Вирок

від 15.08.2023 по справі 953/3412/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/3412/23

н/п 1-кп/953/898/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2023 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130000662 від 28.02.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Харкова,громадянина України,з вищоюосвітою,неодруженого,офіційно непрацевлаштованого,який зареєстрованийта проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

22 лютого 2023 року близько 14 години 00 хвилин, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 , перебуваючи біля будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , маючи заздалегідь виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою отримання доходу за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, незаконно проник в середину будівлі, що розташована за вищевказаною адресою, та за допомогою заздалегідь заготовленого предмета для демонтування викрутки демонтував майно з метою подальшого незаконного заволодіння ним, а саме: вікно з алюмінієвою рамою ТМ «Саматра» розмірами 5,6м*1,75м на 3 секції в кількості 1 шт, вартість якого, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи № 258М М від 03 березня 2023 року становить 8330 грн.

Потім ОСОБА_3 розібрав вищевказане вікно на частини та погрузив його до мішків, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій стороні ТОВ «ЖК «СТАР ХАУС» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого, який надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Показання ОСОБА_3 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотив кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів експертиз, та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів суд з`ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст.89 КК України раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, яке полягає у тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, у скоєному щиросердечно розкаявся, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її та бажає залагодити провину, окрім того, зазнав осуду та нарікань з боку оточуючих людей, пообіцяв, що подібне більше ніколи не повториться, матеріальна шкоду потерпілому відшкодована, оскільки викрадене майно повернуто, матеріальних претензій до обвинуваченого потерпілий не має і цивільний позов не заявляв.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні покарання суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, розмір заподіяної шкоди, яка на час розгляду справи потерпілому відшкодована, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючої покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не має доходу, його вік та стан здоров`я, репутацію, у зв`язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючої вину обставини, визнання обвинуваченим своєї вини, а також положення диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

На думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09 березня 2023 року накладений арешт на майно, суд скасовує вказаний арешт та вирішує питання про речові докази в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до ОСОБА_3 не обирати.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09 березня 2023 року.

Речовий доказ: частини алюмінієвого вікна в кількості 54 шт. вважати повернутим представнику потерпілої сторони ТОВ «ЖК «СТАР ХАУС» ОСОБА_5 як власнику.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № 258М від 03 березня 2023 року у розмірі 566,31 гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1