Рішення

від 03.08.2023 по справі 915/1572/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року Справа № 915/1572/21

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) - Мурашов О.М.,

від відповідача (представник відповідача) - Кострюкова І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Мурашова Олега Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нікольська 80" (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 80, електронна пошта: kirf@i.ua, код ЄДРПОУ 42693156)

про: усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

Фізична особа-підприємець Мурашов Олег Миколайович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою ( вх. №16142/21 від 28.10.2021) б/н, без дати, в якій просить суд зобов`язати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нікольська 80" усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належними позивачу: нежитловими приміщеннями підвалу №74-12,74-14, 74-19, 74-20 загальною площею 151,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м.Миколаїв, вул. Нікольська, 80/1та розташовані в житловому будинку № 80 по вул. Нікольська; лічильником електроенергії (заводський № 8649242) шляхом надання позивачу постійного, безперешкодного та вільного доступу до них не пізніше 30 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач чинить перешкоди у користуванні належним йому на праві власності майном, що знаходиться в багатоквартирному будинку, який перебуває в управлінні ОСББ "Нікольська 80".

Ухвалою суду від 02.11.2021 позовну заяву № б/н, без дати (вх. №16142/21 від 28.10.2021) Фізичної особи-підприємця Мурашова Олега Миколайовича залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

17.11.2021 до суду від позивача на виконання ухвали суду від 02.11.2021 надійшла заява № б/н, без дати (вх. №17268/21) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22 грудня 2021 року.

Ухвалою суду від 22.12.2021, занесену до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25 січня 2022 року.

25 січня 2022 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку з непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 02.02.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 17 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 17.02.2022, занесену до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 17 березня 2022 року та визначено відповідачу строк до 28.02.2022 для надання до суду відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжений Указами Президента.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 17 березня 2022 року о 10 год. 00 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється поведінкою учасників справи та введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 17.01.2023 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 15 лютого 2023 року.

Ухвалою суду від 15.02.2023, занесену до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 15 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 15.03.2023, занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 квітня 2023 року.

Ухвалою суду від 10.04.2023, занесену до протоколу судового засідання, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 16 травня 2023 року.

В судовому засіданні 16.05.2023 судом оголошено перерву до 08 червня 2023 року.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, розгляд справи призначений на "08" червня 2023 року об 11 год. 00 хв.- не відбувся.

Ухвалою суду від 12.06.2023 розгляд справи призначено на 06 липня 2023 року.

26 червня 2023 року від позивача до суду надійшла заява в якій останній просить суд перенести розгляд справи призначений на 06.07.2023 на серпень 2023 року.

Ухвалою суду від 06.07.2023, занесену до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 03 серпня 2023 року.

У судовому засіданні 03.08.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

26 червня 2008 року між територіальною громадою м.Миколаєва в особі Миколаївської міської ради від імені якої діє Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради (продавець) та приватним підприємцем Мурашов Олег Миколайович (покупець), укладено Договір купівлі - продажу комунального майна (далі - Договір) , у відповідності до умов якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцю комунальне майно: нежитлові приміщення підвалу №74-12, 74-14, 74-19, 74-20 загальною площею 151,5 кв.м., в житловому будинку Літ. А-9, що складає 1/1 частки, які знаходяться за адресою: м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.80/1, а покупець зобов`язується прийняти зазначену площу і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та пройти реєстрацію у бюро технічної інвентаризації.

Вищевказане майно належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії САВ НОМЕР_2, видане виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 05.03.2008 року, на підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.02.2008 №560, зареєстровано Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації від 05.03.2008 року номер витягу 17991520, номер запису 3340, в книзі 30, реєстраційний номер 22385161.

Інвентаризаційна оцінка нежитлових приміщень складає 80 056,00 грн. згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 28 березня 2008 року за номером: 18280458 (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору, договір підлягає державній реєстрації згідно ст.657 ЦК України. Також необхідно здійснити державну реєстрацію права власності у відповідності до ст.182 ЦК України.

Вказаний договір підписано покупцем та продавцем та посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2150 (а.с.38-41).

Згідно Витягу №6146011 від 26.06.2008 з Державного реєстру правочинів, набувачем нежитлових приміщень підвалу №74-12, 74-14, 74-19, 74-20, загальною площею 151,5 кв.м. в житловому будинку літ.9 за адресою: АДРЕСА_2 є Мурашов Олег Миколайович , згідно договору купівлі-продажу номер у реєстрі нотаріальних дій 2150 від 26.06.2008 (а.с.42-43).

Як вбачається з Витягу про державну реєстрацію прав №34962040 від 26.07.2012, нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належать Мурашову Олегу Миколайовчу (а.с.44-45).

Позивач вказує, що згідно з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.12.2018 у вищевказаному будинку зареєстровано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нікольська 80». Після створення ОСББ прохід до приміщень підвалу заблоковано решіткою із замком, від якого позивач не має ключа та ОСББ не дає зробити дублікат, зазначені решітка та замок підключені до централізованої сигналізації, пароль від якої позивачу не надано.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що ОСББ «Нікольска 80» позбавило його можливості вільно користуватися власним майном в багатоквартирному будинку, що знаходиться в управлінні ОСББ «Нікольська 80».

Для усунення перешкод у користуванні належного позивачу майна, 18.08.2021 Мурашов О.М направив відповідачу вимогу про припинення порушеного права власності в якій просив забезпечити йому вільний і постійний доступ до нежитлових приміщень підвалу за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходяться в багатоквартирному будинку №80 по вул.Нікольській в м.Миколаєві , а також до належних позивачу лічильника електроенергії.

Позивач вказує, що відповідач відповіді на вказану вимогу не надав.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до частини 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Залежно від характеру посягання на права власника і змісту захисту, який надається власнику, виділяються речово-правові засоби захисту права власності.

Речові засоби захисту права власності та інших речових прав покликані захищати ці права від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать: вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов`язані з володінням (негаторний позов); вимоги власника про визнання права власності.

При цьому положеннями статті 391 Цивільного кодексу України установлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Другою умовою застосування негаторного позову відсутність між позивачем та з відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

(Аналогічну правову позицію викладено у постанова Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18)

Отже, умовами до подання негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17.

Отже, право власності як абсолютне право має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Тому встановлення саме зазначених вище обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 909/392/1 та постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 910/1310/19.

Відповідач, відзиву по суті позовних вимог до суду не надав. Разом з тим представник відповідача в судових засіданнях проти позовних вимог заперечує, вважає позов безпідставним та зазначає, що не здійснює перешкод позивачу у користуванні та розпорядженні належного йому майна, оскільки ключ від нежитлових приміщень підвалу було передано Мурашову О.М. , а централізована сигналізація відключена.

Позивач в судому засіданні підтвердив факт передачі йому ключа від нежитлових приміщень підвалу та не спростував відомостей про відключення централізованої сигналізації.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов"язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

Відтак, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення відповідачем перешкод у реалізації права власності належним йому майном, а саме нежитловими приміщеннями підвалу №74-12, 74-14, 74-19, 74-20, загальною площею 151,5 кв.м. в житловому будинку літ.9 за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.80/1 та доступу до лічильника (зав.№8649242).

Враховуючи вищевикладене, позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що в позові відмовлено в повному обсязі, то судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.08.2023

Суддя Н.О. Семенчук