Єдиний унікальний номер судової справи 201/7028/23
Номер провадження 1-кп/201/730/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2023 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18 а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, подане під час підготовчого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадження, внесеного 09 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000374 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, маючої вищу освіту, не заміжньої, працюючої менеджером в ТОВ «СВ ТРАНСГРУП», не судимої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, -
встановив:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження, внесене 09 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000374 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України за наступних обставин:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМА-07» (код 34884821), (далі ТОВ «Тема-07»), зареєстровано 26.01.2007 року рішенням Дніпропетровського міського управління юстиції за №12241020000033774, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, будинок 15, оф.214 фактична адреса офісного приміщення: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, будинок 15, оф.214 як платника податків взято на облік 27.01.2007 року за №19573, станом на 27.08.2019 перебувало на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Соборне управління, Соборна державна податкова інспекція, розташована за адресою: 49107, м. Дніпро, вул. Високовольтна, 24.
Директор ТОВ «Тема-07» ОСОБА_5 призначена на посаду наказом №14-п від 01 квітня 2014 року.
Пунктом 10.14. розділу 10 Статуту ТОВ «Тема-07», на директора підприємства покладено наступні права та обов`язки: діяти без довіреності від імені Товариства, вирішувати всі питання господарського управління Товариством, зокрема:
Забезпечує виконання планів робіт Товариства.
Затверджує порядок ціноутворення па продукцію та послуги Товариства.
Розпоряджається майном Товариства, видає інструкції, накази, розпорядження та інші акти, пов`язані з діяльністю Товариства, видає довіреності, відкриває у банках розрахунковий, валютний та інші рахунки Товариства.
Приймає та звільняє працівників Товариства.
Укладає та підписує договори (угоди, контракти) на суму не більше 30000000 гривень кожний і на суму більше 30000000 гривень із подальшим затвердженням Загальними зборами Учасників Товариства a6o відповідним рішенням Учасника.
Організує бухгалтерський облік та звітність Товариства.
Має право першого підпису банківських та інших фінансових документів на будь-яку суму.
Представляє на затвердження Загальним зборами Учасників річний звіт та баланс Товариства.
Має право підпису на зовнішньоекономічних договорах.
Має право підпису від імені Товариства будь-яких документів та правочинів (зокрема договорів, угод, контрактів, тендерної документації та інше).
Приймає рішення з інших питань, що пов`язані з діяльністю Товариства i згідно зі Статутом, не належать до виняткової компетенції Загальних зборів Учасників.
Відповідно до ст. 67 Конституції України: «Кожний зобов`язаний платити податки й збори в порядку й розмірах, встановлених законом».
Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року, із змінами та доповненнями: п. 1 ст. 8 «бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації»; п. 2 ст. 8 «питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів»; п. 3 ст. 8 «відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів»; п. 4 ст. 8 «для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства чи призначеними ними особами»; ч.4 ст.9 «відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку й недостовірність відображених у ній даних несуть особи, які склали й підписали ці документи».
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 зі змінами й доповненнями, платник податків зобов`язаний:
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2.);
- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.);
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4.).
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 (зі змінами й доповненнями), передбачено:
- податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1);
- податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2);
- податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3);
- відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5);
Положеннями статті 47 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 зі змінами й доповненнями, визначено:
- відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, а також їх посадові особи (підпункт 47.1.1, пункт 47.1).
Таким чином, ОСОБА_5 , було достовірно відомо, що вона відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України повинна і зобов`язана знати про достовірність даних, вказаних у документах фінансово-господарської діяльності, і відповідно достовірно вчасно визначати суми податків, відображаючи їх у податковій звітності підприємства, а також у повному обсязі у встановлений законом термін сплачувати їх до бюджету держави.
Разом з тим, ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Тема-07», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності та особою, відповідальною за сплату до бюджету податків, в період часу з січня 2016 року по квітень 2019 року у денний час (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за фактичним місцем знаходження ТОВ «Тема-07», в офісному приміщенні за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, будинок 15, офіс 214 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, в порушення вимог наступного чинного законодавства:
«Статті 1, 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені документи.
2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;».
Згідно п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88:
«Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи».
Згідно із Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями:
п. 44.1. ст.44 Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
п. 44.2. ст. 44 Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
п.п. 134.1.1 .ст. 134 прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу»
використовуючи особистий ключ електронного цифрового підпису керівника ТОВ «Тема-07», склала та подала відповідні податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 - І квартал 2019 роки до державної податкової інспекції Соборного району Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що розташована за адресою: 49107, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Високовольтна, 24, в яких відобразила включення до складу завищених витрат по операціям з придбання товарів (послуг) відомості про проведення господарських операцій з поставки товарів, за період січня 2016 року по квітень 2019 року на загальну суму 35 194 608 грн., які фактично не відбувались, а відбувалося тільки їх документування, без фактичної поставки товарів (робіт/послуг), внаслідок чого, такі господарські операції не підлягали включенню до складу витрат підприємства в бухгалтерського обліку, податковому обліку при розрахунку податку на прибуток, в результаті чого ТОВ «Тема-07» було занижено податок на прибуток за 2016 - І квартал 2019 роки на загальну суму 6 335 030 грн.
Таким чином, з січня 2016 року по квітень 2019 року директор ТОВ «Тема-07» ОСОБА_5 виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності та особою, відповідальною за сплату до бюджету податків, діючи умисно, з корисливих мотивів, порушила ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік», п. п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 44.1 ст. 44 , п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством ТОВ «Тема-07» занижено податок на прибуток на загальну суму 6 335 030 грн. за період з січня 2016 року по квітень 2019 року, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів на загальну суму 6 335 030 грн., яка в 5000 і більше раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є великим розміром.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинені службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, якщо ці діяння призвели до фактичного не надходження до бюджету коштів у великих розмірах, кваліфікуються за ч. 2 ст. 212 КК України.
Під час підготовчого провадження захисником обвинуваченої - адвокатом ОСОБА_4 подано клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності його підзахисної ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_6 зазначив, що відповідно до обвинувального акту інкриміноване його підзахисній діяння вчинено у період з січня 2016 року по квітень 2019 року, а отже, з моменту його вчинення минуло більше ніж два роки, що на підставі ст. 49 КК України свідчить про сплив строків давності та є підставою для закриття цього кримінального провадження. Також просив залишити без розгляду цивільний позов прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_5 на користь держави збитків, завданих умисними діями останньої у розмірі 6 335 030 гривень.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала у повному обсязі подане її захисником клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, зазначивши, що цілком розуміє наслідки закриття кримінального провадження саме з цих підстав і не потребує реабілітуючого рішення.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_5 у зв`язку із закінченням передбачених ст. 49 КК України строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України та закриття кримінального провадження, вважаючи його таким, що ґрунтується на вимогах закону.
При цьому, просив судові витрати за проведення експертизи покласти на обвинувачену, а також зазначив, що речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Заявлений ним цивільний позов в інтересах держави про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави збитків, завданих умисними діями останньої у розмірі 6 335 030 гривень просив залишити без розгляду.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи захисника ОСОБА_4 та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 вчинене у період з січня 2016 року по квітень 2019 року.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України (у редакції станом на момент вчинення), у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , згідно ст. 12 КК України (у редакції станом на момент вчинення) є злочином невеликої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України (у чинній редакції на момент постановлення ухвали), згідно ст. 12 (у чинній редакції на момент постановлення ухвали та на момент розгляду справи у суді) є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді штрафу від десяти тисяч до п`ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Оскільки порівняльний аналіз положень ст. 12, ч. 2 ст. 212 КК України свідчить про те, що чинна редакція Закону на момент розгляду справи судом погіршує становище обвинуваченої, суд вважає за необхідне застосувати правові норми Кримінального Закону в редакції чинній на момент вчинення кримінального правопорушення, застосувавши положення ч. 2 ст. 5 КК України та ч. 2 ст. 12 КК України, згідно якої злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 49 КК України (у редакції станом на момент вчинення злочину), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули такі строки, а саме: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
При цьому, відповідно до ст. 372 КПК України при прийняті такого рішення, суд має зазначити в ухвалі формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінувалося обвинуваченому, суть питання, що вирішується ухвалою, встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні свого рішення.
У відповідності до ст. 12 КК України (у редакції станом на момент вчинення злочину), інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з дня його вчинення (з січня 2016 року по квітень 2019 року), минуло понад два роки.
Виходячи з положень ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності, є обов`язком суду у разі наявності всіх передбачених законом про кримінальну відповідальність умов, а отже, суд не вирішує питання щодо винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки зазначене питання може бути вирішено виключно при ухваленні вироку суду в порядку, передбаченому ст. ст. 368-374 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Як випливає з положень ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_5 ухилялася від досудового слідства або суду, або до закінчення строків давності вчинила нове кримінальне правопорушення.
За таких обставин, враховуючи що з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення минуло понад два роки, остання нового кримінального правопорушення не вчинила, строки давності не зупинялись та не переривались, суд вважає, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає закриттю.
В межах даного кримінального провадження заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі, і запобіжні заходи відносно ОСОБА_5 , не застосовувалися, речові докази, як повідомив прокурор, відсутні.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З урахуванням того, що суд дійшов висновку про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 та звільнення останньої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, витрати по проведенню судової економічної експертизи у розмірі 14 338 гривень 80 копійок не підлягають стягненню з останньої.
Такі висновки суду повністю узгоджуються із висновками Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладеними в постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17.
Вирішуючи питання стосовно заявленого цивільного позову прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при закритті кримінального провадження по справі у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК України підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, у зв`язку із закриттям кримінального провадження та звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави збитків, завданих умисними діями останньої у розмірі 6 335 030 гривень, слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49 КК України, суд, -
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене 09 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022040000000374 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.
Цивільний позов прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави збитків, завданих умисними діями останньої у розмірі 6 335 030 гривень - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 18 годині 00 хвилин 10 серпня 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2023 |
Оприлюднено | 17.08.2023 |
Номер документу | 112831530 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів |
Кримінальне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Ополинська І. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні