Рішення

від 09.08.2023 по справі 914/1031/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023 Справа № 914/1031/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Приватного підприємства «ТУЯ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОНМІКС»

про: стягнення 1 612 781,71 грн.,

представники

позивача: Безвенюк В.В.

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «ТУЯ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОНМІКС» про стягнення 1 612 781,71 грн.

31.03.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розпорядженням Господарського суду Львівської області від 10.04.2023р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/1031/23 у зв`язку з припиненням повноважень судді Господарського суду Львівської області ОСОБА_1 (відставка).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 призначено суддю Король М.Р. для розгляду даної справи.

24.04.2023р. на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, яку зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№9966/23.

25.04.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 17.05.2023р.; викликати представників сторін у підготовче засідання.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах та протоколах суду.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 21.06.2023р., суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 09.08.2023р.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Станом на 09.08.2023р. до господарського суду повернулася поштова кореспонденція, скерована на юридичну адресу відповідача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Позиція позивача:

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання умов укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕТОНМІКС» договору №7 на поставку товару від 04.01.2018 року поставив відповідачеві товар, що підтверджується долученими до позову копіями видаткових та відповідних товарно-транспортних накладних. Відповідач прийняв товар відповідно до кожної накладної, однак, всупереч умовам договору, такий в повному обсязі не оплатив.

Таким чином, станом на дату подання позову сума заборгованості ТзОВ «БЕТОНМІКС» перед ПП «ТУЯ» складає 1 612 781,71 грн.

Позиція відповідача:

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подав.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, вимог ухвал Господарського суду Львівської області у даній справі не виконав.

За результатами дослідження поданих позивачем доказів та матеріалів справи, пояснень представника позивача, суд встановив наступне:

04.01.2018р. між Приватним підприємством «ТУЯ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕТОНМІКС» (покупець) укладено договір №7 на поставку товару (договір поставки), згідно з яким продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах даного договору.

Згідно з п.1.2 договору, предметом постачання є щебеневі матеріали, що надалі іменуються - товар, найменування, асортимент та кількість якого визначається та узгоджується між сторонами за допомогою рахунків.

Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній продавця, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації (п.1.3 договору).

Відповідно до п.3.2 договору, передача товару продавцем покупцю оформляється відповідними документами.

Відповідно до п.3.3 договору, право власності та ризик випадкової втрати товару з продавця на покупця переходить з моменту передачі товару останньому, після чого продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки по даному договору повністю та належним чином.

Відповідно до п.3.4 договору, покупець зобов`язується сплатити вартість товару згідно рахунку, накладної, шляхом перерахування відповідної суми на розрахунковий рахунок продавця на протязі п`яти календарних днів, готівкою або іншими формами оплати у відповідності до вимог діючого законодавства.

Позивачем було передано, а відповідачем було прийнято у власність товар, загальна вартість якого становить 1 656 205,18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:

№РН-0000056 від 22.02.2018р. на суму 43 452,00 грн.

№РН-0000058 від 23.02.2018р. на суму 51 079,50 грн.

№РН-0000064 від 13.03.2018р. на суму 49 203,00 грн.

№РН-0000068 від 14.03.2018р. на суму 68 884,20 грн.

№РН-0000065 від 14.03.2018р. на суму 18 449,32 грн.

№РН-0000072 від 15.03.2018р. на суму 39 362,40 грн.

№РН-0000073 від 15.03.2018р. на суму 9 522,23 грн.

№РН-0000074 від 16.03.2018р. на суму 77 702,40 грн.

№РН-0000080 від 23.03.2018р. на суму 107 448,32 грн.

№РН-0000082 від 26.03.2018р. на суму 9 678,72 грн.

№РН-0000083 від 27.03.2018р. на суму 61 385,40 грн.

№РН-0000084 від 28.03.2018р. на суму 60 780,48 грн.

№РН-0000085 від 29.03.2018р. на суму 51 706,68 грн.

№РН-0000096 від 04.04.2018р. на суму 29 914,56 грн.

№РН-0000103 від 11.04.2018р. на суму 51 521,40 грн.

№РН-0000107 від 12.04.2018р. на суму 20 608,56 грн.

№РН-0000114 від 13.04.2018р. на суму 42 681,04 грн.

№РН-0000120 від 17.04.2018р. на суму 30 912,84 грн.

№РН-0000121 від 17.04.2018р. на суму 67 599,86 грн.

№РН-0000134 від 20.04.2018р. на суму 97 614,72 грн.

№РН-0000141 від 25.04.2018р. на суму 52 282,80 грн.

№РН-0000146 від 26.04.2018р. на суму 30 912,84 грн.

№РН-0000147 від 27.04.2018р. на суму 72 129,96 грн.

№РН-0000148 від 27.04.2018р. на суму 164 832,36 грн.

№РН-0000258 від 16.07.2018р. на суму 5 519,98 грн.

№РН-0000259 від 17.07.2018р. на суму 20 699,93 грн.

№РН-0000265 від 18.07.2018р. на суму 6 704,23 грн.

№РН-0000377 від 04.10.2018р. на суму 21 409,34 грн.

№РН-0000378 від 05.10.2018р. на суму 50 331,62 грн.

№РН-0000379 від 08.10.2018р. на суму 49 595,62 грн.

№РН-1305-01 від 13.05.2021р. на суму 35 322,00 грн.

№РН-1705-03 від 17.05.2021р. на суму 42 424,58 грн.

№РН-1805-01 від 18.05.2021р. на суму 28 251,53 грн.

№РН-1905-01 від 19.05.2021р. на суму 53 609,10 грн.

№РН-2105-03 від 21.05.2021р. на суму 30 631,66 грн.

Також, матеріали справи містять відповідні товарно-транспортні накладні.

Видаткові накладні, товарно-транспортні накладні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.

Відповідно, товар було прийнято у повному обсязі, претензії щодо кількості та якості товару з моменту його поставки матеріали справи не містять, а отже у відповідача виник обов`язок щодо оплати поставленого товару.

Як стверджує позивач, відповідачем була здійснена часткова оплата товару і у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 612 781,71 грн.

Дані обставини документально не спростовувались.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Господарські зобов`язання між сторонами у даній справі виникли на підставі укладеного договору поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Факт здійснення поставки товару підтверджується копіями долучених до матеріалів справи видаткових накладних та відповідних до них товарно-транспортних накладних, що беззаперечно підписані двома сторонами.

Однак всупереч вказаному, а також умовам договору поставки, відповідач не оплатив отриманий товар у повному обсязі.

Станом на дату звернення позивача із цим позовом до господарського суду загальна сума поставленого, але неоплаченого товару складає 1 612 781,71 грн.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що наявними у справі достовірними та належними доказами підтверджується обставина порушення відповідачем прав позивача щодо отримання своєчасної та повної оплати за товар. Відповідач у свою чергу доказів на спростовування такої обставини не подав, доказів сплати заборгованості також не надав. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у встановленому вище розмірі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №3912 від 22.03.2023р. на суму 24 191,73 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОНМІКС» (місцезнаходження: Україна, 79044, Львівська область, місто Львів, вулиця Княгині Ольги, будинок 5 В, офіс 106, ідентифікаційний код - 39202480) на користь Приватного підприємства «ТУЯ» (місцезнаходження: Україна, 79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Холодна, будинок 38А; ідентифікаційний код - 30478031) 1 612 781,71 грн. основної заборгованості за договором №7 на поставку товару від 04.01.2018 року та 24 191,73 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 15.08.2023 р.

Суддя Король М.Р.