Ухвала

від 10.08.2023 по справі 932/4475/20

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/4475/20

Номер провадження №1-кс/932/2962/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ознайомившись із клопотанням слідчого СВ ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна, в досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040640000751 від 20.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cт. 190, ч.1 ст. 186, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання слідчого у якому прохає накласти арешт у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; будинки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0.2024 га, кадастровий номер, якої 1221486200:01:058:0090 та земельну ділянку площею 0.0328, кадастровий номер, якої 1221486200:01:058:0089 які згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 176305449 перебуває у власності: квартира за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та будинок за адресою: АДРЕСА_3 у власності ОСОБА_5 .

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. В провадженні СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cт. 190, ч.1 ст. 186, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364-1 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040640000751. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2020 року до СВ Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління поліції в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , про те, що 19.03.2020 близько о 14 год. 00 хв., невстановлена особа перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , шахрайським шляхом заволоділа нерухомим майном яке належить ОСОБА_6 , чим спричинила останній матеріальну шкоду розмір якої за методикою розрахунку фонду держмайна України про оціночну вартість об`єкта нерухомості складає 9179670,91 грн.

Ознайомившись із клопотанням, дослідивши надані додатки до клопотання, вважаю за необхідне клопотання повернути за наступних підстав.

Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення у клопотанні зазначає, що майно визнано речовим доказом, проте не вказує яким саме підставам, що перелічені у ст.98 КПК України, відповідає майно.

Фактично обґрунтування клопотання зводиться до формального покликання на приписи ст. 98 КПК України, без будь-якого підтвердження вказаних тверджень.

Тобто, враховуючи сукупність обставин, зокрема неповноту матеріалів та необґрунтованість клопотання, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Таким чином, клопотання не відповідає вимогамстатті 171 КПК України, а тому підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116,117,171,172 КПК України, КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого повернути.

Встановити прокурору строк в сімдесят дві години з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків. Після спливу встановленого строку, вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1