Ухвала

від 14.08.2023 по справі 910/12678/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.08.2023Справа № 910/12678/23Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСВІД 2002» про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСВІД 2002» (03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-Б, код ЄДРПОУ 32251657)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЕКОПРОЕКТ» (04208, м. Київ, пр. Правди, буд. 47, код ЄДРПОУ 32554344)

про стягнення 10 218 271,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОСВІД 2002» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЕКОПРОЕКТ» про стягнення заборгованості за договором генерального підряду №116/Б/ЖТМ-3ГБ від 24.12.2019 у розмірі 10 218 271,41 грн, з яких: 7 621 353,41 основного боргу, 1 399 034,49 грн пені, 191 660,71 грн 3% річних та 1 006 222,80 грн інфляційних втрат.

Одночасно з позовом було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошві кошти, які належать Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЕКОПРОЕКТ» в межах 10 218 271,41 грн, які знаходяться на будь-яких його банківських рахунках;

- накладення арешту на наступні об`єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС- ЕКОПРОЕКТ», а саме:

торговельно-офісний комплекс з паркінгом на місці котлованів над конструкцією стаціонарного комплексу станції метрополітену «Житомирська» та прилеглої території у Святошинському районі м. Києва за адресою м. Київ, проспект Перемоги, будинок 134/1, загальною площею 19 679 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2411718880000;

земельна ділянка кадастровий № 8000000000:75:171:0004 за адресою м. Київ, проспект Перемоги, будинок 134/1, площею 0.1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 458764380000.

Розглянувши вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСВІД 2002» про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд звертається до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, з моменту виникнення заборгованості за договором минуло понад півтора роки та протягом цього часу відповідач здійснює свою господарську діяльність, робить видатки на господарські та операційні потреби, однак, жодних платежів в рахунок погашення заборгованості перед позивачем відповідач не здійснював.

Заявник зазначає, що відповідач ухиляється від погашення заборгованості.

Таким чином, у позивача є побоювання щодо вчинення відповідачем перешкод у виконанні рішення, а саме, передання активів до пов`язаних з ним осіб.

Тому заявник зазначає, що змушений звернутись із даною заявою до суду, у якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошві кошти, які належать Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-ЕКОПРОЕКТ» в межах 10 218 271,41 грн, які знаходяться на будь-яких його банківських рахунках.

Крім того, заявник зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності відповідача знаходяться наступні будівлі:

- торговельно-офісний комплекс з паркінгом на місці котлованів над конструкцією стаціонарного комплексу станції метрополітену «Житомирська» та прилеглої території у Святошинському районі м. Києва за адресою м. Київ, проспект Перемоги, будинок 134/1, загальною площею 19 679 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2411718880000;

земельна ділянка кадастровий № 8000000000:75:171:0004 за адресою м. Київ, проспект Перемоги, будинок 134/1, площею 0.1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 458764380000;

З огляду на вищезазначене, заявник просить накласти арешт на зазначене нерухоме майно відповідача для гарантування виконання рішення по даній справі.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.

Поряд з наведеним, суд звертає увагу заявника, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також, згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Заявник не надав суду обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Посилання заявника на невиконання відповідачем зобов`язань за договором генерального підряду №116/Б/ЖТМ-3ГБ від 24.12.2019 не є достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене та виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСВІД 2002» про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОСВІД 2002» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Дата складення та підписання тексту ухвали 14.08.2023

Суддя І.О. Андреїшина