Рішення

від 10.08.2023 по справі 285/2785/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2785/23

провадження у справі №2/0285/675/23

10 серпня 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

у складі головуючого - судді Помогаєва А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Ковальчук М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» про захист прав споживача, повернення вкладу, стягнення процентів та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон», в якому просить стягнути з відповідача на свою користь:

- кошти за договором №74/09-21/В7 від 16.09.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в сумі 80 360,97 грн., з них: 67 229,84 сума внеску; 13 131,13 грн. сума нарахованих відсотків;

- кошти за договором №3/01-21/В7 від 26.01.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в сумі 7101,63 грн., з них: 5500,00 грн сума внеску, 1601,63 грн. сума нарахованих відсотків;

- відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між нею та Відділенням № 7 Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» були укладені договори: №3/01-21/В7 від 26.01.2021 та №74/09-21/В7 від 16.09.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (вклад з приєднанням процентів до суми вкладу та поповненням).

16.09.2021 між ОСОБА_1 та КС «Експрес Кредит Юніон» був укладений договір №74/09-21/В7 за умовами якого кредитна спілка приймає строковий внесок на депозитний рахунок в сумі 63 229,84 грн на строк 6 місяців та зобов`язується на умовах і в порядку передбачених договором повернути вклад та виплатити проценти, з виплатою 11,75% річних.

18.10.2021 позивачем було поповнено вклад на депозитний рахунок згідно договору №74/09-21/В7 від 16.09.2021 на суму 1000 грн; 18.11.2021 поповнено вклад на суму 1000 грн, 10.01.2022 поповнено вклад на суму 2 000 грн.

Відповідно до умов договору №3/01-21/В7 від 26.01.2021 - ОСОБА_1 внесла строковий внесок (вклад) на депозитний рахунок до спілки в сумі 3 000,00, а спілка прийняла вклад на строк визначений у п. 1.2. Договору (13 місяців - «26» лютого 2022 року) та зобов`язалася на умовах та в порядку передбачених Договором повернути вклад та виплачувати проценти за ставкою передбаченою пунктом 1.3. цього договору (13 % річних).

26.01.2021 позивачем було поповнено вклад на депозитний рахунок згідно договору №3/01-21/В7 від 26.01.2021 на суму 3 000 грн.

23.02.2021 позивачем було поповнено вклад на депозитний рахунок згідно договору №3/01-21/В7 від 26.01.2021 на суму 2 500 грн.

Проценти за ставкою передбаченою пунктом 1.3. договорів №3/01- 21/В7 від 26.01.2021 та №74/09-21/В7 від 16.09.2021 з моменту підписання позивачу не виплачувались.

З лютого 2022 року відповідач в односторонньому порядку припинив виконання умов Договорів №3/01-21/В7 від 26.01.2021 та №74/09-21/В7 від 16.09.2021.

Письмові вимоги позивача щодо повернення коштів відповідачем не задоволені.

За таких обставин, позивач вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача КС «Експрес Кредит Юніон» письмового відзиву на позов не подав. 11.08.2023 на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з посиланням на порушення позивачем правил предметної підсудності. На думку сторони відповідача, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою суду від 10.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила задоволити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та дав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, вищезазначене клопотання про закриття провадження у справі містить прохання проводити судове засідання у відсутності представника.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини.

Судом встановлено, що даний спір між сторонами виник з приводу стягнення фізичною особою (членом кредитної спілки) вкладу, внесеного ним на рахунок спілки на підставі депозитного договору.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

За своєю правовою природою договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок має багато спільного з договором банківського вкладу. Тому допустимим є застосування аналогії закону щодо прогалин правового регулювання відносин за договорами про залучення внеску (вкладу), які укладаються кредитними спілками.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.03.2019 року в справі № 121/11524/17. За змістом частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Згідно з ч. 1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу (частини 2, 3 ст. 1060 ЦК України).

Позивачем представлено суду два договори вкладу та квитанції про внесення коштів.

Оцінюючи надані стороною позивача докази щодо укладення договору вкладу та відсутність заперечень з боку сторони відповідача проти наданих доказів, суд дійшов до переконання, що позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено факт як укладення сторонами договорів вкладу, так і факт внесення ним коштів на рахунок відповідача.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталась до відповідача з вимогою про повернення вкладу за вищезазначеними договорами, однак станом на дату розгляду справи відповідь на таку вимогу від відповідача не надходила.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що строк дії договорів, укладених сторонами по справі, закінчився, тому у відповідача виникли зобов`язання з повернення внесеного позивачем вкладу та виплати відсотків за ним.

У визначений договором термін відповідач вклади не повернув, проценти по вкладах не виплатив, що свідчить про неналежне виконання з боку відповідача договірних зобов`язань та правомірність вимог позивача про стягнення коштів у розмірі вкладів та відсотків за договорами №74/09-21/В7 від 16.09.2021 та №301-21/В7 від 26.01.2021.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів за договором №74/09-21/В7 від 16.09.2021 в сумі 80 360 грн 97 коп. та за договором №3/01-21/В7 від 26.01.2021 в сумі 7101 грн 63 коп.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, то суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 1167 ЦКУ моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Зазначена норма закону регулює правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної шкоди, і не поширюється на спірні договірні відносини.

Стаття 611 ЦК України, зазначає про те, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, тобто позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не можуть бути задоволені, оскільки умови укладених договорів не містять положень, які б покладали обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди на відповідача внаслідок невиконання ним своїх зобов`язань.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Законом України "Про захист прав споживачів" встановлено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону).

Оскільки предметом договорів були фінансові послуги, а не придбання продукції, у позивача, як споживача таких послуг, не виникло право на відшкодування моральної шкоди, незалежно від факту її наявності.

За відсутності правових підстав покладання на відповідача обов`язку відшкодування моральної шкоди, суд не дає у даній справі оцінку обставинам, на які позивач посилається як на докази завдання їй такої шкоди.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Як передбачено частинами 1-3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, клопотання, запиту, надання консультацій, тощо).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

В матеріалах справи наявні: копія договіру про надання правової допомоги від 24.04.2023, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копія акта від 28.04.2023, рахунок на оплату та квитанція (а.с. 59-67).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Позовні вимоги судом задоволено частково.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та представництва в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також часткове задоволення позовних вимог, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.

Решта частини виплати позивача у даній справі на користь адвоката не підлягає відшкодуванню.

Крім суми витрат на правничу допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на відправку поштової кореспонденції на адресу відповідача в сумі 861 грн., що підтверджується наданими квитанціями.

Таким чином, загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 2861,00 грн.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачана користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп. за вимогами про стягнення коштів.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 133, 137, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на користь ОСОБА_1 кошти за договором №74/09-21/В7 від 16.09.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, в сумі 80 360 (вісімдесят тисяч триста шістдесят) грн 97 коп.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на користь ОСОБА_1 кошти за договором №3/01-21/В7 від 26.01.2021 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в сумі 7101 (сім тисяч сто одна) грн 63 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення відшкодування моральної шкди - відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на користь ОСОБА_1 відшкодування судових витрат в сумі 2861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» на користь держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.08.2023

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Кредитна спілка "Експрес Кредит Юніон", Код ЄДРПОУ 39045012, адреса: 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 32.

Суддя А.В. Помогаєв