У х в а л а
14 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 391/111/22
провадження № 61-11663ск23
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у справі за позовом першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Компаніївської селищної ради Кіровоградської області до головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки,
В с т а н о в и в:
01 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) з пропуском строку на касаційне оскарження надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження. Разом з тим представником в касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення цього строку.
На обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає про недотримання апеляційним судом приписів статті 272 ЦПК України. Вказує, що не була обізнана про існування постанови Кропивницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року, оскільки вказана постанова не була надіслана ні в паперовій, ні в електронній формі ні на адресу її, ні її представника, який представляв інтереси заявника та приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Про вказане рішення суду їй стало відомо 17 липня 2023 року, коли в мобільному застосунку «ДІЯ» її проінформовано про відкриття виконавчого провадження від 25 травня 2023 року про витребування земельної ділянки.
Однак, на підставі касаційної скарги заявника не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що касаційна скарга та додані до неї матеріали, подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
З ЄДРСР вбачається, що 19 квітня 2023 року Кропивницьким апеляційним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Компаніївської селищної ради Кіровоградської області задоволено.
Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги першого заступника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Компаніївської селищної ради Кіровоградської області до головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ головного управління Держгеокадастру у Кірвогардській області від 12.02.2021 № 11-413/14-21-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га, з кадастровим номером 3522881600:02:000:5255 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кіровоградської області Компаніївського району Губівської сільської ради за межами населеного пункту.
Витребувано у ОСОБА_1 на користь Компаніївської селищної ради земельну ділянку загальною площею 2 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру в Кірвоградській області від 12.02.2021 № 11-413/14-21-СГ у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Компаніївської селищної ради (Губівська сільська рада Компаніївського району Кірвоградської області).
Вирішено питання щодо розподілу судового збору.
Повний текст постанови складено 21 квітня 2023 року. Вказана постанова зареєстрована в ЄДРСР 21 квітня 2023 року, оприлюднена 24 квітня 2023 року.
З матеріалів касаційного провадження встановлено, що касаційна скарга заявника направлена поштою 01 серпня 2023 року. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки з текстом оскаржуваної постанови остання ознайомилася 17 липня 2023 року.
Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки заявник не надає будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом порядку вручення/надсилання оскаржуваної ухвали (конверт, довідка суду, тощо), враховуючи те, що зі змісту постанови Кропивницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року вбачається, що в судовому засіданні апеляційного суду прокурор Володіна А. Г. підтримала доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 - адвокат Кричун Ю. В. заперечував проти доводів апеляційної скарги. Тобто, ОСОБА_1 , як і її адвокат
Кричун Ю. В. достеменно знали про апеляційне провадження, представник заявника брав безпосередню участь в судових засіданнях суду апеляційної інстанції, однак з квітня по серпень (день звернення з касаційною скаргою) не вчиняли дій, щоб дізнатися про хід розгляду справи.
Питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, пункт 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata» (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя. Зазначена конвенційна норма зобов`язує, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Через особливості розгляду касаційної скарги на стадії її прийняття до розгляду суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити дані про направлення судом апеляційної інстанції копії оскаржуваної ухвали представнику засобами поштового або електронного зв`язку, оскільки матеріали справи надходять до суду лише після відкриття касаційного провадження у справі.
Таким чином, заявнику необхідно надіслати до суду обґрунтовану
заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні
докази (документи), які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку. На підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження, представник має надати відповідну довідку суду
про дату отримання копії судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії,
з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених
статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави, надавши докази.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом касаційної скарги заявник ОСОБА_1 оскаржила та просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову про:
- визнати незаконним та скасувати наказ головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-413/14-21-СГ від 12 лютого 2021 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», згідно якого ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку (кадастровий номер - 3522881600:02:000:5255) площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області за межами населеного пункту;
- витребувати у ОСОБА_1 на користь Компаніївської селищної ради земельну ділянку площею 2 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-413/14-21-СГ від 12 лютого 2021 у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Губівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області.
Отже, у справі подано позов з однією вимогою немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру.
За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено на 2022 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року - 2 481,00 грн.
Сума судового збору за подання позовної заяви за вимогами немайнового характеру, з якою звернулася у 2022 році юридична особа у цій справі, становить 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481, 00 грн).
Таким чином, судовий збір за подачу касаційної скарги на рішення за наслідками розгляду немайнової вимоги має становити 4 962,00 грн (2481,00 грн х 200%).
Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позову майнового характеру становила на час подання позову 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви щодо витребування нерухомого майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.
Виходячи з того, що зі змісту поданої касаційної скарги та копій судових рішень неможливо встановити ціну земельної ділянки станом на день його подання, заявник касаційної скарги зобов`язаний самостійно визначити й відповідним чином обґрунтувати розмір судового збору і надати оригінал квитанції про його оплату, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, ОСОБА_1 слід надати до суду докази вартості спірного майна та за подання касаційної скарги на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року сплатити судовий збір, розмір якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна, врахувавши вимогу немайнового характеру або надати належні докази (документи) на підтвердження її права на пільги при оплаті судового збору.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Касаційна скарга оформлена з порушенням пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті
389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті
389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Крім того, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
Касаційна скарга заявника не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Заявник у поданій касаційній скарзі на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року узагальнено посилається на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, формально зазначає номери справ, переглянутих Верховним Судом, однак не зазначає підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
Самі по собі опис позовних вимог, висновків суду, з якими не погоджується представник і зазначення номерів цивільних справі, які були розглянуті Верховним Судом не може вважатися чітким та переконливим обґрунтуванням неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та копії скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК Україниу разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням їй можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У х в а л и в:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2023 |
Оприлюднено | 17.08.2023 |
Номер документу | 112837548 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ігнатенко Вадим Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні