Справа № 367/2506/22
Провадження №2/367/2789/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
12 липня 2023 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Третяк Я.М.,
за участю: секретаря судового засідання Люліної О.С.,
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивачів ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Обслуговуюча компанія Наш дім», про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2022 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Обслуговуюча компанія Наш дім», про відшкодування майнової та моральної шкоди, у якому просили стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди, завданої в результаті залиття квартири, у розмірі 149 874 (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн., 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. вартості послуг з оцінки майна та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.; стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди, завданої в результаті залиття квартири, у розмірі 149 874 (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн., та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву посилаються на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нечипоренком О.В., зареєстрований в реєстрі за № 734.
Вказують, що квартира розташована на п?ятому поверсі десятиповерхового будинку, має загальну плошу 97,7 кв.м., житлову площу 46,2 кв. м. та складається з трьох житлових кімнат. В зв?язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, позивачі, змушені були тимчасово виїхати з міста Ірпінь. 15 квітня 2022 року тимчасово повернулися до своєї квартири в місті Ірпінь та пересвідчились в її цілісності, збереженні їхнього майна та безпечності повернення до помешкання разом з дітьми. 11 травня 2022 року позивачі разом з дітьми повернулися до своєї квартири, та були неприємно здивовані її виглядом так як гіпсокартоні листи на стелях деяких приміщень промокли, на стінах видно розводи води, ламінат на підлозі був здутий. Зі слів мешканців будинку залиття відбулося 24 квітня 2022 року. 3 метою уникнення подальшого підтоплення як помешкання так і інших мешканців будинку, було вирішено перекрити стояки водопостачання у під`їзді будинку до прибуття власника квартири АДРЕСА_2 , яка знаходиться над квартирою позивачів.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об?єкта нерухомого майна, право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано на ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою № 281500063 від 27.10.2021 року.
Посилаються на те, що з метою встановлення причин залиття квартири, 17 травня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІП Обслуговуюча компанія Наш Дім", яке займається обслуговуванням будинку, складено Акт № 1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . До участі у складі комісії були залучені директор та сантехнік ТОВ "ПІП ОК Наш Дім" Додатко В.І. та ОСОБА_5 відповідно, позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їхні сусіди - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
В результаті обстеження квартири АДРЕСА_1 , на предмет залиття її з вище розташованої квартири АДРЕСА_4 , комісією було встановлено, що дитяча кімната (кімната № НОМЕР_1 згідно дизайн проекту, приміщення № НОМЕР_2 згідно технічного паспорта) - відсутня електрика; пошкоджені через залиття водою три світильники моделі БРА Victoria Lighting Carre/AP200 LED 27; на площі 13,66 кв.м. промок наскрізь гіпсокартон на стелі; пошкоджені стіни, внаслідок чого на площі 6,35 кв.м. відійшли фото-шпалери; на підлозі на площі 13,66 кв.м. набряк ламінат; на меблях розводи води; коридор біля дитячої кімнати (кімната № НОМЕР_3 згідно дизайн проекту, приміщення № 8 згідно технічного паспорта) - відсутня електрика; через залиття водою пошкоджені два світильники моделі Feron AI 504; на стелі наскрізь промок гіпсокартом на площі 9.23 кв м. набряк ламінат, на меблях розводи води; прихожа (кімната №1 згідно дизайн проекту, приміщення №1 згідно технічного паспорта) відсутня електрика; через залиття водою пошкоджені два світильника Feron Al 504; на стелі наскрізь промок гіпсокартон на площі 11,12 кв.м,; на стінах місцями здуття фарби на площі орієнтовно 5 кв.м; на меблях розводи води; гостьова кімната (кімната № 4 згідно дизайн проекту, приміщення № 4 згідно технічного паспорта) - внаслідок промокання пошкоджена стеля на площі 18,36 кв.м.; на стінах місцями здуття фарби на площі орієнтовно 5 кв.м. Відповідач доступ до своєї квартири надавати відмовилася, під час складання акту була відсутня.
08 липня 2022 року на адресу відповідача направлено Акти залиття житлового приміщення від 17.05.2022 року, проте на момент звернення з цим позовом до суду відповідач його не отримала.
05 липня 2022 року ТОВ "Експерт ІН" складено Звіт про незалежну оцінку визначення розміру матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття трикімнатної квартири, загальною площею 97,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого станом на 30 червня 2022 року ринкова вартість об?єкта оцінки - матеріальних збитків, нанесених внаслідок затоплення трикімнатної квартири, загальною площею 97,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 розрахована з використанням витратного підходу, складає: 299 749,00 (двісті дев?яносто дев?ять тисяч сімсот сорок дев?ять) гривень 00 копійок, які складаються з вартості матеріалів, виробів та конструкцій, меблів у розмірі 186 774,18 грн. з ПІДВ та вартості відновлювального ремонту - 112 975,20 грн. з ПДВ.
Крім майнової шкоди позивачам заподіяно моральну шкоду, яку вони оцінюють в 10 000, 00 грн. кожному, зазначають, що у зв`язку з псуванням та пошкодженням майна внаслідок залиття квартири, зазнали душевних страждань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 29.07.2022 року зазначену цивільну справу передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.
Ухвалою суду від 05 вересня 2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 21.02.2023 року закрито підготовче провадження у справі.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та представник позивачів ОСОБА_3 вимоги позовної заяви підтримали, просили її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Обслуговуюча компанія Наш дім», в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує представник позивачів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності в рівних долях, на підставі договору купівлі продажу від 18.09.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Нечипоренком О.В., зареєстрований в реєстрі за № 734.
Квартира АДРЕСА_5 загальною площею 97,7 кв.м., розташована на 5 поверсі 10 поверхового будинку та складається з трьох кімнат жилою площею 46,2 кв.м.: 1-а кімната 18,3 кв.м., 2-а кімната 13,5 кв.м., 3-а кімната 14,4 кв.м., кухні 12,3 кв.м., ванної кімната - кв.м., вбиральні ( сполученої) 3,3;7,3 кв.м., коридору площею 11,3; 9,7 кв.м., квартира обладнана, що підтверджується технічною характеристикою, зазначеної в технічному паспорті.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та майно архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 281500063.
Відповідно до акту № 1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 17.05.2022 року складеного комісією Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Обслуговуюча компанія «Наш Дім» в складі директора Додатко В.І., власника квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_8 , власника квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_7 , власників квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обстежено квартиру АДРЕСА_1 на предмет її залиття з вищерозташованою квартирою АДРЕСА_4 , на день обстеження комісією встановлено наступне: під час залиття квартири АДРЕСА_5 постраждали: дитяча кімната (кімната № НОМЕР_1 згідно дизайн проекту, приміщення № НОМЕР_2 згідно технічного паспорта) - відсутня електрика; пошкоджені через залиття водою три світильники моделі БРА Victoria Lighting Carre/AP200 LED 27; на площі 13,66 кв.м. промок наскрізь гіпсокартон на стелі; пошкоджені стіни, внаслідок чого на площі 6,35 кв.м. відійшли фото-шпалери; на підлозі на площі 13,66 кв.м. набряк ламінат; на меблях розводи води; коридор біля дитячої кімнати (кімната № НОМЕР_3 згідно дизайн проекту, приміщення № 8 згідно технічного паспорта) - відсутня електрика; через залиття водою пошкоджені два світильники моделі Feron AI 504; на стелі наскрізь промок гіпсокартом на площі 9.23 кв м. набряк ламінат, на меблях розводи води; прихожа (кімната № НОМЕР_4 згідно дизайн проекту, приміщення №1 згідно технічного паспорта) відсутня електрика; через залиття водою пошкоджені два світильника Feron Al 504; на стелі наскрізь промок гіпсокартон на площі 11,12 кв.м,; на стінах місцями здуття фарби на площі орієнтовно 5 кв.м; на меблях розводи води; гостьова кімната (кімната № 4 згідно дизайн проекту, приміщення № 4 згідно технічного паспорта) - внаслідок промокання пошкоджена стеля на площі 18,36 кв.м.; на стінах місцями здуття фарби на площі орієнтовно 5 кв.м.».
Згідно про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення від 17.05.2022 року: встановлено, що були порушені норми технічної експлуатації будівель: неправильна експлуатація систем водопостачання, а саме: 24.04.2022 власники квартири АДРЕСА_4 забули закрити кран, що призвело до залиття квартири АДРЕСА_5 (зі слів власника квартири АДРЕСА_4 ) , таким чином, причиною залиття квартири АДРЕСА_5 стало неправильна експлуатація систем водопостачання у квартирі АДРЕСА_4 .
Згідно звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна від 05.07.2022 р., виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт ІН» матеріальні збитки, нанесені внаслідок затоплення трикімнатної квартири, загальною площею 97,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 складають 299749,00 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) гривень 00 копійок.
Вбачається, що за проведення послуги з належної оцінки позивачем ОСОБА_1 було сплачено 8500,00 грн., що підтверджується копією договору №VR220628 про надання послуг з незалежної оцінки від 28.09.2022 р. та копією квитанцій від 28.06.2022 року.
Положеннями ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Частиною 1 ст. 177 ЖК України встановлено обов`язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 179 ЖК України користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 (із змінами та доповненнями), власник квартири зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.
Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Закон покладає обов`язок доказування на сторони у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.
Ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
З наведеного вбачається, що обов`язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі аварії чи залиття квартир складається відповідний акт.
Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної особи не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.
Отже, законодавством чітко визначено, що факт залиття, його причина та обсяг пошкоджень мають фіксуватись у складеному акті комісійного обстеження приміщення, у якому відбулось залиття. Саме такий акт і є відповідним (належним, допустимим, достовірним) доказом, на підставі якого відбувається розрахунок матеріальної шкоди вартості відновлювального ремонту.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками залиття квартири позивачів 17.05.2022 року було складено акт про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення № 1 ТОВ « ПП Обслуговуюча компанія « Наш дім» в складі головного інженера директора Додатко В.І., власника квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_8 , власника квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_7 , власників квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з якого вбачається, що були порушені норми технічної експлуатації будівель: неправильна експлуатація систем водопостачання, а саме: 24.04.2022 власники квартири АДРЕСА_4 забули закрити кран, що призвело до залиття квартири АДРЕСА_5 (зі слів власника квартири АДРЕСА_4 ) , таким чином, причиною залиття квартири АДРЕСА_5 стало неправильна експлуатація систем водопостачання у квартирі АДРЕСА_4 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що є сусідкою позивачів, брала участь під час складання акта про наслідки залиття квартири позивачів. Зазначила, що характер пошкоджень свідчив, що залиття відбулося з квартири, розташованої поверхом вище, оскільки навіть у під`їзді стіна була мокрою зверху від потолка, а поверхом вище стіна була суха. Підтвердила той факт, що над квартирою позивачів розташована квартира, в якій проживає відповідач. Окрім того, підтвердила той факт, що під час складання акта про наслідки пошкоджень відповідач бвула відсутня, слухавку вона брала, а двері її квартири ніхто не відчинив.
Відтак з урахуванням вищенаведених доказів судом встановлено, що відповідач, як власники квартири АДРЕСА_2 , внаслідок неправильної експлуатація систем водопостачання в зазначеній квартирі допустила залиття квартири АДРЕСА_5 , розташованої поверхом нижче.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких грунтуються його позовні вимоги.
Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивачів, не надала інших доказів щодо розміру спричиненою позивачу шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивачі зазнали матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири саме внаслідок неправомірних дій відповідача, як власника квартири поверхом вище, враховуючи, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири підтверджена звітом про незалежну оцінку з метою визначення ринкової вартості та становить 299749,00 грн., суд вбачає необхідним стягнути вказані грошові кошти з відповідача на користь позивачів.
Також,з відповідача накористь позивача ОСОБА_1 підлягаєстягненню витратина проведенняоцінки матеріальногозбитку всумі 8500,00грн.,що підтверджуєтьсякопіє договору №VR220628 про надання послуг з незалежної оцінки від 28.09.2022 р. та копією квитанцій від 28.06.2022 року.
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно ч.3, 4, 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди`під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У п. 5 зазначеної постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивачів, з вини відповідача внаслідок якого було пошкоджено їхнє майно, також це залиття спричинило у позивачів негативні зміни у звичайних умовах її життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді.
З огляду на те, що внаслідок залиття квартири, що сталося з вини ОСОБА_4 , позивачі зазнали душевних страждань, суд враховуючи вимоги розумності і справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини відповідача, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачів по 10 000 грн. на кожного на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2576,15 грн.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Обслуговуюча компанія Наш дім», про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди, завданої в результаті залиття квартири, у розмірі 149874 (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн., 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. вартості послуг з оцінки майна та суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., а всього стягнути 168374 (сто шістдесят вісім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди, завданої в результаті залиття квартири, у розмірі 149874 (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. та суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., а всього стягнути 159874 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , сплачений судовий збір у розмірі 2576 (дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 15 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , сплачений судовий збір у розмірі 2492 (дві тисячі чотириста дев`яносто два) гривень 00 коп.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Я.М. Третяк
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2023 |
Оприлюднено | 14.08.2023 |
Номер документу | 112785989 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Третяк Я. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні