Рішення

від 03.08.2023 по справі 542/154/23

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/154/23

Провадження № 2/542/112/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2023 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Коркішко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку, поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2023 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі також - відповідач, ОСОБА_2 ), в якій просила:

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на 3/4 частини земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область;

- виділити в натурі в самостійний об`єкт нерухомого майна у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , частину земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 (показано червоним кольором в додатку № 1 варіант № 2 до висновку земельно-технічного дослідження експерта № 83 від 20.12.2021), для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,5000 га, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Рух справи

Ухвалою від 06 лютого 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (а.с. 43).

01 березня 2023 року позивач подала до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 89-91), відповідно до якої вона просила:

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на 3/4 частини земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область;

-здійснити поділ земельної ділянки площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, виділивши в натурі в самостійний об`єкт нерухомого майна у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , частину земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 (показано червоним кольором в додатку № 1 варіант № 2 до висновку земельно-технічного дослідження експерта № 83 від 20.12.2021), для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,5000 га, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Ухвалою суду від 02 березня 2023 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, роз`яснено відповідачу право подання відзиву на уточнену позовну заяву (а.с. 97-98).

Ухвалою суду від 07 квітня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження у справі до 90 днів (а.с. 112).

22 травня 2023 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 125-126).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що згідно з рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2015 року у справі № 542/1475/15-ц, визнано за нею право власності на 3/4 частини земельної ділянки площею 2,00 га в межах згідно з планом, що розташована на території с. Писарівка і призначена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 601341, виданого Писарівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області 09.12.2003. Право приватної власності на частки земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 ОСОБА_1 зареєстроване 15.11.2021, рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 61725687 від 19.11.2021.

Поряд з цим, відповідно до рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 березня 2014 року у справі № 1651/722/12 за відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності на частину земельної ділянки загальною площею 2,00 га, в межах згідно з планом, що розташована на території села Писарівка, і передана для ведення особистого селянського господарства, згідно з державним актом на право приватної власності на землю Р2 № 601341 від 09.12.2003. Право приватної власності на 1/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 ОСОБА_2 зареєстроване 07.09.2021, рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 60333045 від 13.09.2021.

Позивачка зазначила, що оскільки між співвласниками виникають конфліктні ситуації, що пов`язані із користуванням землею, і в добровільному порядку реальний розподіл належного нерухомого майна сторони не можуть здійснити, вона, враховуючи приписи статті 367 ЦК України, звернулась до суду з позовом про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку та поділ такої земельної ділянки.

Згідно з інформацією, наданою виконавчим комітетом Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 42).

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками та судовою повісткою направлялися на зареєстровану адресу відповідача та повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відмовився» 20 лютого 2023 року (а.с. 46-88).

Ухвала суду від 02 березня 2023 року, якою прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, направлялась відповідачу на його зареєстровану адресу разом із копією заяви про уточнення позовних вимог та судовою повісткою, однак повернулись до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відмовився» (а.с. 101-107).

Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та ухвала, якою прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, вважаються такими, що вручені відповідачу.

Своєю ухвалою від 06 лютого 2023 року та ухвалою від 02 березня 2023 року, суд встановлював відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня отримання копій даних ухвал для надання до суду відзиву на позов та уточнену позовну заяву разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Правом подати відзив на позов відповідач не скористався.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

У судове засідання позивачка не з`явилась, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с. 135).

03 серпня 2023 року від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просив провести судове засідання без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с. 142).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.

Поштове відправлення із судовою повісткою про проведення судового засідання, призначеного на 03 серпня 2023 року, яке направлялось на зареєстровану адресу відповідача - АДРЕСА_1 , повернулось до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 139-141).

З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд приходить до висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2015 року у справі № 542/1475/15-ц, визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 3/4 частини земельної ділянки площею 2,00 га в межах згідно з планом, що розташована на території с. Писарівка Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 601341, виданого Писарівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області 09.12.2003, як за спадкоємицею за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили 15 грудня 2015 року (а.с. 9-12).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 травня 2022 року у справі № 542/1475/15-ц рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2015 року залишено без змін (а.с. 17-21).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 285831213 від 19.11.2021, за ОСОБА_1 зареєстроване право приватної власності (спільна часткова) на частки земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 61725687 від 19.11.2021 (а.с. 15).

Також, відповідно до рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 березня 2014 року у справі № 1651/722/12 за відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано право власності на обов`язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_4 , а саме - частину земельної ділянки загальною площею 2,00 га, в межах згідно з планом, що розташована на території села Писарівка Писарівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, і передана для ведення особистого селянського господарства, згідно з державним актом на право приватної власності на землю Р2 № 601341, зареєстрованого у Писарівській сільській раді 09.12.2003 за № 111.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 274584530 від 13.09.2021, за ОСОБА_2 зареєстроване право приватної власності (спільна часткова) на 1/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 60333045 від 13.09.2021 (а.с. 16).

Встановлено, що спірна земельна ділянка загальною площею 2,00 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, належить сторонам на праві спільної часткової власності, а саме: позивачці - частини, та відповідачу -1/4 частини.

Згідно з висновком експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи № 83 від 20.12.2021 запропоновано два варіанти розподілу спірної земельної ділянки (а.с. 22-28).

Відповідно до першого варіанту розподілу ОСОБА_1 пропонується виділити земельну ділянку площею 1,5000 га (на плані зафарбовано в червоний колір), цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.

Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає: 82,96 м; з боку земельної ділянки, що пропонується виділити ОСОБА_2 довжина межової лінії складає 181,37м; з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає: 82,96 м; з боку земельної ділянки ОСОБА_5 довжина межової лінії складає 180,26 м.

ОСОБА_2 пропонується виділити земельну ділянку площею 0,5000 га (на плані зафарбовано в зелений колір), цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає: 27,71 м; з боку земельної ділянки ОСОБА_6 (кадастровий номер 5323484300:00:001:0002) довжина межової лінії складає 181,74 м; з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає: 24,45 м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_1 довжина межової лінії складає 181,37 м.

Частки співвласників при цьому складають:

у ОСОБА_1 - 1.5000/ 2.0000, або 3/4, що складає площу 1.5000 га;

у ОСОБА_2 - 0.5000/ 2.0000, або 1/4, що складає площу 0.5000 га.

Відповідно до другого варіанту поділу земельної ділянки ОСОБА_1 пропонується виділити земельну ділянку площею 1.5000 га (на плані зафарбовано в червоний колір), цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.

Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає: 82,92 м; з боку земельної ділянки ОСОБА_6 (кадастровий номер 5323484300:00:001:0002) довжина межової лінії складає 181,74 м; з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає: 82,67 м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_2 довжина межової лінії складає 180,63 м.

ОСОБА_2 пропонується виділити земельну ділянку площею 0.5000 га (на плані зафарбовано в зелений колір), цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка описується наступними межами: з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає: 27,75 м; з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_1 довжина межової лінії складає 180,63 м.; з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає: 27,74 м; з боку земельної ділянки ОСОБА_5 довжина межової лінії складає 180.26 м.

Частки співвласників при цьому складають:

у ОСОБА_1 - 1,5000 / 2,0000, або 3/4, що складає площу 1,5000 га;

у ОСОБА_2 - 0,5000 / 2,0000, або 1/4, що складає площу 0,5000 га.

З матеріалів справи вбачається, що з метою врегулювання спору та самостійного поділу майна в натурі відповідно до варіантів поділу майна, що визначені висновком експерта № 83 земельно-технічного дослідження, позивачка надіслала позивачу пропозицію про досудове врегулювання спору (а.с. 30-31), від отримання якої він відмовився, що вбачається з копії наданого позивачкою рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34).

Враховуючи викладене, позивачка звернулась до суду із відповідним позовом з урахуванням уточненої позовної заяви, та просила припинити право спільної часткової власності та здійснити поділ земельної ділянки відповідно до варіанту № 2, запропонованого експертом у висновку земельно-технічного дослідження № 83 від 20.12.2021.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У постанові Верховного Суду від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 вказано, що право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно зі статтею 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 статті 364 ЦК України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно з частинами 1, 2 статті 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. До такого висновку дійшов Верховний Суд України, розглянувши справу № 6-1443цс16. Вказавши також, що виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відповідно до статті 126 того ж кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із статтею 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 88 Земельного кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Висновок щодо правозастосування

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована на території с. Писарівка Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Згідно з рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2015 року у справі № 542/1475/15-ц, за позивачкою визнано право власності на 3/4 частини земельної ділянки площею 2,00 га в межах згідно з планом, що розташована на території с. Писарівка. Право приватної власності на частки земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 ОСОБА_1 зареєстроване 15.11.2021, рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 61725687 від 19.11.2021.

Відповідно до рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 березня 2014 року у справі № 1651/722/12 за відповідачем ОСОБА_2 визнано право власності на частину земельної ділянки загальною площею 2,00 га, в межах згідно з планом, що розташована на території села Писарівка. Право приватної власності на 1/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 ОСОБА_2 зареєстроване 07.09.2021, рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 60333045 від 13.09.2021.

Відповідно до положень статей 355, 356 ЦК України, суд зазначає, що вказана земельна ділянка є такою, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право на зазначене майно пропорційно своєї частки в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину земельної ділянки, яка відповідає розміру та вартості його частки.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 545/3753/16-ц, провадження № 61-40289св18.

Отже, сторони як співвласники земельної ділянки мають право на поділ майна в натурі пропорційно своїм часткам.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просила поділити земельну ділянку відповідно до запропонованого експертом у висновку № 83 від 20.12.2021 варіанту поділу № 2.

В той же час, відповідач щодо вказаного поділу земельної ділянки заперечень не надав, свого варіанту поділу не запропонував.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість поділу спірного нерухомого майна згідно з висновком експерта № 83 земельно-технічного дослідження за варіантом № 2.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі N 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що "відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється».

Суд встановив, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв`язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до уточненої позовної заяви позивачка просила:

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на 3/4 частини земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область;

-здійснити поділ земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, виділивши в натурі в самостійний об`єкт нерухомого майна у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , частину земельної ділянки кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 (показано червоним кольором в додатку № 1 варіант № 2 до висновку земельно-технічного дослідження експерта № 83 від 20.12.2021), для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 1,5000 га, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 зазначила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 рокуу справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Саме тому, виходячи з мети позову, заявленого позивачкою, і його обґрунтування, вимогу припинити право спільної часткової власності та здійснити поділ земельної ділянки слід розцінювати як таку, що повинна стосуватись не тільки припинення права спільної часткової власності і поділу майна лише щодо позивачки, але і щодо відповідача, оскільки припинивши право власності ОСОБА_1 припиняється і право спільної часткової власності й другого співвласника - відповідача, а поділ може бути здійснений лише між усіма співвласниками із зазначенням поділених часток в натурі для обох власників.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту прав сторін буде поділ цього майна в натурі між сторонами, відповідно до якого кожній стороні необхідно виділити частину спірного майна відповідно до варіанту поділу № 2, визначеного висновком експерта № 83 від 20.12.2021, припинивши право спільної часткової власності на земельну ділянку обох співвласників.

Суд, дослідивши усі обставини справи, вивчивши доводи та докази, якими обґрунтовані позовні вимоги, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений нею судовий збір в сумі 2147 грн 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності на земельну ділянку, поділ майна - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Поділити земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область, виділивши:

- ОСОБА_1 в самостійний об`єкт нерухомого майна 3/4 частини земельної ділянки загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, що дорівнює 1,5000 га,та описується наступними межами: з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає 82,92 м, з боку земельної ділянки ОСОБА_6 (кадастровий номер 5323484300:00:001:0002) довжина межової лінії складає 181,74 м, з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає 82, 67 м, з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_2 довжина межової лінії складає 180,63 м, що відповідає варіанту № 2 висновку експерта земельно-технічного дослідження № 83 від 20.12.2021 (позначено червоним кольором в додатку № 1 варіант № 2);

- ОСОБА_2 в самостійний об`єкт нерухомого майна 1/4 частини земельної ділянки загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, що дорівнює 0,5000 га,та описується наступними межами: з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає 27,75 м, з боку земельної ділянки, що пропонується ОСОБА_1 довжина межової лінії складає 180,63 м, з боку земель сільської ради довжина межової лінії складає 27,74 м, з боку земельної ділянки ОСОБА_5 довжина межової лінії складає 180,26 м, що відповідає варіанту № 2 висновку експерта земельно-технічного дослідження № 83 від 20.12.2021 (позначено зеленим кольором в додатку № 1 варіант № 2).

Визнати право власності ОСОБА_1 на виділену 3/4 частини земельної ділянки загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Визнати право власності ОСОБА_2 на виділену 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 2,00 га, кадастровий номер 5323484300:00:001:1210, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Писарівка, Полтавський (Новосанжарський) район, Полтавська область.

Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,судовий збір у сумі 2147 грн 20 коп. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ;

представник позивача: адвокат Плішкін Юрій Степанович, місце здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення буде складений 14 серпня 2023 року.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва