Рішення

від 15.08.2023 по справі 916/2088/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2088/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, місто Київ, вул. Глибочицька, буд. 44)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррімен" (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул.Бугаївська, буд. 21, оф. 402)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 15 300 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

18.05.2023 Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррімен", в якій просить суд стягнути з відповідача збитки в порядку регресу у розмірі 15 300 грн та судовий збір.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.05.2023 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2088/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, ОСОБА_1 .

Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, та роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 23.05.2023 була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві електронну пошту. Відповідачу та третій особі ухвала суду була надіслана на їх юридичні адреси та отримана останніми, про що свідчать відповідні поштові повідомлення (а.с.62-63).

Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

При цьому суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

23.07.2019 в с. Калинівка по вул. Київська, 49ж відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volvo, реєстраційний № НОМЕР_1 з причепом контейнеровоз, реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу DAF, реєстраційний № НОМЕР_3 , з причепом Kronesd, реєстраційний НОМЕР_4 . ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та після ДТП самовільно залишив місце пригоди.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Volvo, реєстраційний № НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-111169989, а причіп, реєстраційний № НОМЕР_2 було забезпечено полісом № ЕР-172882206, страхувальником за даним договором є ТОВ "ФЕРРІМЕН".

Відповідно до постанови Макарівського районного суду Київської області від 03.10.2019 року по справі №"370/2172/19, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, 122-4 та ч 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпілі особи та надали всі необхідні документи, на підставі яких було складено страхові акти та виплачено ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» страхове відшкодування у розмірі 15 300 грн.

На підставі положень ст.993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до позивача перейшло право вимоги до ТОВ "Феррімен" щодо стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої внаслідок настання страхового випадку.

Позов подано на підставі положень ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

Як свідчать матеріали справи, 23.07.2019 о 10 год. 00 хв. в с. Калинівка по вул. Київська, 49ж відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volvo, реєстраційний № НОМЕР_1 з причепом контейнеровоз, реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу DAF, реєстраційний № НОМЕР_3 , з причепом Kronesd, реєстраційний НОМЕР_4 .

З постанови Макарівського районного суду Київської області у справі №370/2172/19 судом встановлено, що 23.07.2019 року о 10.00 годині в с. Калинівка по вул. Київська, 49ж на стоянці ОСОБА_1 керуючи автомобілем Volvo FH12 державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом контейнеровоз державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, проявив неуважність, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, не врахував габарити транспортного засобу та причепу, внаслідок чого допустив зіткнення з причепом Kronesd державний номерний знак НОМЕР_4 до автомобіля DAF FT F105 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який був припаркований на стоянці. Причеп отримав механічні пошкодження, потерпілих немає, чим порушив вимоги п.2.3б, 10.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Як свідчить зміст постанови ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та після ДТП самовільно залишив місце пригоди до приїзду працівників поліції.

Постановою Макарівського районного суду Київської області від 03.10.2019 по справі №370/2172/19 (а.с.26) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні названого вище ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, 124, 130 КУпАП у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу DAF FT F105 державний номерний знак НОМЕР_3 була застрахована ПрАТ СК "ПЗУ Україна" за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/7692870 (а.с.19), а причіп Krone, державний номерний знак НОМЕР_4 було забезпечено полісом №ЕР.150919038 (а.с.20), страхувальником за вказаними актами виступає ТОВ "Велес Буковина".

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу Volvo, реєстраційний № НОМЕР_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-111169989 (а.с.39), а причіпу, реєстраційний № НОМЕР_2 було забезпечено полісом № ЕР-172882206, страхувальником за даними договорами є ТОВ "Феррімен".

В матеріалах справи також наявні копії свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів (а..38), відповідно до яких автомобіль та причіп, що стали учасниками ДТП з вини ОСОБА_1 зареєстровані за ТОВ "Феррімен",

За наслідком визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (а.с.27-33), на підставі страхового акту №190000242031 від 11.10.2019 (а.с.41), встановлено, що сума страхового відшкодування становить 15 300 грн.

Згідно платіжного доручення №ЗР088917 від 16.10.2019 (а.с.43) позивачем було сплачено на користь ТОВ "Велес Буковани" суму відшкодування згідно страхового акту №190000242031 від 11.10.2019 у розмірі 15 300 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про відшкодування шкоди у сумі 15 300 в порядку регресу, яка залишилась без відповіді та задоволення.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За змістом ч.ч. 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України встановлено право зворотної вимоги до винної особи, яке полягає в тому, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком, у відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України "Про страхування", є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник (ст.9 вказаного Закону).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. (п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Як зазначалось вище, позивач сплатив страхове відшкодування в сумі 15 300 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що транспортний засіб, яким керував водій, що визнаний судом винним в рамках адміністративної справи, належить ТОВ "Феррімен", та саме означене товариство є страхувальником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .

Відповідно п.п. «в» п. 38.1.1 п.38.1 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Як вже було зазначено судом, в рамках адміністративного провадження судом встановлено, що водій транспортного засобу, що спричинив ДТП, залишив місце події до приїзду поліції, крім того в момент вчинення ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, тобто до позивача, в силу приписів закону, перейшло право регресної вимоги до такого водія або страхувальника, яким є відповідач.

При цьому, за думкою суду, вказана норма, яка передбачає наявність у страховика права на пред`явлення регресного позову за його вибором або до страхувальника, або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, цілком кореспондується з нормами ст.1172 ЦК України.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 83). У зв`язку із цим господарський суд, з`ясувавши в розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19, пункт 7.43).

З огляду на викладене, відсутність посилання позивача на ст. 1172 Цивільного кодексу України не позбавляє суд права самостійно визначитися з нормативно правовим регулюванням спірних відносин.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено обставину здійснення позивачем страхового відшкодування потерпілій особі внаслідок ДТП, винним у вчиненні якого було визнано водія забезпеченого транспортного засобу, який, в свою чергу залишив місце ДТП та відмовився від проходження огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, суд вважає позовні вимоги в стягненні 15 300 грн обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррімен" (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул.Бугаївська, буд. 21, оф. 402, код ЄДРПОУ 38154410) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, місто Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ 24175269) завдані збитки в порядку регресу у сумі 15 300 /п`ятнадцять тисяч триста/ грн, судовий збір у сумі 2 684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська