Ухвала

від 03.08.2023 по справі 753/12951/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/12951/23

провадження № 2/753/6281/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А., вивчивши позовну заяву прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Суддя дослідивши вказану позовну заяву дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичної особою ставка судового збору становить 1,5 відсоток від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939 400,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з майновою вимогою, зокрема про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення у розмірі 5 685,47 грн. При цьому, як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а саме що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, суд не погоджується з доводами прокурора щодо звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що Дарницькою окружною прокуратурою м. Києва здійснювалось процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12021105020003878 від 21.11.2021. Досудовим розслідуванням було встановлено, що 21.11.2021 близько 01:40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в загальному коридорі 4-го поверху будинку АДРЕСА_1 , поруч з квартирою №52 , керуючись раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , на грунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли у нього з ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з використанням ножа побутового призначення, що має колючі-ріжучі властивості, який приніс з квартири та тримав у правій руці, цілеспрямовано наніс один удар в область правого стегна ОСОБА_2 , чим спричинив останньому тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото - різаного поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії - рани на передній поверхні в середній третині, розміром 2,0 Х 0,7 см., від якої йде рановий канал направлений назад дещо вгору та медіально (усередину) до 6,0 см. довжиною, пошкодженням стегнової артерії на протязі 7,0 мм., що в свою чергу потребувало проведенню негайного оперативного втручання.

29.06.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.02.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 \п`ять\ років. На підставі вимог ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 \ один\ рік. На підставі вимог п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою. На підставі ч. 4 ст. 76 КК України покладено обов`язок на командира військової частини НОМЕР_1 МО України по нагляду за обвинуваченим ОСОБА_1 , звільненим від відбування покарання з іспитовим строком.

Вищевказаний вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02.02.2023 не оскаржувався та набрав законної сили.

Згідно листа КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №2» від 14.06.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні з 21.11.2021 по 01.12.2021, під час якого останньому були проведені клініко - лабораторні та інструментальні обстеження в повному обсязі, загальна вартість яких складає 6 918,55 грн. При цьому, фінансування на лікування неповнолітнього ОСОБА_2 проводились за кошти Національної служби здоров`я України у розмірі 5 685,47 грн., а також за рахунок коштів пацієнта у розмірі 1 233,08 грн. Заходи щодо відшкодування витрат Національної служби України, понесених на стаціонарне лікування неповнолітнього (на час вчинення кримінального првопорушення) ОСОБА_2 не вживались.

Отже, з викладеного вище вбачається, що умисними діями ОСОБА_1 було завдано шкоди ОСОБА_2 , у зв`язку із чим останній перебував на стаціонарному лікуванні з 21.11.2021 по 01.12.2021 та фінансування на лікування якого проводилось за кошти Національної служби здоров`я України.

Як було зазначено вище, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

При цьому, суд зазначає, що будь-якої шкоди умисними діями ОСОБА_1 внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, державі, зокрема Національній службі здоров`я України, завдано не було, а відтак суд не приймає до уваги посилання прокурора як на підставу звільнення його від сплати судового збору за заявлену вимогу про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, та роз`яснює, що вказана вимога майнового характеру підлягає оплаті судовим збором у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява не може бути прийнята до провадження і прокурору необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом направлення до Дарницького районного суду м. Києва документу, що підтверджує сплату ним судового збору у повній мірі відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема у розмірі 2 684,00 грн.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись стст. 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення залишити без руху, надавши прокурору строк у п`ять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.