Рішення

від 14.08.2023 по справі 280/3711/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2023 року Справа № 280/3711/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, 69057м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів проходження строкової військової служби та роботи у ТОВ «Комранг», зобов`язанні здійснити перерахунок та виплату такої перерахованої пенсії з дня звернення за пенсією з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 04.11.1986 по16.06.1988 та період роботи у ТОВ «Комранг» з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010, здійснити перерахунок та виплату такої перерахованої пенсії з дня звернення за пенсією з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності. Отримавши 21.03.2023 розрахунок страхового стажу позивач дізнався, що до його страхового стажу не зараховано періоди проходження військової служби та періоди роботи у ТОВ «Комранг». У відповідь на звернення позивача щодо причин неврахування зазначених періодів до страхового стажу відповідач повідомив, що період військової служби не зараховано через те, що дата початку проходження військової служби дописана чорнилом іншого кольору, а період роботи у ТОВ «Комранг» - у зв`язку з несплатою страхувальником страхових внесків. Позивач 05.05.2023 звернувся до відповідача із заявою зарахувати такі періоди до його страхового стажу, здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з дня звернення за пенсією. Однак, у проведенні перерахунку пенсії відповідач листом від 23.05.2023 відмовив. Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернулася з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

27 червня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електроний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. У відзиві представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за даними електронної пенсійної справи позивача страховий стаж для обчислення пенсії складає 27 років 3 місяці 3 дні, в тому числі наявний страховий стаж за документами 21 рік 0 місяців 11 днів та додатковий стаж 6 років 2 місяці 22 дні. Згідно наданих позивачем для призначення пенсії документів до страхового стажу не було зараховано період проходження строкової військової служби, оскільки у військовому квитку дата початку військової служби дописана чорнилом іншого кольору, що є порушенням вимог п.п. 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції № 58. Аналогічні норми містять п.п. 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162, чинної на початок спірного періоду. Відтак, Головне управління не мало законних підстав для зарахування до страхового стажу, зокрема, періоду проходження строкової військової служби з 04.11.1986 по 16.06.1988. У разі надання довідки про підтвердження періоду проходження військової служби можливо здійснити перерахунок пенсії «зміна страхового стажу до 01.01.2004». Щодо незарахування періодів роботи у ТОВ «Комранг» з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010 станом на дату звернення з заявою про перерахунок пенсії у Реєстрі застрахованих осіб відомості щодо сум заробітної плати та інформація про сплату страхових внесків по страхувальнику ТОВ «Комранг» за періоди з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010 відсутні. За таких обставин вимоги про зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи у ТОВ «Комранг» з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010 відсутні. Також, з огляду на те, що обчислення страхового стажу є повноваженнями органів Пенсійного фонду, які реалізовуються виключно в процесі прийняття рішення про призначення пенсії, та з урахуванням того, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, відповідач наголошує, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зарахування стажу та перерахунок пенсії з дня звернення за пенсією з урахуванням раніше виплачених сум не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства України, і, як наслідок, - не підлягають задоволенню. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Рішення від 06.08.2018 № 923270816621 ОСОБА_1 з 14.05.2018 призначено пенсію по інвалідності. Згідно вказаного рішення страховий стаж позивача 21 рік 00 місяців 11 днів, додатковий стаж - 06 років 2 місяці 22 дні.

На звернення позивача щодо перевірки його страхового стажу від 27.03.2023 відповідачем листом від 03.04.2023 № 4728-5186/Д-02/8-0800/23 повідомлено, що згідно наданих для призначення пенсії документів до страхового стажу не було зараховано період проходження строкової служби військової служби, оскільки у військовому квитку дата початку військової служби дописана чорнилом іншого кольору. У разі отримання довідки про підтвердження періоду проходження військової служби позивач має право надати заяву на перерахунок пенсії.

На звернення позивача від 04.04.2023 щодо причин неврахування до його страхового стажу періоду роботи з 01.04.2006 по 31.03.2010 у ТОВ «Комранг» відповідач листом від 03.05.2023 № 6811-5679/Д-02/8-0800/23 повідомив, що станом на поточну дату у Реєстрі застрахованих осіб відомості щодо сум заробітної плати та інформація про сплату страхових внесків по страхувальнику ТОВ «Комранг» (ЄДРПОУ 34156299) за період з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010 відсутні. Також, відповідач запропонував позивачу для вирішення питання щодо звітності за вказані періоди звернутися до страхувальника.

05 травня 2023 року позивач звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу період проходження строкової військової служби та період роботи у ТОВ «Комранг» з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010.

Листом від 23.05.2023 № 8043-7569/Д-02/8-0800/23 відповідачем відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV(у редакціїЗакону України № 3108-IV від 17.11.2005 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування") положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Статтею 7 Закону №1788-XIIпередбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується

Однією із обов`язкових умов для призначення пенсії є підтвердження особою відповідного страхового стажу.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно достатті 56 Закону №1788-XIIдо стажу зараховується до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. «а», «в»ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків; військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

За приписамистатті 62 Закону №1788-XIIосновним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 4статті 24 Закону №1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За період до 1 січня 2004 обчислення трудового стажу здійснювалося згідно зістаттями 56-63 Закону №1788-XII.

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також в т.ч.: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Також суд зазначає, що приписами підпунктів «з», «і» та «к» частини 1, частини 3 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590(далі - Положення № 590), який був чинний на час проходження позивачем військової служби, крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти «а» і «б» пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах «к» і «л», прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпунктіз, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

ЗакономСРСР від 12.07.1967 «Про загальний військовий обов`язок» і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 № 193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю (пункт 76 Положення).

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XIIпередбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону УкраїниПро оборону України, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини 1статті 58 Конституції Українипро те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Верховний Суд України у своїх постановах від 05 лютого 2008 року (справа № 21-2369во07) та 27.05.2008 (справа № 21-2438во07) при розгляді справ відповідної категорії прийшов до висновку, що при вирішенні конкретних спорів з питання пільгового порядку обчислення періоду проходження військової служби суди повинні користуватися якзаконамиі нормативними актами України так і законодавством колишнього СРСР.

Отже, за вимогами законодавства, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України Постановою від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердив Порядок № 637.

Згідно пункту 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).

В пункті 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 6 Порядку № 637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з`єднаннях у період Другої світової війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з`єднань).

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції приймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС (додаток № 3).

Відповідно до п.23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи (служби) є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №415/4914/16-а, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 16.06.2020 у справі №682/967/17 та від 19.06.2020 у справі №359/2076/17, від 18.11.2022 у справі № 560/3734/22.

Так, згідно матеріалів справи період проходження позивачем строкової служби з 04.11.1986 по 16.06.1988 в лавах радянської армії підтверджується записом № 4 трудової книжки серії НОМЕР_2 та записами п. 2, 12 розділу ІІ «Відношення до військової служби» військового квитка серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 .

З матеріалів справи та відзиву вбачається, що до страхового стажу позивача не було зараховано період проходження строкової військової служби, оскільки у військовому квитку дата початку військової служби дописана чорнилом іншого кольору, що є порушенням вимог п.п. 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції № 58.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, щозазначення військовому квитку дати початку військової служби чорнилом іншого кольору, не викликає сумнівів, що позивач у вказаний період з 04.11.1986 по 16.06.1988 проходив строкову службу в Радянській армії, оскільки спірний період проходження строкової служби підтверджується записами, які містяться у в першу чергу у трудовій книжці ОСОБА_1 та у військовому квитку серії НОМЕР_3 . Дані відомості у трудовій книжці та у військовому квитку є чіткими, виправлень, закреслень тощо не мають.

На переконання суду, ці докази є належними та достатніми для зарахування періоду служби позивача у лавах Радянської армії у вказані періоди, однак відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період проходження строкової служби в Радянській армії у період з 04.11.1986 по 16.06.1988.

Посилання відповідача на необхідність надання уточнюючої довідки про період проходженнявійськової служби, суд вважає необґрунтованими, оскільки запис № 4 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 чітко містить відомості щодо періоду проходження військової служби у Радянській армії у спірний період, а надання уточнюючих довідок для підтвердження проходження служби необхідно лише у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи (служби).

Також, суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що зазначення у військовому квитку дати початку військової служби дописана чорнилом іншого кольору є порушенням вимог п.п. 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції № 58, оскільки Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, регламентує саме порядок ведення трудових книжок і її дія не розповсюджується на порядок ведення (заповнення) військово-облікових документів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виявлені відповідачем недоліки оформлення військовому квитку серії НОМЕР_3 позивача не можуть бути підставою для порушення права позивача на належне пенсійне забезпечення, а отже період проходження строкової служби в Радянській армії з 04.11.1986 по 16.06.1988 має бути зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 .

З приводу зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи у ТОВ «Комранг» з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010 суд зазначає наступне.

Згідно записів № 20-21 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 позивач з 01.04.2006 по 31.03.2010 працював на посаді інженера-кошторисника ТОВ «Комранг» (ЄДРПОУ 64156299).

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-ІV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1 статті 20 Закону №1058-ІV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 2 частини 3статті 21 Закону №1058-IVпередбачено, що частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат повинна містити, зокрема: розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Частиною 1статті 24 Закону №1058-IVрегламентовано, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2ст. 24 Закону №1058-IVстраховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

Частиною 12 даної статті страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11ст. 24 Закону №1058-IV)

Відповідно дост. 106 Закону №1058-IVвідповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Водночас, невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків позбавляє позивача соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Надаючи оцінку обставинам даної справи, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17.12.2019 (справа № 144/669/17) та від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

При цьому, будь-яких доказів, які б підтверджували не відрахування страхових внесків у період з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010 з вини позивача в суду немає.

Отже, із вищевикладеного слідує, що будь-яких законних передумов не зараховувати позивачу періоди його роботи у ТОВ «Комранг» з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010 у відповідача не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які стосуються визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів проходження строкової військової служби та роботи у ТОВ «Комранг», а тому відповідні вимоги підлягають задоволенню.

Також суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 04.11.1986 по16.06.1988 та період роботи у ТОВ «Комранг» з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010, здійснити перерахунок та виплату такої перерахованої пенсії з дня звернення за пенсією з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки неправильний розмір страхового стажу визначений внаслідок неналежного виконання останнім покладених на нього обов`язків по нарахуванню пенсії. А тому, відповідні суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, обумовлює їх виплату за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким порушено права позивача, - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, 69057м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б) про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів проходження строкової військової служби та роботи у ТОВ «Комранг».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 04.11.1986 по16.06.1988 та період роботи у ТОВ «Комранг» з 01.04.2006 по 30.09.2008 та з 01.12.2008 по 31.03.2010, здійснити перерахунок та виплату такої перерахованої пенсії з дня звернення за пенсією з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, 69057м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б) судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14 серпня 2023 року.

СуддяО.О. Артоуз