Ухвала

від 16.08.2023 по справі 909/748/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/748/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.08.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши заяву Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про забезпечення позову вих. №595/0704 від 09.08.2023 (вх.№9545/23 від 14.08.2023) у справі

за позовом: Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, вул. Д. Галицького, буд.41, смт. Ворохта, місто Яремче, Івано-Франківська область,78595

до відповідача: Карпатського національного природного парку, вул.В.Стуса, буд.6, м.Яремче, Івано-Франківська область,78500

встановив: Ворохтянська селищна рада Надвірнянського району Івано-Франківської області звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про забезпечення позову у справі до подання позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельні ділянки Карпатського національного природного парку (КНПП) ЄДРПОУ 05509323 юридична адреса вул. В. Стуса, 6 м. Яремче Надвірнянський район Івано-Франківська область 78500, з кадастровими номерами: 2611040300:21:002:0195 площею - 0,6408 га; 2611040300:20:007:0020 площею - 1,7189 га; 2611091201:12:001:0038 площею - 2,0735 га; 2611091200:10:001:0008 площею - 5,1998 га; 2611040300:15:001:0002 площею - 174,5407 га; 2611040300:15:001:0001 площею - 387,1780 га; 2611091200:09:001:0001 площею - 516,9245 га; 2611040300:13:001:0005 площею 1272,5123 га; 2611091200:08:001:0012 площею - 1992,8690 га; 2611040300:13:001:5007 площею - 9084,1493 га; 2611091200:10:001:0009 площею - 2913,3732 га.

- заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на земельні ділянки, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок.

- заборони відповідачу Карпатському національному природному парку (КНПП) ЄДРПОУ 05509323 юридична адреса вул. В. Стуса, 6 м. Яремче Надвірнянський район Івано-Франківська область 78500 вчиняти дії з земельними ділянками, які мають наступні кадастрові номери: 2611040300:21:002:0195; 2611040300:20:007:0020; 2611091201:12:001:0038;2611091200:10:001:0008;2611040300:15:001:0002;2611040300:15:001:0001;2611091200:09:001:0001; 2611040300:13:001:0005; 2611091200:08:001:0012; 2611040300:13:001:5007;2611091200:10:001:0009, спрямовані на реєстрацію права постійного користування та вчиняти інші правочини, щодо даних земельних ділянок.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що Карпатський національний природній парк (КНПП) звернувся до державного реєстратора відділу ЦНАП Ворохтянської селищної ради для проведення державної реєстрації права постійного користування на одинадцять земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 2611040300:21:002:0195 площею - 0,6408 га; 2611040300:20:007:0020 площею - 1,7189 га; 2611091201:12:001:0038 площею - 2,0735 га; 2611091200:10:001:0008 площею - 5,1998 га; 2611040300:15:001:0002 площею-174,5407 га; 2611040300:15:001:0001 площею-387,1780 га; 2611091200:09:001:0001 площею - 516,9245 га; 2611040300:13:001:0005 площею 1272,5123 га; 2611091200:08:001:0012 площею-1992,8690 га; 2611040300:13:001:5007 площею - 9084,1493 га; 2611091200:10:001:0009 площею -2913,3732 га. Для цього КНПП подав витяги з державного земельного кадастру про дані земельні ділянки, загальна площа яких складає 16351,18 га.

Відповідно до Рішення Яремчанської міської ради від 27.12.2001 року № 189-3/2001 "Про затвердження матеріалів інвентаризації КНПП" відповідачу було затверджено інвентаризаційні матеріали земельних ділянок КНПП на території Ворохтянської громади загальною площею - 16311,18 га (с. Татарів -5430,44 га, смт Ворохта - 10880,74 га).

Після проведення самостійної інвентаризації земель КНПП у 2022-2023 роках, площа земельних ділянок КНПП, які розташовані на території Ворохтянської селищної ради безпідставно збільшилася на 40 га. Тобто КНПП самовільно захопив та збільшив власні площі земель за рахунок частини земельних ділянок комунальної та приватної власності на території Ворохтянської селищної ради, чим створив перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками їх законним власникам.

Розглянувши заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).

У відповідності до ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або вказаних осіб, та, відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу і яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, заявником не зазначено предмет позову, з яким має намір звернутись до суду заявник. Також, не вказано в чому полягає порушення прав та охоронюваних законом інтересів саме заявника, внаслідок яких виникла необхідність забезпечення позову в тому числі шляхом накладення арешту на земельні ділянки.

За наведеного, у суду відсутня можливість встановити обставини з якими закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову, а саме: наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; необхідності вжиття відповідних заходів; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заява не містить підстав для обгрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства заявником не доведено жодними доказами та не наведено обставин з якими закон пов`язує можливість застосування заходів забезпечення позову.

За наведеного, відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про забезпечення позову вих. №595/0704 від 09.08.2023 (вх.№9545/23 від 14.08.2023) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 16.08.2023.

Суддя Неверовська Л.М.