Ухвала

від 14.08.2023 по справі 922/2746/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"14" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2746/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватної фірми "Променерго" (62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Довженка Олександра, 187-Г) про визнання недійсним пункту договору та стягнення 17436,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до відповідача - Приватної фірми "Променерго", згідно вимог якої позивач просить суд:

- визнати недійсним пункт 3.1. договору поставки №2 від 23.03.2022 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;

- стягнути з Приватної фірми "Променерго" на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно набутих коштів, а саме, податку на додану вартість сплаченого за договором поставки №2 від 23.03.2022 в розмірі 17436,30 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2023 у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судових витрат відмовлено, позовну заяву залишено без руху з огляду на процесуальні вимоги частини 1, 2 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху з метою усунення недоліків позовної заяви.

21.07.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано клопотання про усунення недоліків позовної заяви та продовження строку для сплати судового збору (вх. №19178), в якому позивач просить суд відстрочити сплату судового збору у розмірі 5368,00 грн. та продовжити строк для усунення недоліку позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2023 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для сплати судового збору (вх. №19178 від 21.07.2023) задоволено. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення зазначених в ухвалі господарського суду Харківської області від 03.07.2023 у справі №922/2746/23 недоліків позовної заяви - у п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

08.08.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано клопотання про усунення недоліків позовної заяви та долучення платіжки про сплату судового збору (вх. №21094).

Дослідивши клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. №19178 від 21.07.2023 та вх. №21094 від 08.08.2023), а також додані до них документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 ГПК України визначено, що позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Пунктами 59, 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №211 від 12.05.2006 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в пункті 3.2.1 якого наведено зразок оформлення опису вкладення. Так, відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Таким чином, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України є опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення, що оформлений з дотриманням "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

В ухвалі господарського суду Харківської області від 03.07.2023 зазначено, що позивачем всупереч вимог частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України не додано до матеріалів позовної заяви належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами, що є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню шляхом подання належних доказів направлення.

Суд зауважив, що неподання належних доказів повідомлення відповідача про звернення з позовною заявою призводить до порушення процесуальних прав цих учасників, принципу рівності та змагальності сторін, що закріплені у статті 2 ГПК України.

Із доданих до клопотання про усунення недоліків позовної заяви документів (вх. №19178 від 21.07.2023) вбачається, що в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами позивачем подано фіскальний чек, поштову накладну №8070003913470 від 13.07.2023 та опис вкладення у цінний лист б/н від 13.07.2023.

Натомість поданий опис вкладення у цінний лист б/н від 13.07.2023 не може вважатися належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами, оскільки не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги із направлення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами з описом вкладення відповідачу та суперечить наведеним вимогам пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Водночас сама лише поштова накладна №8070003913470 від 13.07.2023 та фіскальний чек від 13.07.2023 не можуть підтверджувати надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки підтверджують надання (оплату) послуг поштового зв`язку та не надають можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. В доданому до клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. №19178 від 21.07.2023) описі вкладення у цінний лист б/н від 13.07.2023 відсутні будь-які відмітки/застереження про те, що останній є описом вкладень у поштове відправлення за відповідним трек-номером №8070003913470.

В контексті зазначеного, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, який вказує, що відсутність номеру поштового відправлення в описі вкладення у цінний лист незалежно від наявності інших документів (фіскальний чек, поштова накладна тощо) свідчить про неналежність такого доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача та не може прийматися судом в якості доказу, що подається з метою усунення недоліку позовної заяви, що узгоджується із сталою правовою позицією, що викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №916/1618/21, від 06.07.2020 у справі №916/2828/19 тощо.

Так, Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 у справі №916/1618/21 зауважив, що положення пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 свідчать, що на позивача покладений обов`язок подати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та документів іншій стороні, що не може вважатися формалізмом.

Верховний Суд зазначив, що оскільки позивачем з метою усунення недоліку позовної заяви додано опис вкладення у цінний лист, який не відповідає вимогам пункту 61 Правил, суди попередніх інстанцій вірно вказали на те, що він не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ надсилання копії позовної заяви відповідачу, що свідчить про не усунення недоліку позовної заяви та є підставою для повернення позовної заяви.

При цьому суд зазначає, що судом в ухвалі Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 не надавалася оцінка доданим до клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. №19178 від 21.07.2023) документам, оскільки строк для усунення недоліків позовної заяви станом на дату звернення до суду з відповідним клопотанням не сплив, а лише вирішувалось процесуальне питання про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, а тому подане клопотання задоволено та продовжено строк для усунення вказаних в ухвалі господарського суду Харківської області від 03.07.2023 у справі №922/2746/23 недоліків позовної заяви.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Також згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Отже, призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні полягає у формуванні обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування.

Наведене вище свідчить про не усунення позивачем недоліку позовної заяви в частині подання належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами.

Варто відмітити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Положеннями статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Отже, прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без належного усунення визначених ухвалою господарського суду Харківської області від 03.07.2023 недоліків позовної заяви, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об`єктивності та неупередженості суду при дотриманні норм матеріального та процесуального права, а також важливості врахування зазначеної вище аналогічної правової позиції Верховного Суду, що є неприпустимим.

Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права, практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення встановлених недоліків позовної заяви, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.

Керуючись ст. ст. 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Приватної фірми "Променерго" про визнання недійсним пункту договору та стягнення 17436,30 грн. разом із доданими до неї документами.

Ухвала набирає чинності з дати її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 14.08.2023 р.

Суддя Сальнікова Г.І.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).