Рішення

від 07.08.2023 по справі 916/2501/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2501/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.,

розглянувши справу № 916/2501/23

за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А; код ЄДРПОУ 30401456)

до відповідача: Приватного підприємства «Агро Юг Експорт» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 6; код ЄДРПОУ 36190457)

про стягнення 1 142 552,23 грн;

представники сторін:

від позивача Пилипенко А.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Агро Юг Експорт» про стягнення 1 142 552,23 грн, з яких: 659 666,72 грн основного боргу, 262 208,61 грн пені, 69 062,03 грн інфляційних втрат, 149 149,87 грн 25% річних, 2 465,00 грн штрафу.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі сплати лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 15-21-44 ств-фл/85 від 15.03.2021 (далі Договір).

Вказує, що на виконання укладеного з відповідачем Договору передав останньому у користування за актом приймання-передачі від 25.10.20201 Дощувальні машини ДДА-100 Г зав. № 001 і № 002 (2 од.) строком на 4 роки, а відповідач у свою чергу зобов`язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах Договору.

Зазначає, що за умовами Договору відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі: № 10 в сумі 78 058,34 грн не пізніше 25.08.2022, № 11 в сумі 77 373,61 грн не пізніше 25.09.2022, № 12 в сумі 76 688,89 грн не пізніше 25.10.2022, № 13 в сумі 76 004,17 грн не пізніше 25.11.2022, № 14 в сумі 75 319.45 грн не пізніше 25.12.2022, № 15 в сумі 74 634,72 грн не пізніше 25.01.2023, № 16 в сумі 73 950,00 грн не пізніше 25.02.2023, № 17 в сумі 73 265,28 грн не пізніше 25.03.2023, № 18 в сумі 72 580,56 грн не пізніше 25.04.2023 (через кожен місяць з дати підписання Акта приймання-передачі), однак, не здійснив сплату вказаних лізингових платежів в повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині повної та своєчасної сплати заборгованості, останньому також нараховано пеню, штраф, 25% річних та інфляційні втрати у заявлених розмірах.

Ухвалою від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2501/23, яку за клопотанням позивача постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.07.2023, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Протокольною ухвалою від 19.07.2023, у зв`язку з неявкою відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 07.08.2023.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.08.2023, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), є господарський договір.

15.03.2021 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ» як Лізингодавцем та Приватним підприємством «Агро Юг Експорт» як Лізингоодержувачем було укладено Договір фінансового лізингу № 15-21-44 ств-фл/85, згідно з п. 1.1. якого Лізингодавець зобов`язується набути у власність у Постачальника Предмет лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та-умов і передати його (Предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування Лізингоодержувачу на визначений у цьому Договорі строк не менше одного року.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до цього Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим Договором, якщо інше не визначено цим Договором (п. 9.1. Договору).

Пунктами 2.1.-2.3. Договору передбачено, що Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника Предмет лізингу. Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами (далі - Акт), що укладається у 5 (п`яти) автентичних примірниках. Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк передачі і адреси місця передачі Предмета лізингу, строк лізингу встановлюються додатками до цього Договору Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу. Місцем поставки (передачі) Предмета лізингу є: Херсонська обл., м. Гола Пристань, пров. Портовий, 18.

Підпунктом 3.4.1. п. 3.4. Договору встановлено, що Лізингоодержувач зобов`язаний прийняти Предмет лізингу у строк п`яти робочих днів з дня отримання від Лізингодавця повідомлення про готовність передати Предмет лізингу, при цьому провести огляд Предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію Предмета лізингу, або у разі наявності у Лізингоодержувача претензій щодо якості та комплектності Предмета лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити Лізингодавця про відмову у прийнятті Предмета лізингу. Якщо Лізингоодержувач при підписанні Акту не вказав в Акті про наявність неусувних недоліків чи претензій щодо якості чи комплектності Предмета лізингу і протягом 2-х робочих днів не заявив про це Лізингодавцю, вважається, що приймання Предмета лізингу відбулося без зауважень

Лізингоодержувач зобов`язаний Своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього Договору (п/п 3.4.3. п. 3.4. Договору).

У відповідності з п. 4.2. Договору з моменту підписання Акту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмета лізингу;

- комісію за організацію лізингової операції в розмірі 2 (двох) відсотків (без ПДВ) від вартості Предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого, другого та третього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу та комісії за супроводження Договору згідно з Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього Договору;

- комісію за супроводження договору в розмірі 16 (шістнадцяти) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість

Згідно з п. 4.3. Договору лізингові платежі у частині відшкодування вартості Предмета лізингу та комісії за супроводження Договору сплачуються Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання Акта, всі наступні лізингові платежі щомісячно.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього Договору (п. 4.4. Договору).

Загальна сума оплати за цим Договором, періодичність та терміни сплати визначаються Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього Договору, розділами 4 та 8 цього Договору. Зарахування та розподіл коштів, отриманих за цим Договором, Лізингодавець здійснює першочергово відповідно до ст. ст. 534, 625 Цивільного кодексу України (п. 4.8. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору предмет лізингу передається Лізингоодержувачу за Актом, за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.1 цього Договору, та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) відповідно до розділу 7 цього Договору.

Додатком № 1 до Договору є «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу» (а.с. 29).

Так, Предметом лізингу за Договором є Дощувальна машина ДДА-100 Г у кількості 2 од. на загальну суму 2 900 000,00 грн.

25.10.2021 Предмет лізингу було передано відповідачу за Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 1 (а.с. 31).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, правовідносини за яким регулюються Законом України "Про фінансовий лізинг" (далі Закон), ГК України та ЦК України.

За змістом положень ч. 7 ст. 292 ГК України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до ГК України та інших законів.

Відповідно до ст. 1 Закону, в редакції, чинній на момент укладення Договору, договір фінансового лізингу договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу. Фінансовий лізинг вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 вказаної норми до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом; до відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність Лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як Лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 21 Закону передбачено обов`язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання та передав у користування відповідачу Предмет лізингу на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 1 від 25.10.2021.

З аналізу приписів законодавства та умов Договору судом встановлено, що відповідач зобов`язаний був сплачувати лізингові платежі наступним чином: перший лізинговий платіж через 1 місяць з дати підписання Акта, всі наступні лізингові платежі щомісячно (термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта).

У матеріалах справи наявний Графік сплати лізингових платежів (а.с. 30).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що основна заборгованість відповідача складається з лізингових платежів під порядковими номерами з 10 по 18 (згідно Графіку).

Враховуючи те, що Акт прийому-передачі Предмета лізингу в користування сторонами було підписано 25.10.2021, відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі: № 10 в сумі 78 058,34 грн не пізніше 25.08.2022, № 11 в сумі 77 373,61 грн не пізніше 25.09.2022, № 12 в сумі 76 688,89 грн не пізніше 25.10.2022, № 13 в сумі 76 004,17 грн не пізніше 25.11.2022, № 14 в сумі 75 319.45 грн не пізніше 25.12.2022, № 15 в сумі 74 634,72 грн не пізніше 25.01.2023, № 16 в сумі 73 950,00 грн не пізніше 25.02.2023, № 17 в сумі 73 265,28 грн не пізніше 25.03.2023, № 18 в сумі 72 580,56 грн не пізніше 25.04.2023.

Згідно з Довідкою № 16/331 від 12.05.2023, підписаною першим заступником генерального директора та головним бухгалтером Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ», заборгованість за поточними лізинговими платежами за Договором складає 659 666,72 грн (а.с. 32).

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем спірних лізингових платежів.

Відтак, з огляду на вищевикладені обставини, судом встановлено, що відповідач у розумінні статті 530 ЦК України порушив грошове зобов`язання, встановлене Договором. Отже, у зв`язку з несплатою відповідачем лізингових платежів в передбачені договором строки, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 659 666,72 грн заборгованості за лізинговими платежами та суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно з п. 8.1. Договору Сторони домовилися і встановили, що за будь-яке порушення умов Договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п.8.4 цього Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю Предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Предмета лізингу (абз. 5 п. 8.1. Договору).

У відповідності з п. 8.3. Договору Сторони домовилися і встановили, що за кожен день прострочення сплати лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25% (двадцять п`ять) річних. Сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені та процентів за Договором, не звільняє Лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п.8.1 цього Договору.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частини 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що згідно положень ЦК України проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами Договору встановлено 25% річних, відповідно сплаті підлягають саме 25% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов`язання у гривневому вираженні.

Перевіривши запропоновані позивачем розрахунки пені, штрафу, 25% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх правильними та обґрунтованими, у зв`язку з чим позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А; код ЄДРПОУ 30401456) до Приватного підприємства «Агро Юг Експорт» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 6; код ЄДРПОУ 36190457) про стягнення 1 142 552,23 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агро Юг Експорт» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Івана Франка, буд. 9, кв. 6; код ЄДРПОУ 36190457) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «УКРАГРОЛІЗИНГ» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А; код ЄДРПОУ 30401456) 659 666,72 грн основного боргу, 262 208,61 грн пені, 69 062,03 грн інфляційних втрат, 149 149,87 грн 25% річних, 2 465,00 грн штрафу, 17 138,28 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07 серпня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 14 серпня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков