Ухвала від 09.08.2023 по справі 554/1580/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1580/23 Номер провадження 11-сс/814/906/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 липня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2022 року за №12022025060000118, задоволено клопотання слідчого Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 35 днів, а саме до 20 серпня 2023 року, підозрюваному

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимому, останній раз -

21 червня 2022 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Одночасно визначено ОСОБА_8 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень, і в разі її внесення покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: незаконно впливати на потерпілих і свідків, учинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 в разі визнання його винуватим, особу підозрюваного та неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.

Урахувавши обставини, передбачені ст.ст.182, 183 КПК України, слідчий суддя визначив ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 липня 2023 року та застосувати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя не врахував те, що стороною обвинувачення не доведено наявність заявлених ризиків, оскільки він (підозрюваний) відбуває покарання в місцях позбавлення волі й не має можливості перешкоджати кримінальному провадженню.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, позицію підозрюваного про задоволення апеляційної скарги, думку захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та водночас зазначила про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_8 підозри, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що Полтавським РУП ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2022 року за №12022025060000118 (а.п.7-8).

Досудовим розслідуванням установлено, що 21 травня 2021 року ОСОБА_8 , який із 15 травня 2020 року по даний час відбуває покарання в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» по вул. Пушкіна, 91 у м. Полтава, використовуючи можливості мобільного терміналу, що є забороненим предметом у місцях позбавлення волі, створив обліковий запис на платформі онлайн-оголошень «OLX» та розмістив оголошення щодо продажу транспортного засобу, а саме причепу, не маючи наміру й можливості виконувати зобов`язання за вказаним правочином з наступним текстом - «Прицепы новые версии ЛЕВ», вказавши контактні номери телефону: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , а також в подальшому створив подібні оголошення, змінюючи у них назву, вартість і дані щодо регіону знаходження товару.

У травні 2021 року та в серпні 2022 року ОСОБА_8 через соціальну мережу «Facebook» познайомився з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , після чого в ході спілкування з останніми попросив допомоги в реалізації транспортного засобу, а саме причепу, передав дані, необхідні для входу в аккаунт, надіславши фотографії причепу для редагування оголошення, а також попросив надати номери своїх банківських карток, на що вони погодились.

12 вересня 2022 року о 10 годині 46 хвилин ОСОБА_12 , будучи введеним в оману, з метою придбання транспортного засобу - причепу, за допомогою мобільного додатку «Raiffeisen Online», за обумовленої в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 суми передплати, здійснив переказ в сумі 1 100 гривень на картковий рахунок, належний ОСОБА_11 .

Водночас, отримавши підтвердження від ОСОБА_11 щодо надходження грошових коштів, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_12 , який, будучи веденим в оману під приводом необхідності сплати в сумі 1 100 гривень уявного додаткового страхового платежу, перерахував грошові кошти на банківську картку, належну ОСОБА_11

13 вересня 2022 року о 09 годині 39 хвилин ОСОБА_8 в телефонному режимі відрекомендувався ОСОБА_12 особою на ім`я ОСОБА_13 , який здійснює доставку причепу та зазначив щодо необхідності повного розрахунку за причеп. Будучи введеним в оману, ОСОБА_12 за допомогою мобільного додатку «Приват24» здійснив переказ на належну ОСОБА_11 банківську картку в сумі 8 500 гривень.

Далі ОСОБА_8 , діючи повторно, з метою подальшого отримання грошових коштів, перерахованих ОСОБА_12 на картку ОСОБА_11 , використовуючи довірливі відносини з останньою, попросив здійснити поповнення вказаних ним абонентських номерів, а також перерахувати грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_3 та придбати продукти харчування для передачі в місця позбавлення волі, де він відбуває покарання, чим спричинив ОСОБА_12 майнової шкоди на загальну суму 10 700 гривень.

Окрім того, 18 вересня 2022 року о 15 годині 08 хвилин ОСОБА_14 , будучи введеним в оману, з метою придбання транспортного засобу - причепу, за допомогою мобільного додатку «Monobank» на обумовленій в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 сумі передплати здійснив переказ в сумі 6 934 гривень на належний ОСОБА_11 картковий рахунок.

19 вересня 2022 року о 12 годині 27 хвилин ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_14 та відрекомендувався особою на ім`я ОСОБА_13 , який здійснює доставку причепу, та повідомив щодо необхідності повного розрахунку за причеп. Будучи введеним в оману, ОСОБА_14 за допомогою мобільного додатку «Monobank» здійснив переказ на належну ОСОБА_11 банківську картку належну в сумі 5 125 гривень.

У подальшому ОСОБА_8 , діючи повторно, з метою подальшого отримання грошових коштів, перерахованих ОСОБА_14 на картку ОСОБА_11 , використовуючи довірливі відносини з останньою, попросив здійснити поповнення вказаних ним абонентських номерів, а також перерахувати частину грошових коштів у сумі 6 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_3 та придбати продукти харчування для передачі в місця позбавлення волі, де він відбуває покарання, чим заподіяв ОСОБА_14 майнової шкоди на загальну суму 12 059 гривень.

20 червня 2023 року слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , повідомив ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману повторно (а.п.76-81).

Затим слідчий ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам (а.п.1-82).

Слідчий суддя, задовольняючи зазначене вище клопотання, застосував ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України одночасно визначив підозрюваному заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в разі внесення застави.

Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Як видно з матеріалів провадження, необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_8 в апеляційній скарзі не оспорюється.

Разом з цим, розглядаючи клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: незаконно впливати на потерпілих і свідків, учинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 в разі визнання його винуватим - до 3 років позбавлення волі, особу підозрюваного та неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 вказаного вище злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні вагомими доказами, зокрема даними протоколів: допитів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 від 21 вересня 2022 року, 24 січня, 15, 16 й 22 березня 2023 року (а.п.9-10, 25-33, 45-48); проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 від 19 червня 2023 року (а.п.62-65); огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_11 від 27 грудня 2022 року з долученими фотознімками (а.п.13-22); обшуку камери ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», де відбуває покарання ОСОБА_8 , від 27 лютого 2023 року (а.п.23-24); оглядів відомостей, отриманих в ході виконання ухвал про тимчасовий доступ до речей та документів від операторів зв`язку й АТ КБ «ПриватБанк» (а.п.34-44, 66-70); допиту підозрюваного від 20 червня 2023 року (а.п.71-75), та іншими доказами, долученими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра в яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. За практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в досліджуваній ситуації, а тому твердження захисника про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_8 підозри є безпідставними.

У свою чергу, із урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності в даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Наявні у справі факти та обставини, на які посилається орган досудового розслідування в клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 може: незаконно впливати на свідків, учинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу дає підстави для застосування до нього одного із запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, за обставинами пред`явленої ОСОБА_8 підозри вчинення ним кримінально-протиправних дій мало місце в ході відбування покарання в місцях позбавлення волі, що вказує на його підвищену суспільну небезпеку.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 20 разів засуджувався за вчинення корисливих злочинів (а.п.51-56), не має міцних соціальних зв`язків, за місцем відбування покарання характеризується негативно (а.п.57-59).

Відповідно до ст.178 КПК України колегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного в їх сукупності, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

З викладеного вище вбачається, що слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею.

На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, як просить апелянт.

Водночас, застосувавши підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України визначив ОСОБА_8 розмір застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативний запобіжний захід, який із урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_8 злочину, даних про особу підозрюваного, у співставленні з рядом ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою та відповідає приписам ч.5 ст.182 КПК України.

Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 17 липня 2023 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4