Ухвала

від 15.08.2023 по справі 908/2490/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.08.2023 Справа № 908/2490/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталі», 69001, м. Запоріжжя, вул. Вузівська, буд. 2/1

про визнання права власності на нерухоме майно

без виклику представників сторін

суть спору

03.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталі», м. Запоріжжя про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023, справу № 908/2490/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Вимоги до змісту позовної заяви встановлюються ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Позивач звернувся до суду із вимогою про визнання за Запорізькою міською радою право комунальної власності на будівлі по вул. Патріотична 78-А в м. Запоріжжя (дитячий комбінат із господарськими побудовами та спорудами), а саме: дитячий комбінат літ. А-2; склад літ. Б-1; літній душ літ. В-1; літній душ Д-1; туалет літ. Г; павільйони: літ. Е, літ. Ж, літ. З, літ. И, літ. К, літ. Л, літ. М, літ. Н, літ. С літ. П, літ. Р; паркан № 1; замощення № 2.

При цьому, позивачем при подачі позовної заяви на підтвердження сплати судового збору додано квитанцію № 1 про сплату судового збору від 30.05.2023 на суму 2684,00 грн.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовна заява має майновий характер, виходячи з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, п. п. 1-3 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

До позовної зави долучено бухгалтерську довідку № 305/01.01-21 від 31.03.2023, яка складена позивачем в односторонньому порядку та підписана заступником головного бухгалтера Ярошенко Н., в якій вказана залишкова вартість будівлі станом на 31.03.2023 - 921,24 грн.

Разом з тим, первісну вартість стовно обліку основних засобів (будівель) гімназії «Контакт», вул. Патріотична 78 а, визначено у розмірі 1 497 824,00 грн, що значно відрізняється від залишкової вартості.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, у тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України. Підписаний звіт про оцінку майна підлягає зберіганню оцінювачами та суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання в електронній формі протягом трьох років з дати складення такого звіту, якщо більший строк не встановлено законодавством.

До бухгалтерської довідки, наданої позивачем, не додано ані звіту про оцінку майна, ані акту оцінки майна, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Таким чином, суд позбавлений можливості встановити дійсну вартість спірного майна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674 VI.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Згідно з ч. 1, 2, п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 26, ст. 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним).

За таких обставин суд не має можливості визначити розмір судового збору, який необхідно сплатити (доплатити) позивачу з позовних вимог поданої позовної заяви.

Відтак, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частинами 3 та 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

1. Позовну заяву Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталі», м. Запоріжжя про визнання права власності на нерухоме майно, залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, шляхом подання до суду, а саме:

- оцінку ринкової вартості нерухомого майна станом на день подання позову з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- докази сплати (доплатити) судового збору до Державного бюджету України у розмірі та порядку визначеному Законом України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру з урахуванням ціни позову (вартості спірного майна).

3. Роз`яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

4. Ухвала набирає законної сили 15.08.2023 та оскарженню не підлягає.

СуддяІ. С. Горохов