Ухвала

від 14.08.2023 по справі 240/14171/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/14171/23

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про виклик учасників справи для надання пояснень по суті спору в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Традиція-СТІ" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Традиція-СТІ" звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2023/000099/2 від 12.04.2023 та картки відмови у митному оформленні №UA101020/2023/000525 від 12.04.2023, прийняті Житомирською митницею Держмитслужби.

Ухвалою суду від 10.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 04.08.2023 надійшло клопотання Житомирської митниці Державної митної служби України про виклик учасників справи для надання пояснень по суті спору. В обґрунтування клопотання вказує, що вирішення спірних правовідносин, що виникли між сторонами, має важливе значення для відповідача та вимагає проведення повного та всебічного встановлення обставин, оскільки в разі прийняття судом рішення про задоволення позову, з державного бюджету України на користь відповідача буде стягнуто значну суму коштів.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та жодним чином не обмежує права стороні, які визначені статтею 44 КАС України.

Відтак, клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом учасників справи для надання пояснень по суті спору є необґрунтованим.

Керуючись статтями 241-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Житомирської митниці Державної митної служби України про виклик учасників справи для надання пояснень по суті спору.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Лавренчук