Рішення

від 29.06.2023 по справі 911/1492/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1492/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Транспортної організації «Hay-Truck»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колдбокс Україна»

прo стягнення 5605 польських злотих (49 465,80 грн.)

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Транспортної організації «Hay-Truck» (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колдбокс Україна» (надалі відповідач) прo стягнення 5605 польських злотих (49 465,80 грн.).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2023 року відкрито провадження у справі № 911/1492/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 08.06.2023 року.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 08.06.2023 року не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2023 року розгляд справи відкладено на 29.06.2023 року.

В судове засідання 29.06.2023 року представники сторін не з`явились, позивач подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 29.06.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Транспортною організацією «Hay-Truck» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колдбокс Україна» (надалі відповідач) було складено Заявку.

Відповідно до умов зазначеної Заявки позивач зобов`язався надати транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом Польща-Україна, а відповідач зобов`язався прийняти послуги та здійснити розрахунки.

Умовами Заявки визначено, що вартість послуг по перевезенню вантажу становить 5605 польських злотих.

Як зазначає позивач, Транспортною організацією «Нау-Truck» належним чином виконано перевезення вантажу 18.02.2021 року, вантаж доставлено вчасно та видано вантажоотримувачу, що підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) із відміткою (печаткою) вантажоодержувача - ТОВ «КОЛБОКС Україна» про отримання вантажу.

За наслідками здійсненого перевезення позивач виставив відповідачу оплаті інвойс № 38/21/LUT від 19.02.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надіслано позивачу листа № 23/11 від 23.11.2021 року, в якому зазначив про неможливість виконати свої зобов`язання по оплаті інвойсу № 38/21/LUT від 19.02.2021 року на суму 5605 польських злотих у зв`язку із складною ситуацією, що склалась в Україні. При цьому, відповідач у наведеному листі підтвердив свої зобов`язання щодо сплати заборгованості та гарантував оплату до 17.12.2021 року.

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання не виконав, вартість наданих послуг по перевезенню вантажу не оплатив.

Позивач звернувся до відповідача з претензію від 08.09.2022 року з вимогою про сплату боргу, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого права з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5605 польських злотих за надані послуги перевезення вантажу.

В ході розгляду спору відповідач відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Одним із основних міжнародних документів, який регулює відносини сторін при виконанні міжнародних перевезень вантажів автотранспортом, є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, підписана в Женеві 19.05.1956 року (далі - Конвенція).

Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 15.05.2007 року №72/14-612/1-1559 «Щодо набуття чинності міжнародними договорами» ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007 року.

Стаття 4 Конвенції передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, зокрема, наданою сторонами CMR, якою підтверджується прийняття вантажу до перевезення. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Статтею 9 Конвенції встановлено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

На виконання взятих на себе зобов`язань позивачем було надано відповідачу послуги, обумовлені умовами Заявки, вартість яких складала 5605 польських злотих, що по курсу НБУ становило на момент звернення з позовом до суду 49 465,80 грн. На підтвердження виконання Заявки позивачем надано суду міжнародну товарно-транспортну накладну CMR, в графі № 24 якої міститься відмітка вантажоотримувача про отримання вантажу.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються дим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Також, як визначено нормами чинного законодавства, а саме ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позивачем доведено факт надання відповідачеві послуг з перевезення вантажу, 18.02.2021 року, вартістю 49 465,80 грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про доведеність існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем з оплати перевезення вантажу у сумі 5605 польських злотих, що по курсу НБУ становило на момент звернення з позовом до суду 49 465,80 грн. Таким чином, позовні вимоги доведені, обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 2 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Транспортної організації «Hay-Truck» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колдбокс Україна» прo стягнення 49 465,80 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колдбокс Україна» (07807, Київська обл., Бородянський р-н, с. Дружня, вул. Привокзальна, 13, код 39914640) на користь Транспортної організації «Hay-Truck» (39-200, республіка Польща, м. Дебіца, вул. Оседлова, 26, NIPPL 8720007052, REGON 850010300) боргу в сумі 5 605 польських злотих (по курсу НБУ становило на момент звернення з позовом до суду 49 465,80 грн.) та 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 15.08.2023 року