Рішення

від 15.08.2023 по справі 160/16458/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року Справа № 160/16458/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №37325 від 19.06.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, шляхом прийняття рішення про невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» критеріям ризиковості платника.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач не погоджується з рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №37325 від 19.06.2023. Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» є працюючим підприємством, має достатньо можливостей (матеріальних, технічних та трудових) для провадження господарської діяльності. У рішенні № 37325 Комісією регіонального рівня (ГУ ДПС у Дніпропетровській області) вказано про ненадання платником документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Однак, форма рішення (додаток 4) передбачає, що в разі відмови через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, мають зазначатися. При цьому, в Рішенні № 37325 Комісією регіонального рівня не зазначено жодного конкретного документа, якого все ж таки не вистачило Комісії регіонального рівня для прийняття позитивного для Товариства рішення про невідповідність його критеріям ризиковості платника податків. ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД» не отримувало від Комісії регіонального рівня будь-яких запитів про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про невідповідність Товариства критеріям ризиковості платника податків. Разом з цим, у наданих до Комісії регіонального рівня поясненнях щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податків ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД» зверталась увага на той факт, що перелік документів, які подаються із відповідним поясненням, не є вичерпним, оскільки фінансово-господарська діяльність Товариства передбачає досить значний обсяг документів, які складаються під час здійснення та в підтвердження взаємовідносин (господарських операцій) із своїми контрагентами (Постачальниками та Замовниками). В обох рішеннях № 29647 (первинне) та № 37325 (похідне) Розділ «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» мають однакові відомості, та скоріш за все наведено перелік платників податків (Постачальників та Замовників) ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД», які на думку контролюючого органу є ризиковими, та відповідно коди УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг, придбання та реалізація (постачання) яких за позицією Комісії регіонального рівня не пов`язані з господарською діяльністю Товариства. Тобто за висновками Комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській підставою для прийняття рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку стало здійснення ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД» (код ЄДРПОУ 42750596) придбання у період з 01.01.2022 по 01.05.2023 товарів/послуг за визначеними кодами УКТ ЗЕД/ДКПП, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку, в тому числі у платників податків (суб`єктів господарювання), щодо яких органами ДПС прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Така підстава не відповідає дійсності та фактичним обставинам діяльності товариства, оскільки контролюючому органу (Комісії регіонального рівня), з урахуванням прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН за наслідками розгляду повідомлень ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД», пов`язаних з процедурою розблокування податкових накладних у зв`язку із зупиненням їх реєстрації, а також врахуванням Таблиці даних платника податку, достеменно відомо, що протягом зазначеного періоду ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД» здійснювалось лише придбання товарів (матеріалів), в тому числі наведених у рішеннях № 29647 від 15.05.2023 (первинне) та № 37325 від 19.06.2023 (похідне), які безпосередньо пов`язані з основною діяльністю товариства та придбавались виключно з метою їх використання в межах його господарської діяльності. Таким чином, зазначені коди УКТ ЗЕД/ДКПП відповідають та безпосередньо пов`язані з фінансово-господарською діяльністю товариства. Позивач вказує, що господарські операції та і взагалі вся фінансово-господарська діяльність ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД» відбувається виключно з дотриманням вимог чинного законодавства, всі господарські операції підтверджуються належним чином оформленими первинними документами (договори, контракти, видаткові, товаро-транспортні та податкові накладні, рахунки, платіжні доручення, банківські виписки та ін.) з подальшим їх відображенням у регістрах бухгалтерського обліку (оборотно-сальдовими відомостями за відповідними бухгалтерськими рахунками), на підставі яких відбувається формування показників податкової звітності, яка своєчасно з урахуванням вимог Податкового кодексу подається Товариством до контролюючих органів. Прийняття рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/16458/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

07.08.2023 судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. За результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи від ТОВ «АНГАРБУД» (код ЄДРПОУ 40324148), ТОВ «АВІС-ТРАНС Україна» (код ЄДРПОУ 44748930), ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД» (код ЄДРПОУ 42750596) та інформації, отриманої в межах Алгоритму дій структурних підрозділі ГУ ДПС та інформації, отриманої в межах Алгоритму та інформації, отриманої в межах з бази даних ІС «Податковий блок». У зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків. За результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи отримані від ТОВ «АВТОДОРСЕРВІС-9» (код ЄДРПОУ 43532841), ТОВ «БФ УКРРЕАЛБУД» (код ЄДРПОУ 43537510), ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «ЮС КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 34734229), ТОВ «УКР-ЗАПЧАСТЬ» (код ЄДРПОУ 40814453), а також інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій щодо виключення платників податків з переліку ризикових та постановили про прийняття рішення, що надані документи свідчать про невідповідність платників податків критеріям ризиковості платника податку. ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» (код 42750596) включено до переліку ризикових платників податку за рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області) від 15.05.2023 №29647, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідне рішення надіслано платнику податку в цей же день засобами електронного зв`язку. Рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації по ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» (код 42750596), яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» (код 42750596) не виключено з переліку ризикових платників податку за рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області) від 19.06.2023 №37325, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідне рішення надіслано платнику податку в цей же день засобами електронного зв`язку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинения його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.

Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» (код ЄДРПОУ 42750596) належним чином зареєстроване 11.01.2019 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області Соборна ДПІ (Соборний р-н м.Дніпра)

Основним видом економічної діяльності ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 29647 від 15.05.2023 року про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» критеріям ризиковості платника податку.

У графі «підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація)»: зазначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

14.06.2023 ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» подано повідомлення №1 про надання інформації та копій документів для прийняття рішення щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 37325 від 19.06.2023 року про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» критеріям ризиковості платника податку.

Вказане рішення прийнято з огляду на відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 416 від 20.06.2023 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, Комісією враховано наявну податкову інформацію щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД», отриману в межах здійснення Контролюючим органом відповідних повноважень щодо віднесення (внесення) ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: встановлено операції з придбання товару (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості.

У протоколі зазначено, що 20.06.2023 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи від ТОВ «АНГАРБУД» (код ЄДРПОУ 40324148), ТОВ «АВІС-ТРАНС Україна» (код ЄДРПОУ 44748930), ТОВ «БА «ПРЕСТИЖБУД» (код ЄДРПОУ 42750596) та інформації, отриманої в межах Алгоритму дій структурних підрозділі ГУ ДПС та інформації, отриманої в межах Алгоритму та інформації, отриманої в межах з бази даних ІС «Податковий блок». У зв`язку із тим, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тобто відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платників податків.

Вказано, що 20.06.2023 за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та їх схеми роботи, Комісією враховано інформацію та документи отримані від ТОВ «АВТОДОРСЕРВІС-9» (код ЄДРПОУ 43532841), ТОВ «БФ УКРРЕАЛБУД» (код ЄДРПОУ 43537510), ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ТОВ «ЮС КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 34734229), ТОВ «УКР-ЗАПЧАСТЬ» (код ЄДРПОУ 40814453), а також інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій щодо виключення платників податків з переліку ризикових та постановили про прийняття рішення, що надані документи свідчать про відповідність платників податків критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №37325 від 19.06.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або поданоподаткову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно зпунктом 8додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно зУКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначенихабзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно доабзацу восьмогоцього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з положеннями додатку 1 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»:

1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормампідпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормампідпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, з урахуванням вимогпідпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 № 17 затверджений довідник кодів податкової інформації (далі Наказ № 17). Даний Наказ № 17 містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішенняпровідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку включає, зокрема:

код 13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

код 14 постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

Так, спірне рішення прийнято з огляду на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 416 від 20.06.2023 року, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, в тому числі наданих позивачем на розгляд Комісії пояснень та документів, Комісією враховано наявну податкову інформацію щодо відповідності ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (?накл) у зв`язку з придбанням товарів, не пов`язаних з господарською діяльністю платника податку.

При цьому, суд звертає увагу на наявність розбіжностей щодо фактичних обставин справи, пов`язаних з розглядом питання ризиковості діяльності ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД», оскільки протокол комісії регіонального рівня № 416, наданий під час судового розгляду до матеріалів справи, датований 20.06.2023, а оскаржуване рішення № 37325, прийняте Комісією регіонального рівня 19.06.2023. Тобто рішення № 37325 про відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» прийнято на день раніше, ніж фактично відбулось засідання комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на якому розглядалось питання щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку.

Отже, належним чином складеного протоколу засідання комісії, що став підставою для прийняття 19.06.2023 оскаржуваного рішення № 37325, суду не надано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В якості доказів, на підставі яких винесено оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідачем не надано жодних доказів.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для прийняття рішення №37325 від 19.06.2023 про віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податків.

Також спірне рішення не містить даних щодо того, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Крім того, судом не встановлено, що спірне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку було прийнято саме за результатами розгляду інформації та копій документів, як того вимагає Порядок № 1165.

Крім того, спірне рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить посилань на матеріали (документи), на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» включено до переліку ризикових платників податків.

З урахуванням положень наведених норм суд зауважує, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 19.06.2023 року № 37325 відповідачем не вказано жодних документів, яких не вистачає для прийняття рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Крім того, матеріали справи не містять інформації про намагання контролюючого органу, для прийняття обґрунтованого рішення, вжити всіх можливих заходів для отримання таких документів.

Також в оскаржуваному рішенні відповідачем в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та наведено: перелік кодів платників податків, можливо задіяних в ризиковій операції, коди УКТ ЗЕД/ДКПП товарів/послуг операцій, визначених як ризикові, без конкретизації змісту цих операцій та обґрунтування їх непов`язаності з фінансово-господарською діяльністю позивача.

Отже, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд вказує, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17.07.2020 у справі № 280/1098/19, від 10.07.2020 у справі № 520/5168/19, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19 (№ К/9901/36283/19), від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18 (№ К/9901/18097/19), від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18 (№ K/9901/17394/19), в межах розгляду цієї справи суд вважає безпідставними, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідачем не надано суду доказів подання на реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.

Зі змісту оскарженого рішення слідує, що воно прийнято не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що не передбачено пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд також звертає увагу, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які включені до переліку ризикових.

Тобто негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.07.2020 року у справі №240/6806/17.

Верховий Суд у пункті 65 постанови від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надатиналежні, допустимідокази в підтвердження цієї інформації.

У постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету,без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У свою чергу, відповідно до частин першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Правила щодо допустимості доказів врегульовані статтею 74 КАС України.

Так, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд зауважує, що наявна у контролюючих органів податкова інформація про ризиковість здійснення господарських операцій платника податків має ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, у даному випадку, на підставі відповідного акта перевірки з відображеними у ньому фактами допущення порушень позивачем чинного податкового законодавства України.

Впродовж розгляду справи відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісією, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Суду надано лише аналітичну довідку від 15.05.2023 №11204/04-36-04-07-07 щодо відповідності Критеріям ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД», в якій міститься зведена інформація стосовно діяльності позивача та його контрагентів, отримана з баз даних, а не під час проведення документальної перевірки.

За викладених обставин, суд робить висновок про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, як такого, що прийнято останнім не у спосіб, передбачений законодавством України.

З огляду на бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, ефективним способом захисту прав позивача є задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №37325 від 19.06.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, та, як наслідок, зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» з переліку платника податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, шляхом прийняття рішення про невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» критеріям ризиковості платника.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про задоволення позову.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2статті 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм видно, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2статті 6 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно ізстаттею 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеномузакономпорядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другоїстатті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно достатті 370 Кодексу адміністративного судочинства Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписамиЗакону України «Про виконавче провадження»врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач буде створювати перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції від 06.07.2023 судовий збір у сумі 2684 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» (вул. Набережна Перемоги, буд. 42Ш, кв. 53, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42750596) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №37325 від 19.06.2023 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, шляхом прийняття рішення про невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС «ПРЕСТИЖБУД» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський