Ухвала

від 15.08.2023 по справі 927/1127/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15 серпня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1127/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД»

про забезпечення позову

у справі №927/1127/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Корнфілд ЛТД,

вул. Мельнікова,буд.81А, оф.426,04050,

адреса для листування: вул. Глибочинська,40, м. Київ, 04052 (АО Юридична фірма ТЕФФІ);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новий Седнів,

пров. Подільський,2, с. Вознесенське, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15535;

про зобов`язання вчинити певні дії;

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Корнфілд ЛТД звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Новий Седнів про зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- зобов`язати ТОВ Агрофірма Новий Седнів надати ТОВ Корнфілд ЛТД інформацію та завірені належним чином копії документів на її підтвердження: про заборгованість по заробітній платі перед працівниками ТОВ Агрофірма Новий Седнів; про наявні товарні залишки ТОВ Агрофірма Новий Седнів та можливі варіанти їх збуту та ринкової ціни;

- зобов`язати ТОВ Агрофірма Новий Седнів провести аудит (аудиторську перевірку) шляхом надання документів аудиторам, призначеним ТОВ Корнфілд ЛТД, згідно з запитом аудиторів № 04-01/22-01 від 27.06.2022 та їх листом № 04-01/22 від 27.06.2022 та листом ТОВ Корнфілд ЛТД від 27.06.2023 про проведення аудиту та вчинити всі дії, необхідні для завершення аудиту.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав ТОВ «Корнфілд ЛТД», на участь в управлінні господарською діяльністю Товариства.

Одночасно з поданням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД» до Господарського суду Чернігівської області подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, а також заборони вчиняти дії щодо розпорядження наявними товарними залишками.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Свою заяву про забезпечення позову ТОВ «Корнфілд ЛТД» обґрунтовує тим, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову надалі може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, призвести до збитків, відшкодування яких займе неспіврозмірно багато часу.

Крім того, заявник посилається на те, що фінансова діяльність відповідача реалізується поза контролем учасника, до сфери повноважень якого відноситься забезпечення фінансової політики підприємства, що суперечить меті існування господарського товариства і може бути елементом реалізації протиправних злочинних намірів.

З огляду на наведені заявником підстави для забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову передбачені ч.1 ст. 137 ГПК України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.01.2020 у справі №923/826/19, від 10.03.2020 у справі №910/11648/19, від 20.08.2020 у справі №915/2505/19, від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Як убачається з вищевикладеного, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, а також заборони вчиняти дії щодо розпорядження наявними товарними залишками.

За сталою судовою практикою під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому він може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Як зазначалося вище, позивачем подано позов до суду з вимогами про зобов`язання відповідача вчинити дії (надання інформації та копій документів щодо діяльності товариства), при цьому позивачем не конкретизовано, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову спричинить неможливість або утруднення виконання рішення у справі.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту, у тому числі на майно, є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачами певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків (частина 1 статті 234 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтованим є таке судове рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту у даній справі не є співмірним позовним вимогам, а відтак заява позивача про забезпечення позову у цій частині задоволенню не підлягає.

За своїм юридичним змістом заходи забезпечення позову направлені на забезпечення збереження існуючого положення речей на момент подання заяви про забезпечення позову і на весь час розгляду судового спору з метою недопущення ситуації, коли виконання судового рішення стане утрудненим або взагалі неможливим. У цьому досягається принцип збереження балансу інтересів сторін.

Суд, з урахуванням обставин заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що заявником не доведено фактичні обставини, з якими пов`язується застосування відповідного заходу забезпечення позову, а саме з відсутності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, невідповідності та неспівмірності вжитих заходів забезпечення позову предмету заявленого позову.

Так, позовна вимога про зобов`язання вчинити певні дії не пов`язана з обраним Позивачем заходом забезпечення позову, оскільки ТОВ «Корнфілд ЛТД» не заявлялись вимоги, зокрема, про визнання права власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння, тощо.

Дана позиція повністю узгоджується з викладеною у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 10.10.2019 у справі № 904/1478/19, від 25.09.2020 у справі № 925/77/20 правовою позицією, суть якої полягає в тому, що, накладаючи арешт на майно, яке належить відповідачу (відповідачам), суд повинен враховувати наявність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги про стягнення грошових коштів, оскільки накладення арешту має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

Заява про забезпечення позову у частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий Седнів» вчиняти дії щодо розпорядженням наявними товарними залишками також задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не наведено фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраного заходу до забезпечення позову, позивачем не обґрунтовано, яким чином заборона Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новий Седнів» вчиняти дії щодо розпорядженням наявними товарними залишками товариства поновить позивачу його корпоративні права на участь у товаристві.

Відтак, суд дійшов наступних висновків:

- позивачем не доведено суду вчинення/наміру вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження грошових коштів та належного йому майна чи вчинення інших дій щодо належного йому майна, заявником не обґрунтовано належними доказами обставин того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення в майбутньому;

- сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

- недобросовісність та протиправність дій відповідача, на які посилається позивач, буде встановлюватись судом під час розгляду справи по суті;

- накладення арешту на грошові кошти та майно не спрямоване на забезпечення жодної із заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не обґрунтована належними доказами та ґрунтується лише на припущеннях заявника.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.136,138,139,140,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 26.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнфілд ЛТД» про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 15.08.2023.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяМ.П. Ноувен