Рішення

від 15.05.2023 по справі 904/2128/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023м. ДніпроСправа № 904/2128/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "HUVRE", м. Жешув, Польша

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексгруп Україна", м. Дніпро

про повернення передоплати у розмірі 8 200 Євро та стягнення 3% річних у розмірі 660,92 Євро

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "HUVRE" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексгруп Україна" про повернення передоплати у розмірі 8 200 Євро та стягнення 3% річних у розмірі 660,92 Євро.

Ухвалою суду від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2128/22 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флексгруп Україна" (надалі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "HUVRE" (надалі - покупець) було укладено контракт на поставку товару № 300818 від 30.08.2018 (надалі - контракт).

Пунктом 1.1 контракту передбачено, що продавець зобов`язується поставити автотранспортом формувальний верстат ВФМ3200х1300х300 відповідно до додатку № 1 та додатку № 2, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити обладнання (надалі товар).

Згідно з п. 1.2 контракту, продавець зобов`язується відвантажити товар, а покупець придбати на умовах FCA, Дніпро, Україна, відповідно до Інкотермс-2010.

Пунктом 2.1 контракту встановлено, що усі ціни на товари обумовлюються в додатках продавця та визначаються в ЄВРО.

Відповідно до п. 2.2 контракту, загальна вартість цього контракту 34 400 ЄВРО та залишається незмінною навіть якщо продавець змінить ціни протягом строку дії контракту.

За твердженням позивача, на виконання умов контракту між сторонами було підписано специфікацію № 1, у якій погоджено найменування, ціну, одиницю виміру, кількість товару тощо.

Позивач вказав, що продавець виставив покупцю рахунок-фактуру № 110918-1 від 11.09.2018 на суму 34 400 ЄВРО.

Позивач вказав, що ним було виконано умови договору, сплачено продавцю аванс у розмірі 17 200 ЄВРО, що підтверджується банківською випискою за 12.09.2018.

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням приписів п. 3.4 контракту, відповідач мав поставити йому товар у строк до 21.12.2018.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив умови договору та не поставив товар у встановлені договором строки.

Позивачем вказано, що ним було складено додаткову угоду № 1 від 06.11.2019 до спірного контракту.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 06.11.2019, сторони дійшли згоди про те, що продавець здійснює повернення раніше сплачених грошових коштів покупцю, згідно з інвойсом №110918 від 11.09.2018, у розмірі 17 200 ЄВРО протягом 14 днів.

Позивач вказав, що направив таку додаткову угоду на електронну адресу продавця.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, не повернув йому сплачений аванс у повному обсязі. Продавець, 15.11.2019 повернув покупцю передоплату у розмірі 5 000 Євро, 05.03.2020 повернув покупцю передоплату у розмірі 4 000 Євро. У графі «призначення платежу» таких грошових переказів платником вказано додаткову угоду № 1 від 06.11.2019 до контракту № 300818 від 30.08.2018.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексгруп Україна" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "HUVRE" з повернення передоплати у розмірі 8 200 Євро.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 660,92 Євро за період з 21.11.2019 по 08.06.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про повернення передоплати у розмірі 8 200 Євро, сплаченої на виконання контракту № 300818 від 30.08.2018, та стягнення 3% річних у розмірі 660,92 Євро.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був оплачений позивачем товар, у якому розмірі; в які строки товар мав бути поставлений відповідачем), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був поставлений відповідачем оплачений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флексгруп Україна" (надалі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "HUVRE" (надалі - покупець) було укладено контракт на поставку товару № 300818 від 30.08.2018 (надалі - контракт).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 10.3 контракту, контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018.

Пунктом 1.1 контракту передбачено, що продавець зобов`язується поставити автотранспортом формувальний верстат ВФМ3200х1300х300 відповідно до додатку № 1 та додатку № 2, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити обладнання (надалі товар).

Згідно з п. 1.2 контракту, продавець зобов`язується відвантажити товар, а покупець придбати на умовах FCA, Дніпро, Україна, відповідно до Інкотермс-2010.

Пунктом 2.1 контракту встановлено, що усі ціни на товари обумовлюються в додатках продавця та визначаються в ЄВРО.

Відповідно до п. 2.2 контракту, загальна вартість цього контракту 34 400 ЄВРО та залишається незмінною навіть якщо продавець змінить ціни протягом строку дії контракту.

На виконання умов контракту між сторонами було підписано специфікацію № 1, у якій погоджено найменування, ціну, одиницю виміру, кількість товару тощо.

Продавець виставив покупцю рахунок-фактуру № 110918-1 від 11.09.2018 на суму 34 400 ЄВРО.

За умовами п. 4.1 контракту, покупець сплачує 100% суми, вказаної у інвойсі, протягом 90 календарних днів після виставлення інвойсу.

Пунктом 3.4 контракту передбачено, що продавець зобов`язується протягом 90 днів з моменту передоплати покупцем 17 200 ЄВРО відвантажити товар зі складу виробника. Товар може бути відвантажений покупцю при повній оплаті 34 400 ЄВРО.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З аналізу змісту пунктів 3.4, 4.1 контракту вбачається, що обов`язок продавця поставити товар виникає тільки у разі повної оплати покупцем такого товару. Після перерахування покупцем передоплати у розмірі 17 200 ЄВРО спірний товар тільки відвантажується продавцем зі складу виробника, що не є тотожним поставці такого товару покупцю.

Однак, покупцем було сплачено продавцю тільки 17 200 ЄВРО, що підтверджується банківською випискою за 12.09.2018 (том 1 а.с. 35 36).

За таких обставин, продавцем не було порушено умови контракту у частині поставки товару у встановлені строки.

Разом з цим, позивачем було складено та підписано додаткову угоду № 1 від 06.11.2019 до спірного контракту.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 06.11.2019, сторони дійшли згоди про те, що продавець здійснює повернення раніше сплачених грошових коштів покупцю, згідно з інвойсом №110918 від 11.09.2018, у розмірі 17 200 ЄВРО протягом 14 днів.

Екземпляр додаткової угоди № 1 від 06.11.2019, долучений до матеріалів справи (том 1 а.с. 39) не підписаний представником продавця. Позивач вказав, що направив таку додаткову угоду на електронну адресу продавця.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частиною 2 ст. 644 ЦК України встановлено, що якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Продавець, 15.11.2019 повернув покупцю передоплату у розмірі 5 000 Євро, 05.03.2020 повернув покупцю передоплату у розмірі 4 000 Євро. У графі «призначення платежу» таких грошових переказів платником вказано додаткову угоду № 1 від 06.11.2019 до контракту № 300818 від 30.08.2018.

А отже, своїми діями продавець акцептував пропозицію позивача на укладання додаткової угоди № 1 від 06.11.2019.

Щодо строку, у який продавцем мала бути повернута сума передоплати у розмірі 17 200 Євро слід зазначити про таке.

Як було вказано вище, відповідно до п. 1 додаткової угоди, продавець здійснює повернення раніше сплачених грошових коштів покупцю, згідно з інвойсом № 110918 від 11.09.2018, у розмірі 17 200 Євро протягом 14 днів.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 644 ЦК України, додаткова угода № 1 від 06.11.2019 є укладеною з моменту її акцептування відповідачем. При цьому, таке акцептування відбулось 15.11.2019 шляхом повернення передоплати у розмірі 5 000 Євро.

Відповідно, відповідач мав повернути позивачу передоплату у розмірі 17 200 Євро протягом 14 днів з моменту укладення додаткової угоди № 1 від 06.11.2019 до контракту № 300818 від 30.08.2018, а саме до 29.11.2019 включно.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за додатковою угодою № 1 від 06.11.2019 до контракту № 300818 від 30.08.2018 та не повернув позивачу передоплату у встановлені строки.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексгруп Україна" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "HUVRE" з повернення передоплати у розмірі 8 200 Євро.

А отже, позовні вимоги позивача про повернення передоплати у розмірі 8 200 Євро є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 660,92 Євро за період з 21.11.2019 по 08.06.2022.

Щодо нарахування 3% річних на основне зобов`язання, виражене в іноземній валюті, слід зазначити про таке.

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому, з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України, належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Три відсотки річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).

Вищенаведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що він відповідає вищенаведеним вимогам до розрахунку 3% річних на основне зобов`язання, виражене в іноземній валюті. Разом з цим, позивачем було неправильно визначено період нарахування 3% річних.

Як було встановлено судом вище, відповідач мав повернути позивачу передоплату у розмірі 17 200 Євро у строк до 29.11.2019 включно.

За розрахунком суду:

- 3% річних на суму боргу 12 200 Євро за період з 30.11.2019 по 04.03.2020 становлять 96,09 Євро;

- 3% річних на суму боргу 8 200 Євро за період з 05.03.2020 по 08.06.2022 становлять 556,15 Євро.

Всього: 652,24 Євро.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими у розмірі 652,24 Євро.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться контрактом № 300818 від 30.08.2018 (т. 1 а.с. 30 - 32), специфікаціями (т. 1 а.с. 33), рахунком-фактурою (т. 1 а.с. 34), банківськими виписками (т. 1 а.с. 35 37, 40 - 45), гарантійним листом (т. 1 а.с. 38), додатковою угодою № 1 від 06.11.2019 (т. 1 а.с. 39).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині повернення передоплати у розмірі 8 200 Євро та стягнення 3% річних у розмірі 652,24 Євро.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 8,68 Євро - слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Окрім судового збору, позивач у позові просив суд покласти на відповідача витрати на переклад документів у розмірі 6 525 грн.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, з метою підготовки позовних матеріалів у цій справі позивачем було здійснено переклад доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, з польської на українську мову. Такі докази разом із засвідченими перекладами наявні в матеріалах справи.

Також позивачем надано до суду акт надання послуг № 6950 від 01.06.2022 на. Відповідно до цього акту, виконавець ПП «Голден Тайм» передав, а замовник Адвокатське об`єднання «Грандліга» прийняв послуги з перекладу з нотаріальним завіренням для судової справи щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Флексгруп Україна" на суму 6 525 грн.

Виконавцем було виставлено замовнику рахунок на оплату № 6950 від 30.05.2022.

Відповідно до наданої банківської виписки, 30.05.2022 такий рахунок був оплачений замовником у повному обсязі.

Понесені позивачем витрати на переклад документів у розмірі 6 525 грн. безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, їх розмір є доведеним належними та допустимими доказами.

За таких обставин, на підставі п. 3 ч. 4 ст. статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на переклад документів слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід також розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

ЩОДО ПОКЛАДЕННЯ НА ВІДПОВІДАЧА ВИТРАТ ПОЗИВАЧА НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ АДВОКАТА.

У позові позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1 200 Євро.

У якості доказів надання Адвокатським об`єднанням «Грандліга» Товариству з обмеженою відповідальністю "HUVRE" юридичних послуг під час розгляду справи № 904/2128/22 позивачем долучено до суду: договір про надання правничої допомоги від 16.12.2021 № 25, рахунок № 1 від 04.01.2022, виписку по рахунку за 19.01.2022, детальний опис робіт (наданих послуг) № 1 від 20.07.2022.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 2.1 договору про надання правничої допомоги, адвокатське об`єднання приймає від довіреної особи на себе зобов`язання з надання наступної правничої допомоги клієнту по справі щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Флексгруп Україна" (ідентифікаційний код: 40470711).

Пунктом 4.1 договору про надання правничої допомоги передбачено, що за правничу допомогу адвокатського об`єднання довірена особа сплачує гонорар у розмірі 1 200 Євро.

Розмір фактичних витрат позивача на правову допомогу адвоката підтверджений належними доказами та співмірний із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.

За таких обставин, витрати позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 1 200 Євро слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог, а саме покласти на відповідача у розмірі 1 198,82 Євро.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флексгруп Україна" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, вул. Краснозаводська, буд. 14; ідентифікаційний код 40470711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "HUVRE" (місце реєстрації: Poland 35-064 Rzeszow, ul. Rynek 8; KRS: 0000760153; NIP: 8133791074; REGON: 381201134) суму передоплати у розмірі 8 200 Євро, 3% річних у розмірі 652,24 Євро, витрати на переклад документів у розмірі 6 518,61 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1 198,82 Євро та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 141,53 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 8,68 Євро.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.08.2023.

Суддя М.О. Ніколенко