Рішення

від 14.08.2023 по справі 910/8717/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2023Справа № 910/8717/23за позовом Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Праймюст"

про стягнення 325347,82 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Праймюст" про стягнення 325347,82 грн

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна № 067-364/2017 від 24.05.2017, договором про компенсацію витрат на утримання орендованого майна № 067-368/2017 від 24.05.2017 та договором № 465/17-ЕН від 24.05.2017 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дати вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0105494361805 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 44-Б.

Вищезазначена ухвала Господарського суду м. Києва від 05.06.2023 повернута до суду у зв`язку з: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/8717/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

ВСТАНОВИВ:

24.05.2017 Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" (змінено найменування на Акціонерне товариство "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування") (орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Праймюст" (орендар), укладено договір оренди нерухомого майна № 067-364/2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., зареєстрований в реєстрі за № 1864.

Згідно п. 1.1, 1.4, 1.6 договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухому майно, а саме: приміщення № 2-6 учбового корпусу літ В ( 2 поверх), загальною площею 281,7 кв.м., розташоване за адресою: вул. Половецька, 49. Майно передається в оренду з метою розміщення фотостудії. Строк оренди складає 5 років.

Орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акту прийняття-передання майна, який підписується сторонами у строк до 10 календарних днів з дати підписання цього договору і стає невід`ємною частиною договору (п. 2.1 договору оренди).

Відповідно до п. 3.1, 3.3 договору оренди орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату за користування майном наперед щомісячно до 10 числа оплачуваного місяця. Вартість комунальних послуг, оплачених орендодавцем та отриманих орендарем, відшкодування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю (земельного податку) в частині (пропорції) щодо майна, експлуатаційні витрати, інші витрати щодо утримання майна, здійснені орендодавцем, не включаються до складу орендної плати; орендар зобов`язаний відшкодувати (оплачувати) зазначені витрати (послуги) на підставі окремого договору, який сторони зобов`язуються укласти протягом 10 календарних днів з дати підписання цього договору.

Згідно п. 3.4, 3.5, 3.6 договору оренди, орендна плата без урахування плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за базовий місяць оренди становить 8789,04 грн з ПДВ. Оренда плата за кожний наступний місяць визначається шляхом автоматичного коригування орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції. В разі, якщо індекс інфляції становить менше 100 % розмір орендної плати за користування майном коригуванню не підлягає. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) орендна плата розраховується щодобово і сплачується за фактичну кількість днів оренди майна.

У разі неповерненням орендарем майна орендодавцеві після закінчення строку оренди, встановленого цим договором, орендна плата справляється з орендаря у подвійному розмірі за фактичну кількість днів користування орендарем майном після закінчення вказаного строку, незважаючи на штрафні санкції (неустойку) і відшкодування збитків. У разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату включно до дня фактичного повернення майна за актом приймання-передавання. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції (п. 3.7, 3.11 договору оренди).

Пунктом 5.1.2 договору оренди, орендар зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати орендну плату за цим договором, а також відшкодовувати вартість комунальних послуг, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плату за землю (земельний податок) в частині (пропорції) щодо майна, експлуатаційні витрати, інші витрати щодо утримання майна згідно з відповідним окремим договором.

За прострочення виконання грошових зобов`язань за цим договором орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю неустойку - пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості (п. 9.6 договору оренди).

Договір вступає в дію з моменту його укладення та діє до 24.05.2022 (включно), в частині оренди (користування майном орендарем), а в частині повернення майна орендодавцеві, виконання грошових зобов`язань, відповідальності за порушення - до повного виконання (п. 10.1 договору оренди).

Згідно п. 10.5 договору оренди правовідносини сторін за цим договором не регулюються положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Обумовлені договором нежитлові приміщення орендар прийняв в оренду за актом приймання-передавання майна в оренду від 24.05.2017.

Після закінчення 24.05.2022 строку дії договору, орендар продовжив фактично користуватись орендованим майном. Доказів повернення майна з оренди суду надано не було.

Орендодавцем за договором № 067-364/2017 від 24.05.2017 виставлені орендарю рахунки на оплату за користування майном: № 5039 від 14.12.2021 на суму 10430,30 грн (за грудень); № 196 від 13.01.2022 на суму 10492,88 грн (за січень); № 759 від 23.02.2022 на суму 8731,20 грн (за лютий); № 1285 від 24.05.2022 на суму 22920,50 грн (за квітень-травень); № 1408 від 20.06.2022 на суму 11949,32 грн (за червень), № 1593 від 20.07.2022 на суму 12319,75 грн (за липень), № 1758 від 22.08.2022 на суму 12406,00 грн (за серпень), №1959 від 19.09.2022 на суму 12542,46 грн (за вересень). Загалом орендна плата за грудень 2021 - вересень 2022 року склала 101792,41 грн.

Крім того, як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідач за попередні місяці обліковувалась заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 52732,74 грн, яка була частково оплачена платіжним дорученням № 9921604 від 15.12.2021 на суму 40000,00 грн.

Тобто загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати становить 114525,15 грн (101792,41+52732,74-40000,00).

24.05.2017 між сторонами укладено договір № 067-386/2017 про компенсацію витрат (плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна до договору оренди № 067-364/2017 від 24.05.2017, відповідно якого ТОВ "Юридична компанія "Праймюст" (сторона-2) взяло на себе зобов`язання: компенсувати (відшкодовувати) стороні-1 витрати (плати на землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) на утримання орендованого майна визначені стороною-1 без ПДВ залежності від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на якій знаходиться об`єкт нерухомого майна, що переданий в оренду згідно з розрахунком, який є невід`ємною частиною договору; вчасно компенсувати витрати сторони-1 на утримання орендованого майна щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку сторони-1 (п. 2.1, 2.2 договору № 067-386/2017).

У п. 4.3 договору № 067-386/2017 сторони погодили, що у разі порушення термінів оплати платежів, визначених у п. 2.1, 2.2 договору сторона-2 на вимогу сторони-1 зобов`язана сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання зобов`язання.

Цей договір діє з 24.05.2017 до 24.05.2022 (включно). Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Зміни у цей договір набувають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України. Цей договір припиняє свою дію у випадках припинення дії договору оренди, або прийняття рішення господарським судом. (п. 7.1 - 7.5 договору № 067-368/2017).

У додатку № 1 до договору № 067-368/2017 сторони погодили розрахунок компенсації витрат (податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) у розмірі 563,40 грн на місяць та розрахунок компенсації витрат (плати за землю) у розмірі 3566,32 грн на місяць.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки на компенсацію податку на нерухоме майно та податку на землю: № 5040 від 14.12.2021 на суму 2239,72 грн (за грудень); № 197 від 13.01.2022 на суму 2239,72 грн (за січень); № 760 від 23.02.2022 на суму 1839,77 грн (за лютий); № 1286 від 24.05.2022 на суму 4479,43 грн (за квітень-травень); № 1409 від 20.06.2022 на суму 2239,72 грн (за червень), № 1594 від 20.07.2022 на суму 2239,72 грн (за липень); № 1759 від 22.08.2022 на суму 2239,72 грн (за серпень); № 1960 від 19.09.2022 на суму 2239,72 грн (за вересень). Загалом заявлено до компенсації податку на нерухоме майно та податку на землю за грудень 2021 - вересень 2022 року на суму 19757,52 грн.

Крім того, як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідач за попередні місяці обліковувалась заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 21903,56 грн, яка була частково оплачена платіжним дорученням № 9921562 від 15.12.2021 на суму 20000,00 грн.

Тобто загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати становить 21661,08 грн (19757,52+21903,56-20000,00).

24.05.2017 між Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" (змінено найменування на Акціонерне товариство "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування") (виконавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Праймюст" (споживач) також укладено договір № 465/17-ЕН про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір про відшкодування витрат).

Додатковою угодою від 01.04.2021 № 1-465/21-ЕН договір від 24.05.2017 № 465/17-ЕН викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 договору про відшкодування витрат в редакції додаткової угоди виконавець забезпечує споживача електричною енергією, опаленням, питною водою, водовідведенням, а також проводить (за необхідності) монтажні та інші роботи у орендованому приміщенні, а споживач зобов`язується отримати послуги та відшкодовувати виконавцю витрати, пов`язані з наданням послуг, згідно умов викладених в цьому договорі.

Споживач зобов`язаний сплачувати за платіжними вимогами (рахунками) за використані енергоносії або виконані роботи (при їх наявності) не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку виконавця (п. 2.4.3 договору про відшкодування витрат в редакції додаткової угоди).

В разі несплати платежів відповідно до п. 2.4.2, 2.4.3 договору, споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання такого платежу. Нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання, не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та нараховується за весь час існування боргу (п. 4.4.3 договору про відшкодування витрат в редакції додаткової угоди).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін дії договору оренди, лізингу або іншого виду користування приміщенням та обладнанням. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. У випадку припинення користування енергоносіями, споживач у письмовій формі за місяць повинен сповістити виконавця про розірвання договору і відключення енергоустаткування (п. 5.1, 5.3, 5.4 договору про відшкодування витрат в редакції додаткової угоди).

Відповідно до договору від 24.05.2017 № 465/17-ЕН позивачем відповідачу було надано послуги, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами узгодження вартості комунальних послуг, спожитих орендарем, які підлягають компенсації за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого приміщення та надання комунальних послуг орендарю: № 1709 від 31.12.2021 на суму 58872,20 грн (за грудень 2021), № 105 від 31.01.2022 на суму 35045,50 грн (за січень 2022), № 253 від 28.02.2022 на суму 2255,30 грн (за лютий), № 549 від 29.04.2022 на суму 9259,02 грн (за квітень), № 697 від 31.05.2022 на суму 9288,90 грн (за травень). Також до матеріалів справи долучено рахунки, виставлені позивачем відповідачу: № 5291 від 31.12.2021 на суму 104902,15 грн, № 548 від 31.01.2022 на суму 139947,65 грн, № 1029 від 28.02.2022 на суму 2255,30 грн, № 1204 від 29.04.2022 на суму 9259,02 грн, № 1336 від 31.05.2022 на суму 9288,90 грн. Всього заявлено до відшкодування спожитих орендарем комунальних послуг за грудень 2021 - травень згідно долучених актів - 114720,92 грн

Крім того, як зазначає позивач та не заперечує і не спростовує відповідач за попередні місяці обліковувалась заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 46029,95 грн, яка була оплачена платіжним дорученням № 10436696 від 15.12.2021 на суму 50000,00 грн.

Тобто загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати становить 110750,87 грн (114720,95+46029,95-50000,00).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 763 ЦК України передбачає, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Проте, в силу ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Стаття 785 ЦК України встановлює обов`язки наймача у разі припинення договору найму. Так, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Крім того, стягнення орендної плати за користування орендованим майном саме на умовах договору навіть після закінчення строку оренди відповідає умовам п. 3.7, 10.1 договору оренди.

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плату за користування приміщенням згідно договору № 067-364/2017 від 24.05.2017.

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Договором про оренду майна № 067-364/2017 від 24.05.2017 та укладеними на його виконання договорами про компенсацію витрат на утримання орендованого майна та відшкодування витрат на надання комунальних послуг сторони передбачили за прострочення виконання орендарем грошових зобов`язань сплату неустойки - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості (п. 9.6 договору № 067-364/2017 від 24.05.2017, п. 4.4.3 договору 24.05.2017 № 465/17-ЕН, п. 4.3 договору № 067-386/2017 від 24.05.2017).

Отже, незважаючи на закінчення строку дії договору № 067-386/2017 від 24.05.2017, не припинились погоджені сторонами у п. 5.1.2 договору оренди № 067-364/2017 від 24.05.2017 грошові зобов`язання орендаря по відшкодуванню орендодавцю вартості комунальних послуг та компенсації податку на нерухоме майно та земельного податку. Не припинилась також передбачена сторонами у договорі № 067-364/2017 від 24.05.2017 відповідальність орендаря у вигляді сплати пені за порушення грошових зобов`язань.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Станом на час розгляду справи відповідач не виконав свої зобов`язання по сплаті орендної плати за час користування орендованим нерухомим майном за грудень 2021 - вересень 2022 року. Заборгованість з орендної плати склала 114525,15 грн.

Також відповідач не виконав свої зобов`язання по компенсації податку на нерухоме майно та податку на землю за грудень 2021 - вересень 2022 року. Заборгованість склала 21661,08 грн.

Крім того, відповідачем не відшкодовано орендодавцю вартість спожитих орендарем комунальних послуг за грудень 2021 - травень 2022 року на суму 110750,87 грн.

Частина 1 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд № 910/12604/18 від 01.10.2019).

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими та арифметично вірними.

З відповідача підлягають стягненню за договором оренди № 067-364/2017 від 24.05.2017 пеня у розмірі 22972,39 грн та втрати від інфляції у розмірі 13679,56 грн за загальний період з 11.12.2021 по 11.03.2023 (з урахуванням дат виникнення прострочення по кожному місяці і з урахуванням 6 місячного обмеження нарахування). з звертає увагу на їх невідповідність умовам договору та нормам чинного законодавства.

З відповідача підлягають стягненню за договором № 067-386/2017 від 24.05.2017 пеня у розмірі 4542,08 грн та втрати від інфляції у розмірі 2538,57 грн за загальний період з 01.01.2022 по 01.04.2023 (з урахуванням дат виникнення прострочення по кожному місяці і з урахуванням 6 місячного обмеження нарахування). з звертає увагу на їх невідповідність умовам договору та нормам чинного законодавства.

З відповідача підлягають стягненню за договором від 24.05.2017 № 465/17-ЕН пеня у розмірі 16765,52 грн та втрати від інфляції у розмірі 17912,60 грн за загальний період з 01.01.2022 по 01.12.2022 (з урахуванням дат виникнення прострочення по кожному місяці і з урахуванням 6 місячного обмеження нарахування). з звертає увагу на їх невідповідність умовам договору та нормам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен з доводів сторін.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Праймюст" (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 44-Б; ідентифікаційний код 39939712) на користь Акціонерного товариства "Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування" (04050, м. Київ, вулиця Іллєнка Юрія, будинок 2/10; ідентифікаційний код 14307699) заборгованість за договором № 067-364/2017 від 24.05.2017 у розмірі 114525 (сто чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 15 коп., пеню у розмір 22972 (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят дві) грн. 39 коп., втрати від інфляції у розмірі 13679 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн. 56 коп.; заборгованість за договором № 067-386/2017 від 24.05.2017 у розмірі 21661 (двадцять одну тисяча шістсот шістдесят одну) грн 08 коп., пеню у розмірі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) грн 08 коп., втрати від інфляції у розмірі 2538 (дві тисячі п`ятсот тридцять вісім) грн 57 коп; заборгованість за договором від 24.05.2017 № 465/17-ЕН у розмірі 110750 (сто десять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 87 коп, пеню у розмірі 16765 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн 52 коп, втрати від інфляції у розмірі 17912 (сімнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) грн 60 коп., судовий збір у розмірі 4880 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 21 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко