Ухвала

від 15.08.2023 по справі 914/2437/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.08.2023 Справа № 914/2437/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофест», м. Луцьк,

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леодрайв», м. Львів, заборгованості в сумі 100 000, 00 грн на підставі договору позики від 13.04.2023, платіжної інструкції № 184 від 13.04.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Однак, разом з цим, Господарським процесуальним кодексом України встановлено певні вимоги до заяви про видачу судового наказу. Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, як вбачається із поданої заяви, заборгованість, заявлена до стягнення, виникла, як зазначає заявник, внаслідок порушення позичальником умов договору позики від 13.04.2023, на виконання якого згідно з платіжною інструкцією № 184 від 13.04.2023 надано 100 000,00 грн, але не повернуто у визначений строк.

У п. 3 вказаного договору сторонами визначено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві всю суму позики у термін до 04.03.2023 включно, тобто ще до моменту укладення такого договору.

Зважаючи на викладене вище, суд не має підстав стверджувати, що за заявою про стягнення суми позики в розмірі 100 000,00 грн по договору позики від 13.04.2023 заявником підтверджено настання строк повернення позики, отриманої 13.04.2023. Відповідно, із матеріалів заяви та долучених до неї додатків не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості

За таких обставин відсутні підстави для задоволення заяви про видачу судового наказу.

Одночасно суд звертає увагу заявника, що згідно з ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 147, 150, 151, 152, 153 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофест» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леодрайв», м. Львів, заборгованості в сумі 100 000, 00 грн відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку, визначеному ст. ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.