Рішення

від 14.08.2023 по справі 280/2845/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2023 року Справа № 280/2845/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник адвокат Шулякова Марія Василівна (м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 5А, оф. 56, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_4), третя особа Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач), представник адвокат Шулякова Марія Василівна, до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач), третя особа Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову, яка оформлена довідкою Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.11.2022 № 1136, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний придатним до військової служби.

Позовну заяву мотивовано тим, що 10.11.2022 відповідачем було проведено медичний огляд позивача за результатами якого прийнято постанову у вигляді Довідки № 11361 від 10.11.2022, згідно якої позивачу поставлено діагноз: здоров, та зазначено висновок про придатність до військової служби. Позивач вважає, що постанова ВЛК прийнята в порушення вимог законодавства, на підставі необ`єктивної оцінки стану його здоров`я, лікарі ВЛК не виконали всі необхідні процедури при проведенні огляду. Голова комісії не врахував всіх необхідних медичних документів, які підтверджують стан здоров`я позивача, припустився незаконних методів медичної експертизи, проігнорував направлення на додаткове дослідження стану здоров`я, в той час коли позивач має захворювання, які в стадії загострення і які впливають на його придатність до військової служби. Так, відповідач провів медичний огляд позивача без урахування захворювань позивача, в порушення п. 3.4 Положення № 402 не провів позивачу рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки. Крім цього, в порушення п. 3.3. Положення № 402 позивач не був оглянутий хірургом, дерматологом та психіатром, оскільки цих лікарів не було в день огляду. В графі результати медичного огляду підписи за вказаних лікарів здійснив Голова комісії без фактичного огляду позивача. Отже, на переконання позивача, рішення ВЛК, яке оформлене Довідкою № 11361 від 10.11.2022, яким позивачу поставлено діагноз: «здоров», та про його придатність до військової служби, є протиправним, сформований без проведення належного медичного огляду та обстеження, не відповідає результатам проведених медичних обстежень та не відображає реальний стан мого здоров`я, що свідчить про його необґрунтованість. На думку позивача наявні у нього проблеми зі здоров`ям перешкоджають йому нести військову службу. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі.

Ухвалою суду від 10.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3, третя особа Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином посвідчені копії особової картки і військово-облікових документів позивача.

Відповідач - Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 правом подачі відзиву на даний адміністративний позов не скористалася.

Суд зазначає, що копію ухвали суду від 10.05.2023 у справі разом з позовною заявою та доданими до неї документами направлено на поштову адресу відповідача - Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.

Відтак, оскільки відзив на позовну заяву до суду не надходив, а матеріали справи містять відомості про належне повідомлення відповідача щодо відкриття провадження у справі та необхідність подання відзиву до суду, останнє не перешкоджає розгляду справи.

29 травня 2023 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 на позовну заяву. У відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_3 заперечує проти задоволенні позовних вимог та вважає позов безпідставним, не обґрунтованим та таким, який не відповідає сучасним реаліям, та має на меті лише уникнути виконання обов`язків по захисту Батьківщини від збройної агресії держави терориста. Всі медичні документи надані позивачем, як Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 так і Військово-лікарській комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 були ретельно досліджені лікарями вищої категорії. Представник також зазначає у відзиві, що погіршення стану здоров`я позивача відбулося після проходження військово-лікарської комісії де він два дні (14 та 15.11.2022) знаходився на обстеженні і вкінці йому рекомендували спостереження у сімейного лікаря і лише 08.12.2022 нейрохірург рекомендував позивачу оперативне втручання. Щодо твердження, про те що позивача не було оглянуто визначеними у Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України лікарями, повідомляємо, що це спростовується Карткою обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного, копію якої позивач подав разом з позовною заявою. Відповідно до кожного обстеження, кожного військовозобов`язаного, кожен лікар, який є членом Військово-лікарської комісії зазначає свій висновок та підписує його і скріплює печаткою. Тому твердження про те, що комісія не індивідуалізувала придатність до несення військового обов`язку Позивачем є безпідставним, яке має наметі ввести суд в оману та уникнути призову на військову службу. Щодо порушень, які полягають у не проведенні де яких процедур медичного характеру (рентгену, аналізу крові, отримання сертифікатів), представник послався на Наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України №2 від 22.02.2022 року «Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період» де в абз. 2 п. 3 ч. 1 наказується, керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. За зазначених вище обставинах, переліку наданих медичних документів які підтверджують стан позивача, неодноразовий огляд військовозобов`язаного, вивчення медичних документів вищестоящою військово-лікарською комісією та зроблений нею висновок, який повністю підтверджує правильність прийнятого рішення Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2, реальний стан позивача, а також відсутність будь яких належних доказів про порушення допущених при проведенні медичного огляду вказує на необ`єктивність, не обґрунтованість позовних вимог, визначених у позові. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Третьою особою - Міністерством оборони України пояснення щодо позовної заяви у встановлений строк до суду подано не було.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 - військовозобов`язаний, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2. 12 жовтня 2007 року позивача визнано обмежено придатним до військової служби у воєнний час та зараховано у запас. Військову службу ОСОБА_1 не проходив. Вказані обставини підтверджуються обліковою карткою до військового квитка серії НОМЕР_3 та військовим квитком серії НОМЕР_3 .

10 листопада 2022 року Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено медичний огляд позивача, за результатом якого щодо позивача складено картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного, в якій містяться наступні відмітки, зокрема:

п. 09 «Результати медичного обстеження спеціалістами»: в графі «Діагноз» містяться висновки терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога ЛОР, дерматолога, психіатра та стоматолога про придатність до військової служби;

п. 10 «Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації.»: позивачем проставлено власний підпис.

Постановою Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3, що оформлена довідкою від 10.11.2022 № 11361, на підставі статті графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ Б, гр. дод. 3 до Наказу МО України № 402 від 14.08.2008, позивач визнаний придатним до військової служби.

Довідка підписана головою та секретарем ВЛК.

15 листопада 2022 року позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою в якій просив переглянути висновок Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.11.2022, встановлений протоколом № 187 від 10.11.2022 відносно ОСОБА_1 та скасувати його, як такий, який ухвалено без належного обстеження стану здоров`я заявника.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 24.11.2022 № МВ/7350 повідомлено позивачу, що він має право звернутися до обласної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 для перегляду постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12 грудня 2022 року та 31 березня 2023 року позивачем було подано до ІНФОРМАЦІЯ_2 скарги в яких він просив скасувати висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.11.2022, встановлений протоколом № 187 від 10.11.2022 відносно ОСОБА_1 та скасувати його, як такий, який ухвалено без належного обстеження стану здоров`я заявника.

Листом від 17.04.2023 № 1520 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено позивачу про факт проведення перевірки щодо порушеного ним питання за результатами якої встановлено, що оспорюване рішення прийнято правильно.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації . Надалі строк запровадження воєнного стану неодноразово продовжувався (Укази Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023) та триває до нині.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно з абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (ч. 5 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

За змістом частин першої-третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

В частині сьомій статті 1 Закону № 2232-XII закріплено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники - особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Частиною 3 статті 37 Закону № 2232-XII встановлено обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів стати на військовий облік після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Відповідно до приписів частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно із пунктом 1.1. глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з пунктом 2.1. глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Згідно з пунктом 1.2. глави 1 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

У відповідності до пункту 1.3 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (пп. 2.3.4 п. 2.3 гл. 2 р. I Положення №402).

Згідно пп. 2.6.1. пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК належать до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК).

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей (пп. 2.6.2. пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402).

Підпунктом 2.6.3. пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що до складу ВЛК (ЛЛК), що створюється у військовому комісаріаті, ТЦК, лікарі і секретар комісії залучаються з місцевих лікувально-профілактичних закладів рішенням голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради) за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК. (пп. 2.6.4. пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402).

Згідно пп. 2.6.5. пункту 2.6 глави 2 розділу І Положення №402 до участі в роботі позаштатних ВЛК на правах членів комісії залучаються головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень та інші лікарі-спеціалісти військових лікувальних закладів, начальники медичної служби та представники командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, та військові спеціалісти за клопотанням ВЛК.

Підпунктом 2.10.1. пункту 2.10 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій у військових комісаріатах Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва створюються відповідно Кримська республіканська, обласні та Київська міська ВЛК в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами.

Головою ВЛК районного (міського) військового комісаріату призначається лікар, найбільш підготовлений та досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом районного військового комісара після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні, головою ВЛК обласного військового комісаріату, Автономної Республіки Крим, Київського міського військового комісаріату.

Згідно п.п. 2.10.2. пункту 2.10 глави 2 розділу І Положення №402 роз`яснення ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК військового комісаріату.

ВЛК військового комісаріату має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (пп. 2.10.3 пункту 2.10 глави 2 розділу І Положення №402).

На ВЛК районного (міського) військового комісаріату покладається огляд контингентів відповідно до пункту 1.2 розділу І цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК військового комісаріату покладається огляд інших контингентів. (пп. 2.10.4. пункту 2.10 глави 2 розділу І Положення №402).

У порядку контролю на ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) контингентів відповідно до пункту 1.2 розділу I цього Положення.

Пунктом 3.1. глави 3 розділу II Положення № 402 встановлено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларинтологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей. (п. 3.2. глави 3 розділу II Положення № 402).

Згідно п. 3.8. глави 3 розділу II Положення № 402 за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

«Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»;

«Обмежено придатний до військової служби»;

«Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»;

«Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»;

«Придатний до військової служби».

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

«Придатний до військової служби»;

«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;

«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Пунктом 20.4 глави 20 розділу II Положення №402 обумовлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають-індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".

За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби".

У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, ІІІ, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.

При цьому, у додатку 1 до Положення № 402 вказано назви хвороб/станів здоров`я і їхнє співвідношення з придатністю чи непридатністю до служби. При цьому перелік захворювань/станів здоров`я, які дають можливість бути непридатним до військової служби у мирний час, є значно ширшим, ніж у воєнний.

Судом встановлено, що позивачем 10.11.2022 було пройдено медичний огляд відповідно до вимог Положення №402, що підтверджується наявними в матеріалах справи. Відповідно до витягу з картки обстеження та медичного огляду, позивача визнано здоровим та придатним до військової служби, з чим погодився позивач, про що свідчить його особистий підпис в графі «Підпис обстежуваного». Крім цього своїм підписом позивач підтвердив, що інформація щодо стану його здоров`я надана в повному обсязі.

Стосовно доводів позивача про наявність у нього захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби, то суд зазначає, що до матеріалів справи позивачем не надано доказів на підтвердження того, що, під час проходження ВЛК він надав лікарям комісії наявні у нього медичні документи на підтвердження того, що його стан здоров`я незадовільний, що в свою чергу викликало б сумніви щодо придатності позивача до військової служби в особливий період та слугувало підставою для прийняття ВЛК відповідного рішення (постанови ВЛК).

Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для висновку про необ`єктивне визначення лікарями-спеціалістами ВЛК стану здоров`я позивача на момент огляду.

Відповідно до витягу з картки обстеження та медичного огляду позивача, останній під час медичного огляду 10.11.2022 був оглянутий лікарями військово-лікарської комісії, а саме: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОРом, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом. Під час медичного огляду були поставлені висновки спеціалістів, які визнали позивача придатним до військової служби.

Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я.

Також, не знаходять свого підтвердження матеріалами справи і твердження позивача про те, що він не був оглянутий всіма необхідними лікарями, зокрема хірургом, дерматологом та психіатром, оскільки цих лікарів не було в день огляду.

З приводу наданих позивачем разом з позовом документів медичних обстежень суд зазначає, що вказані документи лише відображають фактичний стан позивача на момент проведення відповідних досліджень в межах визначеного позивачем кола скарг та жодним чином не можуть свідчити про придатність позивача до проходження військової служби, оскільки повноваження щодо постановлення такого висновку надані виключно відповідним ВЛК.

Слід зазначити, відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ №2 від 22.02.2022 «Про призов резервістів на військову службу», а саме абз.2 п.3 ч.1, наказано керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки провести призов резервістів на військову службу з обов`язковим медичним оглядом за спрощеною процедурою.

Також суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Суд зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Водночас, на переконання суду позивач не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рівня та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки, згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402, Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Згідно матеріалів справи позивач звертався до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2, начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявами та скаргами з приводу перегляду і скасування висновку Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3.

Водночас доказів оскарження постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 до ВЛК вищого рівня позивачем до суду не надано.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9.12.1994).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, а також враховуючи те, що в силу положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір позивачем не сплачувався розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.

Керуючись статтями 134, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник адвокат Шулякова Марія Василівна (м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 5А, оф. 56, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_4), третя особа Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14 серпня 2023 року.

Суддя О.О. Артоуз