Рішення

від 15.08.2023 по справі 910/1999/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2023Справа № 910/1999/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піцца Делівері"

про стягнення 12 324,74 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (далі - ТОВ "ВФ "Сімі", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піцца Делівері" (далі - ТОВ "Піцца Делівері", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 17 324,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 831/21 від 16.03.2021 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої разом із заявою про усунення недоліків позову) ТОВ "ВФ "Сімі" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 7 499,57 грн. та пеню у сумі 4 825,17 грн., що разом складає 12 324,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав про погашення відповідачем основного боргу за договором поставки № 831/21 від 16.03.2021 у повному обсязі, посилаючись на акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 по 15.05.2023, підписаний обома сторонами без зауважень. Просив відмовити у задоволенні позову.

Також відповідач зазначив, що ухвалу про відкриття провадження у справі він не отримав, а дізнався про розгляд даної справи з Єдиного реєстру судових рішень, тому просив поновити йому строк для подання відзиву та прийняти цей відзив до розгляду. Вказані доводи суд визнав обґрунтованими та прийняв відзив до розгляду.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а в частині сплаченої заборгованості - провадження слід закрити.

Установлено, що 16.03.2021 між ТОВ "ВФ "Сімі" (продавець) та ТОВ "Піцца Делівері" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 813/21 (далі - договір), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товари, асортимент, кількість, ціна, а також інші характеристики яких вказані в рахунках-фактурах, податкових, видаткових накладних (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.3 договору товари поставляються партіями. Розмір, вартість та асортимент відповідної партії узгоджується сторонами та фіксується в рахунках-фактурах та накладних.

Вартість товару погоджується сторонами в видаткових накладних інших додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною, відповідно до специфікацій, прайс-листів (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору факт передачі товару у власність покупця підтверджуються видатковою накладною, оформленою належним чином: підпис уповноваженої особи покупця, печатка або штамп покупця, доручення та отримання партії товару з посиланням на номер і загальну суму вказану в видатковій накладній.

Згідно з п. 4.3 договору ціни, які зазначені в видаткових накладних на окрему партію товару є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку. Оплата покупцем кожної партії товару може проводитися наступному порядку: за кожну отриману партію товару протягом 21 календарного дня від дня поставки товару (п. 4.4.1 договору) або на умовах передоплати у розмірі 100 (ста) відсотків на підставі рахунку-фактури який дійсний 2 (два) календарних дня (п. 4.4.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення календарного року, але в будь-кому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в т.ч. документів. У тому випадку, якщо сторони у термін не менше, ніж 20 (двадцять) днів до закінчення терміну дії даного договору, не повідомляють один одного про бажання розірвати його то останній вважається продовженим терміном на кожен наступний календарний рік (п. 7.1).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов`язання за договором купівлі-продажу, передав відповідачу обумовлений сторонами товар на загальну суму 19 005,09 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2394 від 09.02.2022, № 2393 від 09.02.2022, № 2392 від 09.02.2022, № 2391 від 09.02.2022, підписаними покупцем без зауважень, копії яких наявні у матеріалах справи.

Однак відповідач, зі свого боку, зобов`язання з оплати поставленого товару виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - на суму 11 505,52 грн., що підтверджується наявною у справі банківською випискою, у зв`язку з чим заборгованість відповідача склала 7 499,57 грн. (19 005,09 грн. - 11 505,52 грн.).

Разом з тим судом встановлено та вбачається з акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 по 15.05.2023, що частину вказаного боргу, відповідачем було сплачено до відкриття провадження у справі (28.02.2023 та 06.03.2023 на загальну суму 5 000,00 грн.), чого позивач не врахував, а тому суд встановив, що на час звернення позивача до суду борг у сумі 5 000,00 грн у відповідача був відсутній.

Згідно з ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ "ВФ "Сімі" в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Також встановлено, що під час розгляду даної справи відповідач сплатив решту основного боргу в сумі 2 499,57 грн (7 499,57 грн - 5000 грн) у повному обсязі (15.05.2023), про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 по 15.05.2023.

Отже із матеріалів справи вбачається, що грошове зобов`язання ТОВ "Піцца Делівері" в частині сплати вартості поставленого товару в сумі 2 499,57 грн. припинилось, а тому у цій частині провадження необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору).

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 4 825,17 грн. за порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 5.1 договору, за несвоєчасну оплату відповідної партії товару покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожен день прострочення. Нарахування пені та інфляції, передбачених цим пунктом договору, припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 4 825,17 грн, тобто у сумі, заявленій позивачем.

Однак, позов підлягає частковому задоволенню з огляду на відмову в частині основного боргу на суму 5000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору 2 684,00 грн та витрат на правничу допомогу на суму 3 000,00 грн., суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. позивач надав копії:

- свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № КВ № 000802 від 16.12.2019, виданого адвокату Пшенишній В.В.;

- ордеру серія АА № 1275031 від 02.02.2023 про надання правничої допомоги ТОВ "ВФ "Сімі" адвокатом Пшенишною В.В.;

- договору про надання правничої допомоги № 02/02-1 від 02.02.2023, укладеного ТОВ "ВФ "Сімі" з АО «Адвокатська фірма «Едвайс», у якій сторони погодили, що клієнт здійснює сплату загальної вартості правової допомоги, що зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання, на протязі 5 банківських днів з дати отримання рішення Господарського суду міста Києва по спору.

- акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 02/02-1 від 02.02.2023 на суму 3 000,00 грн, у якому сторони визначили послуги наданої правничої допомоги та їх вартість.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката. При цьому розмір таких витрат суд вважає адекватним та розумним, враховуючи малозначність справи, вирішення спору в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, обсяг виконаної адвокатом роботи під час її розгляду, кількість затраченого для цього часу адвокатом та відсутність заперечень з боку відповідача.

Тому, виходячи з принципу співмірності та розумності у визначенні вартості при стягненні суми винагороди за адвокатські послуги, суд вважає обґрунтованою заявлену в позові вартість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Також суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, згідно з якою витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У той же час суд зазначає, що відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому у зв`язку із частковим задоволенням позову та закриттям провадження щодо частини позовних вимог судовий збір у сумі 2 684,00 грн. і витрати на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. також розподіляються між сторонами пропорційно до задоволених вимог та складають: судовий збір - 1 318, 12 грн, правнича допомога - 1 473, 31 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піцца Делівері" про стягнення заборгованості в сумі 12 324,74 грн. в частині стягнення 2 499,57 грн. закрити.

Решту позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Піцца Делівері" про стягнення заборгованості в сумі 9 825,17 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піцца Делівері" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, ідентифікаційний код 35211507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 92, ідентифікаційний код 37184114) пеню в сумі 4 825 (чотири тисячі вісімсот двадцять п`ять) грн. 17 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 318 (одна тисяча триста вісімнадцять) грн. 12 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 1 473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) 31 коп.

У решті вимог - відмовити.

Повний текст рішення складений 15 серпня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.