Рішення

від 07.08.2023 по справі 908/1044/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/47/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2023 справа № 908/1044/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1044/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" (вул. Клочківська, буд. 98-А, м. Харків, 61058; адреса представника адвоката Пустовалової І.С.: а/с 833, ХВ-2, м. Харків, 61002; email: in_ness_a@ukr.net)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-сервіс" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71114; email: bvd.auto@gmail.com)

про стягнення 162431,77 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-сервіс" 162431,77 грн., які складаються з: 126800,00 грн. основного боргу за договором № 801 купівлі-продажу товарів від 02.04.2021, 4106,24 грн. 3% річних та 31525,53 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 801 купівлі-продажу товарів від 02.04.2021 щодо сплати вартості отриманого товару у визначений договором строк, що є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку з урахуванням нарахованих за прострочення виконання зобов`язання 3% річних та інфляційних втрат. За твердженням позивача, на теперішній час зобов`язання відповідача щодо сплати заборгованості за поставлений товар не виконані, заборгованість складає 126800,00 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 599, 625, 655, 611, 612, 692 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 30000,00 грн. витрат на правничу допомогу, які він просив стягнути з відповідача. В прохальній частині позову представник позивача просить направляти поштову кореспонденцію на електронну адресу: in_ness_a@ukr.net.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023 справу № 908/1044/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 19.04.2023, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1044/23, присвоєно справі номер провадження 18/47/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1044/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня опублікування тексту даної ухвали на офіційному веб-порталі судової влади України, але не пізніше 18.05.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Оскільки місцезнаходженням відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-сервіс" є: вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71114, що відноситься до Бердянської міської територіальної громади, тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, повідомлення судом відповідача про розгляд справи здійснено шляхом оголошення 19.04.2023 на офіційному веб-сайті Судової влади України, а також направлення ухвали суду від 31.03.2023 на електронну пошту відповідача bvd.auto@gmail.com, повідомленою позивачем.

Згідно довідки про помилку доставки електронного листа документ в електронному вигляді - ухвалу суду від 19.04.2023 повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку.

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1044/23 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ""://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 19.04.2023 у справі № 908/1044/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/1044/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-серпня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 07.08.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" (Продавцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-сервіс" (Покупцем, відповідачем у справі) 02.04.2021 укладений договір № 801 купівлі-продажу товарів (надалі - Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору в порядку та умовах, визначених цим договором, Продавець зобов`язується передати нафтопродукти, масла, (мастила) та автохімію (надалі - товар) у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість).

Загальна кількість товару, що передається за цим договором у власність Покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару (п. 1.3 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна вартість (ціна) цього договору не обмежується і складається із вартості (ціни) окремих партій товару, що підлягають поставці за цим договором.

Згідно із п. 3.2 Договору ціна (вартість) кожної окремої партії товару узгоджується сторонами та зазначається у відповідних видаткових накладних (акта приймання-передачі) на переданий товар.

Відповідно до п. 3.6 Договору оплата ціни (вартості) товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Подавця. Розрахунки за товар здійснюються в грошовій одиниці України - гривні. Покупець зобов`язаний здійснити оплату кожної замовленої партії товару на підставі рахунку, виставленого Продавцем, протягом дня його виставлення.

За визначенням п. 7.1 Договору, договір набирає чинності з дати його укладання (підписання) сторонами і діє до моменту повного та належного виконання сторонами зобов`язань.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору в період з квітня 2021 року по лютий 2022 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 4760637,10 грн., вартість якого відповідачем сплачувалась на підставі виставлених позивачем рахунків, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за період з 05.04.2021 по 16.02.2022.

За видатковою накладною № 2857 від 23.02.2022 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 126800,00 грн. з ПДВ.

На оплату відповідачу позивачем виставлений рахунок № 1510 від 23.02.2022 на суму 126800,00 грн.

Грошове зобов`язання з оплати вартості отриманого за цією видатковою накладною партії товару відповідачем не виконано.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач, в порушення умов п. 3.6 договору, яким встановлено строк оплати за отриману партію товару - протягом дня виставлення рахунку, та чинного законодавства, оплату вартості отриманої продукції у визначений строк не здійснив.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманої продукції у повному обсязі у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Суд звертає увагу, що видаткова накладна № 2857 від 23.02.2022 не містить підпису покупця, але приймаючи до уваги наявність належним чином зареєстрованої позивачем податкової накладної № 971 від 23.02.2022 з відповідною квитанцією про її подання, факт здійснення поставки за цією видатковою накладною суд визнав підтвердженим.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Отже, складання і реєстрація позивачем податкової накладної за видатковою накладною № 2857 від 23.02.2022 та відповідне прийняття відповідачем цієї податкової накладної свідчить про поставку позивачем продукції за цією видатковою накладною.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач не виконав умови Договору в частині оплати вартості поставленого товару у визначений строк, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 126800,00 грн.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 126800,00 грн. заборгованості за отриманий за Договором товар заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 4106,24 грн. 3% річних та 31525,53 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов`язань, вимоги про стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат заявлені позивачем правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за заявлений ним період з 23.02.2022 по 23.03.2023, виходячи із простроченої суми заборгованості, суд встановив, що при розрахунку слід виходити з правильного періоду з 24.02.2022 (наступний день після настання зобов`язання по оплаті) по 23.03.2023 (заявлений позивачем) і до стягнення за цей період прострочення підлягає 4095,81 грн. В решті вимоги про стягнення 3% річних (10,43грн.) суд відмовляє, як заявленої необґрунтовано.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період: березень 2022 року - лютий 2023 року, виходячи із простроченої суми заборгованості, суд встановив, що за заявлений позивачем період сума інфляційних втрат складає 31525,53 грн., як і визначено позивачем. Вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняється судом в заявленій сумі 31525,53 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов`язання по оплаті отриманого товару.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 126800,00 грн. основного боргу, 4095,81 грн. 3% річних та 31525,53 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову (10,43 грн. 3% річних втрат) суд відмовляє через необґрунтованість.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2683,69 грн. судового збору.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір". Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача 162431,77 грн., тобто, предметом розгляду даної справи є вимога майнового характеру, за яку належить до сплати 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2684,00 грн.

Згідно наданого до позову платіжного доручення № 16905 від 27.03.2023 позивачем сплачено 2749,58,00 грн. судового збору, отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 65,58 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" судового збору в розмірі 65,58 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання позивача.

Стосовно розподілу інших судових витрат господарський суд зазначає наступне.

До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 30000,00 грн. витрат на правову допомогу, які він просить стягнути з відповідача.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, за результатами розгляду справи між сторонами розподіляються витрати на професійну правничу допомогу адвоката, які пов`язані з розглядом даної справи і для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

До позовної заяви додано копію договору № 13/03/23-6 про надання правової допомоги від 13.03.2023, який укладений адвокатом Постоваловою Інною Сергіївною (Адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" (Клієнт). Відповідно до змісту цього договору Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права та законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін (п. 1.1 договору). Обсяг виконання доручення визначається Адвокатом на основі письмового звернення уповноваженої особи клієнта, під яким сторони розуміють факт направлення в адресу Адвоката процесуальних та інших документів у спосіб, передбачений п. 4.3 цього договору (п. 2.3 договору).

В акті приймання наданих послуг за договором № 13/03/23-6 від 13.03.2023 визначено, що Адвокат та Клієнт підтверджують, що Виконавець надав Замовнику наступні послуги: консультативні послуги, аналіз нормативного матеріалу, пошук судової практики, написання та подання позовної заяви про стягнення коштів, підготовка інших матеріалів у разі необхідності, представництво інтересів Клієнта під час судових засідань в суді першої інстанції по справі про стягнення коштів. Замовник підтверджує, що послуги надані в повному обсязі і належної якості (п. 1 Акта). Вартість послуг, вказаних в п. 1 акта становить 30000,00 грн. (п. 2 Акта).

Згідно наданого позивачем Звіту про надання правової допомоги за договором №13/03/23-6 від 13.03.2023 сторонами узгоджено, що Виконавець надав Замовнику наступні послуги:

1) консультативні послуги: витрачено 1 годину, вартість 1 години роботи 3500,00 грн., всього 3500,00 грн.; ознайомлення з матеріалами справи, аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі: витрачено 3 години, вартість 1 години роботи - 3500,00 грн., всього 10500,00 грн.;

2) підготовка позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується - витрачено 4 години, вартість роботи 14000,00 грн. за складання та подання відповідного процесуального документа;

3) подача позову та представництво інтересів Клієнта у господарському суді Запорізької області - всього 2000,00 грн.

Загальна вартість послуг за договором складає 30000,00 грн.

Також до матеріалів позовної заяви надано ордер серія АХ № 1123217 на надання правової допомоги ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" адвокатом Пустоваловою Інною Сергіївною на підставі договору № 13/03/23-6 від 13.03.2023.

При дослідженні умов договору № 13/03/23-6 про надання правової допомоги від 13.03.2023, Акта приймання наданих послуг від 25.03.2023, Звіту про надання правової допомоги від 25.03.2023 судом встановлено, що наведені документи не містять жодних посилань на надання Адвокатом правової допомоги Клієнту саме у справі щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-сервіс" 162431,77 грн. за договором №801 купівлі-продажу товарів від 02.04.2021.

З доданих до позовної заяви документів суд вбачає надання Адвокатом позивачу певної правової допомоги, однак, інформації, що правова допомога надавалась відносно даної справи ці документи не містять і звернень Клієнта до Адвоката на виконання даного конкретного доручення позивачем не надано.

Таким чином, посилання позивача на договір про надання правової допомоги №13/03/23-56 від 13.03.2023, акт приймання наданих послуг від 25.03.2023 та Звіт про надання правової допомоги від 25.03.2023, як на підставу відшкодування понесених витрат на правову допомогу у господарській справі про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-сервіс" 162431,77 грн. заборгованості є безпідставним. Інших доказів суду не надано.

Суд констатує, що заявлені позивачем витрати у розмірі 30000,00 грн. не є витратами, пов`язаними з розглядом справи №908/1044/23 у розумінні ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, відтак відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеравто-сервіс" (вул. Ярослава Мудрого, буд. 1, м. Бердянськ, Запорізька область, 71114; email: bvd.auto@gmail.com; ідентифікаційний код 43528175) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОВІС ТРЕЙД" (вул. Клочківська, буд. 98-А, м. Харків, 61058; ідентифікаційний код 34392042) 126800,00 грн. (сто двадцять шість тисяч вісімсот грн. 00 коп.) основного боргу, 4095,81 грн. (чотири тисячі дев`яносто п`ять грн. 81 коп.) 3% річних, 31525,53 грн. (тридцять одну тисячу п`ятсот двадцять п`ять грн. 53 коп.) інфляційних втрат та 2683,69 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят три грн. 69 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 14.08.2023.

Суддя В.В. Левкут