачав та не міг передбачити факт прийняття рішення відповідачем з питання, яке він не ініціював та не порушував перед ним.

Листом від 31.01.2023 № 24/01-03/1-4 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради проінформовано позивача про припинення права постійного користування земельною ділянкою та запропонував оформити правовстановлюючі документи на землю.

При цьому, в матеріалах справи наявний адвокатський запит від 27.02.2023 про надання копії рішення Чернівецької міської ради № 875 від 30.05.2013, адресований Чернівецькій міській раді. Копію оскаржуваного рішення позивач отримав у березні 2023 року листом-відповіддю Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради № П-829/0-24/01.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд констатує, що відповідачем не надано беззаперечних доказів, зокрема листа, про направлення копії оскаржуваного рішення позивачу, а наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення не дає підстави встановити, що 06.07.2013 міською радою позивачу було направлено саме витяг з рішення, яким припинено його право користування земельною ділянкою. При цьому суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні встановлений строк для його направлення до 20.06.2023.

Таким чином, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також принципи справедливості, добросовісності і розумності, суд, виходячи з фактичних обставин справи, прийшов до висновку про наявність підстав, пов`язаних з поважністю причин для поновлення строку позовної давності для звернення до суду ТОВ «Чернівцірембуд» за захистом порушеного права.

VІ. Висновок суду.

Чернівецька міська рада, приймаючи рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцірембуд», яке є безстроковим та набуте згідно з державним актом, без належних на те законодавчо встановлених підстав порушила та припинила право постійного користування земельною ділянкою товариству.

За таких обставин, суд дійшов висновку про скасування рішення Ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині припинення права постійного користування Обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» земельною ділянкою площею 1,9584 га, з наданої для виробничих потреб площі 2,1814 га, що розташована за адресою: вул. Комунальнів, 8 у м. Чернівці та скасування пунктів 1, 1.1, 1.3, 1.4 і 1.5 вказаного рішення в частині, що стосується даної земельної ділянки.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн згідно платіжної інструкції №56 від 01.05.2023.

У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір у зв`язку із задоволенням позову слід стягнути із відповідача на користь позивача.

Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним і скасувати пункт 1 рішення 36 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині припинення права постійного користування обласному колективному виробничому підприємству (товариству) «Чернівцірембуд» на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,9584 га, з наданої для виробничих потреб площі 2,1814 га;

Визнати незаконними і скасувати пункти 1.1, 1.3, 1.4 і 1.5 рішення 36 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 30 травня 2013 року № 875 в частині, що стосується земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,9584 га, із наданої відповідно до пункту 6 додатка 3 до рішення виконавчого комітету міської ради від 24.11.1998 № 549/16 обласному колективному виробничому підприємству «Чернівцірембуд» у постійне користування земельної ділянки для виробничих потреб площею 2,1814 га згідно виданого державного акту на право постійного користування землею від 01.04.1999, серії І-ЧВ №001165, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №1073.

3. Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Центральна площа, 1, код 36068147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцірембуд» (58023, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Комунальників, 8, код 03333452) 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 11 серпня 2023 року.

Суддя І.В. Марущак