Ухвала

від 02.08.2023 по справі 626/1456/23

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/1456/23

Провадження № 1-кс/626/943/2023

УХВАЛА

02 серпня 2023 року м.Красноград

Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД ВП №1 Красноградського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна ,-

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач СДВП №1Красноградського відділуполіції ГУНПв Харківськійобласті лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023226070000073від 31.05.2023 року за ознаками ч.1 ст.249 КК України, яке погоджено з начальником Сахновщинського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання дізнавач СД Красноградського ВП зазначила, що 30.05.2023 о 17:27 до відділення поліції №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення (ЄО № 943 від 30.05.2023) від оперуповноваженого СКП ОСОБА_5 про те, що 30.05.2023 о 17:26 на ставку в с. Шевченкове, Сахновщинської с/р, Красноградського району, Харківської області невстановлена особа незаконно здійснювала вилов риби забороненим знаряддям, а саме сітками.

Відповідні відомості згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством 30.05.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226070000073 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст.249КК України.

30.05.2023 року близько 10:00 години, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову риболовних сіток, приїхав на власному автомобілі на берег ставку, що розташований поблизу АДРЕСА_1 за координатами 49.215926,35.914796, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби, бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, вийшов на водне дзеркало вище зазначеної водойми на гумовому човні та незаконно встановив у воді одну рибальську сітку без маркування.

Продовжуючи реалізовувати свій єдиний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом за допомогою забороненого знаряддя лову, 30.05.2023 близько 17:00 години, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_6 виплив на вище зазначеному човні та почав перевіряти раніше встановлену ним рибальську сітку заборонене знаряддя лову, в якій вже знаходилась свіжо виловлена риба, а саме: тарань (плітка) в кількості 26 шт., карась сріблястий в кількості 7 шт., окунь в кількості 1 шт. на суму 54 893,00 грн. В подальшому ОСОБА_6 витяг рибу із сіток, помістив до човна та поплив до берега.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_6 , в порушення п.п. 3.14, 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України», затверджених наказом Державного Комітету Рибного господарства України від 15 лютого 1999 року №19, незаконно добув рибу, а саме тарань (плітка) в кількості 26 шт., карась сріблястий в кількості 7 шт., окунь в кількості 1 шт. на суму 54 893,00 чим заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам, у вигляді зазначеної матеріальної та екологічної шкоди, тобто вчинив проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України незаконне зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду.

31.07.2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 249 КК України.

Після чого, 31.07.2023 Селищним головою Сахновщинської селищної ради Красноградського району, Харківської області ОСОБА_7 в ході досудового розслідування подано позовну заяву в порядку ч.1 ст. 128 КПК України в якій просить прийняти позовну заяву до розгляду та стягнути на користь Сахновщинської с/р, Красноградського району, Харківської області (код ЄРДПОУ:04398301) з ОСОБА_6 , шкоду в розмірі 54 893,00 грн.

Розглянувши надану в рамках досудового розслідування позовну заяву селищного голови Сахновщинської селищної ради Красноградського району, Харківської області ОСОБА_8 , після подальшого з`ясування обставин з метою забезпечення позову, зібравши достатньо відомостей, встановлено, що ОСОБА_6 , який підозрюється у скоєнні кримінального проступку, за фактом незаконного зайняття рибним добувним промислом, яке заподіяло істотну шкоду, на даний час ніде не працює, займається домашнім господарством, що навряд чи приносить йому значний бюджет, за рахунок якого він зміг би відшкодувати шкоду, завдану Сахновщинській селищній раді Красноградського району, Харківської області. Під час проведення слідчих дій, з`ясовано, що ОСОБА_6 отримує дохід шляхом використання земельної ділянки, яку він має у власності.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, встановлено, що ОСОБА_6 має у власності земельну ділянку відповідно до державного акту Р1№686908 виданого 29.12.2002 Сахновщинською райдержадміністрацією на право власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,4070 га з кадастровим номером 6324883000:01:000:0010, яка на даний час знаходиться в оренді ФГ «АГРОБУД», код ЄДРПОУ 22635733 відповідно до договору оренди землі, виданого 12.03.2020.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

З метою забезпечення відшкодування шкоди завданої Сахновщинській селищній раді Красноградського району, Харківської області при заявлені цивільного позову селищним головою Сахновщинської селищної ради Красноградського району, Харківської області ОСОБА_8 , дізнавач просить накласти арешт на на нерухомемайно наземельну ділянку,яку маєу власності ОСОБА_6 загальною площею 4,4070 га з кадастровим номером 6324883000:01:000:0010, яка на даний час знаходиться в оренді ФГ «АГРОБУД», код ЄДРПОУ 22635733 відповідно до договору оренди землі, виданого 12.03.2020.

Вивчивши матеріали клопотання, встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 8 ст. 170 КПК України встановлено, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.

ВС звертає увагу, що обов`язковою ознакою, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, є заподіяння такими незаконними діями істотної шкоди, що саме і відрізняє кримінальне правопорушення від адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 «Порушення правил рибальства» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 ст. 242 КПК передбачено обов`язковість призначення експертизи у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.

З наданих суду матеріалів кримінальноого провадження вбачається, що органом досудового розслідування не проводилось досліджень для встановлення наявності істотної шкоди (не було призначено та не проведено судово-іхтіологічної експертизи для визначення наявності істотної шкоди для репродукційного потенціалу популяції цього виду).

ВС зазначив, що згідно з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18 провадження № 51-10433кмо18) обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (Закон № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону України від 4 жовтня 2019 року № 187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» - залучити експерта).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ураховуючи те, що до клопотання не додано документів на підтвердження того, що проводилось дослідження для встановлення наявності істотної шкоди, а саме висновок експерта, та відомостей які б підтверджували вартість належної підозрюваному земельної ділянки загальною площею 4,4070 га з кадастровим номером 6324883000:01:000:0010, суд позбавлений можливості встановити чи є вартість майна, яке просить арештувати слідчий з метою забезпечення відшкодування матеріальних збитків, співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім цього, з клопотання, а також доданих до нього документів, не вбачається існування обставин, які б підтверджували, що незастосування заборони на відчуження належно підозрюваному земельної ділянки, призведе до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

За встановлених обставин приходжу до висновку, що клопотання не обґрунтоване, доводи клопотання не підтверджені доказами, а тому воно задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173, 309, 310, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенніклопотання дізнавача СД ВП№1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області про арешт майна, а саме : земельної ділянки загальною площею4,4070га зкадастровим номером6324883000:01:000:0010 - відмовити .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя

Красноградського районного суду ОСОБА_1