Рішення

від 08.08.2023 по справі 909/358/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/358/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л.І., у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фонд державного майна України, вул. Генерала Алмазова, буд.18/9,м. Київ, 01133

до відповідача: Приватне підприємство "Культурний та мистецький простір Прикарпаття" пл. Ринок, буд. 14, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1 723 816 грн 31 коп.

за участю:

представника позивача -Фальчук М.Ф.

в с т а н о в и в

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Культурний та мистецький простір Прикарпаття" (далі відповідач) про стягнення 1726816,31грн. заборгованості з орендної плати, пені, штрафу, неустойки.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні, встановлено процесуальні строки.

Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив.

В підготовчому засіданні 11.07.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити посилається на те, що в порушення умов договору оренди та вимог та ст.785 Цивільного кодексу України відповідач не сплати заборгованість за користування орендованим майном, вчасно не повернув орендовані приміщення, в зв`язку з чим Фонд державного майна України просить суд стягнути 1723816,31грн.

В судовому засіданні 08.08.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача суд встановив наступне

Між Фондом державного майна України (надалі - Фонд) та Приватним Підприємством «Культурний та мистецький простір Прикарпаття» (надалі -Відповідач) укладено договір оренди від 16.12.2016 №523, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.М. за номером 4497 (надалі- Договір), предметом якого нерухоме майно, що належить до державної власності, - нежитлові приміщення загальною площею 858,0 кв.м., які розташовані на 1-му поверсі (155,2 кв. м.), 3-му поверсі (345,6 кв. м.) та 4-му поверсі (357,2 кв. м.) адмінбудівлі за адресою: м. Івано- Франківськ, вул. Галицька, 29 (надалі -Майно), що обліковуються на балансі Івано-Франківської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектрекоиструкція» (надалі - Балансоутримувач) та належать до сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що Договір укладений строком на п`ять років та діє до 16.12.2021.

Договором про внесення змін від 13.06.2017 № 158 до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.12.2016 № 523, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.М. за номером 3759, внесено зміни до пункту 1.2 Договору, який викладено в наступній редакції: «майно передається в оренду з метою розміщення торговельних об`єктів з продажу книг, газет виданих українською мовою, проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні, розміщення кафе, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи, розміщення кафе, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, розміщення готелів».

Абзац 1 пункту 3.1 Договору викладено у такій редакції: «Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди квітень 2017 року - 73 529,77 грн. (сімдесят три тисячі п`ятсот двадцять дев`ять гривень 77 копійок)».

Договором про внесення змін від 06.09.2018 № 231 до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.12.2016 № 523, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.М. за номером 8609, внесено зміни до пункту 1.2 Договору, який викладено в наступній редакції: «майно передається в оренду з метою розміщення торговельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, алкогольних та тютюнових виробів, розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи, розміщення кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи, розміщення офісних приміщень, проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні».

Абзац 1 пункту 3.1 Договору викладено у такій редакції: «Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2018 року - 95 720,99 грн (дев`яносто п`ять тисяч сімсот двадцять гривень 99 копійок)».

Змінено пункт 10.1 Договору, а саме визначено, що Договір укладений строком на десять років та діє до 16.12.2026.

Згідно з пунктом 5.4. Договору Відповідач зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Відповідно до пункту 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30%. щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

За розрахунком позивача станом на момент звернення з позовною заявою до суду у Відповідача виникла заборгованість з орендної плати в сумі 376 952,37 грн.

Згідно з п. 3.7 Договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи, що орендарем несвоєчасно сплачується орендна плата, Фондом нарахована пеня в сумі 71 259,46 грн

Відповідно до п. 3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань, Фондом нараховано штраф в сумі 37 695,22 грн (тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто п`ять грн 22 коп).

Відповідно до статті 3.11. Договору закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Внаслідок неналежного виконання вимог договору Відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати, 25.07.2022 Фонд направив на адресу Відповідача та Балансоутримувача лист-повідомлення № 10-46-9693 про відмову від вищевказаного договору оренди нерухомого майна, відповідного до вимог статті 782 ЦК України. Вказане вмотивовано тим, що Відповідач, порушуючи положення договору, допустив виникнення заборгованості по сплаті орендної плати до Державного бюджету України, станом на 25.07.2022, за три місяці в розмірі 277 149,92 гри.

Вказане повідомлення - відмова отримана відповідачем 01.08.2022, докази отримання Відповідачем повідомлення (документи, що підтверджують направлення та витяг з офіційного веб-порталу АТ «Укрпошта») про односторонню відмову від Договору додані я до позовної заяви.

Згідно зі пунктом 5.11. Договору у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві/Балансоутримувачу або підприємству/товариству, указаному Орендодавцем, орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві/Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

Відповідно до пункту 10.10 Договору у разі припинення або розірвання Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю та Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Згідно з пунктом 10.11 Договору майно вважається поверненим з моменту підписання Орендодавцем, Балансоутримувачем та Орендарем акту приймання-передавапня. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

01.02.2023 між Відповідачем та Балансоутримувачем було складено Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та Анкета про стан Майна і розрахунків за Договором оренди № 523 від 16.12.2026.

Відповідно до вказаного акта Відповідач передав, а Балапсоутримувач прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: майно, що с предметом Договору оренди від 16.12.2016 №523.

Враховуючи, що Відповідач протягом тривалого часу не виконував обов`язку щодо повернення майна, Фондом нараховано неустойку в сумі 1 237 909,26 грн (один мільйон двісті тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 16 кой) за період з 05.08.2022 по 31.12.2022.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України). Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 ГК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 762 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Оскільки відповідач 01.08.2022 одержав повідомлення-претензію позивача № 10-46-9693, у якій позивач, зокрема, відмовлявся від договору оренди у зв`язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд, то датою односторонньої відмови орендодавця (позивача) від договору оренди є 01.08..2022, що одночасно є і датою розірвання договору.

у зв`язку із невиконанням орендарем зобов`язань, передбачених пунктами 3.7, 3,8 та 5.4 Договору оренди, частиною п`ятою статті 762 ЦК України, частиною третьою статті 285 та частиною першою статті 286 Господарського кодексу України щодо обов`язкової, своєчасної сплати орендної плати відповідач мав сплатити позивачу заборгованість зі сплати орендної плати до державного бюджету у сумі 277 149,92 грн., штрафних санкцій: пені - 32 104,32 грн і штраф відповідно до п. 3.8 Договору оренди - 86 942,39 грн.

Відповідачем вказаних обставин у визначеному процесуальним законодавством порядку спростовано не було.

Вірність наведених сум підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами, а відповідач своїм правом на спростування таких тверджень позивача не скористався.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті орендної плати становить 1 355,26 грн та 376952,37грн, відповідно, грошове зобов`язання по сплаті яких на момент звернення з даним позовом до суду настало, однак доказів її погашення відповідачем не надано.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення по поверненню орендованих за Договором приміщень у розмірі 71259,46 грн, та штрафу у розмірі 37695,22 грн.

Згідно із ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 5.11, 10.10,10.11 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний у разі закінчення строку дії договору оренди або в разі дострокового розірвання договору повернути орендодавцю об`єкт оренди у стані, що відповідає умовам цього договору.

На підставі зібраних в матеріалах справи документів судом встановлено, що строк дії Договору розірвано 01.08.2020, тобто, орендар зобов`язаний був повернути орендовані приміщення за актом приймання-передачі .

Однак, в порушення умов Договору відповідач після розірвання дії договору своєчасно не повернув приміщення, тільки 01.02.203 між відповідачем та балансоутримувачем було складено Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та Анкета про стан майна і розрахунків за Договором оренди № 523 від 16.12.2026.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

У п. 10.10 та 10.11 договору сторони погодили, що майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка за частиною другою статті 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з повернення орендованого приміщення, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 71 259,46 грн, штраф в сумі 37 695,22 грн та неустойку 1 237 909,26 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому задовольняються судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 25902,25грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Культурний та мистецький простір Прикарпаття» (76018, м. Івано-Франківськ, пл. Ринок, 14, код ЄДРПОУ 40912332) на користь Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) - заборгованість з орендної плати в сумі 376 952,37 (триста сімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві грн 37 коп) грн, пеня в сумі 71 259,46 (сімдесят одна тисяча двісті п`ятдесят дев`ять грн 46 коп) грн, штраф в сумі 37 695,22 (тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто п`ять грн 22 коп) грн, неустойку 1 237 909,26 грн (один мільйон двісті тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 16 коп) та судовий збір у розмірі 25 902,25 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дві грн 25 коп) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.08.2023

Суддя Шкіндер П.А.