Рішення

від 14.08.2023 по справі 910/21836/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2023Справа № 910/21836/21

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІКОЛ" (65012, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА АРНАУТСЬКА, будинок 17, офіс 2 В, ідентифікаційний код 30611138)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРФУМС" (02121, місто Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 201-203, ідентифікаційний код 41757962)

про стягнення 45 139,02 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІКОЛ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРФУМС" (далі - відповідач) про стягнення 45 139,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язків за Договором купівлі-продажу товарів № Но-11652 від 15.05.2018 в частині оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/21836/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін та встановлено строки на вчинення процесуальних дій.

Сторони про відкриття провадження у справі повідомлені відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України. Ухвала про відкриття провадження у справі вручена уповноваженому представнику відповідача, що підтверджено наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень № 0105491852034.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою про відкриття провадження у справі 910/21836/21 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІКОЛ", в якості продавця, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРФУМС", в якості покупця, було укладено Договір купівлі-продажу товарів № Но-11652 (далі - Договір) за умовами якого продавець зобов`язався передати покупцеві у власність, а покупець зобов`язався прийняти й оплатити товар, вказаний у накладних, які є невід`ємною частиною Договору. Вартість товару, та загальна ціна Договору складається з сумм, зазначених у видаткових накладних.

Згідно пункту 2.1 Договору продавець передає товар за цінами, в асортименті і кількості, вказаній у відповідних накладних на підставі погодженої сторонами Специфікації/Прайс-листу продавця.

У розділі 3 Договору сторонами визначено порядок розрахунків, а саме: платежі здійснюються у національній валюті України (гривні) протягом 21 календарного дня з моменту підписання відповідної накладної про отримання товару.

У пункті 5.1 Договору сторони визначили, що продавець поставляє товар на умовах DDP ( доставка на склад покупця, адреса складу:м. Київ, вул. Скляренко, 4а, склад "Гарант") згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010 р". Умови поставки не впливають на ціну товару.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється представником покупця у присутності повноважного представника продавця, що підтверджується підписами у відповідній накладній (пункт 5.2 Договору).

Пунктом 5.3 Договору також визначено право покупця не приймати частину партії товару, яка є неякісною, у разі, якщо в процесі приймання буде виявлена невідповідність якості товару умовам Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.3018. При відсутності заперечень з боку кожної зі сторін, Договір вважається пролонгованим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах (пункт 7.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було здійснено поставки товару, зокрема, за наступними видатковими накладними:

- № 27414 від 30.08.2021 на суму 4 002,23 грн;

- № 31631 від 29.09.2021 на суму 5 870,26 грн;

- № 31630 від 29.09.2021 на суму 14 110,90 грн;

- № 31632 від 29.09.2021 на суму 6 628,30 грн;

- № 33490 від 13.10.2021 на суму 18 528,90 грн.

Загальна вартість поставленого товару складає 49 140,59 грн. Належним чином засвідчені копії підписаних уповноваженими представниками сторін копії зазначених накладних надано позивачем разом з позовною заявою до суду

Проте, за твердженням позивача, яке не спростовано матеріалами справи, відповідач свій обов`язок щодо здійснення оплати за отриманий товар не виконав, у повному обсязі товар не оплатив.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією № 61 від 01.12.2021 з вимогою про сплату наявної заборгованості в сумі 45 139,02 грн. Претензія, відповідно до даних сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошта, була отримана представником відповідача 10.12.2021. Проте, дій, спрямованих на погашення заборгованості, відповідачем здійснено не було.

Відтак, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва за захистом свого порушеного права з позовом про стягнення з відповідача 45 139,02 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, умовами укладеного договору поставки сторонами був погоджений наступний порядок оплати товару покупцем: оплата товару протягом 21 календарного дня з моменту підписання відповідної накладної про отримання товару.

Факт виконання позивачем свого обов`язку за договором поставки щодо поставки товару згідно зазначених вище накладних на загальну суму 49 140,59 грн підтверджується складеними та підписаними сторонами видатковими накладними, а також наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

За твердженням позивача, станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача за поставлений товар склала 45 139,302 грн. Доказів повної та своєчасної оплати відповідачем товару матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями статей 78, 79 ГПК кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 45 139,02 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідачем наявність заборгованості не оспорюється і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню частково згідно розрахунку суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд зауважує, що розрахунок розміру судового збору та відповідно пропорцій судового збору, що підлягає стягненню розраховується від розміру, який мав бути сплачений, а не фактично сплачений. Судом встановлено, що позивачем здійснено переплату судового збору в розмірі 211,00 грн, які можуть бути повернуті з Державного бюджету в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» за наявності поданого клопотання.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІКОЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРФУМС" про стягнення 45 139,02 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРФУМС" (02121, місто Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 201-203, ідентифікаційний код 41757962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІКОЛ" (65012, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА АРНАУТСЬКА, будинок 17, офіс 2 В, ідентифікаційний код 30611138) 45 139,02 грн (сорок п`ять тисяч сто тридцять дев`ять гривень 02 копійки) основної заборгованості та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ