Рішення

від 10.08.2023 по справі 910/1690/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2023Справа № 910/1690/23

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО"проухвалення додаткового рішенняу справі910/1690/23За позовомПриватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО"проприпинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов`язання вчинити дії Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Салацька О.В.Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Чернобай О.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/1690/23 за позовом Приватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К" (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" (далі також - відповідач) про:

- зобов`язання припинити використовувати комерційне (фірмове) найменування українською мовою: Приватна фірма "СТЕПАНЕНКО І К", скорочене: ПФ "СТЕПАНЕНКО І К", англійською мовою: STEPANENKOCO, скорочене: private firm, STEPANENKOCO PF, в тому числі в доменному імені "stepanenkoicom.com", а також схожі з ним до ступеня сплутування домені імена стосовно господарської діяльності, здійснюваної Приватною фірмою "СТЕПАНЕНКО І К";

- визнання права на використання доменного імені "stepanenkoicom.com" за Приватною фірмою "СТЕПАНЕНКО І К" шляхом переделегування (перереєстрації).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 в задоволенні позову відмовлено.

01.08.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" надійшла заява про прийняття додаткового рішення про стягнення з Приватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К" судових витрат в розмірі 45 909,36 грн.

Відповідно до ухвали суду вказану заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 10.08.2023.

Представник відповідача безпосередньо в судовому засіданні 10.08.2023 наполягав на задоволенні заяви та надав усні пояснення.

Позивач, явку уповноваженого представника в судове засідання 10.08.2023 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доводи представника відповідача, враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, за результатами розгляду заяви суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, у відзиві на позов відповідачем було заявлено орієнтовний розрахунок судових витрат в розмірі 35 000,00 грн.

Крім того, судом прийнято до розгляду докази понесення відповідачем судових витрат в загальному розмірі 45 909,36 грн, які надані разом із заявою від 01.08.2023 та були наявні в матеріалах справи до подання такої заяви.

На доведення понесених судових витрат відповідачем було надано наступні докази:

- копію договору про надання правової допомоги від 22.02.2023;

- копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 28.07.2023 на загальну суму 45 909,36 грн;

- копію рахунку на суму 20 000,00 грн;

- копію рахунку на суму 25 909,36 грн;

- копію платіжної інструкції від 07.08.2023 на суму 20 000, 00 грн;

- копію платіжної інструкції від 31.07.2023 на суму 25 909, 36 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також, за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 р. у справі № 826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Як вбачається з п.п. 4.1. договору від 22.02.2023, сторони домовляються про те, що гонорар за надання правової допомоги по цьому договору може визначатися сторонами у фіксованій сумі, або у відсотковому вираженні до певної суми, або виходячи з погодинної ставки Бюро.

Згідно з п. 4.2. вказаного договору, на дату підписання цього договору розмір погодинної ставки Бюро по цьому договору становить 3000 грн за годину продуктивної роботи Бюро.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

З наданих ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" доказів вбачається, що Товариство отримало послуги правової допомоги за договором від 22.02.2023 на загальну суму 45 909,36 грн, а саме:

- вивчення позовної заяви і доданих до неї документів. Формування правової позиції та її узгодження з клієнтом;

- підготовка і подача заяви про проведення експертизи щодо реєстранта доменного імені у справі. Сплата вартості проведення експертизи;

- підготовка, відправка іншим учасникам справи і подання до суду відзиву на позовну заяву, сплата поштових послуг;

- підготовка і подання до суду заяв про ознайомлення з матеріалами справи; про відкриття доступу до підсистеми Електронний суд;

- отримання висновку ДНДКЦ. Підготовка, відправка позивачу та подання до суду клопотання про приєднання висновку до матеріалів справи. Сплата поштових послуг;

- ознайомлення в суді з матеріалами справи;

- підготовка та участь в судовому засіданні;

- отримання і ознайомлення з ухвалою суду від 23.03.2023. Опрацювання процесуальних документів позивача: відповіді на відзив; клопотання про поновлення строків та приєднання доказів. Підготовка проекту, формування пакету документів, відправка позивачу та подання до суду заперечення на відповідь на відзив. Сплата поштових послуг;

- підготовка до судового засідання у справі;

- підготовка і участь в судовому засіданні у справі;

- підготовка і участь в судовому засіданні у справі;

- підготовка і участь в судовому засіданні у справі.

З огляду на перелік наданих та прийнятих послуг за договором про надання правової допомоги від 22.02.2023, суд вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію, викладену в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 з якої вбачається, що положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги, тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Так, у матеріалах справи наявні докази понесення представником відповідача витрат на поштові послуги під час розгляду справи, а також, надані докази проведення оплати за експертизу на суму 2 265,36 грн (т. 1 с. 215).

Судом надано оцінку долученим відповідачем доказам понесених витрат та обсягу наданих послуг та враховані доводи представника відповідача. З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, відповідачем доведено розмір та обсяг судових витрат який становить 45 909,36 грн.

Позивачем не доведено надмірності понесених ТОВ "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" витрат на правову допомогу та не надано доказів про наявність підстав зменшити розмір таких витрат.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи фактичні дані, суд дійшов висновку, що відповідачем та його представником доведено належними та допустимими доказами обсяг виконаних робіт за договором про надання правової допомоги, а тому вимоги відповідача про стягнення з позивача судових витрат в розмірі 45 909,36 грн підлягають задоволенню та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 120, 123, 126, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Приватної фірми "СТЕПАНЕНКО І К" (09109, Київська обл. м. Біла Церква, вул. Глиняна, 100; код ЄДРПОУ 23576814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД "СТЕП-АГРО" (09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, 100-Б; код ЄДРПОУ 43034860) судові витрати в розмірі 45 909,36 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 15.08.2023.

Суддя Ю.О. Підченко