Постанова

від 07.08.2023 по справі 917/233/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року м. Харків Справа №917/233/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників сторін:

прокурор Горгуль Н.В.,

позивача не з`явився,

1-го відповідача не з`явився,

2-го відповідача Магда В.А.,

3-го відповідача не з`явився,

третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№748П від 19.04.2023) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022 у справі №917/233/19 (м. Полтава, суддя Солодюк О.В.)

за позовом Керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області, м.Миргород, Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

до 1. Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, м. Миргород, Полтавської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарай», с. Харківці, Лохвицького району, Полтавської області,

3. Державного реєстратора Шахваростівської сільської ради Миргородського району Полтавської області Телеш Ю.В., с. Шахваростівка, Миргородського району, Полтавської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Миргородська міська рада, м. Миргород, Полтавської області,

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області звернувся з позовом до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарай», Державного реєстратора Шахваростівської сільської ради Миргородського району Полтавської області Телеш Ю.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Миргородська міська рада про визнання незаконним та скасування розпорядження Голови Миргородської РДА №294 від 29.11.17р. «Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ «Шарай», визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок: кадастровий номер: 5323289200:00:004:0025, площею 107,7212 га багаторічні насадження; кадастровий номер: 5323289200:00:013:0102, площею 58,00 га багаторічні насадження, розташованих на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району за межами населених пунктів, укладених 07.12.2017р., скасування записів про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок.

20.12.2021 до суду від прокуратури надійшло клопотання (вх.№14164), в якому прокурор просить з урахуванням правової позиції Верховного Суду, пункти 4,6 резолютивної частини позову прокурора вважати викладеними в наступній редакції:

п.4 - скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий 5323289200:00:004:0025, проведеної 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право - 23842442 (спеціальний розділ), з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Шарай»;

п. 6 - скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий 5323289200:00:013:0102, проведеної 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право - 23842752 (спеціальний розділ) з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Шарай».

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022 в позові відмовлено.

Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк на внесення апеляційної скарги; відкрити апеляційне провадження у справі №917/233/19; рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022 у справі №917/233/19 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити; стягнути на користь Полтавської обласної прокуратури судові витрати; про час і місце розгляду справи повідомити Полтавську та Харківську обласні прокуратури.

В обґрунтування своєї позиції по справі прокурор зазначає наступне:

- висновки суду про те, що спірні земельні ділянки не відносяться до земель державної власності є необґрунтованими, оскільки розпорядженням голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003 погоджено схему організації території 1384 земельних часток (паїв) реформованого КСП «Ленінський шлях», загальною площею 3457,4 га; виключено із раніше розпайованих земель та віднесено до земель загального користування (земель державної власності), зокрема, багаторічні насадження площею 355,6 га; тобто Миргородською РДА 25.12.2003 прийнято рішення про віднесення вказаних земельних ділянок до земель державної власності;

- схема організації територій земельних часток (паїв) реформованого КСП «Ленінський шлях» на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району відсутня;

- на зберіганні у відділі відсутні додатки до розпорядження голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003 та протоколи загальних зборів громадян, що мають право на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за 2001-2003 роки;

- згідно Проекту землеустрою щодо організації території земельних частко (паїв) на території Шахворостівської сільської ради та Схеми поділу розпайованих земель бувшого КСП «Ленінський шлях» на земельні частки, які затверджені та погоджені рішенням Шахворостівської сільської ради, загальними зборами власників земельних часток (паїв) КСП «Ленінський шлях», розпорядженнями голови Миргородської РДА, спірні земельні ділянки були виключені із площ земель, що підлягали поділу і не паювалися, а отже вони до нерозподілених чи не витребуваних земельних часток (паїв) не належать, та були віднесені до земель загального користування земель державної власності;

- судом не надано оцінку висновкам контролюючого органу, викладеним у Акті перевірки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018;

- висновки суду про належність спірних земельних ділянок до нерозподілених (невитребуваних) паїв спростовуються також тим, що спірні земельні ділянки площами 58 га та 107,7217 га надані в оренду ТОВ «Шарай» єдиними масивами; згідно розпорядження голови Миргородської РДА від 25.12.2003 №392 площа земельної частки (паю) становить 2,50 умовних кадастрових гектари, при цьому, невитребуваними мали бути 66 часток в одному місці та єдиним суцільним масивом, що є неможливим;

- спірні договори оренди, в порушення ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», інформації про жодного з власників земельних часток (паїв) не містять, що також спростовує висновки суду про належність спірних земельних ділянок до невитребуваних (нерозподілених);

- на час передачі в оренду ОСОБА_1 та ДП «Фермер», ТОВ «Роял Фрут Гарден» земельних ділянок відповідно до повноважень місцевих державних адміністрацій, у тому числі Миргородської РДА, належало право розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України, а тому у даних Поземельної книги щодо спірних земельних ділянок їх власником (користувачем), розпорядником земель державної власності зазначалася Миргородська РДА;

- державний кадастровий реєстратор Відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повинен був прийняти рішення про відмову у винесенні змін до Поземельної книги за заявою ОСОБА_2 оскільки на момент звернення (21.11.2017) останній не набув ні право власності, ні право користування на спірні земельні ділянки; окрім того не зазначення державним реєстратором відомостей про форму власності спірних земельних ділянок не спростовує доводів прокурора про належність останніх до земель саме державної власності;

- упродовж року після самостійного виявлення порушень, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заходів їх усунення не вживало, обмежившись лише наданням інформації на запити прокурора, копії яких містяться у матеріалах справи, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу;

- прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом від 12.11.2018 №100-4148 вих.18 повідомлено ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про наявні порушення вимог земельного законодавства при наданні Миргородською РДА у користування ТОВ «Шарай» спірних земельних ділянок; окрім цього, листом №34/100-448-вих19 від 04.02.2019 повідомлено ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про ініціювання пред`явлення до суду позовної заяви в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№748П від 19.04.2023) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022 у справі №917/233/19 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта про можливість подати заяву про усунення недоліків у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№5271 від 09.05.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2023. Зокрема, апелянтом надано докази доплати судового збору у належному порядку та розмірі, докази направлення апеляційної скарги з додатками на офіційну юридичну адресу Миргородської міської ради та докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2023 у зв`язку із відпусткою судді Сгари Е.В. для розгляду справи №917/233/19 визначено новий склад суду, а саме: головуючий суддя-доповідач Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 поновлено Заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №917/233/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№748П від 19.04.2023) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022 у справі №917/233/19. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/233/19. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

18.05.2023 на виконання вимог ухвали суду від Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/233/19 (вх.№5658).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарай» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5909ел.9407 від 24.05.2023), в якому просить рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022 у справі №917/233/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарай» зазначає наступне:

- зміни до державного акту на право колективної власності на землю cepії ПЛ №000104 від 15.12.1995, виданого колишньому КСП «Ленiнський шлях» не вносилися та вiдсутнi будь-якi рiшення членiв КСП «Ленiнський шлях» щодо вiдмови вiд частини земель на який видано державний акт на право колективної власностi на землю, дані обставини виключають можливiсть вiднесення спiрних земельних дiлянок до категорiї земель державної форми власностi;

- в Україні вiдсутнiй механiзм автоматичної змiни форми власностi на земельнi дiлянки. Велика Палата Верховного Суду у постановi вiд 05 листопада 2019 року у справi №906/392/18 також зазначила, що громадяни та юридичнi особи не можуть втрачати ранiше наданого їм у встановлених законодавством випадках права користування земельною дiлянкою при вiдсутностi пiдстав, встановлених законом;

- за змiстом ст. 13 Закону України «Про порядок видiлення в натурі (на мiсцевостi) земельних дiлянок власникам земельних часток (паїв) та пункту 21 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, землi КСП в силу закону не можуть бути землями державної власностi;

- вiдповiдно до правової позицiї викладеної у постановi Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справi №922/2723/17, нерозподiленi (невитребуванi) частки (паї) не є землями державної чи комунальної власностi, а перебувають лише у розпорядженнi відповідних адміністрацій до моменту отримання iх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку;

-отже, враховуючи, що спірні земельні ділянки входять в межі державного акту на право колективної власності виданого КСП «Ленiнський шлях», та беручи до уваги Протоколи Зборiв та Розпорядження РДА, які підтверджують процес паювання, взагалі виключається можливість віднесення спірних земельних ділянок до державної форми власності;

- відтак законодавством передбачена можливість раціонального використання земельних часток до оформлення їхніми власниками правовстановлюючих документів з можливістю надходження коштів до бюджету; при цьому, оренда нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок не є сталою і не може забезпечити постійну площу орендованої земельної ділянки, оскільки останні надаються на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку;

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складi (сукупностi юридичних фактiв), який призводить до виникнення речових прав. При цьому, реєстрація хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно. Однак реєстраційні дії є похiдними вiд юридичних фактiв, на пiдставi яких виникають, припиняються чи переходять речовi права, тобто державна реєстрація сама по собi не є способом набуття права власностi (висновки Верховного Суду у постановах вiд 29.04.2020 у справi №911/1455/19, вiд 20.05.2020 у справi 911/1902/19, вiд 28.05.2020 у справi №910/5902/18).

- акт перевiрки не є рiшенням суб`єкта владних повноважень, яке зумовлює виникнення будь-яких прав i обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути самостійною умовою вважати доведеними та безспірними виявлені ним порушення;

- листом від 04.02.2019 за №34/100-448-вих.19 прокурор повідомив ГУ Держгеокадастр у Полтавській області про ініціювання пред`явлення до суду позовної заяви в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області; разом з тим, прокурор не запропонував та не надав можливості позивачу самостійно відреагувати на порушення шляхом звернення до суду з позовом, а отже, не дотримався вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 призначено справу №917/233/19 до розгляду на « 28» червня 2023 р. об 11:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

Від Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області надійшла заява (вх.№6805 від 14.06.2023), в якій просить розгляд справи здійснювати без участі її представника, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарай» адвокатом Магдою В.А. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№6991ел.10973 від 19.06.2023) про участь у судовому засіданні, призначеному на 28.06.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарай» адвоката Магди В.А. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/233/19, яке відбудеться « 28» червня 2023 р. об 11:00 год., у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №917/233/19, яке відбудеться 28.06.2023 об 11:00 год. ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарай» адвоката Магди В.А. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Повідомлено представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарай» адвоката Магду В.А., що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon» знаходиться за веб-посиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf, та роз`яснити, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання представник зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 оголошено перерву у розгляді справи №917/233/19 до « 07» серпня 2023 р. о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

Від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшло клопотання (вх.№8872 від 31.07.2023), в якому просить розглянути судову справу №917/233/19 за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області; при розгляді справи рахувати, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області підтримує позицію, викладену у апеляційній скарзі у повному обсязі; про результати розгляду справи просить повідомити Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

У судовому засіданні 07.08.2023 прокурор та представник 2-го відповідача оголосили свої позиції по справі.

Інші учасники справи до судового засідання Східного апеляційного господарського суду 07.08.2023 не з`явилися. Про судове засідання повідомлялися шляхом надсилання копії ухвали від 28.06.2023 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвала, направлена на адресу позивача (трекінг Укрпошти 6102272436338) вручена 10.07.2023, відповідача-1 (трекінг Укрпошти 6102272436346) вручена 11.07.2023, третьої особи - (трекінг Укрпошти 6102272436311) вручена 10.07.2023, відповідача-3 (трекінг Укрпошти 6102272436354) не була доставлена з причин «адресат відсутній».

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також згідно картки обліку вихідних документів №1801 від 30.06.2023 сторони були повідомлені про судове засідання шляхом направлення ухвали на електронні адреси, які представниками учасників провадження у справі були зазначені як контактні, про що в системі «Діловодство спеціалізованого суду» міститься додаток про успішне доставлення електронних листів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про про дату, час та місце судового засідання.

Ураховуючи, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, зважаючи на клопотання Миргородської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про розгляд справи без їх участі, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням голови Миргородської районної державної адміністрації №135 від 19.06.2017 надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 107,7212 га та земельної ділянки площею 58,00 га в натурі (на місцевості) для ведення садівництва, які розташовані за межами населеного пункту на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області та належить до земель колишнього КСП «Ленінський шлях».

Розпорядженням голови Миргородської РДА від 28.11.2017 №292 затверджено ОСОБА_2 технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 107,7212 га, кадастровий номер 5323289200:00:004:0025, та земельної ділянки площею 58,00 га, кадастровий номер 5323289200:00:013:0102 в натурі (на місцевості), які розташовані за межами населених пунктів на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, які належать до земель колишнього КСП «Ленінський шлях» з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017 Товариству з обмеженою відповідальністю «Шарай» надано в оренду земельну ділянку площею 107,7212 га з кадастровим номером 723289200:00:004:0025 та земельну ділянку площею 58,00 га, кадастровий номер 5323289200:00:013:0102, які розташовані за межами населених пунктів на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області і належать до земель колишнього КСП «Ленінський шлях» з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 49 років.

На підставі вищевказаного розпорядження 07.12.2017 Миргородською РДА (далі - Орендодавець) з ТОВ «Шарай» (далі - Орендар) укладено два договори оренди земельних ділянок:

площею 107,7212 га багаторічні насадження, кадастровий номер 5323289200:00:004:0025. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району Телеш Ю.В., номер запису про речове право 23842442;

площею 58,00 га багаторічні насадження, кадастровий номер 5323289200:00:013:0102. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району Телеш Ю.В., номер запису про речове право 23842752.

Згідно пункту 2 договорів оренди в оренду передається земельна ділянка багаторічні насадження із земель сільськогосподарського призначення, нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), що належали до земель колишнього КСП «Ленінський шлях».

Відповідно до п. 5 договорів договори укладено на 49 років.

Перевіркою проведеною Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) встановлені порушення вимог Земельного кодексу України під час передачі Миргородською РДА в оренду ТОВ «Шарай» земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018.

В ході проведення перевірки встановлено, що земельні ділянки площею 58 га та 107,7217 га - багаторічні насадження входили до складу земель колективної власності, що посвідчено Державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ №000104 від 15.12.1995, виданого колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Ленінський шлях».

В акті перевірки від 02.03.2018 зазначено, що вищевказані земельні ділянки, згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області не паювалися, і до нерозподілених (не витребуваних) часток (паїв) не відносяться.

Розпорядженням голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003 погоджено схему організації території 1384 земельних часток (паїв) реформованого КСП «Ленінський шлях», розроблену ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», загальною площею 3457,4 га, виключено із раніше розпайованих земель та віднесено до земель загального користування (земель державної власності) багаторічні насадження площею 355,6 га.

Земельна ділянка площею 58 га - багаторічні насадження, розташована на території Шахворостівської сільської ради була сформована 20.04.2007 з присвоєнням кадастрового номера 5323289200:00:013:0102. Відповідно до Архівної довідки Відділу культури і архіву Миргородської РДА та поземельної книги вказана земельна ділянка обліковувалася як землі державної форми власності.

Підпунктом 4.1 пункту 4 розпорядження голови Миргородської РДА №89 від 20.03.2007 «Про прийняття та надання земель в оренду, надання дозволу на розробку технічних документацій» Кривчуну Сергію Васильовичу передано в оренду терміном на 10 років із земель державної власності земельну ділянку площею 58 га - багаторічні насадження, розташовану на території Шахворостівської сільської ради.

На підставі вказаного розпорядження Миргородською РДА та ФОП Кривчуном С.В. 19.03.2008 укладено договір оренди земельної ділянки площею 58 га - багаторічні насадження, розташованої на території Шахворостівської сільської ради, та підписано акт приймання передачі земельної ділянки.

У зв`язку з закінченням строку дії вказаного договору оренди, 20.11.2017 ФОП Кривчун С.В., згідно акту приймання-передачі (до договору оренди від 19.03.2007), повернув Миргородській РДА земельну ділянку площею 58 га багаторічні насадження, кадастровий номер 5323289200:00:013:0102.

Земельна ділянка площею 107,7217 га - багаторічні насадження, розташована на території Шахворостівської сільської ради була сформована 14.01.2008 з присвоєнням кадастрового номера 5323289200:00:004:0025. Відповідно до Архівної довідки Відділу культури і архіву Миргородської РДА та поземельної книги вказана земельна ділянка обліковувалася як землі державної форми власності.

Відповідно до розпорядження голови Миргородської РДА №418 від 26.12.2007, договору оренди та акту приймання передачі від 20.12.2007 земельна ділянка площею 107,7217 га - багаторічні насадження, розташована на території Шахворостівської сільської ради, передавалася в оренду ДП «Фермер» ТОВ «Роял Фрут Гарден» як землі державної власності.

Прокурор у позові зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102, розташовані за межами населених пунктів Шахворостівської сільської ради є землями державної власності.

В подальшому розпорядженням голови Миргородської РДА №135 від 19.06.2017 надано дозвіл Шараю В.М. на розробку технічної документації із землеустрою на земельні ділянки площею 107,7212 га та 58,00 га, які розташовані на території Шахворостівської сільської ради та належать до земель колишнього КСП «Ленінський шлях».

На підставі заяв Шарай В.М. 21.11.2017 державним кадастровим реєстратором Відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чвалою Д. С. внесено виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності на вищевказані земельні ділянки, а саме: державну форму власності замінено на невизначену форму власності та про власників (користувачів).

Згідно листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №10-16-0.2-7174/2-18 від 23.11.2018 державним кадастровим реєстратором Відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області Чвалою Д.С. помилково внесені виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102.

Розпорядженням голови Миргородської РДА №292 від 28.11.2017 затверджено Шараю В.М. технічні документації із землеустрою на вищевказані земельні ділянки з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102.

Розпорядженням голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017 ТОВ «Шарай» надано в оренду земельні ділянки з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102 як землі, що належать колишньому КСП «Ленінський шлях».

Прокурор в позові зазначає, що Миргородська РДА, приймаючи розпорядження №294 від 29.11.2017, вийшла за межі наданих повноважень в галузі земельних відносин, що передбачені ст. ст. 17, 122 ЗК України, ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а тому повинно бути визнано судом незаконним та підлягає скасуванню, оскільки вказані земельні ділянки відносяться до земель державної власності.

Враховуючи те, що Миргородською РДА з ТОВ «Шарай» 07.12.2017 укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102 на підставі розпорядження, яке прийнято райдержадміністрацією за межами наданих повноважень, вище вказані договори, як зазначає прокурор, повинні бути визнані судом недійсними.

Крім того, як зазначено в позові, укладення договорів оренди земельних ділянок відбулося без проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що підтверджується листами відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №3138/112-18, №3139/112-18 від 06.11.2018, і є підставою для визнання договорів оренди недійсними.

Як похідні від вимог щодо визнання спірного розпорядження незаконним та його скасування, визнання недійсними договорів оренди землі, прокурор просить суд (з урахування клопотання від 20.12.2021 за вх.№14164) скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий 5323289200:00:004:0025, проведеної 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право - 23842442 (спеціальний розділ), з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Шарай» та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий 5323289200:00:013:0102, проведеної 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району, номер запису про речове право - 23842752 (спеціальний розділ) з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Шарай».

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що прокурором не доведено належність спірних земельних ділянок до земель державної форми власності та, відповідно, відсутність права у Миргородської районної державної адміністрації права на розпорядження ними. Також суд зазначає, що прокурор не запропонував та не надав можливість позивачу самостійно відреагувати на виявлені порушення шляхом звернення з позовом до суду, а отже, не дотримався вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14).

У відповідності до ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтями 13-14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування зокрема громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу вимог статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтями 125-126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, Земельним кодексом України врегульовано загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Однак організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України від 05.06.2003 №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Зокрема, ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено, що нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

Нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель державної власності, оскільки Розпорядженням голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003 погоджено схему організації території 1384 земельних часток (паїв) реформованого КСП «Ленінський шлях», загальною площею 3457,4 га; виключено із раніше розпайованих земель та віднесено до земель загального користування (земель державної власності), зокрема, багаторічні насадження площею 355,6 га; тобто Миргородською РДА 25.12.2003 прийнято рішення про віднесення вказаних земельних ділянок до земель державної власності.

Документами, що посвідчували право власності або право постійного користування землею згідно зі статтею 23 ЗК УРСР, були державні акти, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за формою, затвердженою постановою Верховної Ради Української РСР від 13 березня 1992 року №2201-ХІІ.

Як було встановлено судом та не заперечується учасниками справи, земельні ділянки з кадастровими номерами 5323289200:00:013:0102 та 5323289200:00:004:0025, розташовані на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів, входять до складу Державного акту на право колективної власності на землю загальною площею 4636,3 га, серії ІІ-ПЛ №000104 від 15.12.1995 року, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству «Ленінський шлях».

Зі змісту Розпорядження голови Миргородської районної державної адміністрації №392 від 25.12.2003, вбачається, що останнє прийнято з урахуванням рішення зборів членів-співвласників КСП «Ленінський шлях», що мають право на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) на території Шахворостівської сільської ради від 29.01.2002 року, рішення двадцять третьої сесії двадцять третього скликання Шахворостівської сільської ради від 30.01.2002 року, керуючись Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), Земельним кодексом України.

Проте, Відділом культури і архіву Мирогородської РДА від 26.02.2019 №07-16/19 надано відповідь на адвокатський запит представника ТОВ «Шарай» - Криштак О.О., та повідомлено, що у січні 2002 року у Шахворостівській сільській раді відбулася одна сесія двадцять третя сесія двадцять третього скликання Шахворостівської сільської ради від 10.01.2002.

Також Відділом культури і архіву Мирогородської РДА надано архівну ксерокопію протоколу двадцять третьої сесії двадцять третього скликання Шахворостівської сільської ради від 10.01.2002, яким прийняті рішення щодо затвердження схеми поділу розпайованих земель реформованого КСП «Ленінський шлях» Миргородського району загальною площею 3457,48 га, виключено із земель, що підлягають поділу на земельні ділянки в розмірі земельних часток (паїв), зокрема, багаторічні насадження загальною площею 355,6 га та визнано їх землями спільної сумісної власності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що Розпорядження голови Миргородської РДА №392 від 25.12.2003, яким виключено із раніше розпайованих земель та віднесено до земель загального користування (земель державної власності) багаторічні насадження площею 355,6 га не відповідає рішенню 23 сесії 23 скликання Шахворостівської сільської ради від 10.01.2002, відповідно до якого виключено із земель, що підлягають поділу на земельні ділянки в розмірі земельних часток (паїв), багаторічні насадження загальною площею 355,6 га та віднесено їх до земель спільної сумісної власності.

Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства; спрямований на забезпечення повної самостійності зазначеного підприємства, реалізацію його можливостей як суб`єкта господарювання, визначає його права і обов`язки у здійсненні господарської діяльності. Закон гарантує недопустимість втручання держави у здійснення господарських функцій колективного сільськогосподарського підприємства, обмеження його права та інтересів з боку органів державної влади; забезпечує рівні права колективних сільськогосподарських підприємств з державними підприємствами, фермерськими господарствами, іншими суб`єктами господарювання.

Відповідно до частин 1,2 статті 8 вказаного Закону підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Частиною 3 статті 8 Закону визначено, що право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції, що була чинна на момент спірних правовідносин) передбачено, що право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Згідно з статтею 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас відповідно до ст. 142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню.

Громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005.

Відповідно до п.7 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів щодо прийняття зборами співвласників земельних часток (паїв) чи зборами уповноважених або створеного органу управління в межах реформованого КСП «Ленінський шлях» на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області будь-яких рішень, угод щодо відмови від земель колективної власності, зокрема, багаторічних насаджень загальною площею 355,6 га, що були отримані КСП «Ленінський шлях» згідно з державним актом на право колективної власності на землю ІІ-ПЛ №000104 від 15.12.1995 року, вказаний державний акт не скасовано, відсутні підстави для висновку про належність цих земель до державної власності.

Аргументи прокурора стосовно того, що судом першої інстанції не було надано оцінку висновкам контролюючого органу, викладеним у Акті перевірки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018 спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваного рішення. А саме, суд першої інстанції зазначив, що в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018 зазначено, що спірні земельні ділянки згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних ділянок (паїв) на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області не паювалися, і до нерозподілених (невитребуваних) часток (паїв) не відносяться. В ході розгляду даної справи, а саме, листом від 08.12.2021 за №15/1-1430вих-21, прокурор звертався до позивача з проханням надати йому відповідні докази в обґрунтування позову. Відповідь на дане звернення прокурора в матеріалах справи відсутня.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Актом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018 встановлено, що спірні земельні ділянки входили до складу Державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ №000104 від 15.12.1995 року, виданого колишньому колективному сільськогосподарському підприємству «Ленінський шлях». Проте, як вже було встановлено раніше, землі КСП «Ленінський шлях», зокрема спірні земельні ділянки, не передавалися до державної власності.

У Акті перевірки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області також зазначено про те, що спірні земельні ділянки були передані попереднім орендарям як землі державної власності, а на підставі звернень Шарай В.М. державним реєстратором внесено виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності на спірні земельні ділянки (змінено на невизначену форму власності) та про власників (користувачів).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за №32-16-7777.3-8029/2-16 від 17.11.2016 року у відповідь на клопотання ФОП Кривчуна С.В. щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки площею 58,00 га, кадастровий номер 5323289200:00:0.13:0102, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило, що останнє діє на підставі ч. 4 ст. 122 ЗК України по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області та реалізує покладені на нього повноваження. Проте в ході розгляду даного клопотання було з`ясовано, що згідно картографічних матеріалів до проекту роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» земельна ділянка кадастровий номер 5323289200:00:013:0102 входить до складу земель колективної власності.

Вказані обставини свідчать про неузгодженість в акті перевірки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018 та листі №32-16-7777.3-8029/2-16 від 17.11.2016 тверджень позивача стосовно форми власності на спірну земельну ділянку.

Щодо твердження прокурора про те, що державний кадастровий реєстратор Відділу у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повинен був прийняти рішення про відмову у внесенні змін до Поземельної книги за заявою Шарай В.М.; окрім того не зазначення державним реєстратором відомостей про форму власності спірних земельних ділянок не спростовує доводів прокурора про належність останніх до земель саме державної власності, колегія суддів зазначає наступне.

Необхідно враховувати, що статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому, реєстрація хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно. Однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності (висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.04.2020 у справі №911/1455/19, від 20.05.2020 у справі 911/1902/19, від 28.05.2020 у справі №910/5902/18).

Також колегія суддів зазначає, що доводи прокурора стосовно порядку передачі спірних земельних ділянок попереднім орендарям не входять в предмет доказування у даній справі. Предметом розгляду у справі є дослідження порядку передачі спірних земельних ділянок в оренду ТОВ «Шарай» та законності розпорядження Голови Миргородської РДА №294 від 29.11.2017, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку попереднім рішенням щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави внаслідок прийняття Миргородською РДА оскаржуваного Розпорядження №294 від 29.11.2017 та відповідно підписання оспорюваних Договорів оренди, укладених на підставі цього Розпорядження.

Стосовно вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права оренди спірних земельних ділянок, проведеної 07.12.2017 державним реєстратором Шахворостівської сільської ради Миргородського району з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Шарай», колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднані можуть бути вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №904/4376/20, від 12.08.2022 у справі №911/2401/21.

Суд зазначає, що Керівником Миргородської окружної прокуратури Полтавської області заявлено позовні вимоги в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області до Миргородської районної державної адміністрації, ТОВ «Шарай», Державного реєстратора Шахваростівської сільської ради Миргородського району Полтавської області Телеш Ю.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2 - Миргородська міська рада про визнання незаконним та скасування розпорядження Миргородської РДА, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, оскільки, на думку прокурора, наявне порушення інтересів держави, з огляду на те, що надані в оренду земельні ділянки є державною власністю, а тому розпорядження прийнято райдержадміністрацією за межами наданих повноважень.

Зазначений висновок узгоджується правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 19.12.2022 у справі №921/318/22.

З огляду на викладене, заявлена прокурором у цій справі вимога про скасування реєстраційних дій, в розумінні частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України є похідною позовною вимогою від основної позовної вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження Миргородської РДА, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, оскільки зазначені основні та похідні позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, поєднані одним матеріально-правовим змістом та є нерозривно взаємопов`язаними; задоволення зазначеної похідної вимоги залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги), задоволення обох цих позовних вимог забезпечує повне відновлення порушеного права позивача. Задоволення зазначених похідних позовних вимог прямо залежить від задоволення основних позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування розпорядження Миргородської РДА, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, вимоги про скасування реєстраційних дій також не підлягають задоволенню.

Разом з цим, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не надано компетентному органу розумного строку для реагування на порушення інтересів держави, оскільки листом від 04.02.2019 за №34/100-448-вих 19 прокурор повідомив ГУ Держгеокадастру у Полтавській області про ініціювання пред`явлення до Господарського суду Полтавської області відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» позовної заяви в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області. Таким чином, на думку суду першої інстанції, прокурор не запропонував та не надав можливість позивачу самостійно відреагувати на виявлені порушення шляхом звернення з позовом до суду, а отже, не дотримався вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Проте колегія суддів вважає передчасним зазначений висновок суду першої інстанції про дотримання прокурором статті 23 Закону України «Про прокуратуру», з огляду на наступне.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У контексті зазначеного та встановлених обставин справи суд зазначає, що за своїм змістом приписи статті 23 Закону України «Про прокуратуру» спрямовані саме на забезпечення балансу прав, свобод та інтересів учасників процесу з метою, з одного боку, недопущення підміни прокурором належного суб`єкта владних повноважень або надання необґрунтованих переваг відповідним суб`єктам права яких порушуються, а, з іншого боку, захисту інтересів держави у випадку коли цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює їх захист.

З огляду на викладене суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»;

- інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

При цьому, якщо у процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру», усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру». У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.

Перевіркою, проведеною Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, було встановлено порушення вимог Земельного кодексу України під час передачі Миргородською РДА в оренду ТОВ «Шарай» земельних ділянок з кадастровими номерами 5323289200:00:004:0025 та 5323289200:00:013:0102, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №180-ДК/256/АП/09/01/-18 від 02.03.2018.

Також матеріали справи містять листування прокуратури та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке передувало зверненню до суду з цим позовом, зокрема, лист Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області від 12.11.2018 №100/4148вих.18 (яким прокурор просив повідомити правові підстави внесення виправлення відомостей в Державному земельному кадастрі про форму власності спірних земельних ділянок та повідомити чи являються вказані земельні ділянки землями державної власності), відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 23.11.2018 №10-18-0.2-7174/2-18 на лист прокурора (в якій позивач повідомив про те, що державним реєстратором було помилково внесено виправлені відомості до Державного земельного кадастру про форму власності спірних земельних ділянок; в ході проведення перевірок було виявлено розпорядження Миргородської РДА від 25.12.2003 №392, де у п.2 земельні ділянки виключено із раніше розпайованих земель та зазначено вважати їх землями загального користування (землями державної власності).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. А питання дотримання «розумності» є окремим питанням, яке досліджується у справі за позовом прокурора в інтересах держави.

Суд звертає увагу, що часовий проміжок, що минув між повідомленням позивача та поданням позову у справі, не завжди є вирішальним у питанні дотримання прокурором приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Критерій «розумності», який наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, має визначатися з урахуванням великого кола чинників і не може бути оцінений виключно темпорально. До таких чинників належать, зокрема, але не виключно, обізнаність позивача про наявність правопорушення та вжиті ним заходи з моменту такої обізнаності, спрямовані на захист інтересів держави.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №927/468/20 та від 11.03.2021 у справі №910/3158/19.

Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ще 02.03.2018 було встановлено порушення вимог земельного законодавства при передачі у користування спірних земельних ділянок. Зважаючи на наявне листування прокуратури та позивача, яке спрямоване на отримання документів та інформації щодо можливого порушення, повідомлення прокурором про ініціювання звернення з позовом в інтересах ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, звернення прокурора до суду 08.02.2019, тобто майже через рік після обізнаності позивача про наявність правопорушення, здійснено з дотриманням вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Проте доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що прокурором не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави внаслідок прийняття Миргородською РДА оскаржуваного Розпорядження №294 від 29.11.2017 та відповідно підписання оспорюваних Договорів оренди, укладених на підставі цього Розпорядження, і не дають підстав для скасування рішення суду.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 18.08.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02.05.2023 №3057-ІХ).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 273 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 233, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2022 у справі №917/233/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.08.2023.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук