Рішення

від 14.08.2023 по справі 200/3059/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2023 року Справа№200/3059/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення

(виклику) сторін адміністративний позов Комунального підприємства «Міська служба

єдиного замовника» Курахівської міської ради

до відповідача Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському

районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради (ЄДРПОУ 32371188, юридична адреса: 85612, Донецька обл., Покровський р-н, м. Курахове, вул. Лермонтова, буд. 4Б) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 34849572, юридична адреса: 85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, просп. Соборний, буд. 4) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 31.05.2023 року, винесену державним виконавцем Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лінкевич Яною Костянтинівною під час примусового виконання виконавчого листа у справі № 237/2042/21, виданого Мар`їнським районним судом Донецької області 16.02.2022 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, виносячи постанову про стягнення виконавчого збору, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Вважає, що оскільки позовні вимоги щодо виплати середнього заробітку є вимогами майнового характеру, а отже і стягненню виконавчого збору підлягає сума як за примусове виконання рішення майнового характеру.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що державний виконавець при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 31.05.2023 року та постанови про стягнення виконавчого збору діяв відповідно до норм та у спосіб визначений чинним законодавством.

Вказує, що оскільки за змістом виконавчого листа № 2/237/315/22 не було присуджено стягнення певної суми коштів, а також не визначено спосіб виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно, або примусової передачі майна боржнику, то і відсутні правові підстави для визначення суми виконавчого збору у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню.

Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради, ЄДРПОУ 32371188, юридична адреса: 85612, Донецька обл., Покровський р-н, м. Курахове, вул. Лермонтова, буд. 4Б.

Як встановлено судом, рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 16.02.2022 року у справі № 237/2042/21 Комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради» зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на 43 дні, що становить 24888 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 83 коп.

Цим же рішенням стягнуто з Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2021 року становив 2270,00 грн.

На підставі виконавчого листа у справі № 237/2042/21, виданого Мар`їнським районним судом Донецької області 16.02.2022 року, Мар`їнським відділом державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, про що 29.05.2023 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Цією ж постановою (п.3) стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2488,88 грн.

31.05.2023 року постанова Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.05.2023 року скасована та винесена нова постанова про відкриття виконавчого провадження, якою в пункті третьому вирішено стягнути з боржника (Відповідача) виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 26800,00 грн.

31.05.2023 року Мар`їнським відділом державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена постанова про стягнення виконавчого збору, якою вирішено стягнути з Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради виконавчий збір у розмірі 26800,00 грн.

19.06.2023 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», як фактично виконане в повному обсязі рішення згідно виконавчого документа.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вказані правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень … ; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно ст. 5.1. Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців)… .

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Згідно ч. 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція № 512/5).

Розділ VI. Фінансування виконавчого провадження

Пункт 1. Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

2. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про:

відкриття виконавчого провадження;

стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);

стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);

стягнення витрат виконавчого провадження;

закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:

виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);

пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» затверджено види та розмір витрат виконавчого провадження. За змістом вказаного наказу до видів витрат виконавчого провадження належать: 1. Виготовлення документів виконавчого провадження: 2. Пересилання документів виконавчого провадження; 3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій; 4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум. 5. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини. 6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці. 7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою. 8. Сплата судового збору. 9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження. 10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій. (розділ І).

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що державний виконавець зобов`язаний одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження прийняти постанову про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження, в яких навести розрахунок та порядок стягнення.

Відповідні постанови виносяться незалежно від початку примусового виконання. У постанові про стягнення виконавчого збору повинен зазначатися його розмір, згідно вимог Закону № 1404.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 року (справа № 420/970/19) колегія суддів Касаційного адміністративного суду вказала, що оцінка правомірності спірної постанови про стягнення з боржника основної винагороди надається лише на час виникнення спірних правовідносин, тобто станом на момент її винесення. Будь-які обставини, що можуть вплинути на розмір такої винагороди або на можливість її виконання у майбутньому, не можуть бути враховані судом, оскільки виконавче провадження це сукупність дій визначених у Законі Україні «Про виконавче провадження», які вчиняються у процесі виконання відповідного рішення та мають різні юридичні наслідки щодо стягнення з боржника основної винагороди.

Таким чином, стягнення виконавчого збору пов`язується з початком примусового виконання. Початок примусового виконання рішення виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Аналогічно щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору Верховний Суд висловився у постанові від 27.04.2023 року у справі №640/26475/21: «… аналізуючи положення статей 26, 27 Закону № 1404-VIII стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.».

Судом при дослідженні спірної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору встановлено, що виконавцем визначено суму стягнення, а саме: згідно норм діючого законодавства з боржника підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 26800,00 грн., що відповідає ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (з 01.01.2023 року мінімальна зарплата встановлена у розмірі 6700,00 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскільки позовні вимоги щодо виплати середнього заробітку є вимогами майнового характеру, а отже і стягненню виконавчого збору підлягає сума як за примусове виконання рішення майнового характеру.

Судові рішення прийнято умовно поділяти на рішення майнового та немайнового характеру. Окремо можна виділити рішення зобов`язального характеру - тобто рішення, яким боржника зобов`язано вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення. Рішення зобов`язального характеру за своє суттю можуть бути як немайновими, наприклад «зобов`язати боржника не чинити перешкод», або ж майновими, які зобов`язують боржника передати стягувачу грошові кошти або майно.

За змістом резолютивної частини виконавчого листа Мар`їнського районного суду № 2/237/315/22 рішення, на підставі якого видано виконавчий лист має зобов`язальний характер, так як має вимогу для державного виконавця "зобов`язати КП "Міська служба єдиного замовника" Курахівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на 43 дні, що становить 24888,83 грн.".

Суд вказує, що статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», норми якої регламентують порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, знаходиться в Розділі VIII «Виконання рішень немайнового характеру».

Тому всі рішення зобов`язального характеру повинні виконуватися згідно статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» та відносяться до рішень немайнового характеру.

Таким чином, оскільки за змістом виконавчого листа № 2/237/315/22 не було присуджено стягнення певної суми коштів, а також не визначено спосіб виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно, або примусової передачі майна боржнику, то і відсутні правові підстави для визначення суми виконавчого збору у розмірі 10 % суми, що підлягає примусовому стягненню.

На підставі викладеного, суд вважає у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надані суду належні докази винесення постанови про стягнення виконавчого збору, в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задовленні позовних вимог в повному обсязі.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задовленні адміністративного позову Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради (ЄДРПОУ 32371188, юридична адреса: 85612, Донецька обл., Покровський р-н, м. Курахове, вул. Лермонтова, буд. 4Б) до Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 34849572, юридична адреса: 85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, просп. Соборний, буд. 4) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 31.05.2023 року, винесену державним виконавцем Мар`їнського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лінкевич Яною Костянтинівною під час примусового виконання виконавчого листа у справі № 237/2042/21, виданого Мар`їнським районним судом Донецької області 16.02.2022 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В. Давиденко