Постанова

від 24.11.2009 по справі 2а-9659/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 листопада 2009 року           18:19           № 2а-9659/09/2670

За позовом              Державної податкової інспекції у м. Суми  

до                              Приватного виробничо-комерційного підприємства «Антей»

про                            стягнення заборгованості в розмірі 1331,06 грн.,

Суддя Смолій І.В.

Секретар Бузінова І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И:

Державна податкова інспекція у м. Суми звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Антей»про стягнення заборгованості в розмірі 1331,06 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2009 р. призначено справу до розгляду до судового розгляду на 07.10.2009 р.

07.10.2009 р. ухвалою суду розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 КАС України в зв’язку з неявкою представників сторін.

В позовній заяві позивач просить розглядати справу без участі представника ДПІ у                м. Суми.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, не сплатив до бюджету самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання, а також на підставі актів перевірки № 2601/152/32025047 від 28.04.2007 р. про результати невиїзної документальної перевірки дотримання податкового законодавства, встановлено порушення абз. 1 ст. 17 Закону   № 2181-ІІІ та абз. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»та № 5370/154/32025047 від 23.08.2006 р. про результати невиїзної документальної перевірки дотримання податкового законодавства встановлено порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю»та пп. «а»4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ,  в результаті чого виникла заборгованість перед бюджетом, що є підставою для її стягнення в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча  про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Антей», зареєстрований Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією, як юридична особа (код ЄДРПОУ 32025047), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем були подані до податкового органу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 206468 та № 2638,  якими відповідач самостійно визначив суму податкового зобов’язання, яку необхідно сплатити до бюджету.

На підставі акта № 5370/154/32025047 від 23.08.2006 р. перевірки про результати невиїзної документальної перевірки дотримання податкового законодавства встановлено порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю»та пп. «а»4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Актом перевірки № 2601/152/32025047 від 28.04.2007 р. про результати невиїзної документальної перевірки дотримання податкового законодавства, встановлено порушення абз. 1 ст. 17 Закону  України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та абз. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. 

№ 2535-XII, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст.14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, тому у відповідності до  пп. 5.4.1 п. 5.4 даного Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначений цією статтею строк, визнається сумою податкового боргу платника податків.  

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/162 від 28.01.2009 р. та другу податкову вимогу № 2/692 від 17.04.2009 р., зазначені податкові вимоги були направлені поштою та не були отримані відповідачем про що було складено акти № 139 від 16.03.2009 р. та № 226 від 06.05.2009 р. про неможливість вручення податкових вимог.

Підпунктом 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 даного Закону передбачено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що на час звернення позивача до суду, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті податку на додану вартість на суму 1331,06 грн., довідка про наявність заборгованості відповідача перед бюджетом наявна в матеріалах справи.

Враховуючи той факт, що податковим органам надано право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Станом на час розгляду справи вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена. Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи відповідач не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

          Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Антей»(01030,              м. Київ, вул. Ванди Василевської, 18, код ЄДРПОУ 32025047) на р/р 34129999700002, одержувач –держбюджет м. Суми, код одержувача 23636315, банк ГУ ДКУ в  Сумській області, МФО 837013 заборгованість у сумі 1331,06 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

  Суддя                                                                                           Смолій І.В.