Ухвала

від 15.08.2023 по справі 331/5225/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

15.08.2023

Справа № 331/5225/23

Провадження № 1-кс/331/1605/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню №22023080000001293 від 09.08.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області підполковник юстиції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, по кримінальному провадженню №22023080000001293 від 09.08.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання зазначено, що гр. України ОСОБА_4 , протягом вересня 2022 року, перебуваючи на території с. Менчикури Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка з 26.02.2022 та на час складання письмового повідомлення про підозру є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, за передньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами із числа місцевих мешканців, які увійшли до складу т.зв. «участковой избирательной комиссии №316», а також головою територіального штабу референдуму (обвинувальний акт щодо якої у кримінальному провадженні №22023080000000868 від 30.05.2023 розглядається Запорізьким районним судом Запорізької області), достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою остаточного встановлення окупаційної влади російської федерації на тимчасово окупованій території Запорізької області, взяла участь в організації та проведенні на території вказаного населеного пункту незаконного референдуму щодо входження Запорізької області до складу російської федерації, призначеного указом зазначеної окупаційної адміністрації держави-агресора «про призначення референдуму Запорізької області про вихід Запорізької області із складу України та про входження Запорізької області до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації» №356-у від 20.09.2022, який було безпосередньо проведено у період з 23 по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій території Запорізької області, як голова місцевої виборчої дільниці - т.зв.«участковой избирательной комиссии №316», розташованої в приміщенні Менчикурівської сільської ради, за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, Веселівська селищна територіальна громада, с.Менчикури, вул. Лесі Українки, буд. 8.

27.07.2023 слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області, за погодженням з Запорізькою обласною прокуратурою складено та 28.07.2023 року повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України - участь в організації та проведення незаконних референдумів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з інформацією оперативного підрозділу та матеріалів кримінального провадження, на даний час підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України, а саме на території Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Водночас, санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Таким чином, з урахуванням санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, орган досудового розслідування, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 170 КПК України, повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні з метою його конфіскації.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у власності підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступне майно:

- об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:10:006:0005, що підтверджується інформаційною довідкою №339135395 від 14.07.2023

- об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:10:006:0004, що підтверджується інформаційною довідкою №339135396 від 14.07.2023;

- об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:06:002:0024, що підтверджується інформаційною довідкою №339135715 від 14.07.2023;

- об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321281400:01:005:0013, що підтверджується інформаційною довідкою №339135909 від 14.07.2023.

Крім того, наразі в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наявні ризики відчуження вказаного вище майна, що на праві приватної власності належить підозрюваній ОСОБА_4 , з метою унеможливлення застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та подальшої його конфіскації, орган досудового розслідування вважає за доцільне здійснити розгляд цього клопотання без повідомлення про це підозрюваного та сторону захисту, з метою запобігання настанню негативних наслідків для кримінального провадження.

Враховуючи цей факт, керуючись ч. 2 ст. 172 КПК України «Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна», просить провести розгляд клопотання без виклику підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника.

На підставі вище викладеного, слідчий просить суд клопотання про арешт майназадовольнити. Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження майном підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 1)об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:10:006:0005; 2) об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:10:006:0004; 3) об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:06:002:0024; 4) об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321281400:01:005:0013.

Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про статус суддів»: суддя, при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності, слідчого, прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя, взявши до уваги заяву слідчого, вивчивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, прийшов до наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-її). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А «296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування арешту майна, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 21, 93, 98-100, 117, 131, 132, 167, 170-174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №22023080000001293 від 09.08.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 1)об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:10:006:0005; 2) об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:10:006:0004; 3) об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321284000:06:002:0024; 4) об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321281400:01:005:0013.

Ухвала підлягає негайному виконанню співробітникам УСБУ в Запорізькій області.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя: ОСОБА_1