Рішення

від 15.08.2023 по справі 903/641/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 серпня 2023 року Справа № 903/641/23

за позовом: Акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії, м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МДС-НВ, м. Нововолинськ, Волинська обл.

про стягнення 95 299 грн. 84 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20.06.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Укртелеком в особі Волинської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю МДС-НВ про стягнення 95 299 грн. 84 коп., з яких: 78 774 грн. 32 коп. основного боргу, 13 361 грн. 92 коп. пені, 2 316 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 847 грн. 28 коп. 3% річних та судових витрат по справі. Справу просить розглядати в спрощеному позовному провадженні.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору оренди нерухомого майна від 01.10.2021 №12-438/21 зобов`язань по оплаті орендних та комунальних платежів.

Ухвалою суду від 21.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено сторін, що у разі не подання у встановлений строк обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, вони мають право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк з поважних причин. Запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

Відповідач ухвалу суд отримав 28.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 56).

Строк для подання відзиву по 13.07.2023.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищевикладене, відсутність відзиву відповідача, закінчення строку для його подання, ст. 248 ГПК України щодо розгляду справи у спрощеному провадженні у розумні строки (але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі) призначення справи без повідомлення сторін, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

01.10.2021 між ПАТ «Укртелеком» (орендодавець) та ТОВ «МДС-НВ» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №12-438/21 (а.с. 10-18).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору оренди нерухомого майна №12-438/21 від 01.10.2021.

Згідно умов договору орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: Волинська область, м. Нововлинськ, вул. Митрополита Шептицького, 6, на першому поверсі 5-поверхового будинку, загальною площею 48.80 м.кв (приміщення №13 згідно з планом за поверхами) для розміщення салону парової чистки автомобілів. Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на план-схемі у додатку №1 до договору (п.п. 1.1, 1.1.1). Вартість орендованого майна з урахуванням індексації становить 19 724 грн. 29 коп. (п. 1.2). Передача орендареві майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі. У разі, якщо договором передбачено обов`язок орендаря щодо внесення грошової застави, орендодавець здійснює передачу орендованого майна лише після внесення орендарем орендодавцю усієї суми грошової застави (п. 2.1). Орендар зобов`язаний за актом приймання-передачі повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від орендованого майна, в належному стані, з урахуванням нормального зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору (у тому числі при достроковому припиненні договору) (п. 2.4). У випадку непередачі орендарем орендодавцю орендованого майна в день закінчення строку дії цього договору або дострокового припинення дії цього договору, або відмови орендаря підписати акт приймання-передачі про повернення орендованого майна з оренди, орендодавець має право звільнити орендоване майно від майна (обладнання) орендаря, що знаходиться в ньому (п. 2.5). За користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату, що складається з: плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі: 43,66 грн. без ПДВ за 1 м2 орендованої площі, що становить 2 130,61 грн. без ПДВ за 48,80 м2 за місяць, що з урахуванням ПДВ та коефіцієнтом загальних площ становить 2 556,73 грн. за 48,80 м.кв. за місяць; плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір яких зазначено у додатку №2 до договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений договором) (п. 3.1). Орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця. Плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 3.7.1, 3.7.2). Орендна плата сплачується на підставі рахунку, акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його е-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку, акту орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем) (п. 3.8). Починаючи з 2022 року кожного 1 жовтня кожного року дії договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10 % від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь яких змін та доповнень до цього договору (п. 3.11). У разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення (п. 6.2). Договір набирає чинності з 01.10.2021 і діє до 31.08.2024 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії цього договору орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір щодо подальшої оренди орендованого майна (п.п. 11.1, 11.3). Сторони погодились, що на їх відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (п. 12.2). Усі зміни і доповнення до цього договору оформляються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо складені в письмовій формі та підписані обома сторонами, окрім випадків, зазначених у договорі (у т.ч. зміни його умов в односторонньому порядку) (п. 13.3).

Додатками №1, №2 до договору визначено план-схему орендованого майна, розрахунок вартості послуг з утримання орендованого майна (а.с. 19-20).

Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.

Сторонами підписано акт приймання-передачі майна від 01.10.2021 (а.с. 21), згідно якого в оренду передано нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Волинська область, м. Нововлинськ, вул. Митрополита Шептицького, 6, на першому поверсі 5-поверхового будинку, загальною площею 48.80 м.кв. (приміщення №13 згідно з планом за поверхами).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

29.09.2022 позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 26.09.2022 на суму 39 349 грн. 20 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 43-44).

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати орендних платежів в сумі 25 292 грн. 08 коп., комунальних послуг в сумі 53 482 грн. 24 коп. за період з липня 2022 року по квітень 2023 року на підставі виставлених позивачем рахунків, які на виконання умов договору надіслані на електронну адресу відповідача, не виконав (а.с. 22-42), у зв`язку з чим заборгованість становить 78 774 грн. 32 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем неоспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що нараховані позивачем на орендні та комунальні платежі 2 316 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 847 грн. 28 коп. 3% річних підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідні положення Господарського кодексу України також передбачають, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (ст. 230).

За змістом частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч. 7 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою від 25.04.2023 № 383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.

Згідно п. 6.2 договору у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що нараховані позивачем 13 361 грн. 92 коп. пені підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі п. 6.2 договору.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 грн. 00 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-НВ» (вул. Зелена, 65, м. Нововолинськ, код ЄДРПОУ 41391168) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (бул. Тараса Шевченка, буд. 18, м. Київ, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Волинської філії (пр. Василя Мойсея, 2, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 23251963)

- 78 774 грн. 32 коп. основного боргу, 13 361 грн. 92 коп. пені, 2 316 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 847 грн. 28 коп. 3% річних та 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 97 983 грн. 84 коп. (дев`яносто сім тисяч дев`ятсот вісімдесят три грн. 84 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук