Рішення

від 02.08.2023 по справі 523/6398/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/6398/20

Провадження №2/523/863/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2023 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одна Сім`я» (65123, м. Одеса. вул. Дніпропетровська дорога (Семена Палія), буд. 97) про зобов`язання вчинити певні дії та здійснити перерахунок нарахувань,

за участю : позивача ОСОБА_1

Установив

Позивач звернувся з позовом до відповідача про зобов`язання вчинити певні дії та здійснити перерахунок нарахувань, мотивуючи свої вимоги тим, що рішеннями Суворовського районного суду м. Одеси від 17.10.2017 року по справі № 523/17948/17 та від 16.04.2018 року по справі № 523/9475/17 - загальні збори ОСББ «Одна сім?я» від 08.04.2017 року та від 29.10.2017 року визнані не дійсними.

Ухвалою суду від 04 травня 2020 року суддею прийнято до свого розгляду зазначену цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач позовні вимоги не визнає та надав письмові пояснення.

Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку, причин неявки суду не сповістив.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи суд доходить висновку про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одна Сім`я» про зобов`язання вчинити певні дії та здійснити перерахунок нарахування виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1-3,5ст.263 ЦПК України с судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Слід зазначити, що доказів, на обґрунтування своїх вимог, позивачем не надано.

Суворовський районний суд м. Одеси по справі № 523/9475/17 відмовив позивачу у визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Одна сім?я», які відбулися 08.04.2017 року.

Таким чином, виходячи із судової практики Верховного Суду, рішення прийнятті за загальних зборах ОСББ «Одна сім?я» 08.04.2017 року - є чинними.

Так, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.08.2019 року по справі № 523/8377/18, Суд закриваючи провадження по справі № 523/8377/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Одна сім?я» про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Одна сім?я» встановив наступне: «Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16.04.2018 по цивільній справі № 523/9475/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Одна сім?я» про визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Одна сім?я» було визнано недійсними загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одна сім?я», які відбулись 08.04.2017, в іншій частині позовних вимоги було відмовлено.

Отже, оскільки позивачка другим пунктом своїх позовних вимог у вищевказаній справі № 523/9475/17 просила визнати недійсними рішення, які були прийняті на загальних зборах ОСББ «Одна сім?я», які відбулись 08 квітня 2017р., то фактично, у задоволенні вищевказаних вимог було відмовлено».

Таким чином, рішення прийнятті на загальних зборах ОСББ «Одна сім?я» які відбулись 08 квітня 2017 року с чинними.

Як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, серед іншого, договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 ЦК України та частини 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в строк встановлений договором.

За правилами ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 5 частини 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», також передбачений обов`язок індивідуального споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Так, відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, і встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово- комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслутовування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Таким чином, послуга з вивезення твердих побутових відходів - є комунальною послугою.

Згідно частині 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно із ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до ч.1 ст.9, ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

У відповідності зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що за відсутності доказів про інше, позивач володіє відповідною квартирою на праві приватної власності у багатоквартирному будинку, користується наданими позивачем послугами, зобов`язаний в повній мірі сплачувати за надані послуги, на користь відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,5,7-8, 10-13,17-18,131,76-82,89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одна Сім`я» (65123, м. Одеса. вул. Дніпропетровська дорога (Семена Палія), буд. 97) про зобов`язання вчинити певні дії та здійснити перерахунок нарахувань - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складно повне рішення.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2023 року.

Суддя