Рішення

від 15.08.2023 по справі 910/7208/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.08.2023Справа № 910/7208/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРРЕКС"простягнення 232 961,70 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (далі також - позивач, ТОВ "е-Кард ЮА") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРРЕКС" (далі також - відповідач, ТОВ "ЛОРРЕКС") про стягнення 165 505,87 грн основного боргу, 27 099, 33 грн 15% річних, 40 356,50 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/7208/23, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, ухвала суду про відкриття була надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про повернення поштового відправлення у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (22.05.2023), вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2023.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОРРЕКС" (як покупцем) було укладено договір № 27755/20 (далі також - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується забезпечити покупцеві поставку товарів та послуг в Мережі станцій, через систему Е100, з використанням Карток, а покупець зобов`язується приймати товари та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору, найменування, асортимент товару та послуг, які постачальник повинен поставити покупцю визначаються усною заявкою пред`явника картки. Умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (Специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

У розділі 3 договору сторони погодили, що даним договором постачальник забезпечує покупцеві можливість використання Карток для придбання (отримання) товарів та/або послуг на автозаправних станціях і пунктах дорожнього сервісу, що перебувають на митній території України (Мережа станцій). Підписанням даного договору, покупець підтверджує, що він повідомлений про те, що постачальник здійснює лише посередницьку діяльність у торгівлі паливом (реалізація за допомогою старт-карток Е100). Постачальник не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а є тільки посередником, не має при цьому власних автозаправних станцій, місця зберігання пального та інших об`єктів.

Поставка товару покупцю здійснюється партіями, на умовах EXW (Інкотермс 2010), шляхом заправлення транспортного засобу через паливо роздавальні колонки, з використанням Терміналів. Під партією товару сторони розуміють товари в кількості та асортименті, передані покупцю на АЗС, згідно усної заявки покупця (пред`явника картки) виходячи з потреб покупця. По завершенні розрахункового періоду, постачальник відправляє на електронну адресу покупця наступні документи: видаткову накладну/акт прийому-передачі товар; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (п.п. 3.2., 3.4. договору).

У пунктах 4.1.- 4.3. договору передбачено, що розрахунки за товари/послуги та Web-послуги які були поставлені/надані за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату на підставі рахунку на оплату на умовах відстрочення платежу також покупець має право вносити авансові платежі. Оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту виникнення у покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату.

Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк.

Доказів припинення дії договору суду не надано.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що відповідач не належним чином виконав свої зобов`язання з оплати поставлених за договором товарів/послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві доводів не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, на виконання умов договору сторони підписали акт прийому-передачі від 01.06.2021 про передачу в тимчасове користування покупцю ідентифікаційних пластикових карт Е100 для забезпечення виконання умов договору, в кількості 7 штук.

На підтвердження поставки товарів, позивачем надано до матеріалів справи наступні видаткові накладні:

- № 58950 від 15.01.2022 на суму 23 021,30 грн;

- № 62658 від 31.01.2022 на суму 58 420,06 грн;

- № 67127 від 15.02.2022 на суму 92 351,70 грн;

- № 71463 від 28.02.2022 на суму 14 734,11 грн.

Всього позивач надав докази поставки на користь відповідача товарів/послуг на виконання умов договору на суму 188 527,17 грн.

Відповідно до кожної видаткової накладної позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату, які відповідають номеру, даті та сумі, які вказані у видаткових накладних. Також, позивачем додано до матеріалів справи акти прийому-передачі товарів, деталізацію та специфікації.

Як наголосив позивач та не було спростовано відповідачем, ТОВ "ЛОРРЕКС" лише частково розрахувалося за поставлені товари/послуги на суму 23 021,30 грн, а заборгованість станом на дату подання позовної заяви становить 165 505,87 грн.

Позивач також зазначає, що ним була направлена претензія відповідачу вих. № 113 від 15.09.2022 з вимогою оплатити заборгованість. Разом з претензією на адресу відповідача також надіслані видаткові накладні, рахунки на оплату, акти наданих послуг та деталізації за договором.

Згідно з п. 5.3.2. договору, покупець зобов`язаний підписувати та повертати документи, вказані в п. 5.1.4. цього договору не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним.

У п. 4.7. договору передбачено, що ціни вважаються прийнятими покупцем та підлягають обов`язковій оплаті, якщо постачальник протягом 15 календарних днів, починаючи від дати отримання видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг, не одержить від покупця письмового заперечення по даним документам.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Про наслідки неподання відзиву був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Обставини щодо наявності основної заборгованості за договором в розмірі 165 505,87 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведені, документально підтверджені та відповідачем належними доказами не спростовані, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу 165 505,87 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 15% річних в сумі 27 099,33 грн та інфляційні втрати в сумі 40 356,50 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до пункту 7.2. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем свого обов`язку по оплаті придбаних товарів та/або послуг у встановлені цим договором строки покупець зобов`язаний заплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у якому фактично повинна була надійти оплата. Вимоги покупця щодо повернення переплачених сум або інші вимоги покупця по відношенню до постачальника, претензії й заперечення по рахунках на оплату іншим документам, передбачених даним договором, не дають покупцеві право призупиняти платежі за даним договором.

Перевіривши розрахунок 15% річних, наданий позивачем до позовної заяви, суд встановив, що він є арифметично вірним, а тому, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню на суму в розмірі 27 099,33 грн.

Натомість, згідно з перерахунком суду сума втрат від інфляції є більшою, ніж та, що визначена позивачем. Проте, відповідно до приписів статті 237 Господарського процесуального кодексу України, суд не наділений повноваженнями виходити за межі позовних вимог, а тому втрати від інфляції підлягають стягненню з відповідача у визначеному позивачем розмірі 40 356,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача згідно з вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРРЕКС" (02154, м. Київ, бул. Ігоря Шамо, 10, кв. 13; код ЄДРПОУ 42426603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА" (04073, м. Київ, пр-кт Степана Бандери, 9, корп.. 2, оф. 2-301; код ЄДРПОУ 43246932) заборгованість в розмірі 165 505,87 грн, 15% річних в розмірі 27 099,33 грн, інфляційні втрати в розмірі 40 356,50 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 494,43 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко