Ухвала

від 14.08.2023 по справі 944/3859/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 944/3859/23

Провадження № 2-о/448/38/23

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

14.08.2023 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Служба у справах дітей Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, про: усиновлення дітей,

в с т а н о в и в:

Громадянин ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про усиновлення дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір` ю яких він перебуває в зареєстрованому шлюбі.

Ознайомившись із змістом заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Як вбачається дана заява подана в порядку окремого провадження.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Тобто до заяв в порядку окремого провадження, також застосовуються загальні правила визначені положеннями ЦПК України, в тому числі щодо їх форми та змісту.

Разом з тим, главою 5 Розділу IV ЦПК України встановлено порядок розгляду справ про усиновлення.

Відповідно до ст.311 ЦПК України, заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім`я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім`я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров`я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір`ю або батьком дитини. До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров`я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом. Заява про усиновлення повнолітньої особи повинна містити відомості, зазначені у частині першій цієї статті, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані документи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, а також згода особи на усиновлення.

Однак, всупереч вимогам п. 4 ч. 2 ст. 311 ЦПК України, до заяви не додано документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням.

Згідно з ч.1 ст. 10 ЦПК України, заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.

Заявник зазначив, що фактичне місце проживання родини знаходиться в с.Золотковичі, Яворівського (колишнього Мостиського) району Львівської області. Всупереч вказаному, заява про усиновлення не містить доказів про місце проживання чи реєстрацію дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (довідку про склад сім`ї, акт обстеження місця проживання, тощо), про усиновлення яких заявник звернувся до суду, що унеможливлює встановити їх місце проживання.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, у суб`єктному складі поданої заяви заявником було зазначено сторони, серед яких, заінтересована особа: Служба у справах дітей Яворівської районної державної адміністрації Львівської області. Однак, вказане не відповідає вимогам ст. ст.175, 177, 311 ЦПК України, оскільки служба у справа дітей Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, не є належною заінтересованої особою, адже відповідно до ч.4 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

В той же час, варто зауважити, що, не зважаючи на наявність в матеріалах заяви нотаріально посвідченої згоди на усиновлення дітей від їх біологічної матері - ОСОБА_4 , в даному випадку заявником не було залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи біологічної матері усиновлюваних дітей, а саме: ОСОБА_4 . Розгляд заяви про усиновлення без участі біологічних батьків (біологічної матері) дітей свідчитиме про розгляд справи без залучення всіх заінтересованих осіб, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду.

Отже, заявнику необхідно залучити біологічну матір усиновлюваних дітей в якості заінтересованої особи та надати для залученої особи примірник виправленої заяви про усиновлення, разом із додатками до неї, у відповідній кількості.

Крім того, п. 75 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2008 №905, передбачає, що висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини разом з доданими до нього документами видається кандидатам в усиновлювачі під розписку для подання його до суду.

З урахуванням ч. 2 ст. 311 ЦПК України, подання до суду висновку про доцільність усиновлення передбачено законом, однак суд звертає увагу на відсутність у матеріалах, доданих до заяви, висновку органу опіки та піклування про доцільність усиновлення дітей заявником.

При цьому відповідно до ч.7 ст. 314 ЦПК України усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.

Однак заявником не зазначено як заінтересовану особу орган державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, якому повинно бути надіслано рішення суду для внесення змін до актового запису про народження усиновлених дітей.

При цьому, з огляду на положення ч. 2 ст. 314 ЦПК України, за наслідками розгляду заяви про усиновлення, у разі її задоволення, суд ухвалює рішення про усиновлення дитини (дітей), однак не надає дозвіл на таке усиновлення, як це просить заявник у прохальній частині своєї заяви.

Також в порушення п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, всупереч п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, в порушення п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, заявником не додано до заяви підтверджень про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В даній ситуації суддя звертає увагу, що вирішуване питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).

А тому, в даній ситуації встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до заяви і залишення такої без руху, у зв`язку із її невідповідністю вимогам, передбачених законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу заявника до суду.

У частині 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

Враховуючи наведене, вважаю, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши заявнику можливість усунути зазначені в ухвалі суду недоліки.

Роз`яснити, що в іншому разі, заява буде вважатися неподаною.

Керуючись статтями 185 ЦПК України, суддя -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Служба у справах дітей Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, про усиновлення дітей - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху та роз`яснити, що у випадку виконання у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Юрій БІЛОУС