Постанова

від 09.08.2023 по справі 916/68/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/68/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 Завальнюк Д.Ю.,

від Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" участі не брали,

від ОСОБА_2 участі не брали,

від ОСОБА_3 Племениченко Г.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2023, прийняте суддею Малярчук І.А., м. Одеса, повний текст складено 13.04.2023,

у справі №916/68/22

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", в якому просив визнати недійсним рішення позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформлене протоколом №1 від 22.12.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав ОСОБА_1 у зв`язку з неповідомленням останнього про проведення 22.12.2021 позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" із зазначенням питань, включених до порядку денного, а також тим, що перелік уповноважених, який зазначений в додатку до протоколу №1 від 22.12.2021, не є легітимним, оскільки уповноважені Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" мають бути обрані безпосередньо загальними зборами відповідача, при цьому станом на час проведення вищезазначеної позачергової конференції був чинним протокол №4 від 06.10.2012, яким було обрано уповноважених, що не входять до переліку осіб, зазначених у протоколі, яким оформлено оскаржуване позивачем рішення.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 11.01.2022 відкрито провадження у справі №916/68/22.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 у справі №916/68/22 (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю; понесені ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору покладено на платника.

Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем факту не повідомлення членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" про дату, час, місце та порядок денний зборів уповноважених, які відбулись 22.12.2021, а також нелегітимності переліку уповноважених, який викладено в додатку до протоколу №1 від 22.12.2021, при цьому місцевий господарський суд зауважив на тому, що подані позивачем протоколи №4 від 06.10.2012 та №1 від 21.11.2017 не можуть виступати доказами належного затвердження переліку уповноважених на загальних зборах 06.10.2012 у зв`язку з тим, що відповідне рішення про затвердження уповноважених було прийнято неправомочними зборами, адже із розрахунку існування 399 членів масиву у зборах 06.10.2012 мали брати участь 200 членів масиву, тоді як присутніми були лише 105 членів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 у справі №916/68/22 скасувати та прийняти постанову, якою визнати недійсним рішення позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформлене протоколом №1 від 22.12.2021.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що відповідач не надав до суду першої інстанції жодного доказу на спростування доводів ОСОБА_1 щодо його не повідомлення про дату, час, місце та порядок денний зборів уповноважених, які відбулись 22.12.2021. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що під час ухвалення оскаржуваного рішення місцевий господарський суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог та надав правову оцінку протоколам №4 від 06.10.2012 та №1 від 21.11.2017 на предмет їх законності, між тим позовних вимог стосовно вказаних протоколів у даній справі заявлено не було. Скаржник також посилається на те, що Господарський суд Одеської області при визначенні необхідної кількості уповноважених необґрунтовано не врахував кількість членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також те, що відсутність у матеріалах реєстраційної справи протоколу, який не зумовлював необхідності внесення змін до відомостей про юридичну особу, не свідчить про недійсність рішення, яке оформлене таким протоколом.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 17.05.2023 (вх.№930/23/Д3 від 18.05.2023) ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 у справі №916/68/22 без змін. Зокрема, вказана третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача стверджує про те, що доводи позивача стосовно не повідомлення членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" про дату, час, місце та порядок денний зборів уповноважених, на яких було прийнято оскаржуване рішення, не підтверджені доказами, а також про те, що, не зважаючи на зазначення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань членів масиву у кількості 399 осіб, станом на 21.11.2017 відповідна кількість становила 274 особи, про що ОСОБА_1 було достеменно відомо. Крім того, ОСОБА_3 наголошує на тому, що список уповноважених, на який посилається позивач, прийнятий ще у 2012 році, при цьому вказаний документ не став підставою для вчинення будь-яких реєстраційних дій, що зумовлює наявність сумнівів щодо дати виготовлення відповідного документа, натомість у матеріалах реєстраційної справи наявний протокол №9 від 29.11.2016, на підставі якого була проведена державна реєстрація статуту у новій редакції та який містить правильний список уповноважених осіб, які мали право приймати рішення на правомочних зборах уповноважених, що відбулись 22.12.2021.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 11.05.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 26.05.2023, а в подальшому ухвалою суду від 30.05.2023 призначено справу №916/68/22 до розгляду на 28.06.2023 о 12:30.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 у справі №916/68/22 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та у судовому засіданні у справі №916/68/22 оголошено перерву до 12:00 год 09.08.2023.

У судовому засіданні 09.08.2023 представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав; представник ОСОБА_3 висловив заперечення проти її задоволення; представники Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" та ОСОБА_2 участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІІ а.с.76, 77).

Садівничий масив "МАГІСТРАЛЬ" та ОСОБА_2 своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу не надали, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.1992 проведено державну реєстрацію Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.5 статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", затвердженого рішенням конференції уповноважених, оформленим протоколом №8 від 29.11.2016 (далі статут Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ"), даний садівничий масив є громадським об`єднанням, як об`єднує членів садівників для здійснення заходів щодо задоволення та захисту законних, соціальних, економічних та інших спільних інтересів членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" для спільної реалізації цілей та задач, які проголошені у цьому статуті. Не відноситься до господарчих госпрозрахункових організацій і від своєї діяльності прибутку не має та утримується за рахунок членських внесків Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ". Садівничий масив створений і діє на основі Закону України "Про громадські об`єднання" і у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про громадські об`єднання", іншими законодавчими актами України, міжнародними договорами України та цим статутом. Садівничий масив " ІНФОРМАЦІЯ_1 " є юридичною особою з дня її державної реєстрації, здійсненої у порядку, встановленому чинним законодавством України.

В силу пункту 3.7 статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" члени організації, зокрема, мають право брати участь в управлінні справами даного садівничого масиву згідно зі статутом, а також обирати і бути обраним до керівних органів масиву.

Положеннями пункту 4.1 статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" визначено, що для забезпечення діяльності садівничого масиву створюються такі органи управління: загальні збори або конференція уповноважених; рада садівничого масиву; ревізійна комісія; контрольно-наглядова рада.

Вищим органом управління садівничого масиву є загальні збори або конференція уповноважених членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" (пункт 4.2 статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ").

Згідно з підпунктами 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2, пунктом 4.3 статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" загальні збори можуть бути як чергові, так і позачергові. Чергові загальні збори (конференція уповноважених) скликаються головою садівничого масиву не рідше одного разу на рік. Про місце і час проведення, порядок денний чергових загальних зборів (конференції уповноважених) всі члени садівничого масиву мають бути повідомлені не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення загальних зборів (конференції уповноважених). Члени Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" мають право не пізніше ніж за 10 днів до проведення чергових зборів (конференції уповноважених) внести пропозиції до порядку денного загальних зборів, повідомивши про це голову ради садівничого масиву у письмовому вигляді.

У підпунктах 4.3.4-4.3.10 пункту 4.3 статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" зазначено, що засідання загальних зборів (конференції уповноважених) вважаються повноважними за умови присутності більше половини зареєстрованого складу членів масиву або уповноважених. Норма представництва уповноважених 1:8. Рішення на загальних зборів (конференції уповноважених) приймаються простою більшістю від числа присутніх членів садівничого масиву. Рішення щодо внесення змін до статуту, реорганізацію або ліквідацію ухвалюються відкритим голосуванням не менше як 3/4 голосів присутніх на загальних зборах. Кожний член садівничого масиву має один голос на загальних зборах. Рішення загальних зборів (конференції уповноважених) обов`язкові до виконання усіма членами. Рішення набувають чинності з моменту їх схвалення. Рішення загальних зборів (конференції уповноважених) оформлюються протоколом, який підписується головою та секретарем загальних зборів (конференції уповноважених). До виключної компетенції загальних зборів (конференції уповноважених) належать, зокрема, обрання та звільнення ради садівничого масиву, голови ради садівничого масиву; вирішення будь-яких інших питань діяльності садівничого масиву.

Рішенням позачергових загальних зборів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформленим протоколом б/н від 09.09.2017, обрано ОСОБА_1 головою ради даного садівничого масиву, у зв`язку з чим було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Садівничий масив "МАГІСТРАЛЬ", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Рішенням позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформленим протоколом №1 від 22.12.2021, одноголосно вирішено:

-обрати головою позачергової конференції уповноважених ОСОБА_4 , секретарем ОСОБА_5 ;

-обрати головою ради Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" ОСОБА_2 ;

-затвердити ОСОБА_2 особою, яка матиме право представляти Садівничий масив "МАГІСТРАЛЬ" для здійснення реєстраційних дій, а також заповнювати та підписувати заяву на державну реєстрацію змін.

Відповідно до вищенаведеного протоколу №1 від 22.12.2021 всього на обліку уповноважених організації перебувають 50 осіб, на цій позачерговій конференції уповноважених присутні 38 уповноважених.

Додатком до протоколу №1 від 22.12.2021 є реєстр уповноважених, присутніх на позачерговій конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" від 22.12.2021.

У матеріалах справи також містяться:

-копія рішення загальних зборів членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформлене протоколом №4 від 06.10.2012, про обрання уповноважених даного масиву;

-копія списку уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", обраних на загальних зборах, який виступає додатком до вищенаведеного протоколу №4 від 06.10.2012;

-копія рішення Господарського суду Одеської області від 16.11.2021 у справі №916/2576/21, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформленого протоколом №1 від 01.02.2020;

-копія реєстраційної справи Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ".

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним рішення позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформленого протоколом №1 від 22.12.2021.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на недоведеність позивачем факту не повідомлення членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" про дату, час, місце та порядок денний зборів уповноважених, які відбулись 22.12.2021, а також нелегітимності переліку уповноважених, який викладено в додатку до протоколу №1 від 22.12.2021.

Колегія суддів не погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань регламентовані Законом України "Про громадські об`єднання".

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Громадська організація це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання").

В силу частини першої статті 5 Закону України "Про громадські об`єднання" ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об`єднання. Належність чи неналежність до громадського об`єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.

За умовами частини першої статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання" громадські об`єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

Частиною третьою статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання" самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статут громадського об`єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи (частина перша статті 11 Закону України "Про громадські об`єднання").

Як зазначалося вище, відповідно до пункту 4.2, підпункту 4.3.10 пункту 4.3 статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" вищим органом управління садівничого масиву є загальні збори або конференція уповноважених членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ". До виключної компетенції загальних зборів (конференції уповноважених) належать, зокрема, обрання та звільнення голови ради садівничого масиву, а також вирішення будь-яких інших питань діяльності садівничого масиву.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про дату, час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016).

У підпункті 4.2.2 пункту 4.2 статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" вказано, що про місце і час проведення, порядок денний чергових загальних зборів (конференції уповноважених) всі члени садівничого масиву мають бути повідомлені не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення загальних зборів (конференції уповноважених).

При цьому колегія суддів вбачає, що положення статуту Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" не визначають конкретного механізму повідомлення члена масиву про проведення загальних зборів, а тому апеляційний господарський суд зауважує, що особа, яка скликає загальні збори учасників, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.

Таким чином, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Саме така стала правова позиція Верховного Суду викладена у низці постанов останнього, зокрема, від 05.05.2020 у справі №916/1996/19, від 06.02.2020 у справі №906/307/19 тощо.

Cуд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження повідомлення позивача про дату, час і місце проведення, а також порядок денний конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", яка відбулась 22.12.2021 та на якій було прийнято оскаржуване ОСОБА_1 рішення. Не подано відповідачем і самого повідомлення, яке відображало б відомості про дату, час, місце проведення конференції, зміст її порядку денного тощо.

Вищенаведене безпідставно залишилось поза увагою місцевого господарського суду, який тягар доведення факту неповідомлення позивача про конференцію, на якій було прийнято оспорюване рішення, поклав саме на ОСОБА_1 , а не на відповідача, рішення органу управління якого оспорюється в межах даної справи.

За таких обставин, беручи до уваги те, що рішення позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформлене протоколом №1 від 22.12.2021, передбачає обрання голови ради вказаного садівничого масиву, тобто останнє безпосередньо стосується гарантованого законом права позивача на участь в управлінні юридичною особою (зокрема, шляхом обрання керівника, який забезпечує здійснення управління поточною діяльність цього садівничого масиву), апеляційний господарський суд, з огляду на прийняття зазначеного рішення за відсутності ОСОБА_1 , неповідомленого про проведення такої конференції, дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення його прав рішенням, оспорюваним в межах даної справи.

Стосовно доводів позивача щодо нелегітимності оспорюваного рішення колегія суддів зазначає наступне.

Перелік осіб, які приймали рішення позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформлене протоколом №1 від 22.12.2021, викладено у відповідному реєстрі уповноважених, що виступає додатком до вказаного протоколу.

При цьому перелік осіб, зазначений у вищенаведеному реєстрі уповноважених від 22.12.2021 (додаток до протоколу №1 від 22.12.2021), є істотно відмінним від списку уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", обраних на загальних зборах (додаток до протоколу №4 від 06.10.2012), який подано позивачем, та реєстру уповноважених від 21.11.2017 (додаток до протоколу №1 від 21.11.2017), який міститься у матеріалах реєстраційної справи відповідача.

Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не було подано жодного доказу, який би підтверджував набуття особами, якими було прийнято оспорюване рішення, статусу уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" (зокрема, доказів, які б дозволяли суду встановити: ким та коли саме вказані особи були обрані; яким документом оформлено їх обрання тощо). Докази на підтвердження того, що у встановленому статутом порядку відбулась зміна кола уповноважених осіб, які раніше були обрані загальними зборами, у матеріалах справи також відсутні, при цьому саме на відповідача, як на юридичну особу, вищим органом управління якої виступає конференція уповноважених, покладається обов`язок створення/зберігання документації, пов`язаної з діяльністю цього масиву, у тому числі і документів, якими оформлено обрання уповноважених, що мають право брати участь у конференції та, відповідно, приймати рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оспорюване позивачем рішення конференції було прийнято особами, які не мали відповідних повноважень, що є самостійною та безумовною підставою для визнання такого рішення недійсним.

Суд першої інстанції зазначеного безпідставно не врахував, натомість в порушення передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності (суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках) надав оцінку рішенню загальних зборів членів Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформленого протоколом №4 від 06.10.2012, про обрання уповноважених даного масиву на предмет його законності за відсутності відповідних позовних вимог, у зв`язку з чим безпідставно вийшов за межі позовних вимог та необґрунтовано проігнорував презумпцію легітимності рішень органу управління громадської організації (постанова Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №916/3610/21).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 у справі №916/68/22 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2023 у справі №916/68/22 скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" задовольнити.

Визнати недійсним рішення позачергової конференції уповноважених Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ", оформлене протоколом №1 від 22.12.2021.

Стягнути з Садівничого масиву "МАГІСТРАЛЬ" на користь ОСОБА_1 2481 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3721,50 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.08.2023.

Головуючий суддяС.В. Таран

СуддяК.В. Богатир

СуддяЛ.В. Поліщук