Рішення

від 27.07.2023 по справі 910/71/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.07.2023Справа № 910/71/23

За позовомЗаступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до 1. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадаструпровизнання недійсним договору та про застосування наслідків недійсності правочинуСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники учасників справи:

прокурорСімаченко А.О.від позивачане з`явилисявід відповідача-1Овчаренко В.Ю.від відповідача-2Карпічев Ю.Г.від третьої особине з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс», в якому просив суд:

- визнати недійсним з моменту укладення договір на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4), укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс»;

- застосувати правові наслідки недійсності правочину, зобов`язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» і Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» повернути одне одному все одержане на виконання договору на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4), а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» грошові кошти в сумі 3231582,00 грн, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» - результат отриманих послуг.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор стверджує про те, що положення оспорюваного правочину, які передбачають виготовлення проектів землеустрою із встановлення водоохоронних зон, суперечать ст.ст.1, 4, 87-90 Водного кодексу України, ст.ст.46-1, 54-1, 58, 60, 61,110, 114 Земельного кодексу України, ст.ст.5, 7, 9, 14 Закону України «Про природно- заповідний фонд України» та ст.ст.14-1, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», що є підставою для визнання договору на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4), укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» недійсним.

Також прокурор вказує на необхідність застосування правових наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції, оскільки це забезпечить захист прав територіальної громади м.Києва шляхом повернення неефективно витрачених коштів місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, які надалі можуть бути спрямовані на здійснення необхідних природоохоронних заходів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/71/23, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 15.02.2023, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

08.02.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» надійшов відзив, в якому відповідач-2 просить залишити позов без розгляду; визнати відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі і тому позовну заяву позовну заяву прокурора вважати такою, що підписана особою, яка не має її підписувати.

09.02.2023 від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову шляхом доповнення додатковими позовними вимогами (при збереженні первісних позовних вимог), в якій прокурор просить:

- визнати недійсним з моменту укладення договір на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4), укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс»;

- застосувати правові наслідки недійсності правочину, зобов`язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» і Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» повернути одне одному все одержане на виконання договору на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4), а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» повернути Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» грошові кошти в сумі 3231582,00 грн, а Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» - результат отриманих послуг;

- визнати недійсним наказ комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №179 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг»;

- визнати недійсним наказ Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №180 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг»;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 011:000501:00000034, дата внесення - 05.10.2022, назва обмеження - водоохоронна зона р. Дніпро на острові Трухановому, пляж «Центральний» у Дніпровському р-ні м.Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 011:000501:00000035, дата внесення - 19.10.2022, назва обмеження - водоохоронна зона р. Дніпро, острів Венеціанський, пляжі «Передмістна слобідка» і «Золотий» у Дніпровському р-ні м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 012:000502:00000124, дата внесення - 11.10.2022, назва обмеження - прибережна захисна смуга р. Дніпро на острові Трухановому, пляж «Центральний» у Дніпровському р-ні м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 012:000502:00000129, дата внесення - 17.11.2022, назва обмеження - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах р. Дніпро, острів Венеціанський, пляжі «Передмістна слобідка» і «Золотий» у Дніпровському р-ні м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

Обґрунтовуючи заяву, прокурор вказав, що лише 13.01.2023 та 30.01.2023 на чергові запити Офісу Генерального прокурора КП «Плесо» поінформувало про прийняття ще у вересні 2022 року наказів, якими затверджено землевпорядну документацію, та внесення відповідної інформації щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг до Державного земельного кадастру. Відповідно, за твердженням прокурора, лише визнання оспорюваного договору недійсним, без визнання недійсними наказів про затвердження проектної документації, виготовленої на виконання недійсного правочину та з порушенням вимог законодавства, а також без вилучення відповідних відомостей про межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на згаданих островах із Державного земельного кадастру не є достатньо ефективним способом захисту інтересів держави.

10.02.2023 від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

15.02.2023 від заступника Генерального прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

23.02.2023 від заступника Генерального прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

28.02.2023 від відповідача-1 надійшов відзив з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

01.03.2023 від відповідача-2 надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову.

10.02.2023 від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» надійшов відзив, в якому відповідач-1 просить у задоволенні позову відмовити повністю.

15.02.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

У підготовчому засіданні 15.02.2023 оголошувалася перерва до 01.03.2023.

23.02.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

28.02.2023 від Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» надійшов відзив з урахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову.

01.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову, в якій відповідач-2 просить повернути вказану заяву на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

01.03.2023 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 за клопотанням відповідача-1 було оголошено перерву до 14.03.2023.

10.03.2023 від прокурора надійшли письмові пояснення щодо доводів, викладених у відзиві на заяву про зміну предмета позову й запереченнях ТОВ «Гео-Макс», відзиві на заяву про зміну предмета позову КП «Плесо».

10.03.2023 від відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Також 10.03.2023 відповідачем-1 подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

14.03.2023 до початку підготовчого засідання від відповідача-2 надійшли заперечення проти доводів та міркувань прокурора, в яких відповідач-2 наполягає на поверненні заяви про зміну предмета позову і доданих до неї документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі; прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову; залучено до участі у справі Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; зобов`язано прокурора негайно надіслати на адресу третьої особи копії позовної заяви та заяви про зміну предмета позову з доданими до них документами; встановлено строк для подання відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну предмета позову та для подання пояснень третьою особою щодо позову та відзивів - до 05.04.2023; продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/71/23 на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі на 19.04.2023.

16.03.2023 від прокурора на виконання вимог ухвали від 14.03.2023 надійшли докази направлення третій особі копій процесуальних документів із додатками.

06.04.2023 від третьої особи через систему «Електронний суд» надійшли пояснення по справі.

17.04.2023 від позивача засобами поштового зв`язку надійшли пояснення по справі, в яких Київська міська рада просить у задоволенні позову відмовити повністю.

18.04.2023 від третьої особи через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про проведення судового засідання 19.04.2023 без участі її представника. Клопотання судом задоволено.

У підготовчому засіданні 19.04.2023 оголошувалася перерва до 03.05.2023, про що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

28.04.2023 від відповідача-2 надійшли письмові пояснення у справі разом із актуальними довідками (витягами) з містобудівного кадастру (острів Венеціанський, острів Труханів, пляж «Центральний») щодо функціональних зон цих територій, визначених містобудівною документацією, які відповідач-2 просив долучити до справи.

02.05.2023 від третьої особи через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про проведення судового засідання 03.05.2023 без участі її представника. Вказане клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2023.

17.05.2023 від третьої особи через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про проведення судового засідання 18.05.2023 без участі її представника. Вказане клопотання судом задоволено.

08.05.2023 від відповідача-2 надійшли письмові пояснення у справі.

У судових засіданнях 18.05.2023 та 01.06.2023 оголошувалася перерва до 01.06.2023 та 11.07.2023 відповідно.

Судове засідання, призначене на 11.07.2023, було відкладено на 27.07.2023.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) підтримав в повному обсязі.

Позивачем - Київською міською радою були подані письмові пояснення по справі, в яких позивач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що в результаті розробки проектів землеустрою жодним чином не нівельовано обмежень, встановлених нормативно-правовими актами щодо земель природно-заповідного фонду та земель пам`яток архітектури, відтак, за твердженням позивача, проєкт землеустрою розроблений відповідно до норм природоохоронного законодавства, у зв`язку з чим його розгляд та погодження здійснено в установленому законом порядку.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечував, вказуючи на таке: позивачем не надано до позовної заяви належних доказів, якими б підтверджувалися підстави визнання договору недійсним та не визначено жодних дефектів договору №1961 від 17.12.2021, які б свідчили, що відповідачі діяли недобросовісно або нерозумно під час укладення спірного договору; проекти землеустрою замовлені КП «Плесо» на виконання своїх статутних завдань та з метою належної організації роботи ввірених підприємству пляжів та на виконання доручення Київської міської ради; законодавство не містить прямої заборони на виготовлення землевпорядної документації на островах; проекти землеустрою відповідають вимогам Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, вимогам Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації), а матеріали проектів жодним чином не скасовують та не вносять зміни до Охоронного зобов`язання 3-2-4 від 14.02.2005, виданого Міністерством екології та природних ресурсів України з метою збереження, охорони і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях цінних природних територій Регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови»; КП «Плесо» не мало повноважень встановлювати інші обмеження у використанні земель окрім 05.01 - водоохоронна зона та 05.02 - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.

Відповідач-2 проти позову заперечував, вказуючи на таке: у чинному законодавстві відсутня пряма заборона на встановлення прибережних захисних смуг на островах, та пряме заперечення, що прибережні захисні смуги не розповсюджуються на острови; прибережні захисні смуги встановлюються на островах таким же чином як і прибережні захисні смуги, які встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води; жодна заява прокурора по суті не визначає дефектів договору в момент його укладення; прокурором викривлено тлумачення норм Земельного та Водного кодексів та змішано поняття «мета встановлення водоохоронної зони та її невід`ємної частини - прибережної захисної смуги» та «обмежений режим господарської діяльності на островах»; землі островів відносяться до категорії земель водного фонду, а виходячи з того, що прибережні захисні смуги встановлюються на землях всіх категорій, тому на островах також встановлюються прибережні захисні смуги.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру подані письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що внесення змін до Державного земельного кадастру шляхом вилучення інформації не входить до повноважень кадастрового реєстратора; програмним забезпеченням Державного земельного кадастру не передбачено функціонал, яким можливо забезпечити вилучення з Державного земельного кадастру або перенесення до архівного шару Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 27.05.2021 №1252/1293 «Про затвердження переліку природоохоронних заходів у місті Києві, що фінансуватимуться з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2021 році» затверджено перелік природоохоронних заходів у місті Києві, що фінансуватимуться з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2021 році, згідно з додатком до цього рішення.

Зокрема, п. 1.1 розділу ІІ додатка передбачено, що у 2021 році розпочинаються заходи щодо створення водоохоронних зон, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів м. Києва.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.09.2021 №2065 «Про забезпечення виконання у 2021 році природоохоронних заходів у місті Києві» затверджено Розподіл коштів міського природоохоронного фонду для фінансування Переліку природоохоронних заходів у місті Києві на 2021 рік.

У п. 2 цього розпорядження вказано Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) профінансувати виконання природоохоронних заходів у місті Києві на 2021 рік згідно з Розподілом коштів, що затверджується відповідно до п. 1 цього розпорядження.

Вищевказаним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.09.2021 №2065 передбачено виділення Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» 5867000,00 грн на створення водоохоронних зон, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів м.Києва.

В рамках виконання зазначеного заходу Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» оголошено про проведення публічних закупівель послуг з розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; код ДК 021:2015: 71250000-5 - Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги; номер закупівлі UA-2021-11-12-016754-a.

За результатами даної закупівлі 17.12.2021 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» (надалі - КП «Плесо»; замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» (надалі - ТОВ «Гео-Макс»; виконавець) був укладений договір №1961 на закупівлю послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати замовникові послуги з розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, що зазначені в Додатку 1 до Договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги у відповідності до цього договору. Код за 021:2015:71250000-5 - Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору технічні, економічні та інші вимоги до послуг викладені у Технічному завданні, що є невід`ємною частиною цього договору та наведене у Додатку 3. Обсяги закупівлі можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

У п. 1.5 Договору наведені етапи та перелік виконаних робіт: І етап - обстеження об`єктів, виконання вишукувальних робіт, складання топографічних планів; ІІ етап - виконання комплексу робіт з визначення та встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; ІІІ етап - виконання робіт з розроблення проектів землеустрою; ІV етап - погодження проектної документації із землеустрою.

Такі ж стадії проектування та перелік виконуваних робіт вказані у п. 4 Додатку №3 «Технічне завдання» до Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору перелік водних об`єктів, які розташовані на території м.Києва і для яких складаються (розробляються) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг наведений у Додатку 1 до Договору.

Так, у додатку №1 до Договору наведено перелік водних об`єктів, які розташовані на території м.Києва, на яких передбачаються архітектурні, інженерні та геодезичні послуги (розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг) у 2021 році за бюджетною програмою КПКВ 2818340 «Створення водоохоронних зон, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів», а саме:

1) Пляж «Центральний», довжина 829 м, місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, р. Дніпро, острів Труханів;

2) Пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий», довжина 1570 м, місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, острів Венеціанський;

3) Пляж «Веселка», довжина 253 м, місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, вул. Микільсько-Слобідська;

4) Затока Оболонь зона відпочинку «Наталка», місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Оболонський район, Затока Оболонь, р.Дніпро;

5) Зона відпочинку «Березняки», місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, Дніпровська набережна.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору загальна вартість послуг, визначена в цьому договорі, становить 3231582,00 грн, в т.ч. ПДВ 538597,00 грн у відповідності до розрахунку вартості послуг, що наведений у Додатку 2 до Договору. Вартість цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У Додатку №2 до Договору наведено такий розрахунок вартості послуг, а саме:

- І етап - обстеження об`єктів, виконання вишукувальних робіт, складання топографічних планів - 1292632,80 грн;

- II етап - виконання комплексу робіт з визначення та встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг - 1292632,80 грн;

- III етап - виконання робіт з розроблення проектів землеустрою - 484737,30 грн;

- IV етап - погодження проектної документації із землеустрою - 161579,10 грн.

Відповідно до п.п. 4.1 - 4.4 Договору оплата за фактично надані послуги здійснюється замовником на підставі підписаних сторонами актів приймання наданих послуг за кожним з етапів на умовах відстрочки платежу на термін до 10 банківських днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок від головного розпорядника бюджетних коштів. Розрахунки за договором здійснюються у такому порядку: 3231582,00 грн, в т. ч. ПДВ 538597,00 грн за КПКВ 2818340 (КЕКВ 2610), з розрахункового рахунку UA628201720344301005100049877 в ГУ ДКСУ у м. Києві. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за послуги здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником коштів бюджетного призначення на фінансування послуг на поточний рахунок замовника. Оплата здійснюється відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування.

За змістом п. 9 Додатку №3 «Технічне завдання» до Договору, відомості про організацію і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг пляж «Центральний», пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий», пляж «Веселка», затока Оболонь зона відпочинку «Наталка», зона відпочинку «Березняки» у місті Києві підлягають внесенню до Державного земельного кадастру виконавцем послуги; після надання виконавцем послуг замовник забезпечує отримання рішення Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк надання послуг: з дати підписання договору і до 31.12.2021.

Додатковими угодами №1 від 17.12.2021, №2 від 23.12.2021, №3 від 23.12.2021, №4 від 30.06.2022 до Договору вносилися зміни.

Так, додатковою угодою №2 від 23.12.2021 п. 1.1 Договору викладено в редакції, відповідно до якої виконавець зобов`язується надати замовникові наступні послуги, необхідні для створення водоохоронних зон, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів м. Києва: «Розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг», що зазначені в Додатку 1 до Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги у відповідності до цього договору. Код за ДК 021:2015 - 71250000-5 - Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги.

Цією ж додатковою угодою п. 4.2. Договору викладено в новій редакції, відповідно до якої розрахунки за Договором здійснюються у такому порядку:

- розрахунки за 1 - 3 етапи вартості послуг, у відповідності до розрахунку вартості послуг, що наведений у Додатку 2 до Договору, у сумі 3070002,90 грн, в т. ч. ПДВ 511667,15 грн - за КПКВ 2818340 (КЕКВ 2610), здійснюються з розрахункового рахунку UA628201720344301005100049877 в ГУ ДКСУ у м.Києві;

- розрахунки за 4 етап вартості послуг, у відповідності до розрахунку вартості послуг, що наведений у Додатку 2 до Договору, у сумі 161579,10 грн, в т.ч. ПДВ 26929,85 грн - здійснюються з розрахункового рахунку UA473057490000002600930946401 в Банк Кредит Дніпро.

Додатковою угодою №3 від 23.12.2021 Договір доповнено Додатком №4 «Календарний план».

У додатковій угоді №4 від 30.06.2022 сторони домовилися призупинити виконання зобов`язань за Договором відповідно до термінів, що встановлені Додатком №4 до Договору, на період дії воєнного стану але не більше ніж на 90 календарних днів з дати введення воєнного стану, та виклали Додаток №4 у новій редакції.

Також додатковою угодою №4 від 30.06.2022 викладено п. 5.1 Договору у редакції, відповідно до якої строк надання послуг: з дати підписання Договору і:

- для 1-3 етапу вартості послуг, у відповідності до розрахунку вартості послуг, що наведений у Додатку 2 до Договору до 28.12.2021;

- для 4 етапу вартості послуг, у відповідності до розрахунку вартості послуг, що наведений у Додатку 2 до Договору до 31.10.2022.

Відповідно до п. 10.1 Договору в редакції додаткової угоди №4 від 30.06.2022 цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.10.2022, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань.

На виконання умов Договору ТОВ «Гео-Макс» було розроблено 5 проектів землеустрою.

23.12.2021 та 22.09.2022 сторонами Договору підписані відповідні акти здавання-приймання виконаних послуг.

Оплата послуг за Договором у сумі 3231582,00 грн здійснена КП «Плесо» на користь ТОВ «Гео-Макс» в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №23 від 24.12.2021 на суму 3070002,90 грн та №9088 від 17.10.2022 на суму 161579,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що умовами Договору передбачено розроблення 5 проєктів із землеустрою, у тому числі 2 щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на пляжах «Передмістна слобідка», «Золотий» острова Венеціанський і на пляжі «Центральний» острова Труханового. Проте, як стверджує прокурор, за водним і земельним законодавством для всієї території такого утворення як острів характерний режим обмеження господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг, що не потребує окремого розроблення проєкту землеустрою із їх встановлення. Також прокурор вказує, що виходячи з умов Договору, за результатами його виконання на островах Трухановому та Венеціанському встановлюються в натурі із внесенням до Державного земельного кадастру зони, які не мають обмежень у використанні, передбачених для земель природно-заповідного фонду та історико-культурного призначення. Відтак, за твердженням прокурора, фактично на підставі документації із землеустрою здійснено зміну визначеного законодавством режиму територій островів Венеціанського та Труханового, які встановлені щодо цих земель імперативними нормами.

Посилаючись на дані обставини, прокурор стверджує, що Договір суперечить ст.ст. 1, 4, 87-90 Водного кодексу України, ст.ст. 46-1, 54-1, 58, 60, 61, 110, 114 Земельного кодексу України, ст.ст. 5, 7, 9, 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст.ст. 14-1, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а тому вказує на наявність підстав для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як зазначає заступник Генерального прокурора у позовній заяві, згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси тощо; від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

З положень ст.ст. 11, 51, 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» слідує, що виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Таким чином, як вірно зазначив прокурор, у питаннях ефективного розпорядження бюджетними грошовими коштами, зокрема, коштами місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, захисту і збереження особливо цінних земель комунальної форми власності уповноваженим суб`єктом є орган місцевого самоврядування, в даному випадку (у спірних правовідносинах) - Київська міська рада.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 10.11.2022 №12/2-73241вих.22 Офіс Генерального прокурора проінформував Київську міську раду про можливі порушення законодавства у зв`язку з укладенням та виконанням Договору №1961 (з додатковими угодами) та просив повідомити, чи вживалися заходи щодо оспорення цього договору і застосування наслідків недійсності правочину.

Із адресованого заступнику Генерального прокурора листа Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.11.2022 №077-4149 слідує, що розгляд листа Офісу Генерального прокурора від 10.11.2022 №12/2-73241вих.22 доручено Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який погоджував розроблену на підставі оспорюваного договору документацію із землеустрою.

За змістом листа від 28.11.2022 №077-4149, виконавчий орган Київської міської ради вважає дану документацію такою, що відповідає вимогам законодавства, і про намір вжити заходи з метою попередження/усунення порушень інтересів держави та територіальної громади м.Києва в листі не вказано.

Враховуючи наведене, оскільки після отримання повідомлення прокурора заходів щодо звернення до суду з позовом Київською міською радою вжито не було, суд погоджується з доводами прокурора про наявність в даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуваний Договір був укладений в рамках виконання рішення Київської міської ради від 27.05.2021 №1252/1293 «Про затвердження переліку природоохоронних заходів у місті Києві, що фінансуватимуться з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2021 році» (яким, зокрема, передбачено виконання заходів щодо створення водоохоронних зон, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів м. Києва) та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.09.2021 №2065 «Про забезпечення виконання у 2021 році природоохоронних заходів у місті Києві» (яким передбачено виділення Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і КП «Плесо» коштів на створення водоохоронних зон, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів м.Києва).

Так, у п. 2 Додатку 3 до Договору вказано, що підставою для надання послуг є розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.09.2021 №2065 «Про забезпечення виконання у 2021 році природоохоронних заходів у місті Києві».

Суд констатує, що конкретні місця встановлення водоохоронних зон та прибережних смуг вищевказаними рішенням і розпорядженням не визначалися, з чого слідує, що такі місця мали бути визначені безпосередньо замовником послуг з урахуванням вимог чинного законодавства.

Як зазначалося вище, в Договорі визначено такий перелік водних об`єктів, щодо яких передбачається надання послуг: 1) Пляж «Центральний», довжина 829 м, місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, р. Дніпро, острів Труханів; 2) Пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий», довжина 1570 м, місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, острів Венеціанський; 3) Пляж «Веселка», довжина 253 м, місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, вул. Микільсько-Слобідська; 4) Затока Оболонь зона відпочинку «Наталка», місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Оболонський район, Затока Оболонь, р.Дніпро; 5) Зона відпочинку «Березняки», місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, Дніпровська набережна.

У п. 5 Додатку №3 «Технічне завдання» до Договору визначено, що метою послуги є: організація і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг пляж «Центральний», пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий», пляж «Веселка», затока Оболонь зона відпочинку «Наталка», зона відпочинку «Березняки» у місті Києві; створення водоохоронних зон, в межах яких виділяються прибережні захисні смуги, спрямованих на запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів міста Київ з метою: чіткого встановлення меж водоохоронної зони, та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами; врегулювання питання внесення відомостей про межі водоохоронної зони та прибережної смуги пляж «Центральний», пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий», пляж «Веселка», затока Оболонь зона відпочинку «Наталка», зона відпочинку «Березняки» у місті Київ до Державного земельного кадастру: інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Тобто, оспорюваним Договором передбачається надання виконавцем (та прийняття і оплата замовником) послуг, пов`язаних з розробленням проектів землеустрою з метою створення водоохоронних зон, в межах яких виділяються прибережні захисні смуги, чітке встановлення меж таких водоохоронних зон, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Земельного кодексу України для створення сприятливого режиму вздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водних об`єктів встановлюються водоохоронні зони, межі яких зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях. Відомості про межі водоохоронних зон вносяться до Державного земельного кадастру. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в таких зонах встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2 ст. 87 Водного кодексу України визначено, що для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 87 Водного кодексу України на території водоохоронних зон забороняється: 1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; 3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), а також у потічки. В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Частиною 5 ст. 87 Водного кодексу України передбачено, що зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину) порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях. Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486 затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (надалі - Порядок), яким встановлено єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

Відповідно до п. 2 Порядку водоохоронні зони встановлюються для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.

Згідно з п. 4 Порядку у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України.

Відповідно до п. 5 Порядку межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, крім випадків, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України «Про землеустрій» і «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні. Назва, склад та зміст проекту землеустрою визначаються замовником з урахуванням характеристик території конкретного об`єкта землеустрою. Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Пунктом 7 Порядку визначено, що водоохоронна зона має внутрішню і зовнішню межі. Внутрішня межа водоохоронної зони збігається з мінімальним рівнем води у водному об`єкті. Зовнішня межа водоохоронної зони, як правило, прив`язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об`єкта лінією: затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз за десять років; берегоруйнування, меандрування; тимчасового та постійного підтоплення земель; ерозійної активності; берегових схилів і сильноеродованих земель.

За змістом п. 10 Порядку, у межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад та генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або коли зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені: прибережні захисні смуги визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів і збігаються з пляжними зонами, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою статті 88 Водного кодексу України; водоохоронні зони визначаються за проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Так само, ч. 1 ст. 60 Земельного кодексу України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Водного кодексу України, прибережною захисною смугою є частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 60 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель. Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 88 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного Договору) прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту. Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 88 Водного кодексу України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Частиною 1 ст. 61 Земельного кодексу України визначено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 Земельного кодексу України режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

Так, згідно зі ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; 7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об`єктів.

За приписами ч. 17 ст. 88 Водного кодексу України на островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг.

Отже, з положень ст. 60 Земельного кодексу України та ч.ч. 1-8 ст. 88 Водного кодексу України слідує, що з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються прибережні захисні смуги.

У ст. 1 Водного кодексу України прямо вказано, що прибережною захисною смугою є частина водоохоронної зони відповідної (тобто встановленої законодавством) ширини (25 метрів, 50 метрів, 100 метрів від урізу води тощо).

В свою чергу, в силу прямої норми закону - ч. 17 ст. 88 Водного кодексу України - режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг, поширюється на всю територію островів.

Відтак, оскільки відповідно до ч. 17 ст. 88 Водного кодексу України режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг, встановлюється на всій території такого утворення як острів, встановлення зовнішніх меж прибережної захисної смуги на островах не відповідає положенням ч. 17 ст. 88 Водного кодексу України.

З цих причин, на переконання суду, в контексті островів законодавець застосовує саме поняття «режим господарської діяльності», передбачений для прибережних захисних смуг (який поширюється на всю територію острова), а не вказує на необхідність встановлення на острові прибережної захисної смуги визначеної законодавством ширини.

Тобто, відповідно до положень законодавства (чинного як на момент укладення Договору, так і станом на даний час), на островах не «встановлюються» прибережні захисні смуги, а поширюється «режим» обмеженої господарської діяльності, «передбачений для прибережних захисних смуг».

Проте, за змістом оспорюваного Договору, серед об`єктів, щодо яких умовами Договору передбачається розроблення проектів землеустрою з метою встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, містяться пляжі «Центральний», «Передмістна слобідка» і «Золотий», які розташовані на островах (острови Труханів та Венеціанський в Дніпровському районі міста Києва) і займають лише певну (порівняно невелику) частину території даних островів.

Відтак, оскільки за змістом положень законодавства, прибережна захисна смуга є ділянкою конкретно визначеної ширини, а режим обмеженої господарської діяльності, характерний для прибережних захисних смуг, поширюється на всю територію острову, то встановлення меж прибережної захисної смуги на невеликій частині відповідних островів (як це передбачається умовами спірного Договору), по-перше, суперечить положенням ст. 88 Водного кодексу України, по-друге, створює хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень на іншій їх території.

Отже, в частині, що стосується послуг з розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг щодо об`єктів пляж «Центральний» (м. Київ, Дніпровський район, р. Дніпро, острів Труханів), пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» (м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, острів Венеціанський), оспорюваний Договір суперечить положенням ст. 88 Водного кодексу України, що є підставою для визнання вказаного договору недійсним у відповідній частині.

При цьому, судом враховується, що за умовами спірного Договору виконавець зобов`язався надати (а замовник - прийняти і оплатити) послуги, пов`язані з розробленням проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг щодо п`яти об`єктів, а саме: 1) Пляж «Центральний» (м. Київ, Дніпровський район, р. Дніпро, острів Труханів); 2) Пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий», довжина 1570 м, місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, острів Венеціанський; 3) Пляж «Веселка», довжина 253 м, місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, вул. Микільсько-Слобідська; 4) Затока Оболонь зона відпочинку «Наталка», місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Оболонський район, Затока Оболонь, р.Дніпро; 5) Зона відпочинку «Березняки», місцезнаходження об`єкту: м. Київ, Дніпровський район, Дніпровська набережна.

В ході розгляду справи прокурор підтвердив, що Договір в частині надання послуг з розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг щодо інших (окрім спірних) об`єктів, а саме: Пляжу «Веселка», Затоки Оболонь зони відпочинку «Наталка», Зони відпочинку «Березняки», фактично виконано і зауважень до змісту Договору та виконаних робіт в цій частині прокурор не має.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсним договору на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4) підлягають частковому задоволенню, а саме в частині, що стосується надання, прийняття та оплати послуг з розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг щодо об`єктів/на об`єктах пляж «Центральний» (м. Київ, Дніпровський район, р. Дніпро, острів Труханів), пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» (м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, острів Венеціанський).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

У позовній заяві прокурор, серед іншого, просить застосувати правові наслідки недійсності Договору шляхом зобов`язання ТОВ «Гео-Макс» і КП «Плесо» повернути одне одному все одержане на виконання Договору на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4), а саме ТОВ «Гео-Макс» повернути КП «Плесо» грошові кошти в сумі 3231582,00 грн, а КП «Плесо» - результат отриманих послуг.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, на яку посилається прокурор в обґрунтування своїх вимог, дійсно передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Однак, в цій же нормі міститься застереження про те, що в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - у сторін виникає обов`язок відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується учасниками справи, станом на момент розгляду справи послуги в частині розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг пляж «Центральний», пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий», Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» були виконані.

Наведене виключає можливість застосування до правовідносин, що виникли між сторонами Договору, наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції (оскільки одержане замовником за правочином в даному випадку полягає саме у наданій послузі).

Тому вимоги прокурора в цій частині залишаються судом без задоволення, оскільки такі вимоги не відповідають положенням ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсними наказів КП «Плесо» про затвердження проектів землеустрою та скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі обмежень у використанні земель суд зазначає таке.

В ході розгляду справи прокурор неодноразово наголошував на тому, що у цій справі оспорюється не землевпорядна документація, а Договір №1961, на виконання і відповідно до умов якого вона виготовлена. Посилаючись на те, що Договір суперечить приписам законодавства, прокурор вказував, що будь-який матеріальний результат його виконання є таким, що не відповідає законодавству.

Тобто, з огляду на предмет та підстави позовних вимог у даній справі, вимоги прокурора про визнання недійсними наказів КП «Плесо» про затвердження проектної документації та визнання незаконними і скасування державної реєстрації обмежень у використанні земель є похідними від вимог про визнання недійсним Договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» були виготовлені 5 проектів землеустрою, в тому числі:

- Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг р. Дніпро на острові Труханів, пляжу «Центральний» у Дніпровському районі м. Києва на замовлення Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо»;

- Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг острів Венеціанський пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» у Дніпровському районі міста Києва на замовлення Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо».

В подальшому, наказом КП «Плесо» від 21.09.2022 №179 «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг» затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг р.Дніпро на острові Труханів, пляжу «Центральний» у Дніпровському районі м.Києва, погоджений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України листом від 18.07.2022 №25/7-11/9199-22 та Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 25.08.2022 №077-2388.

Наказом КП «Плесо» від 21.09.2022 №180 «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг» затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг острів Венеціанський пляж «Передмісна слобідка» і пляж «Золотистий» у Дніпровському районі м.Києва, погоджений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України листом від 13.07.2022 №25/7-11/9015-22 та Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 19.08.2022 №077-2317.

Згідно з витягом від 05.10.2022 №НВ-5100774732022 до Державного земельного кадастру 05.10.2022 внесено відомості про обмеження у використанні земель за обліковим номером 011:000501:00000034; назва обмеження - водоохоронна зона р. Дніпро на острові Трухановому, пляж «Центральний» у Дніпровському р-ні м. Києва, площа - 41,9444 га, код обмеження - 000501; документ, на підставі якого встановлено обмеження у використанні земель: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №179.

Відповідно до витягу від 11.10.2022 №НВ-4600805502022 до Державного земельного кадастру 11.10.2022 внесено відомості про обмеження у використанні земель за обліковим номером 012:000502:00000124; назва обмеження - прибережна захисна смуга р.Дніпро на острові Трухановому, пляж «Центральний» у Дніпровському р-ні м. Києва, площа - 36,6556 га, код обмеження - 000502; документ, на підставі якого встановлено обмеження у використанні земель: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №179.

Відповідно до витягу від 19.10.2022 №НВ-3500790022022 до Державного земельного кадастру 19.10.2022 внесено відомості про обмеження у використанні земель за обліковим номером 011:000501:00000035; назва обмеження - водоохоронна зона р.Дніпро, острів Венеціанський, пляжі «Передмістна слобідка» і «Золотий» у Дніпровському р-ні м.Києва, площа - 55,7046 га, код обмеження - 000501; документ, на підставі якого встановлено обмеження у використанні земель: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №180.

Витягом від 17.11.2022 №НВ-1800649292022 підтверджується внесення до Державного земельного кадастру 17.11.2022 відомостей про обмеження у використанні земель за обліковим номером 012:000502:00000129; назва обмеження - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах р.Дніпро, острів Венеціанський, пляжі «Передмістна слобідка» і «Золотий» у Дніпровському р-ні м.Києва, площа 15,0605 га, код обмеження - 000502; документ, на підставі якого встановлено обмеження у використанні земель: Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №180.

За змістом ст. 2 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель: вид; опис меж; площа; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об`єкта); інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр базується, зокрема, на принципах обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок укладення Договору з порушенням ст. 88 Водного кодексу України, та, відповідно, внаслідок його виконання наразі, за даними Державного земельного кадастру, лише 15,0605 га земель на острові Венеціанському і 36,6556 га на острові Трухановому мають передбачені для прибережної захисної смуги обмеження у використанні, що створює хибне уявлення про відсутність таких обмежень для іншої території цих островів.

Оскільки, за приписами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, накази КП «Плесо» про затвердження проектної документації, виготовленої на підставі такого Договору, підлягають визнанню недійсними, а сама проектна документація, виготовлена на виконання умов Договору в частині, що стосується пляжу «Центральний», пляжу «Передмістна слобідка» і пляжу «Золотий», не може бути розцінена судом як належна правова підстава для реєстрації відповідних обмежень у Державному земельному кадастрі.

За таких обставин, вимоги прокурора в частині визнання недійсними наказів КП «Плесо» №№179, 180 від 21.09.2022, а також скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі обмеженнь у використанні земель за обліковими номерами 011:000501:00000034, 011:000501:00000035, 012:000502:00000124, 012:000502:00000129, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню як похідні вимоги від вимог про визнання недійсним Договору.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткового задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Зокрема, це стосується доводів прокурора та заперечень відповідачів в частині обмежень щодо використання і розпорядження, які передбачені для земель природно-заповідного фонду та історико-культурного призначення на островах Труханів та Венеціанський, оскільки це питання знаходиться поза межами правовідносин, охоплених спірним Договором.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокурора та відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4), укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс», в частині, що стосується надання, прийняття та оплати послуг з розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг щодо об`єктів: пляж «Центральний» (м. Київ, Дніпровський район, р. Дніпро, острів Труханів), пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» (м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, острів Венеціанський).

3. Визнати недійсним наказ Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №179 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг».

4. Визнати недійсним наказ Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №180 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг».

5. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 011:000501:00000034, дата внесення - 05.10.2022, назва обмеження - водоохоронна зона р. Дніпро на острові Труханів, пляжу «Центральний» у Дніпровському районі м.Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

6. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 011:000501:00000035, дата внесення - 19.10.2022, назва обмеження - водоохоронна зона р. Дніпро, острів Венеціанський пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» у Дніпровському районі м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

7. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 012:000502:00000124, дата внесення - 11.10.2022, назва обмеження - прибережна захисна смуга р. Дніпро на острові Труханів, пляжу «Центральний» у Дніпровському районі м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

8. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 012:000502:00000129, дата внесення - 17.11.2022, назва обмеження - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах р. Дніпро, острів Венеціанський пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» у Дніпровському районі м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.

9. В іншій частині позову відмовити.

10. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» (Україна, 04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 15, корпус А, офіс 3, ідентифікаційний код 23505151) на користь Офісу Генерального прокурора (Україна, 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, ідентифікаційний код 00034051) судовий збір у розмірі 11 976 (одинадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) грн 50 коп.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 38, офіс 212, ідентифікаційний код 36192915) на користь Офісу Генерального прокурора (Україна, 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, ідентифікаційний код 00034051) судовий збір у розмірі 6 608 (шість тисяч шістсот вісім) грн 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.08.2023

Суддя Ю.М. Смирнова