Рішення

від 02.08.2023 по справі 368/296/22

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/296/22

2/368/97/23

Рішення

Іменем України

"02" серпня 2023 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.

з участю представника відповідача - адвоката Лисюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Столичного округу, Української міської ради, Ржищівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Столичного округу, Української міської ради, Ржищівської міської ради звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, пл. Шевченко, 1, код ЄДРПОУ: 35161509) 1008457,73 грн. шкоди, завданої внаслідок злочину та незаконної порубки лісу та 193338,21 грн. шкоди, завданої внаслідок злочину та незаконної порубки лісу.

Мотивував позов тим, що Київською обласною прокуратурою за результатами вивчення матеріалів виділеного кримінального провадження за № 22021101110000111 від 13.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України виявлено порушення майнових інтересів держави, що спричинені внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та, як наслідок, наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури.

Проведеним у кримінальному провадженні № 22021101110000111 від 13.05.2021 досудовим розслідуванням установлено наявність в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , службової недбалості, що завдало шкоди на загальну суму 1201795 (один мільйон двісті одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять) гривень 94 копійки охоронюваним державним інтересам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що державне підприємство «Ржищівське лісове господарство» (надалі Підприємство), засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Пунктом 3.1 Статуту державного підприємства «Ржищівське лісове господарство» (надалі - Статут) передбачено, що Підприємство створене з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству.

Згідно пункту 3.2. Статуту основними напрямками діяльності Підприємства є: охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях і інших лісопорушень, притягнення до адміністративної відповідальності лісопорушників та стягнення з них збитків відповідно до чинного законодавства; проведення матеріальної та грошової оцінки лісу на лісосіках, призначених до рубки; проведення рубок з дотриманням діючих настанов і правил; складання виробничих, фінансових та інших планів в межах установлених контрольних цифр та лімітів, балансів, прибутків та витрат, кошторисів; подання їх по підлеглості та здійснення заходів по їх виконанню; організація первинного обліку, складання зведених фінансових та статистичних звітів.

У відповідності до пункту 5.2. Статуту майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном відповідно до чинного законодавства і цього Статуту.

Згідно пункту 5.3 джерелами формування майна Підприємства є: майно, передане йому органом управління майном; доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та асигнування з бюджету; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

Так, 07.02.2011 наказом за № 9-к директора ДП «Ржищівське лісове господарство» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 прийнято на посаду майстра лісу майстерської дільниці № 3 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство».

Згідно з додатком до «Положення про державну лісову охорону», затвердженого постановою КМУ № 976 від 16.09.2009 майстер лісу є посадовою особою державної лісової охорони.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993, ст. 89 Лісового кодексу України та «Положення про державну лісову охорону», затвердженого постановою КМУ №976 від 16.09.2009, державна лісова охорона має статус правоохоронного органу.

01.07.2019 між директором ДП «Ржищівське лісове господарство» Ольшевським О.В. та майстром лісу Стайківського лісництва ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким останній, працюючи на посаді майстра лісу, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому Підприємством матеріальних цінностей. У разі не забезпечення з вини працівника збереження довірених йому матеріальних цінностей, розмір шкоди і його компенсація здійснюється у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до посадової інструкції майстра лісу Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство», затвердженої директором підприємства Павловичем П.П., на ОСОБА_1 покладено наступні обов`язки.

Так, головним завданням майстра лісу є охорона, збереження, своєчасне відновлення та збільшення лісових багатств на довіреній йому території державного лісового фонду. Майстер лісу являється матеріально відповідальною особою і несе персональну відповідальність за стан збереження деревостані і лісопродукції, закріпленого за ним інвентаря та матеріалів тощо. У своїй роботі він керується діючим законодавством, технічними умовами на продукцію, наказами і розпорядженнями вищих організацій, адміністрації лісгоспу, а також даною інструкцією.

Майстер лісу входить до складу державної лісової охорони, носить формений одяг встановленого зразка. Носіння форменого одягу при виконанні службових обов`язків обов`язкове.

Згідно посадової інструкції (далі - Інструкція) майстер лісу зобов`язаний: забезпечувати виконання встановлених планів і завдань по всіх кількісних і якісних показниках (пункт 1); забезпечувати дотримання правил відпуску лісу на пні, рубок лісу, підсочки, побічного користування, санітарних правил і правил пожежної безпеки в лісах (пункт 2); спостерігати за санітарним станом лісів і повідомляти лісничому про появу і розповсюдження шкідників і хвороб лісу (пункт 3); підтримувати в належному стані межові, квартальні, лісогосподарські та інші розпізнавальні знаки (пункт 4); забезпечувати охорону, поповнення і використання тваринного світу в зоні діяльності лісництва (пункт 5); проводити прийомку лісопродукції, а також здійснювати облік та прийомку виконаних робіт (пункт 6); приймати участь у відводі і таксації лісосік, огляді місць рубок (пункт 7); здійснювати державний контроль за станом, використанням, відтворення, охороною та захисту лісів, що перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств, організацій, закладів та громадян (не залежно від форм власності) (пункт 8); вживати заходи щодо профілактики та ліквідації лісових пожеж з одночасним повідомленням про це лісничого (пункт 9); затримувати у встановленому порядку осіб, винних у вчиненні лісопорушень і правил полювання (пункт 10); сприяти впровадженню і поширенню передового досвіду, впровадженню раціоналізаторських пропозицій і винаходів (пункт 11).

Згідно Інструкції майстер лісу несе відповідальність за: незадовільний стан охорони та захисту лісу (пункт 1); невжиття заходів по виявленню та ліквідації пожеж (пункт 2); невикористання всієї території майстеської дільниці за призначенням і з найбільшим економічним ефектом (пункт 3); недодержання встановленої технології на всіх видах роботах (пункт 4); незадовільний стан лісокультурного фонду (пункт 5); неприйняття заходів з усунення причин, які призвели до виробничого травматизму (пункт 6); недодержання працівниками дільниці трудової і виробничої дисципліни (пункт 7); невиконання обов`язків, передбачених даною інструкцією (пункт 8).

Так, 31.07.2017 згідно акту прийому-передачі ОСОБА_1 прийняв майстерську дільницю № 4 Стайківського лісництва. При цьому, під час вказаної передачі, що відбулась в присутності працівників Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство», здійснено перевірку території вказаної майстерської дільниці, в результаті якої на момент прийому дільниці майстром лісу ОСОБА_1 , самовільних рубок та не оформлених актами лісопорушень, а також інших порушень, виявлено не було.

Крім того, на виконання наказу директора ДП «Ржищівське лісове господарство» № 58.1 від 05.04.2018 проведено ревізію майстерських дільниць № 3 та № 4 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» за участю матеріально-відповідальної особи ОСОБА_1 , в ході якої у кварталі № 19 виділу № 14, кварталі 15 виділі 31 та кварталі 26 виділі 23 самовільних рубок лісу не виявлено.

Таким чином, ОСОБА_1 , як працівнику правоохоронного органу, який обіймає посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, було ввірено під охорону квартали № 13-15, 19-20, 45-46 майстерської дільниці № 3 та квартали 21-39 майстерської дільниці № 4 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісового господарство», у зв`язку з чим останній повинен був належно виконувати свої службові обов`язки, передбачені службовими інструкціями та чинним законодавством України.

У липні 2019 року, відповідно до наказу Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 року № 84 було проведено позапланову перевірку на наявність самовільних вирубок в структурних підрозділах ДП «Ржищівське лісового господарство», за результатами якої виявлено незаконні рубки лісопродукції у ряді лісництв даного підприємства, зокрема у Стайківському лісництві ДП «Ржищівське лісового господарство».

Згідно з Актом перевірки від 18.07.2019, шкода, заподіяна лісовому господарству в наслідок самовільної рубки у Стайківському лісництві ДП «Ржищівське лісового господарство» становить 1 362 657,29 грн.

Відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України (далі КНДІСЕ МЮ України) за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 19975/20-48/6027/6028/21-48 від 23.02.2021, загальних розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки дерев на території кварталу № 19 виділу № 14, кварталу 15 виділу 31 та кварталі 26 виділу 23, становить 1201795 (один мільйон двісті одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять) гривень 94 копійки.

Таким чином, органом досудового розслідування установлено, що майстер лісу Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» ОСОБА_1 , являючись працівником лісової охорони та будучи зобов`язаним здійснювати охорону лісу від незаконних (самовільних) рубок, маючи можливість для виявлення ознак незаконних рубок дерев, можливості для залучення працівників лісової охорони та правоохоронних органів для припинення самовільних рубок, затримання правопорушників, вилучення незаконно добутої лісопродукції та сировини, тобто маючи реальну можливість для забезпечення охорони лісу, у період часу з 05.04.2018 по 18.07.2019 неналежно виконував свої службові обов`язки та неналежним чином проводив перевірки стану охорони лісу у кварталі № 19 виділу № 14 (знаходиться в межах с. Витачів Української міської ради Обухівського району), кварталі 15 виділі 31 (знаходиться в межах с. Витачів Української міської ради Обухівського району) та кварталі 26 виділі 23 (знаходиться в межах с. Стайки Ржищівської міської ради Обухівського району), переданих під охорону лісового обходу Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» (адреса: Київська область, Обухівський район, с. Стайки, вул. Ранкова, 1), не здійснював регулярні обходи лісових масивів, не виявляв лісопорушників та фактів вчинення самовільних рубок в лісі, чи ознак, що вказують на проведення в лісі незаконних рубок, не інформував керівництво ДП «Ржищівське лісове господарство» про факти вчинення самовільних рубок чи ознак самовільних рубок у ввірених під охорону майстерських дільниць та необхідність залучення працівників лісової охорони і правоохоронних органів для охорони та збереження лісу.

Таке безвідповідальне, за вище викладених обставин, ставлення ОСОБА_1 до виконання ним своїх службових обов`язків надало можливість у період часу з 05 квітня 2018 по 18 липня 2019 року невстановленим досудовим розслідуванням особам безконтрольний доступ до лісу у кварталі № 19 виділі № 14, кварталі 15 виділі 31 та кварталі 26 виділі 23 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство», та змогу безперешкодно здійснити порубку лісу, чим спричинило, згідно висновку експерта КНДІСЕ МЮ України за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 19975/20-48/6027/6028/21-48 від 23.02.2021, матеріальної шкоди, а саме:

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 150 (сто п`ятдесяти) сироростучих дерев різних порід, а саме: 128 (сто двадцяти восьми) дерев породи акації білої, 3 (трьох) дерев породи клен гостролистий, 8 (восьми) дерев породи ясен звичайний та 11 (одинадцяти) дерев породи в`яз у кварталі 15 виділі 31 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 855755 (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 44 копійки;

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 32 (тридцяти двох) сироростучих дерев різних порід, а саме: 25 (двадцяти п`яти) дерев породи акація та 7 (семи) дерев породи ясен у кварталі 19 виділі 14 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 152702 (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот дві) гривні 29 копійок;

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 167 (сто шести десяти семи) дерев дуба черешчатого різного якісного стану у кварталі № 26 виділі 23 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 193338 (сто дев`яносто три тисячі триста тридцять вісім) гривень 21 копійка.

Загальний розмір завданої за викладених вище обставин шкоди становить 1201795 (один мільйон двісті одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять) гривень 94 копійки, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що виявилось у нездійсненні належних перевірок на ввірених йому майстерських дільницям, ОСОБА_1 , не виявляв та не повідомляв керівництво Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» про дану незаконну порубку, що призвело до неможливості встановити осіб, якими вчинена незаконна порубка та унеможливило відшкодування заподіяних цією порубкою збитків.

Вказану незаконну порубку лісу було виявлено 18 липня 2019 року лише під час проведення комісією позапланової перевірки ДП «Ржищівського лісового господарства», про що складено акт перевірки по державному підприємству ДП «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019.

У зв`язку з цим, у 2021 році прокурором у кримінальному провадженні Ковальчуком А.А. за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 22021101110000111 відносно ОСОБА_1 скеровано до суду обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

В подальшому, ухвалою Обухівського районного суду від 24.12.2021 у справі № 372/1798/21 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв`язку із передачею на поруки колективу ДП «Богуславське лісове господарство», а кримінальне провадження закрито.

В судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 367 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши суду, що виправдає довіру колективу ДП «Богуславське лісове господарство», і не заперечує щодо звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому зазначив, що ним повністю визнається провина та фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, встановлено факт протиправної поведінки Відповідача, його вини, шкоди, внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями та завданою шкодою.

Вищенаведене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду викладених у постановах від 25.02.2020 у справі № 599/593/18 і від 20.01.2021 у справі № 583/1942/17, а також постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», де зазначено, що реабілітуючі підстави закриття кримінального провадження мають місце у випадку, коли особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, i, як результат, має право на реабілітацію. До реабілітуючих підстав належать ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, і тягнуть за собою зняття підозри, відновлення доброго імені, гідності та репутації. Якщо судом буде встановлено наявність у діях особи складу кримінального правопорушення, то підстави для її реабілітації відсутні.

Частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відшкодування збитків завданих унаслідок порушення екологічного законодавства здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності, екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», як за порушення екологічно-правових зобов`язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

В судовому засіданні прокурор Курінний С.О. позов підтримав та просив задоволити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представники Державної екологічної інспекції Столичного округу, Української міської ради, Ржищівської міської ради в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що не додивився про вирізування місцевими жителями дерев в 19 кварталі виділ 14 так як не навідувався протягом 2 тижнів по причині віддаленості та відсутності транспорту та писав доповідну лісничому після виявлення незаконної порубки дерев. Решту обставин на обгрунтування позову не визнав з обгрунтуванням, що дерева вирізали підприємці з бригадою на законних підставах і під час досудового слідства неправильно визначено межі земельних ділянок де росли дерева. Представник відповідача адвокат Лисюк О.В. підтримала свого довірителя

Судом встановлено слідуючі обставини.

Київською обласною прокуратурою за результатами вивчення матеріалів виділеного кримінального провадження за № 22021101110000111 від 13.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України виявлено порушення майнових інтересів держави, що спричинені внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та, як наслідок, наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури.

Ухвалою Обухівського районного суду від 24.12.2021 у справі № 372/1798/21 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв`язку із передачею на поруки колективу ДП «Богуславське лісове господарство», а кримінальне провадження закрито. Вказаною ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді майстру лісу майстерської дільниці № 3 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство», тобто будучи посадовою особою державної лісової охорони, із яким укладений договір про повну матеріальну відповідальність, скоїв кримінальне правопорушення, яке полягає в наступному. На виконання вимог ст. ст. 86, 90, 91, 105 Лісового кодексу України, вимог посадової інструкції майстра лісу ДП «Ржищівське лісове господарство» (п. 1-11), 31.07.2017 р. шляхом оформлення акту прийому -передачі, складеного на підставі перевірки території, ОСОБА_1 прийняв майстерську дільницю № 4 Стайківського лісництва, не зазначивши під час виконання цієї дії про наявність будь-яких порушень. В подальшому 05.04.2018 р. ОСОБА_1 під час проведення ревізій майстерських дільниць № № 3, 4 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» зазначив про відсутність у кварталі № 19 виділу № 14, кварталі № 15 виділі № 31 та кварталі № 26 виділі № 23 самовільних порубок. Тобто, на підставі вчинення вказаних дій ОСОБА_1 , як працівнику правоохоронного органу, який обіймає посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, ввірено під охорону вказані квартали майстерської дільниці № 4 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство». В липні 2019 року за результатами перевірки за наказом Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 12.07.2019 р. № 84 виявлено незаконні рубки лісопродукції у Стайківському лісництві ДП «Ржищівський лісгосп», зокрема на території кварталів № 19 виділу № 14, кварталі № 15 виділі № 31 та кварталі № 26 виділі № 23, на загальну суму 1 201 795 грн. Таким чином, майстер лісу Стайківського лісництва ДГІ «Ржищівське лісове господарство» ОСОБА_1 , являючись працівником лісової охорони та будучи зобов`язаним здійснювати охорону лісу від незаконних (самовільних) рубок, маючи можливість для виявлення ознак незаконних рубок дерев, можливості для залучення працівників лісової охорони та правоохоронних органів для припинення самовільних рубок, затримання правопорушників, вилучення незаконно добутої лісопродукції та сировини, тобто маючи реальну можливість для забезпечення охорони лісу, допустив у період часу з 05 квітня 2018 по 18 липень 2019 року неналежне виконання своїх службових обов`язків та неналежним чином проводив перевірки стану охорони лісу у кварталі № 19 виділу № 14 (знаходиться в межах Витачівської сільської ради (індикаційний код юридичної особи 04362734), адреса: АДРЕСА_1 ), кварталі 15 виділі 31 (знаходиться в межах Витачівської сільської ради (індикаційний код юридичної особи 04362734), адреса: Київська область, Обухівський район, с. Витачів, вул. Воздвиженська, 53) та кварталі 26 виділі 23 (знаходиться в межах Стайківської сільської ради (індикаційний код юридичної особи 04358394), адреса: Київська область, Кагарлицький район, с. Стайки, вул. Шкільна, 1), переданих під охорону лісового обходу Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» (адреса: Київська область, Обухівський район, с. Стайки, вул. Ранкова, 1), не здійснював регулярні обходи лісових масивів, не виявляв лісопорушників та фактів вчинення самовільних рубок в лісі, чи ознак, що вказують на проведення в лісі незаконних рубок, не інформував керівництво ДП «Ржищівське лісове господарство» про факти вчинення самовільних рубок чи ознак самовільних рубок у ввірених під охорону майстерських дільниць та необхідність залучення працівників лісової охорони і правоохоронних органів для охорони та збереження лісу.

Таке безвідповідальне, за викладених обставин, ставлення ОСОБА_1 до виконання ним своїх службових обов`язків надало можливість у період часу з 05 квітня 2018 по 18 липня 2О19 року невстановленим досудовим розслідуванням особам безконтрольний доступ до лісу у кварталі № 19 виділі № 14, кварталі 15 виділі 31 та кварталі 26 виділі 23 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство», та змогу безперешкодно здійснити порубку лісу, чим спричинило, згідно висновку експерта КНДІСЕ МЮ України за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 19975/20-48/6027/6028/21-48 від 23.02.2021, матеріальної шкоди, а саме:

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 150 (сто п`ятдесяти) сироростучих дерев різних порід, а саме: 128 (сто двадцяти восьми) дерев породи акації білої, 3 (трьох) дерев породи клен гостролистий, 8 (восьми) дерев породи ясен звичайний та 11 (одинадцяти) дерев породи в`яз у кварталі 15 виділі 31 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 855755 (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 44 копійки.

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 32 (тридцяти двох) сироростучих дерев різних порід, а саме: 25 (двадцяти п`яти) дерев породи акація та 7 (семи) дерев породи ясен у кварталі 19 виділі 14 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 1 52702 (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот дві) гривні 29 копійок.

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 167 (сто шести десяти семи) дерев дуба черешчатого різного якісного стану у кварталі № 26 виділі 23 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 193338 (сто дев`яносто три тисячі триста тридцять вісім) гривень 21 копійка.

Загальний розмір завданої за викладених вище обставин шкоди становить 1201795 (один мільйон двісті одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять) гривень 94 копійки, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищую неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що виявилось у нездійсненні належних перевірок на ввірених йому майстерських дільницям, ОСОБА_1 , не виявляв та не повідомляв керівництво Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» про дану незаконну порубку, що призвело до неможливості встановити осіб, якими вчинена незаконна порубка та унеможливило відшкодування заподіяних цією порубкою збитків.

Вказану незаконну порубку лісу було виявлено 18 липня 2019 року лише під час проведення комісією позапланової перевірки ДП «Ржищівського лісового господарства», про що складено акт перевірки по державному підприємству ДП «Ржищівське лісове господарство» від 18.07.2019.

Через таке несумлінне ставлення майстром лісу Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» ОСОБА_1 до своїх службових обов`язків, яке полягало у не проведенні регулярних обстежень (перевірок) ввіреного йому під охорону лісу у кварталі № 19 виділі № 14, кварталі 15 виділі 31 та кварталі 26 виділі 23 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство», не виявленні незаконних (самовільних) порубок лісу, не встановленні осіб, які їх вчинили, та невиконанні інших обов`язків, пов`язаних з охороною лісу, завдано тяжких наслідків, тобто наслідків, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало шкоди на загальну суму 1 201 795, яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто завдало тяжких наслідків охоронюваним державним інтересам.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав суду клопотання трудового колективу ДП «Богуславський лісгосп» про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із передачею на поруки трудового колективу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.367 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, пояснивши суду, що виправдає довіру колективу ДП «Богуславське лісове господарство» , і не заперечує щодо звільнення від кримінальної відповідальності та просив суд закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею на поруки. При цьому зазначив, що ним повністю визнається провина та фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті.

Згідно висновку експерта КНДІСЕ МЮ України за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи № 19975/20-48/6027/6028/21-48 від 23.02.2021, матеріальної шкоди, а саме:

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 150 (сто п`ятдесяти) сироростучих дерев різних порід, а саме: 128 (сто двадцяти восьми) дерев породи акації білої, 3 (трьох) дерев породи клен гостролистий, 8 (восьми) дерев породи ясен звичайний та 11 (одинадцяти) дерев породи в`яз у кварталі 15 виділі 31 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 855755 (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 44 копійки;

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 32 (тридцяти двох) сироростучих дерев різних порід, а саме: 25 (двадцяти п`яти) дерев породи акація та 7 (семи) дерев породи ясен у кварталі 19 виділі 14 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 152702 (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот дві) гривні 29 копійок;

- розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки 167 (сто шести десяти семи) дерев дуба черешчатого різного якісного стану у кварталі № 26 виділі 23 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» становить 193338 (сто дев`яносто три тисячі триста тридцять вісім) гривень 21 копійка.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, встановлено факт протиправної поведінки Відповідача, його вини, шкоди, внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями та завданою шкодою.

Вищенаведене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду викладених у постановах від 25.02.2020 у справі № 599/593/18 і від 20.01.2021 у справі № 583/1942/17, а також постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», де зазначено, що реабілітуючі підстави закриття кримінального провадження мають місце у випадку, коли особа не вчинила протиправного діяння, передбаченого кримінальним законом, i, як результат, має право на реабілітацію. До реабілітуючих підстав належать ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, і тягнуть за собою зняття підозри, відновлення доброго імені, гідності та репутації. Якщо судом буде встановлено наявність у діях особи складу кримінального правопорушення, то підстави для її реабілітації відсутні.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій охороні підлягають природні території та об`єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ.

Природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об`єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об`єктів, що визначаються законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Статтею 3 Лісового кодексу України визначено, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 13 Конституції України, ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно зі ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи розчищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Згідно п. 3 вказаного Порядку, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною другою статті 68 цього Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Відшкодування збитків завданих унаслідок порушення екологічного законодавства здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності, екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», як за порушення екологічно-правових зобов`язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» незаконно добута деревина може бути результатом незаконної порубки лісу, за скоєння якої наступає кримінальна відповідальність. Визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Згідно з статтею 107 Лісового кодексу України громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Вина ОСОБА_1 полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Наявний склад усіх необхідних елементів, визначених ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Оскільки, Відповідач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, вказане є безумовною підставою для стягнення з ОСОБА_1 суми завданої шкоди.

Згідно із приписами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються до спецфондів Державного, обласних та місцевих (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення.

При цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Установлено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності відповідача сталися на території Української та Ржищівської міських рад, які у відповідності ч. ч. 3, 4 ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» є правонаступниками Витачівської та Стайківської сільських рад.

Оскільки порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища відбулось на території вказаних вище рад, заподіяна шкода підлягає стягненню на користь їх місцевого бюджету.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частини 2 зазначеної статті, способами захисту цивільних прав та інтересів серед іншого можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку збитки, завдані злочином та навколишньому природньому середовищу не відшкодовані, у зв`язку із чим прокуратура вимушена звернутися з позовом до суду про їх стягнення в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та органів місцевого самоврядування, згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 131-1 Конституції України, є несплата відповідачем вищевказаної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Пункт 4 рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999 передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Згідно з частинами другою та третьою статті 1, частиною першою та другою статті 7 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища тощо.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Одними з основних завдань Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів.

Відповідно до п. 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, серед інших, про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема щодо виконання умов результатів з оцінки впливу на довкілля, про охорону земель, надр.

Згідно наказу Державної екологічної інспекції України від 01.10.2018 № 186 «Про ліквідацію Державної екологічної інспекції у Київській області» та наказу Державної екологічної інспекції України від 01.10.2018 № 187 «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Столичного округу» Державна екологічна інспекція у Київській області ліквідована.

Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 № 137 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу (нова редакція)».

Таким чином, функції щодо додержання вимог природоохоронного законодавства на території Київської області було покладено на Державну екологічну інспекцію Столичного округу.

Згідно із Положенням про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, Державна екологічна інспекція Столичного округу в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства, серед інших, про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема щодо виконання умов результатів з оцінки впливу на довкілля, про охорону земель, надр.

Вищевикладені норми законодавчих актів підтверджують, що саме Державна екологічна інспекція Столичного округу має право здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а тому є належним позивачем у даній справі.

Порушення інтересів держави в даному випадку полягають у ненадходженні протягом тривалого часу до спеціального фонду місцевих бюджетів грошових стягнень за шкоду, заподіяну злочином ОСОБА_1 державі внаслідок порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, у тому числі лісів, в результаті незаконних порубок дерев на землях лісогосподарського призначення.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Водночас, Державною екологічною інспекцією Столичного округу, Українською міською радою та Ржищівською міською радою, за наявності достатніх підстав, до цього часу не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями Відповідача, тобто уповноважені органи фактично визнають неможливість самостійного належного захисту майнових інтересів держави, що свідчить про бездіяльність органу, уповноваженого державою та органу місцевого самоврядування.

Відтак, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні доходної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст.62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст.63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

Разом з цим, внаслідок несплати винними особами шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу, місцевий бюджет Української та Ржищівської міських рад не отримує відповідні кошти, що не може залишатися без реагування органів прокуратури.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16.

Так, Київською обласною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу скеровано лист щодо отримання інформації про вжиті заходи щодо стягнення збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі № 19 виділі № 14, кварталі 15 виділі 31 та кварталі 26 виділі 23 Стайківського лісництва ДП «Ржищівське лісове господарство» або повідомити причини, що перешкоджають захисту порушених інтересів держави.

Згідно інформації Державної екологічної інспекції Столичного округу будь-яких заходів щодо відшкодування заподіяних збитків останньою не вживалось.

Отже, з огляду на викладене, Державна екологічна інспекція Столичного округу в даному випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Водночас вказаним органом відповідний позов про відшкодування збитків, не заявлено.

Окрім цього, у відповідь на запит Київської обласної прокуратури Українська міська рада та Ржищівська міська рада повідомили, що у останніх відсутні можливості для звернення до суду із вказаних питань. Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, однак, з підстав викладених вище, щоби інтереси держави не залишились не захищеними з урахуванням обмежених строків позовної давності, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідних суб`єктів владних повноважень, які всупереч закону не здійснюють захисту інтересів держави.

Аналіз ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17.

Зважаючи на викладене, прокуратурою у повній мірі виконано вимоги, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єктів владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Таким чином, Київська обласна прокуратура звертається з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з нездійсненням Державною екологічною інспекцією Столичного округу та міськими радами захисту інтересів держави в суді, як суб`єктами, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження.

Крім того, сам факт не звернення до суду органом державного контролю з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави та жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, оскільки не звертається до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

Разом з цим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

А тому враховуючи вище зазначене, позов слід задоволити та стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, пл. Шевченко, 1, код ЄДРПОУ: 35161509) 1008457,73 грн. шкоди, завданої внаслідок злочину та незаконної порубки лісу. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Ржищівської міської ради (09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, 22, код ЄДРПОУ: 04358218) 193338,21 грн. шкоди, завданої внаслідок злочину та незаконної порубки лісу.

Керуючись ст. ст. 13, 131-1, 142 Конституції України, ст. ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 16, 18-1, 33, 62, 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 19, 56-57, 107, 175-177 Цивільного процесуального кодексу України,-

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Української міської ради (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, пл. Шевченко, 1, код ЄДРПОУ: 35161509) 1008457,73 грн. шкоди, завданої внаслідок злочину та незаконної порубки лісу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Ржищівської міської ради (09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, 22, код ЄДРПОУ: 04358218) 193338,21 грн. шкоди, завданої внаслідок злочину та незаконної порубки лісу.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 11.08.2023 року.

Суддя В.І. Кириченко