Рішення

від 14.08.2023 по справі 440/7969/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/7969/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙЯ АГРО" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАЙЯ АГРО" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу №191521 від 29.05.2023.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у порушенні службовими особами відповідача порядку проведення перевірки додержання вимог законодавства про транспорт, що привело до хибного висновку про перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів. При цьому позивач стверджує, що зважування транспортного засобу відбулося на не облаштованому пункті габаритно-вагового контролю з призначенням відповідними дорожніми знаками і наявними документами, а на узбіччі нерівної дороги з глибокими деформаціями та без присутності працівників поліції. Вказував на обставини недотримання відповідачем вимог Порядку №879 в частині не заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру. Зазначив, що відбулося зважування сипучого вантажу при відсутності затвердженої Методики зважування сипучих вантажів та на несертифікованому обладнанні. Наголошував, що у чеку зважування числові показники з невідомих причин викладено у заокругленому вигляді до 50 кг і 100 кг, хоча законодавство не передбачає таких заокруглень. Додав, що відповідач не виконав обов`язку про завчасне повідомлення порушника, оскільки повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на адресу позивача не надходило.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну службу з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека).

У відзиві на позовну заяву від 07.08.2023 представник Укртрансбезпеки зазначив, що 19.04.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000432 від 13.04.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області за адресою а/д Р-03 під`їзд до М-03 км 4+100 було проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ "Майя Агро" вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №354274 від 19.04.2023. З приводу доводів про недотримання вимог чинного законодавства щодо облаштування пересувного пункту вагового контролю в частині встановлення відповідних дорожніх знаків зазначав, що такі повноваження виходять за межі повноважень Укртрансбезпеки. До того ж позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього нібито порушення. Наголошував, що зважування належного позивачу транспортного засобу відбулося з використанням технічно справного перевіреного зважувального обладнання, на підтвердження чого додав копію відповідного свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №427, чинного до 29.03.2024. Як наслідок вважає, що відповідачем правомірно застосовано до автомобільного перевізника адміністративно-господарський штраф.

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

19.04.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №000432 від 13.04.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області за адресою а/д Р-03 під`їзд до М-03 км 4+100 було проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час рейдової перевірки уповноваженими особами відповідача був зупинений транспортний засіб марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Майя Агро", керування яким здійснював водій ОСОБА_1 .

За результатами документального габаритно-вагового контролю працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Укртрансбезпеки був складений акт №0071266 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 19.04.2023, довідка №0080701 від 19.04.2023 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Крім цього був складений акт №354274 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 19.04.2022, яким зафіксовано факт перевезення подільного вантажу з перевищенням вагових норм, передбачених п. 22.5 ПДР, а саме - понад 10%, але не більше 20%, де навантаження на одиночну вісь складає 12,68 т при допустимих 11,5 т.

Водій ОСОБА_1 зі змістом акту був ознайомлений, зазначив що не погоджується з ваговим контролем.

Повідомлення про призначення розгляду справи на 29.05.2023 від 12.05.2023 було направлено відповідно до списку згрупованих поштових відправлень рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану за суб`єктом господарювання адресу позивача.

Як встановив суд з веб-сайту Укрпошти, згідно з трек-кодом 0600026827296 поштове відправлення вручено особисто 16.05.2023р.

29.05.2023 за результатами розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №191521 в сумі 17 000,00 грн, якою ТОВ "МАЙЯ АГРО" було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням та вручена позивачу 09.06.2023 відповідно до даних Укрпошти по відстеженню відправлень згідно з трек-кодом 0600027802483.

Отримавши засобами поштового зв`язку 09.06.2023 вищевказану постанову, не погодившись із її правомірністю, ТОВ "МАЙЯ АГРО" звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

За приписами п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (надалі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (надалі - Порядок №1567), відповідно до пункту 12 якого, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно з пунктами 13 та 14 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з п. 16 Порядку №1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, повідомлення про запрошення на розгляд справи з 10.00 год. до 12.00 год. 29.05.2023 про порушення законодавства про автомобільний транспорт Управлінням направлено ТОВ "МАЙЯ АГРО" рекомендованим листом з повідомленням згідно зі Списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, однак не вручено позивачу завчасно відповідно до даних Укрпошти по відстеженню відправлень, а вручено 16.05.2023 згідно з трек-кодом 0600026827296.

Таким чином в ході судового розгляду підтверджено факт виконання обов`язку повідомлення позивача рекомендованим листом про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Небажання особи отримувати поштову кореспонденцію не може бути доказом її необізнаності про обставини, які суб`єкт владних повноважень намагався довести до її відома у спосіб передбачений чинним законодавством.

При цьому сам по собі факт відсутності особи на час розгляду такої справи не позбавляє особу права спростовувати вину в суді та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.03.2018 у справі №820/4810/17.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.05.2023 №191521 на суму 17000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (надалі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема:

б) фактичної маси, зокрема: комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом максимального значення для автомобільних доріг державного значення - 40 тонн;

в) навантаження на вісь - максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, зокрема: на одинарну вісь - 11,5 тонн.

Як вже було встановлено судом, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Майя Агро", було встановлено факт перевищення транспортним засобом нормативно габаритних параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь склала 12,68 т при нормативно допустимій - 11,5 т.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (надалі - Порядок №879).

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

За приписами пунктів 15 - 18, 20 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведених норм слідує, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

При цьому допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

При цьому слід зазначити, що обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

У спірних правовідносинах підставою для накладення на позивача штрафу слугували виявлені обставини перевищення встановлених законодавством України габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу транспортним засобом марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 .

За результатами габаритно-вагового контролю 19.04.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Укртрансбезпеки складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та встановлено перевищення на одинарну вісь 12,68 тон при нормативно допустимому значенні - 11,5 тон.

Наведене свідчить про факт перевищення вагових параметрів на строєну вісь на 10,26 %.

Суд зазначає, що під час встановлення наявності або відсутності факту перевищення допустимого навантаження на одиничну вісь ТЗ ключовою обставиною, яка підлягає з`ясуванню є саме віднесення такої осі до одиничних, здвоєних або строєних.

При цьому, як вказано вище, осі транспортного засобу є здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м (пункт 22.5 ПДР), відтак важливим є встановлення відстані між осями транспортного засобу позивача.

Разом з цим, при дослідженні вказаного акту № 0071266 від 19.0.4.2023 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів судом встановлено, що при його складанні відповідальними особами у пункті 9 "Відстані між осями" - вказано 3,5, 5,0, 1,31,1,31.

Щодо пояснень водія транспортного засобу в акті перевірки про переміщення сипучого вантажу внаслідок екстреного гальмування як причину порушення, вважаємо за доцільне зазначити, що під час габаритно-вагового контролю автомобіль заїжджає на ваги з мінімальною швидкістю (приблизно від 2 до6 км/год), що виключає можливість екстреного гальмування та, в свою чергу, повністю спростовує зазначені доводи Позивача.

Крім того, пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363), передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Крім того, згідно чинного законодавства жодним національним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (пункти 2.3а, 2.3б; 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів. Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів.

За змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги", визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879. Відтак, відповідачем правомірно встановлено факт порушення вимог вагових обмежень.

Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 серпня 2018 року у справі №820/1420/17.

Щодо тверджень позивача про відсутність методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, то суд зазначає таке.

В розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №385 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 і від 27 червня 2007 року №879" пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: "Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку". При цьому змін до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" виключено пункт 19 Порядку №879.

З огляду на факт виключення пункту 19 Порядку №879 наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не може свідчити про наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, суд вважає, що відповідач правомірно здійснив габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача та склав відповідні довідку та акти.

Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Відсутність методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів габаритні параметри яких перевищують нормативні та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, не свідчить про те, що процедура зважування відбулася з порушенням норм чинного законодавства, або в зв`язку з відсутністю методики були спотворені дані зважування.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 02.08.2018 у справі №820/1420/17 та від 21.09.2018 у справі №804/5296/17, від 03.07.2019 у справі №819/1381/16.

Також суд наголошує на тому, що відповідно до Порядку №879 затверджено ряд нормативних актів, які визначають процедуру проведення габаритно-вагового контролю.

Так, порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений спільним наказом Міністерства Інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 за №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 за №255, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 за №1171/29301.

Відповідно до пунктів 8.14 - 8.15 Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (надалі - Правила №363), завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Пунктом 12.1 глави 12 Правил №363 передбачено, що при транспортуванні вантажів необхідно дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України не визначено особливостей при встановлені вагових обмежень для навантаження на вісь транспортного засобу, в залежності від виду вантажу (сипучий, неподільний тощо).

Відповідно до пункту 12.5 глави 12 Правил №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 8.20 глави 8 Правил №363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема й сипучого вантажу, автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019.

Щодо доводів позивача про ненадання документів на підтвердження утримання вагового обладнання в робочому стані, то суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 12 Порядку №879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (пункт 13 Порядку № 879).

19.04.2023 зважування належного Позивачу транспортного засобу, за результатами проведення якого було встановлено перевищення навантаження на одиночну вісь тягача, відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання, щодо якого проведено періодичну повірку, на підтвердження чого додається копія відповідного свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №427 від 29.03.2023, чинного до 29.03.2024.

Ці докази підтверджують обставини того, що габаритно-ваговий контроль належного позивачу тpaнcпopтного засобу під час проведення габаритно-вагового контролю, здійснювався технічним засобом, що пройшов повірку, має відповідне свідоцтво та є придатним до застосування.

Позивачу вже слід було б знати, що нормами чинного законодавства України не передбачено вимог щодо обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, чи протоколу або свідоцтва про метрологічну реєстрацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг, так само як і водій не несе обов`язку пред`являти документи щодо сертифікації транспортного засобу під час зважування.

Оскільки ненадання посадовими особами під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації, як і необхідність відображення цих даних у складених відповідачем документах, законодавством не передбачено, то й звинувачувати посадових осіб у цьому ніхто не має права.

З приводу доводів позивача про те, що зважування транспортного засобу відбулося на необлаштованому пункті габаритно-вагового контролю з призначенням відповідними дорожніми знаками і наявними документами, а на узбіччі нерівної дороги з глибокими деформаціями, то на підтвердження цих доводів позивач не надав жодних доказів, у зв`язку з чим такі доводи суд до уваги не приймає.

Щодо недотримання відповідачем вимог Порядку №879 в частині не заборони подальшого руху транспортного засобу після виявлення факту перевищення габаритного нормативного параметру, суд зазначає, що така бездіяльність не впливає на правомірність оскаржуваного рішення.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі 802/518/17-а.

Щодо доводів Позивача про відмову у проведенні повторного зважування транспортного засобу суд зазначає, що відповідно до положень пункту 24 Порядку №879 повторне зважування транспортного засобу відбувається тільки після приведення його габаритно-вагових параметрів у відповідність з установленими нормативами.

В свою чергу, за змістом пункту 23 зазначеного Порядку приведення габаритновагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб є правом, а не обов`язком власника

великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Відтак, з огляду на невжиття Позивачем будь-яких заходів щодо приведення вагових параметрів транспортного засобу у відповідність до встановлених норм (розвантаження, перевантаження тощо), останній цілком правомірно не направлявся для проведення повторного габаритно-вагового контролю.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження протилежного (вжиття відповідних заходів щодо приведення вагових параметрів транспортного засобу у відповідність до встановлених вимог) Позивачем до позовної заяви не додано.

Щодо доводів Позивача про ненадання водієві жодних документів про результати габаритно-вагового контролю.

Відповідно до положень пункту 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки

(перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (пункт 22 Порядку №1567).

Відповідно до зазначеного відомості про виявлене в ході проведення 19.04.2023 рейдової перевірки транспортного засобу Позивача порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт зафіксовані в акті проведення перевірки №354274 від 19.04.2023, зі змістом якого водій транспортного засобу був ознайомлений під підпис, надав відповідні письмові пояснення/зауваження.

Відповідно до положень Порядку №1567 акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складається в одному примірнику, надання копії даного акту водію транспортного засобу під час проведення перевірки не передбачено (вимога щодо складання акту перевірки в двох примірниках виключена з Порядку №1567 ще з 2017 року).

З огляду на обов`язкове ознайомлення водія зі змістом акту, нормами даного порядку не передбачено й обов`язку контролюючого органу надсилати відповідний акт перевірки на адресу перевізника.

В свою чергу, рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом (постанова Верховного Суду №825/1496/17 від 15.05.2019).

Водночас, незважаючи на зазначені положення законодавства, водій транспортного засобу не позбавлений можливості зробити фотокопію акту перевірки безпосередньо під час проведення перевірки після його складання, так само як і автомобільний перевізник, будучи достовірно обізнаним про факт складання акту, не позбавлений можливості отримати його копію у разі звернення з відповідним запитом до органу контролю.

Позивач, будучи достовірно обізнаним про проведення перевірки та складання акту (оскільки водій транспортного засобу з його змістом був ознайомлений) та завчасно знаючи про призначення розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (про що свідчить факт отримання поштового повідомлення про призначення розгляду справи) до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області з відповідним запитом про отримання копії акту перевірки не звертався, що свідчить виключно про те, що Позивач наданим йому правом не скористався, а не про порушення порядку проведення перевірки чи розгляду справи про порушення з боку Відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.05.2023 №191521, якою ТОВ "МАЙЯ АГРО" притягнуто до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн, прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

За таких обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙЯ АГРО" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Головуючий суддя Г.В. Костенко