Ухвала

від 14.08.2023 по справі 905/1054/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

14.08.2023 Справа № 905/1054/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (03026, місто Київ, Столичне Шосе, будинок №103, корпус №1, поверх №9; код ЄДРПОУ 31316718)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно- монтажна компанія «Укрспецмонтаж» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Соборна, будинок №9; код ЄДРПОУ 38310335)

про видачу судового наказу,-

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» звернулось до Господарського суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно- монтажна компанія «Укрспецмонтаж» 11 710,10 гривень заборгованості.

Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Частиною 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Положеннями статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достатності та достовірності доказів. Так, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, в обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-монтажна компанія «Укрспецмонтаж» грошових зобов`язань за договором №140937 від 14.08.2017 в частині оплати наданих послуг з організації перевезення відправлень.

За умовами п.2.1. договору Експедитор (ТОВ «Нова пошта», стягувач) за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення, а Замовник прийняти і оплатити на умовах, визначених договором.

Прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором, оформляється експрес накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг Експедитора (п.2.5. договору).

Пунктом 5.1. договору визначено, що загальна ціна цього договору складається з вартості послуг, наданих Експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2 банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг Експедитора та рахунку-фактури.

Згідно з п.5.2. договору Експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику підписані та скріплені печатками акти наданих послуг у двох примірниках для підписання Замовником.

Замовник упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 примірники актів наданих послуг та повертає Експедитору 1 примірник підписаного акту або в той же строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Замовником упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії Замовника відсутні й Замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг.

В якості доказів представлено суду у копіях: Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт звірки розрахунків у період з 10.08.2018 по 20.03.2019 та докази направлення вказаних документів боржнику 04.08.2021.

З аналізу умов договору слідує, що акти наданих послуг складаються на підставі фактично наданих послуг, підтвердженням чого є електронні накладні, які, зокрема містять інформацію про платника послуг.

При дослідженні актів наданих послуг судом встановлено, що вони складені в підтвердження надання послуг за замовленням згідно електронних накладних.

Враховуючи, що вказані акти хоча і вважаються підписаними Замовником в силу умов договору, проте не підтверджують фактичне надання послуг, обов`язок зі сплати наданих послуг саме ТОВ «Торговельно-монтажна компанія «Укрспецмонтаж» з огляду на ймовірність зазначення в електронних накладних іншого платника.

Електронні накладні заявником не долучено до матеріалів заяви.

Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Якщо замовник не надав доказів оплати актів чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття-передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду.

Частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Характерними ознаками наказного провадження є зокрема те, що об`єктом судового захисту є безспірне право та інтерес кредитора, відсутність спору про право.

Оскільки наказне провадження є документарним, ця специфічна форма захисту вимагає і особливостей документальних доказів:

докази мають бути безспірними: вони повинні свідчити про безспірність стягнення і відсутність потреби у їх дослідженні. Тобто ознака документарності наказного провадження підтверджує те, що йдеться про очевидність та переконливість доказів з боку стягувача;

докази мають бути лише письмовими;

докази мають підтверджувати не лише факт виникнення права вимоги стягувача, але і розмір обов`язків боржника;

відсутність публічного дослідження доказів (ця ознака зумовлена відсутністю у наказному провадженні судового засідання як такого);

особливості моменту початку і закінчення процесу доказування для суб`єктів.

Характер і кількість письмових документів впливають безпосередньо на встановлення судом наявності спору про право, який є підставою для відмови у задоволення заяви про видачу судового наказу. Таке питання вирішується суддею у кожному конкретному випадку, враховуючи характер та обґрунтованість заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Наявність спору, як підставу для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Отже, заявником не надано суду доказів існування в нього безумовного права на стягнення заборгованості саме в заявленому розмірі.

Крім того, сукупна вартість наданих послуг за поданими актами за період з 10.07.2018 по 20.03.2019 становить 12 784,90 гривень, заявником заявлено до стягнення 11 710,10 гривень. Заявником пояснень з цього приводу не надано.

З підписаного самим заявником Акту звіряння взаємних розрахунків слідує, що ТОВ «Торговельно-монтажна компанія «Укрспецмонтаж» 11.07.2018 та 05.09.2019 були проведені оплати на суму 8 600,00 гривень.

Також, з вказаного Акту слідує, що зазначена оплата спрямована на погашення заборгованості, що мала місце станом на 01.07.2018 в розмірі 7 525,20 гривень.

У матеріалах заяви про видачу судового наказу відсутні відповідні платіжні доручення від 11.07.2018 та від 05.09.2019, що підтверджують проведення оплати, а також відсутні докази існування заборгованості станом на 01.07.2018 в розмірі 7 525,20 гривень.

До того ж, заявником не надано й пояснень з приводу направлення актів приймання-передачі наданих послуг майже через 3 роки після їх фактичного надання.

Отже, заявником не додано в достатньому обсязі документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п.8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.152 ГПК України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч.1 ст.153, 153 ГПК України).

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Враховуючи викладене, направлення даної ухвали здійснити на зазначені в заяві електронні адреси заявника та його представника.

Керуючись ст.148, п.п. 1, 4 ч. 3 ст.150, п.1 ч.1 ст.152, ст.ст.153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-монтажна компанія «Укрспецмонтаж» 11 710,10 гривень заборгованості.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання 14.08.2023.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова