Ухвала

від 09.08.2023 по справі 446/53/16-ц

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/53/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Костюк У. І.

секретаря судового засідання Михайлишин О.В.

за участі

представника заявника Гринюх Н.В.

представника боржника Стасишина Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наталії Гринюх про вирішення питання про звернення стягнення на майно,

в с т а н о в и в:

начальник Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наталії Гринюх звернулася до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області із поданням про вирішення питання про звернення стягнення на майно у встановленому порядку, в якому просить суд звернути стягнення на 1/2 частки комплексу будівель загальною площею 3530,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , успадкованого ОСОБА_1 , з метою виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.07.2016 у справі № 446/53/16-ц.

Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження АСВП № 54775232 про стягнення з ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 замінена сторона) на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики. Станом на 24.05.2023 боржником ОСОБА_1 у добровільному порядку вимоги стягувача, за рахунок успадкованого майна, не задоволені, борг не повернуто, а державним виконавцем проведені усі можливі заходи за виконавчим провадженням, проте ці дії не призвели до задоволення вимог стягувача. Постановою Верховного суду №446/53/16-ц від 20.01.2021 звернуто стягнення на 1/2 частку комплексу будівель загальною площею 3 530,2 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 , з метою виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.07.2016 у справі № 446/53/16-ц. Вище згаданий комплекс 25.07.2018 було перереєстровано на праві приватної власності по 1/2 за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (сини покійного боржника ОСОБА_2 ). Станом на 24.05.2023 вказана Постанова ВСУ не виконувалася так як тривали судові процеси, виконавче провадження ВП №54775232 було зупинене та поновлено лише 04.02.2022. Враховуючи, що під час здійснення виконавчого провадження звертати стягнення на інше окрім успадкованого майна боржника ОСОБА_1 , а саме: 1/2 частки комплексу будівель загальною площею 3530,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , не можна, а єдиний належний йому об`єкт нерухомого майна 1/2 частки комплексу будівель загальною площею 3530,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , не зареєстрований за ним на праві власності у встановленому законом порядку, вважає обґрунтованими доводи подання(заяви) про звернення стягнення на вказану частку комплексу будівель, у зв`язку із чим звернулася до суду з даним поданням.

Представником боржника ОСОБА_1 адвокатом Стасишином Р.М. 03.07.2023 на адресу суду подано заперечення, в якому зазначає, що звернути стягнення на знайдене державним виконавцем майно боржника можна лише у випадку документального підтвердження належності в боржника права на таке майно, при цьому таке майно не повинно бути зареєстрованим у встановленому законом порядку, а саме у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Натомість, нерухоме майно, а саме 1/2 частка комплексу будівель загальною площею 3530.2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , правонаступнику боржника ОСОБА_1 ніколи на праві власності не належало та ним після смерті ОСОБА_2 успадковано не було. Дані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яку було долучено до подання начальником відділу Гринюх Наталією, з даної довідки вбачається, що на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_6 не був власником 1/2 частки комплексу будівель загальною площею 3530.2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , а від так ОСОБА_1 не міг успадкувати вказане нерухоме майно, оскільки вказане нерухоме майно було зареєстровано за третіми особами. За таких обставин, вважає, що начальником відділу Гринюх Наталією не доведено, що ОСОБА_7 має право власності на 1/2 частки комплексу будівель, а тому відсутні підстави задоволення подання про вирішення питання про звернення стягнення на майно в порядку ч. 4, п.3 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» /а.с. 59-61/.

31.07.2023 представником боржника ОСОБА_1 адвокатом Стасишином Р.М. на адресу суду подані письмові пояснення.

09.08.2023 начальником Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гринюх Н.В. подані пояснення на вище вказані письмові пояснення.

Заявник ОСОБА_8 у судовому засіданні подане подання з підстав зазначених в ньому підтримала, та просила його задоволити. Додатково вказала, що боржник в даному виконавчому провадженні ОСОБА_2 помер, правонаступником є його спадкоємець ОСОБА_1 , якому фактично належить частки комплексу будівель загальною площею 3530,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим звернулася до суду з даним поданням.

Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Стасишин Р.М. в судовому засіданні проти подання заперечив, вказавши, що ОСОБА_1 - боржник в даному виконавчому провадженні, не є власником спірного майна. Право власності на комплекс будівель загальною площею 3530,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 зареєстроване у встановленому законом порядку за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Враховуючи вказане, вважає, що подання начальник Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наталії Гринюх є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників, розглянувши матеріали подання та цивільної справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.07.2016 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 446/53/16-ц, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики у розмірі 1 740 000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 930 900,00 грн., 3% річних 69 600,00 грн. та пеню у розмірі 100 000,00 грн., а разом 2 840 500,00 грн. (два мільйони вісімсот сорок тисяч п`ятсот гривень нуль копійок) та суму сплаченого судового збору у розмірі 3654,00 грн. та 200,00 грн. витрат пов`язаних із публікацією оголошення у пресі, а разом 3854,00 грн. (три тисячі вісімсот п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

На підставі даного судового рішення 13.01.2017 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області видано виконавчий лист № 446/53/16-ц /а.с. 5/.

Постановою заступника начальника відділу Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Гринюх Н.В. від 25.09.2017 відкрито виконавче провадження № 54775232 з виконання вказаного вище виконавчого листа /а.с. 6/.

Постановою Верховного суду від 20.01.2021 ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 29.11.2017 та постанову Львівського апеляційного суду від 09.092020 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву заступника начальника Кам`янка-Бузького районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області Гринюх Н.В. задоволено частково та звернуто стягнення на 1/2 частку комплексу будівель загальною площею 3 530,2 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 , з метою виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.07.2016 у справі № 446/53/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_9 про визнання договору позики недійсним, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто 2 840 500 00 грн. заборгованості та 3 854 грн. судових витрат /а.с. 8-16/.

Постановою Львівського апеляційного суду від 17.06.2021 сторону боржника ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю у виконавчому провадженні № 54775232 з примусового виконання виконавчого листа 446/53/16-ц виданого 13.01.2017 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області замінено на його правонаступника (спадкоємця) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах успадкованого майна 1/2 частки комплексу будівель загальною площею 3 530,2 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 , з метою виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.07.2016 у справі № 446/53/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним /а.с. 21-24/.

Ухвалою Верховний Суд у справі № 446/53/16-ц від 18.01.2023 у задоволенні заяви Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про роз`яснення постанови Верховного Суду від 20.01.2021 року відмовлено.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, комплекс будівель загальною площею 3530.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 25.07.2018 на праві власності по 1/2 за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с.25/.

Звертаючись із вимогою про звернення стягнення на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 3 530, 2 кв. м, який знаходиться по АДРЕСА_1 , державний виконавець посилалась на неможливість виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 2 840 500 грн заборгованості, оскільки вжиті державним виконавцем заходи та вчинені ним виконавчі дії з метою виконання судового рішення виявились безрезультатними, тому, з метою повного та належного виконання виконавчого листа 446/53/16-ц виданого 13.01.2017 Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області та для задоволення законних вимог стягувача, вбачається за необхідність звернути стягнення на незареєстроване належним чином майно боржника.

Вирішуючи подання (заяву) суд виходив з наступних норм права та мотивів.

Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч.2 ст. 48 Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Так, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Частиною 3 статті 50 Закону передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Відтак в ході судового розгляду представник Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області пояснила, що звернулась до суду із вказаним поданням на підставі частини четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом зазначається, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, можливе тільки за умови належного проведення виконавчих дій.

Разом з тим виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і законом.

Звертаючись із вимогою про звернення стягнення на 1/2 частки комплексу будівель загальною площею 3530,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , успадкованого ОСОБА_1 , з метою виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 20.07.2016 у справі № 446/53/16-ц, державний виконавець посилається на те, що на нею вживалися всі заходи для виконання рішення суду, однак вчинені нею виконавчі дії з метою виконання судового рішення виявились безрезультатними, тому звернулася до суду з даними поданням, так як спірне нерухоме майно належить фактично боржнику ОСОБА_2 , однак, право власності на нерухоме майно зареєстроване по за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Однак, на думку суду державним виконавцем не вжито всіх достатніх заходів для виконання рішення суду.

Приналежність боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна, зокрема 1/2 частки комплексу будівель загальною площею 3530,2 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 державний виконавець аргументує постановою Верховного суду № 446/446/53/16-ц від 20.01.2021 та постановою Львівського апеляційного суду № 446/446/53/16-ц від 17.06.2021.

Разом з тим, судом відзначається, що даними судовими рішеннями, зокрема постановою Верховного суду № 446/446/53/16-ц від 20.01.2021 визначено спосіб виконання судового рішення від 20.07.2016 у справі № 446/53/16-ц з врахуванням обставин даної справи.

При цьому колегія суддів у мотивувальній частині ухвали від 18.01.2023 зазначено що вище вказана постанова є мотивованою, чіткою і зрозумілою, а відтак підлягає обов`язковому виконанню.

Крім цього постановою Львівського апеляційного суду № 446/446/53/16-ц від 17.06.2021 замінено сторону боржника ОСОБА_2 у даному виконавчому провадженні на його правонаступника (спадкоємця ) в межах успадкованого майна зокрема 1/2 частку комплексу будівель загальною площею 3 530,2 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 , з метою виконання рішення суду від 20.077.2016 у справі № 446/53/16-ц.

Вище вказані судові рішення прийнятті в межах даного виконавчого провадження забезпечують можливість виконання державним виконавцем судового рішення від 20.07.2016.

Однак, натомість державним виконавцем подано подання про звернення стягнення на майно, яке на думку суду вже вирішено судами, при розгляді питань в порядку виконання даного рішення суду та повторному розгляду не підлягає. Крім цього, державним виконавцем у поданні не зазначено будь яких нових (інших) обставин щодо звернення стягнення, які виникли після 2021 року.

Таким чином, подання начальника Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наталії Гринюх про вирішення питання про звернення стягнення на майно у встановленому порядку на думку суду є необґрунтованим та таким що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 48,50 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.247,258,260,351-355, 440 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні подання начальника Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наталії Гринюх про вирішення питання про звернення стягнення на майно у встановленому порядку - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Текст ухвали виготовлений 14.08.2023

Суддя У.І. Костюк