Рішення

від 07.08.2023 по справі 912/1064/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 рокуСправа № 912/1064/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/1064/23

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Журавка", вул. Дружби, 35, с. Суботці, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27444

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік", проспект Інженерів, буд. 11, м. Кропивницький 25014

про стягнення 147 361,57 грн

Представники

від позивача - Жураковський О.В. голова, наказ №1 від 22.12.2015,

присутня - Жураковська Ю.Ю. слухач, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Знам`янським МВ УМВС України в Кіровоградській області 17.06.2009,

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Журавка" (далі - СФГ "Журавка", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" (далі - ТОВ "Круп`яний тік", відповідач) про стягнення 147 361,57 грн, з яких 56 919,97 грн заборгованості, 55 651,37 грн пені, 32 075,99 грн штрафних санкцій, 1 824,71 грн інфляційних втрат, 889,53 грн 3% річних, з покладенням судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов`язань по договору купівлі-продажу №121 від 19.12.2022 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою від 21.06.2023 суд відкрив провадження у справі № 912/1064/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 24.07.2023 о 14:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Згідно наказа голови суду від 12.07.2023 № 209 в період з 17.07.2023 по 30.07.2023 суддя Кабакова В.Г. перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою від 13.07.2023 суд постановив судове засідання у справі № 912/1064/23 призначити на 07.08.2023 об 11:00.

07.08.2023 у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив. Відзив на позов суду не подав.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвали суду від 21.06.2023 та від 13.07.2023 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: проспект Інженерів, буд. 11, м. Кропивницький 25014.

Зазначені ухвали направлено рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду від 21.06.2023 та від 13.07.2023 у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд приймає до уваги, що ТОВ "Круп`яний тік" мало можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/1064/23 у судовому засіданні 07.08.2023 за відсутності представника відповідача.

Суд дослідив докази у справі в судовому засіданні 07.08.2023.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.

19.12.2022 СФГ "Журавка" (продавець) та ТОВ "Круп`яний Тік" (покупець) уклади Договір 121 купівлі-продажу (далі - Договір, а.с. 13), за умовами якого:

- продавець зобов`язується передати у власність покупцю товар - Пшеницю 4 класу в кількості 19,44 т, дата передачі - 20.12.2022, місце передачі - склад покупця, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених п.3. Договору (п. 1.1.),

- ціна товару складає 5500,00 грн з ПДВ за 1 т, загальна вартість товару - 106 919,97 грн (п. 2.1.),

- оплата партії товару проводиться шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 банківських днів з моменту отримання від продавця рахунку на оплату Товару (п. 3.1.),

- цей Договір набуває силу з дати підписання (п. 9.1.).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов Договору позивач згідно довіреності на отримання матеріальних цінностей №208 від 19.12.2022, видаткової накладної №8 від 19.12.2022, рахунку-фактури №8 від 19.12.2022 поставив ТОВ "Круп`яний Тік" товар на загальну суму 106 919,97 грн.

10.02.2023 та 15.02.2023 відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 50 000,00 грн. Вартість неоплаченого товару становить 56 919,97 грн.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд зазначає таке.

Згідно ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір, до виконання якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своїм змістом та правовою природою укладений Договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, 526 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач свої обов`язки за Договором виконав належним чином, здійснивши передачу товару відповідачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреністю на отримання матеріальних цінностей №208 від 19.12.2022 виданою відповідачем, видатковою накладною №8 від 19.12.2022 підписаною сторонами, рахунком-фактурою №8 від 19.12.2022 (а.с.14-16). Також позивач подав суду зареєстровану в Реєстрі податкових накладних 05.01.2023 податкову накладну №8 від 19.12.2022. Відповідач частково оплатив отриманий товар, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 56 919,97 грн.

Враховуючи умови оплати товару (п. 3.1. Договору) та загальні норми цивільного законодавства, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав 02.01.2023.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати товару та не спростував заявлених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору, а також приписи ст. 525, 526 ЦК України ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 56 919,97 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач заявив про стягнення 55 651,37 грн пені, 32 075,99 грн штрафних санкцій, 1 824,71 грн інфляційних втрат та 889,53 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею), за ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Також ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з цим, статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в Договорі обумовили, що:

- покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення виконання зобов`язань від суми боргу, але не більше 10% від суми фактично проведеної продавцем поставки в грошовій формі (п. 6.2.),

- за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань протягом дії даного Договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 30% від договірної вартості (п. 6.7.),

- сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п.6 ст.232 Господарською кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України продовжується на 3 роки (п. 6.8.).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав, що є підставою для нарахування позивачем пені та штрафу, а також інфляційних втрат та 3% річних.

Разом з цим, при перевірці правильності нарахування позивачем заявлених сум у розрахунку, що міститься у позові, суд встановив визначення позивачем неправильного періоду нарахування та відсоткової ставки пені.

Як встановлено судом, строк оплати товару - 10 банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 3.1. Договору). Отримання рахунку-фактури №8 від 19.12.2022 відповідачем не заперечено. Отже останнім банківським днем сплати вартості товару є 02.01.2023.

Таким чином розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, інфляційних втрат та 3% річних в межах заявлених позивачем періодів становить:

з суми боргу 106 919,97 грн за період з 03.01.2023 до 09.02.2023 пеня становить 5565,70 грн, інфляційні втрати - 855,36 грн, 3% річних - 333,94 грн;

з суми боргу 76 919,97 грн за період з 11.02.2023 до 14.02.2023 пеня становить 421,48 грн;

з суми боргу 56 919,97 грн за період з 16.02.2023 до 10.06.2023 пеня становить 8966,84 грн, інфляційні втрати - 1258,79 грн, 3% річних - 538,01 грн. Однак позивачем заявлено до стягнення у такий період інфляційні втрати в розмірі 969,35 грн.

З таких підстав позовні вимоги заявлено обґрунтовано в частині стягнення 1824,71 грн інфляційних втрат, 871,95 грн 3 % річних та 14954,02 грн пені. Решта позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних заявлено безпідставно.

Позовні вимоги про стягнення 30% штрафу в сумі 32 075,99 грн заявлено за умовами договору правомірно.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, для зменшення розміру штрафних санкцій за Цивільним кодексом України, мають значення не лише збитки кредитора, але й інші обставини, які мають істотне значення.

Суд звертає увагу, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, суд має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. При цьому, підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Позицію щодо можливості зменшення розміру штрафних санкцій викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 910/143/19.

Суд зазначає, що отримання кредитором 3% річних та суми інфляційних втрат оцінюється судом як сума, яка поряд з пенею та штрафом, компенсує кредитору шкоду, завдану порушенням боржника (відповідна позиція є усталеною і міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 №902/417/18, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 14.04.2021 у справі №923/587/20). Така позиція зумовлена тим, що компенсація 3% річних та інфляційних втрат виконують функцію компенсації збитків, завданих кредитору порушенням зобов`язання.

Відповідно, присудження кредитору 3% річних, інфляційних втрат та пені дозволяє суду зменшити розмір штрафу.

Отже, господарський суд прийшов до висновку, що стягнення з відповідача штрафу у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, а нарахування та стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних витрат, пені та частково штрафу компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов договору.

Питання необхідності використання права на зменшення неустойки, так і розмір, до якого вона підлягає зменшенню закон (ст. 233 ГК України) відносить на розсуд суду.

Враховуючи викладене, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення позивачем збитків, приймаючи до уваги розмір штрафу, що становить 56% суми боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу в 50 % від обґрунтованої до стягнення суми, тобто до 16 038,00 грн.

Таке зменшення розміру штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Відтак позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Журавка" підлягають частковому задоволенню. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" підлягає стягненню 56 919,97 грн боргу, 1 824,71 грн інфляційних втрат, 871,95 грн 3 % річних, 14 954,02 грн пені та 16 038,00 грн штрафу. У задоволені позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, у разі зменшення судом розміру неустойки, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог, а є виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп`яний тік" (проспект Інженерів, буд. 11, м. Кропивницький 25014, і.к. 37298050) на користь Селянського (фермерського) господарства "Журавка" (вул. Дружби, 35, с. Суботці, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27444, і.к. 30898605) 56 919,97 грн боргу, 1 824,71 грн інфляційних втрат, 871,95 грн 3 % річних та 14 954,02 грн пені, 16 038,00 грн штрафу, а також 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_1), відповідачу (проспект Інженерів, буд. 11, м. Кропивницький 25014).

Повне рішення складено 14.08.2023.

Суддя В.Г. Кабакова