Ухвала
від 15.08.2023 по справі 917/1400/22
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 серпня 2023 року м. Харків Справа № 917/1400/22

Східний апеляційний господарський суд у складі:

суддя Білоусова Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" (вх.№1525 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.06.2023 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Погрібною С.В., повний текст складено 18.07.2023) у справі №917/1400/22

за позовом Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор", м.Маріуполь, Донецька область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда 1988", м. Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Маріупольська міська рада, м.Маріуполь, Донецька область,

про розірвання договору та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 06.06.2023 у справі №917/1400/22 в задоволенні позову Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" відмовлено.

Комунальне комерційне підприємство "Маріупольавтодор" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 06.06.2023 у справі №917/1400/22 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1400/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

10.08.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1400/22.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.

Положеннями п.1 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

У частині 1 статті 58 цього Кодексу унормовано, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

З урахуванням положень Конституції України, з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредставництва не закріплені у нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N 390-IX.

Частину третю, четверту статті 56 ГПК України, в редакції Закону від 18.12.2019 N 390-IX, викладено у наступній редакції: юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва органу державної влади, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15 жовтня 2019 року, який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Апеляційна скарга Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" підписана представником Вєдєнєєвим Сергієм Олександровичем.

Однак, в матеріалах справи №917/1400/22 відсутні та до апеляційної скарги не надані належним чином засвідчені документи на підтвердження наявності у Вєдєнєєва С.О. права діяти від імені Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), в порядку самопредставництва.

При цьому в даному випадку апеляційний господарський суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у зазначеній вище в ухвалі від 08.06.2022 року у справі № 303/4297/20, про те, що наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Крім того, суд зазначає, що як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 19.07.2023, тоді як рішення суду від цієї дати в матеріалах справи відсутнє, в зв`язку з чим скаржнику необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги в цій частині та надіслати такі уточнення учасникам справи. Докази надсилання учасникам справи уточнення вимог апеляційної скарги направити на адресу суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" (вх.№1525 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 06.06.2023 у справі №917/1400/22 залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою court.gov.ua/sud4875

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Я.О. Білоусова

Дата ухвалення рішення15.08.2023
Оприлюднено17.08.2023
Номер документу112840131
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —917/1400/22

Постанова від 12.10.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Ухвала від 09.10.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Ухвала від 13.09.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Ухвала від 21.08.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Ухвала від 15.08.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Ухвала від 01.08.2023

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Білоусова Ярослава Олексіївна

Рішення від 06.06.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Погрібна С.В.

Рішення від 06.06.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Погрібна С.В.

Ухвала від 02.05.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Погрібна С.В.

Ухвала від 30.03.2023

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Погрібна С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні